79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
20.07.11 Справа № Б-23/77
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Желік М.Б. /головуючий/, Бонк Т.Б., Юрченко Я.О., розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 (м. Харків)
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області
від 17.05.2011р. у справі № Б-23/77
за заявою фізичної особи ОСОБА_1 (м. Харків)
до боржника Приватного підприємства «Кастел»(м. Івано-Франківськ)
про визнання Боржника банкрутом
за участю представників: не з'явились
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Желік М.Б. (головуючий), Кузь В.Л., Юркевич М.В. у даній справі від 02.06.2011 року призначено її розгляд на 15.06.2011 року.
Відповідно до розпорядження Голови Львівського апеляційного господарського суду від 15.06.2011 року дану справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Желік М.Б., Бонк Т.Б., Юрченко Я.О.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 17.05.2011р. у справі № Б-23/77 (суддя Рочняк О.В.) припинено провадження у справі №Б-23/77 про банкрутство Приватного підприємства «Кастел»(м. Івано-Франківськ) та скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Не погоджуючись із вказаним процесуальним документом, фізичною особою ОСОБА_1 (м. Харків) подано апеляційну скаргу, у якій Скаржник просить його скасувати, з огляду на наступне:
- фізична особа ОСОБА_1 є кредитором Боржника в розумінні ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки має підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до Боржника, а саме: рішення Київського районного суду м. Харкова у справі №2-22б0/09/14р. від 06.04.2009 року, яке набрало законної сили та виконавчий лист від 18.04.2009 року у справі «2-2260/09/14р.
- вимоги кредитора є безспірними тому, що підтверджуються виконавчими документами та розрахунковими документами;
- розмір грошових вимог Кредитора до Боржника складає більш , ніж триста мінімальних розмірів заробітної плати, оскільки заборгованість Боржника перед Кредитором складає 401730,00 грн, інше.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для скасування ухвали Господарського суду Івано-Франківської області у даній справі - відсутні, з огляду на наступне:
Як було правильно встановлено Господарським судом Івано-Франківської області та підтверджується матеріалами, наявними у справі, 01.09.08 між ОСОБА_1 (надалі - Позикодавець) та ОСОБА_2, (надалі - позичальник) укладено договір позики, згідно якого Позикодавець передає у власність Позичальникові 400000,00 грн., а Позичальник приймає суму позики і зобов'язується повернути її Позикодавцю в строк, зазначений в п.3.1. даного Договору -до 1.02.2009 року. Цього ж числа між фізичною особою ОСОБА_1 (надалі - Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еверест»в особі директора (надалі - Поручитель) і Приватним підприємством «Кастел»в особі директора (надалі - Поручитель) укладено договір поруки, відповідно до якого Поручителі поручились перед Кредитором за виконання Боржником в повному обсязі основного зобов'язання, що передбачено договором позики від 01.09.08.
12.01.09 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір поруки, відповідно до якого Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.
15.01.09 додатковою угодою до договору позики від 01.09.08 визначено, що він укладений між ОСОБА_1, іменованим надалі «позикодавець»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, іменованим надалі «позичальник».
У вказаний в договорі строк ФОП ОСОБА_2 не виконав взяте на себе зобов'язання по договору позики, у зв'язку з чим в лютому 2009 року кредитор -ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовною заявою про стягнення заборгованості по договору позики з ФОП ОСОБА_2, ТзОВ «Еверест», ПП «Кастел».
За наслідками розгляду вказаного позову, 06.04.09 Київський районний суд м. Харкова прийняв рішення про стягнення на користь ОСОБА_1 солідарно з ФОП ОСОБА_2, з ТзОВ «Еверест», з ПП «Кастел»та з ОСОБА_3 400000,00 грн. позики, 1700,00 грн. державного мита та 30,00 грн. витрат на інформаціно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання вищевказаного судового рішення Київським районним судом м. Харкова 22.04.09 видано виконавчий лист, який пред'явлено для виконання, про що свідчать: постанова Комінтернівського ВДВС Харківського міського управління юстиції від 01.06.09 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з ПП «Кастел» на користь ОСОБА_1 суми в розмірі 401730,00 грн.
18.09.09 Комінтернівським ВДВС Харківського міського управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа у справі №2-2260/09/14 від 22.04.09 в зв'язку з надходженням копії ухвали господарського суду Харківської області про визнання ПП «Кастел»банкрутом.
В зв'язку з викладеним заявник звернувся до суду з заявою від 26.10.2010 року про порушення справи про банкрутство ПП «Кастел», посилаючись на безспірність його вимог, що підтверджується виконавчим документом - виконавчий лист у справі №2-2260/09/14 від 22.04.09 та розрахунковими документами платіжна вимога №1 від 28.08.08 про стягнення з боржника заборгованості, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунку боржника.
Разом з тим, в судовому засіданні 25.11.10 заявником надано суду постанову ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції від 08.10.10 про відкриття виконавчого провадження по виконавчому листу №2-2260/09/14 від 22.04.09 про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ТОВ «Еверест», ПП «Кастел» і ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 400000,00 грн. заборгованості, судовий збір в розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн. і копію постанови від 08.10.10 про арешт майна боржника - ПП «Кастел»та оголошення заборони на його відчуження. Постановою ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції від 21.12.10 закінчено виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-2260/09/14 від 22.04.09 в зв'язку з тим, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення відсутнє.
Як вбачається з матеріалів справи, заявник звернувся до суду про визнання банкрутом ПП «Кастел»- поручителя згідно договору поруки від 01.09.08, укладеного на забезпечення договору позики від 01.09.08, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Відповідно до ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.
Отже, виконання зобов'язання (повністю або частково) боржником припиняє (повністю або частково) зобов'язання поручителя.
Положеннями ч.1 ст.543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
В підготовчому засіданні у справі про банкрутство поручителя, суд повинен пересвідчитися у невиконанні зобов'язання боржником. Відповідної правової позиції дотримується ВГС України в постанові №11/37 від 15.08.07.
Відповідно до ч.1 ст.559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання.
Отже, виконання зобов'язання (повністю або частково) боржником припиняє (повністю або частково) зобов'язання поручителя.
Положеннями ч.1 ст.543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
В матеріалах справи наявна заява ОСОБА_3 від 25.03.11, відповідно до якої станом на 25.03.11 невиконані грошові зобов'язання перед ОСОБА_1 становлять 401730,00 грн.
Окрім того, в матеріалах справи наявні постанови Червонозаводського ВДВС Харківського міського управління юстиції від 23.02.11 про відкриття виконавчого провадження, щодо стягнення солідарно з ОСОБА_2, ТзОВ «Еверест», ПП «Кастел»і ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суми боргу в розмірі 401730,00 грн. постанова Червонозаводського ВДВС Харківського міського управління юстиції від 24.03.11 про закінчення виконавчого провадження, якою закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-2260 виданого 22.04.09 у зв'язку з відсутністю у боржника -ОСОБА_2 майна на яке можливо звернути стягнення.
Відповідно до наявного в матеріалах справи листа ВДВС Бердичівського міськрайонного управління юстиції №6/699/3822 від 15.04.2011 року (т. ІІІ, а.с. 32) на виконання судового рішення Київського районного суду м.Харкова від 06.04.09, постановою ВДВС Бердичівського міськрайонного управління юстиції від 01.04.11 відкрито виконавче провадження по виконавчому документу №2-2260 виданого 22.04.09, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 401730,00 грн. 12.04.11 державним виконавцем винесена постанова про арешт коштів боржника. Станом на 14.04.11, згідно даного листа, ВДВС Бердичівського міськрайонного управління юстиції вчиняються заходи для повного та реального виконання вищевказаного судового рішення.
Боржником, відповідно до абз. 3 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»боржник -визнається суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.
Статтею 1 Закону визначено поняття безспірних вимог. Так, безспірними є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Загальні підстави порушення провадження у справі про банкрутство передбачено статтею 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
За заявою кредитора (кредиторів) справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених у частині третій статті 6 Закону. Цими підставами є підтверджені відповідними документами фактичні дані про те, що:
- вимоги кредитора (кредиторів), які подали таку заяву, є безспірними;
- боржником пропущено мінімальний тримісячний строк виконання свого зобов'язання перед ініціюючим справу кредитором (кредиторами);
- сукупний мінімальний розмір вимог ініціюючого кредитора (кредиторів) складає не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.
Терміном, з якого має обчислюватися мінімальний тримісячний строк прострочення боржником виконання свого зобов'язання, є момент у часі, з настанням якого це зобов'язання мало бути виконано боржником згідно з вказівками закону або договору.
Зазначена правова позиція, підтримується також і Постановою Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року «Про судову практику в справах про банкрутство»(п. 31).
Окрім того, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає про обґрунтованість висновку місцевого господарського суду про те, що порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою, оскільки, відповідно до чинного законодавства списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою. А відлік тримісячного терміну починається з дати відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, Господарським судом Івано-Франківської області обґрунтовано встановлено, що виконавчі провадження по виконанню рішення Київського районного суду м. Харкова від 06.04.09 про стягнення на користь ОСОБА_1 солідарно з ФОП ОСОБА_2, з ТзОВ «Еверест», з ПП «Кастел»та з ОСОБА_3 401730,00 грн. на момент подання кредитором заяви про банкрутство ТзОВ «Еверест»- 26.10.10, не були відкриті, а стосовно ТзОВ «Кастел»виконавче провадження постановою ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції відкрите 08.10.10, отже, заявником не дотримано мінімального тримісячного строку прострочення боржником виконання свого зобов'язання, що не дає заявнику права на звернення до суду про визнання банкрутом ТзОВ «Кастел».
Окрім того, користуючись повноваженнями, наданими суду апеляційної інстанції ч. 2 ст. 101 ГПК України, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до згаданого вже рішення Київського районний суду м. Харкова від 06.04.09 було задоволено позов ОСОБА_1 та стягнуто з ФОП ОСОБА_2, з ТзОВ «Еверест», з ПП «Кастел»та з ОСОБА_3 400000,00 грн. позики, 1700,00 грн. державного мита та 30,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу солідарно, а не лише з ТзОВ «Кастел»одноосібно.
Таким чином, недоведеною є та обставина що сукупний мінімальний розмір вимог ініціюючого кредитора у даній справі складає не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, оскільки заявлена до стягнення сума в розмірі 400000,00 основної заборгованості підлягає до стягнення з вищенаведених осіб солідарно.
Щодо спірності вимог, то колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає наступне:
Як вже було зазначено вище, однією з підстав для порушення справи про банкрутство ПП «Кастел»стало прийняте Київським районним судом м. Харкова рішення від 06.04.09, яким задоволено позов ОСОБА_1 та стягнуто з ФОП ОСОБА_2, з ТзОВ «Еверест», з ПП «Кастел»та з ОСОБА_3 400000,00 грн. позики, 1700,00 грн. державного мита та 30,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу солідарно.
На підставі вказаного рішення 22.04.2009 року Київським районним судом м. Харкова було видано виконавчий лист (т. І, а.с. 15-16).
Разом з цим, під час перегляду апеляційної скарги фізичної особи ОСОБА_1 (м. Харків), господарським судом апеляційної було встановлено, що відповідно до рішення судової колегії судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у справі №22-ц-6766/2011 від 18.05.2010 року було скасоване згадане рішення Київського районного суду м. Харкова від 06.04.09 в частині задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення з ТзОВ «Еверест», ПП «Кастел»400000,00 грн за договором поруки від 01.09.2008 року та залишено без змін рішення районного суду в іншій частині.
За таких обставин, беручи до уваги, що рішення Київського районного суду м. Харкова у справі №2-2260/09/14 від 06.04.2009 року було скасоване, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що Заявник звернувся до Господарського суду Івано-Франківської із заявою про порушення справи про банкрутство області з грошовими вимогами, які не є безспірними, а твердження Скаржника про їх безспірність спростовується наявністю рішення судової колегії судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у справі №22-ц-6766/2011 від 18.05.2010 року.
З огляду на наведене, вимоги фізичної особи ОСОБА_1, визначені у поданій ним заяві про порушення справи про банкрутство як підстава для відкриття провадження у справі про банкрутство ПП «Кастел», є безпідставними.
Згідно ч.2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Разом з тим, Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора, за заявою якого було порушено справу про банкрутство боржника. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору), що й було зроблено Господарським судом Івано-Франківської області.
Зазначена правова позиція, зокрема викладена у Постанові Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року «Про судову практику в справах про банкрутство»(п. 36).
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що приймаючи оскаржувану ухвалу, Господарський суд Івано-Франківської області належним чином дослідив усі обставини справи при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому вона є такою, що підлягає залишенню без змін.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 80, 99, 101, 103, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -
Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 17.05.2011р. у справі № Б-23/77 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Бонк Т.Б.
суддя Юрченко Я.О.