73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
21.07.2011 Справа № 5024/725/2011
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" м. Херсон
до Приватної фірми "Югсудоремонт" м. Херсон
про
стягнення 42479грн. 56коп.
за участю представників сторін:
від позивача -уповноважена особа Гончар Н.М.
від відповідача - директор Семенченко Т.Г., уповноважена особа Осипенко С.М.
За заявою позивача та перебуванням судді в щорічній плановій відпустці з 14.06.2011року по 20.07.2011року, розглянути справу в межах строку, встановленого ст. 69 ГПК України неможливо, тому спір вирішено за межами цього строку, але в межах розумного строку.
Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" (позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з приватної фірми "Югсудоремонт" (відповідача) 35841грн. 84коп. безпідставно отриманих коштів, 1519грн. 10коп. 3% річних та 5118грн. 62коп. втрат від інфляції за договором на виконання ремонтних робіт від 14.04.2009року № 201Р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході перевірки позивача, проведеною контрольно-ревізійним управлінням в Херсонській області, було виявлено порушення портом вимог п. 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008року № 921 та п. 8 Порядку зміни істотних умов договору про закупівлю, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 30.01.2009року № 62, в частині зміни умов договору після його підписання, а саме: збільшено вартість виконаних робіт з капітального ремонту ліхтерів, що зумовило надлишкове безпідставне отримання відповідачем коштів на загальну суму 35841грн. 87коп.
Ухвалою від 01.06.2011року розгляд справи відкладався на 21.07.2011року у зв'язку з неявкою в засідання суду представника відповідача.
В засіданні суду позивач позовні вимоги підтримав в повному розмірі.
Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що його не було завчасно повідомлено про час розгляду справи, тому просить надати йому час для ознайомлення з матеріалами справи та подання заперечень по суті спору.
За клопотанням відповідача справа розглядалася з перервою, яка відповідно до ст.. 77 ГПК України оголошувалася в засіданні 21.07.2011року до 16.00год. цього ж дня.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд -
14 квітня 2009року між державним підприємством "Херсонський морський торговельний порт" (позивач) та приватною фірмою "Югсудоремонт" (відповідач) укладено договір на виконання підрядних ремонтних робіт ліхтерів.
Згідно з вищезазначеним договором відповідач прийняв на себе обов'язки за завданням позивача виконати роботи по капітальному ремонту ліхтерів «ДМ 056», «ДМ 168», «ДМ 230», «ДМ 265».
Звертаючись з позовом про стягнення 35841грн. 84коп. основного боргу, 1519грн. 10коп. 3% річних та 5118грн. 62коп. втрат від інфляції, позивач підставою позовних вимог зазначив ст.1212 ЦК України, посилаючись на те, що в ході перевірки фінансово-господарської діяльності позивача, проведеною контрольно-ревізійним управлінням в Херсонській області, було виявлено порушення портом вимог п. 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008року № 921 та п. 8 Порядку зміни істотних умов договору про закупівлю, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 30.01.2009року № 62, в частині зміни умов договору після його підписання, що призвело до збільшення вартості виконаних робіт з капітального ремонту ліхтарів та зумовило надлишкове безпідставне отримання відповідачем коштів на загальну суму 35841грн. 87коп.
Відповідно до ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, серед іншого, є договори та інші правочини.
Статтею 174 ГК України також зазначено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але які йому не суперечать.
Зміст договору за приписами статті 628 цього Кодексу становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст. 180 Господарського Кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх істотних умов. Істотними є умови визначені такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Із змісту договору №201Р від 14.04.2009року судом встановлено, що між сторонами склалися господарські відносини по виконанню підрядних капітальних робіт ліхтерів, які регулюються параграфом 1 глави 61 ЦК України.
Відповідно до пункту 1.2 договору види і об'єми робіт визначаються ремонтними відомостями (додатки 2-6), які є невід'ємною частиною договору. При цьому пунктом 1.3 договору сторони узгодили, що об'єми виконаних робіт можуть бути змінені замовником залежно від його потреби і реального фінансування витрат.
Пунктами 3.2, 3.6, 3.9 договору підряду сторони також передбачили право за взаємною згодою сторін змінювати види робіт та перевищувати їх вартість, номенклатуру і кількість матеріалів, зазначених в додатках 2-6, якщо в процесі їх виконання виникає така необхідність.
Здача виконаних відповідачем робіт по кожному ліхтеру і приймання їх позивачем, як замовником, оформляється актами виконаних робіт (пункт 2.6 договору). Остаточна вартість робіт відповідно до пункту 3.10 договору визначається сторонами в протоколі визначення остаточної вартості ремонту та атах виконаних робіт.
За умовами п. 4.2.6 позивач зобов'язаний сплатити вартість фактично виконаних робіт.
Статтею 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, коли сторони є вільними в укладенні договору, та визначені його умов .
Відповідно до ст. 629 ЦК України укладений між сторонами договір підряду від 14.04.2009 року №201Р з моменту його укладення набирає для сторін сили закону і його умови є обов'язковими до виконання як позивачем, так і відповідачем.
Згідно з ч.1, 2 ст. 853 ЦК України позивач, як замовник, зобов'язаний прийняти роботу, виконану відповідачем, як підрядником, відповідно до договору підряду, оглянувши її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від договору, або інших недоліків, негайно заявити про них підряднику.
Якщо замовник не зробить такої заяви, або прийняв роботу без перевірки, то відповідно до п.2 ч.1, ч.2 ст. 853 ЦК України він позбавляється права в подальшому посилатися на ці відступи від договору або недоліки у виконаній роботі.
Матеріалами справи підтверджується, що 10.06.2009року сторонами підписано акт виконаних робіт №4 на ремонт ліхтера «ДМ 265»на загальну суму 76173грн.68коп., а 30 липня 2009 року підписано акт виконаних робіт №5 на ремонт ліхтера «ДМ 168»на загальну суму 343274грн.87коп.
В актах виконаних робіт №4 та № 5 (арк. справи 20, 21) зазначено, що роботи виконані підрядником відповідно до умов договору підряду, зауважень і претензій по якості виконаних робіт позивач не має. Не надано суду і доказів того, що позивач іншим способом, чи в іншій формі негайно заявляв відповідачу про відступи від умов договору в тому числі і щодо вартості фактично виконаних робіт відповідно до вимог закону.
Позивачем сплачена вартість ремонтних робіт, в тому числі і 76173грн.68коп. за ремонт ліхтера «ДМ 265»та 343274грн.87коп. за ремонт ліхтера «ДМ 168»розмір яких узгоджено відомостями додаткових робіт № 4, № 5 і № 6.
З урахуванням вищезазначеного, позивачем сплачена остаточна фактична вартість виконаних підрядних робіт, а саме: 343274грн.87коп. по ремонту ліхтера «ДМ 168»та 76173грн.68коп. зазначена в підписаних сторонами без будь-яких зауважень актах виконаних робіт, як це і передбачено пунктом 3.10 договору підряду.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України, на яку посилається позивач як на підставу повернення коштів в сумі 35841грн.87коп., особа, яка набула майно, або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана його повернути потерпілому. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Предметом регулювання вказаної норми закону є цивільно-правові відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними нормами права.
Так, відповідно до ч.3 ст. 1212 ЦК України положення цієї норми застосовуються до вимог:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2)витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3)повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами, правочином.
У даній справі оспорюється отримання відповідачем частки вартості підрядних робіт, які фактично виконані відповідачем і передані позивачу на підставі укладеного між сторонами договору підряду від 14.04.2009року. Зазначений договір відповідно до ст.204 ЦК України є правомірним, оскільки він не визнаний недійсним судом.
Посилання ж позивача на висновки щодо безпідставного отримання відповідачем вартості підрядних робіт, які зазначені в акті контрольно-ревізійного управління в Херсонській області, не є належним доказом безпідставного отримання відповідачем коштів та обов'язком відповідача їх повернення, оскільки кошти отримані відповідачем на підставі укладеного між сторонами договору підряду та актів виконаних робіт №4 та №5, які за умовами пункту 3.10 договору підряду також є визначенням остаточної вартості робіт.
Позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження безпідставного збільшення майна (коштів) у відповідача, з одночасним зменшенням їх у позивача, а також відсутність правової підстави для їх отримання, так як судом встановлено, що кошти отримані відповідачем відповідно до умов договору підряду.
Суд також зазначає, що збільшення вартості підрядних робіт ліхтерів відбулося у зв'язку з тим, що строк ремонту ліхтера «ДМ 265» за згодою сторін збільшено на 5 діб, а при спуску на воду ліхтера «ДМ 168» для проведення кінцевих робіт на плаву було виявлено вибоїну, яка не була включена в відомість ремонтних робіт під час укладення договору, так як про ці недоліки сторонам не було відомо. Як вбачається із пояснення наданого КРУ начальником портового флоту Порту Сухіним О.А., саме з метою уникнення аварійної ситуації та недопущення забруднення навколишнього природного середовища, було проведено повторну дефектацію зовнішньої обшивки ліхтеру і встановлено необхідність проведення додаткових робіт, які погоджені обома сторонами договору.
Роботи на суму 35841грн.87коп. фактично виконані відповідачем, вони прийняті позивачем, про що підписано акти виконаних робіт №4 та № 5. Про недоліки в виконанні умов договору позивач відповідачу негайно не заявляв ні під час підписання актів виконаних робіт, ні в наступному, тому він позбавлений права посилатися на ці недоліки відповідно до ч.1, 2 ст. 853 ЦК України.
Таким чином, спірна сума отримана відповідачем на підставі договору підряду від 14.04.2009року №201Р, за фактично виконані роботи, які передбачені договором підряду, вартість цих робіт підтверджується підписаними сторонами без зауважень актами виконаних робіт, тому вона не може вважатися отриманою відповідачем без достатньої правової підстави та збереженою у себе за рахунок позивача, що унеможливлює задоволення позовних вимог на підставі ст. 1212 ЦК України, як того вимагає позивач.
З урахуванням вищезазначених норм права, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на позивача.
В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.
Керуючись ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд
1.В задоволені позовних вимог відмовити.
Суддя З.І. Ємленінова
Дата підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 26.07.2011р.