"22" липня 2011 р.Справа № 15/39/5022-709/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Бучинської Г.Б.
розглянув справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест", АДРЕСА_3 47100
третя особа № 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Шумське районне споживче товариство вул. Українська, 42, м. Шумськ, Шумський район, Тернопільська область, 47100
третя особа № 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Шумська міська рада, вул. Українська, 59, м. Шумськ, 47100
до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1
третя особа № 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, АДРЕСА_2
третя особа № 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 АДРЕСА_2
про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою
За участю представників:
позивача: ОСОБА_3, довіреність № 1/2 від 01.02.09р.;
відповідача: ОСОБА_4, довіреність № 420240 від 01.08.08р.;
ОСОБА_5, довіреність № 420240 від 01.08.08р.;
третьої особи на стороні позивача № 1: не з'явився;
третьої особи на стороні позивача № 2: не з'явився;
третьої особи на стороні відповідача № 1: не з'явився;
третьої особи на стороні відповідача № 2: не з'явився.
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест", АДРЕСА_3 звернулося з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 АДРЕСА_2, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Шумського районного споживчого товариства, вул. Українська, 42, м. Шумськ, Шумський район, Тернопільська область, Шумської міської ради, вул. Українська, 59, м. Шумськ, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.
У розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 811 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).
В судовому засіданні з 20.07.2011р. по 22.07.2011р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва для надання сторонам можливості подати додаткові докази на підтвердження своїх доводів та заперечень.
Технічна фіксація судового процесу здійснюється на компакт-диск CD-R, серійний номер № GEA608285152E07.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечили та просять суд припинити провадження у справі, у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України. В обґрунтування даного клопотання посилаються на те, що об'єкт нерухомості, а саме торговий павільйон площею 21,00 кв.м., який розміщений на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_3, м. Шумськ, Тернопільська область, належить на праві спільної сумісної власності подружжю ОСОБА_2. Державна реєстрація права власності на даний об'єкт нерухомості відбулася за ОСОБА_1 05.12.2007р. за реєстраційним номером НОМЕР_2, згідно витягу з єдиного державного Реєстру прав власності на нерухоме майно, як за громадянином, а не як суб'єктом підприємницької діяльності. Крім того, представники відповідача в своєму клопотанні зазначають, що 03.05.2011р. Шумським районним судом Тернопільської області відкрито провадження по справі № 2-241/2011 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання нежитлової будівлі -торгового павільйону спільною сумісною власністю цього подружжя. Провадження у даній справі не завершено.
У повторному клопотанні від 20.07.2011р. відповідачі просять припинити провадження у справі за відсутністю предмету спору, оскільки вважають, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест", АДРЕСА_3 є неналежним позивачем по справі так як Шумською міською радою не приймалося рішення про передачу в оренду спірної земельної ділянки.
При цьому відповідач звертає увагу суду на рішення № 262 Шумської міської ради від 12.07.2011р., яким припинено право користування земельною ділянкою площею 1,1365 га Шумському районному споживчому товариству за адресою АДРЕСА_3 та переведено земельну ділянку до земель не наданих у власність та постійне користування, у зв'язку з чим відповідач вважає, що договір оренди земельної ділянки. Укладений між Шумською міською радою та ТОВ "Шумськ-Інвест" є нікчемним.
У поясненнях наданих суду 21.07.2011р. представники відповідача пояснили, що земельної ділянки площею 1.1365 га не існує, а лише асфальтобетонне покриття, а відтак, на думку відповідача слід вважати, що ним зайнято не земельну ділянку а асфальтобетонне покриття.
У поясненнях від 22.07.2011р. представники відповідача проти позовних вимог заперечили, посилаючись зокрема на те, що рішенням виконавчого комітету № 42 від 26.02.2008р. скасовано рішення виконавчого комітету міської ради № 337 від 07.11.2007р. "Про визнання права власності та зміну адреси на цілий майновий комплекс на Ринковій площі, 34 Шумського районного споживчого товариства. Після 26.02.2008р. Шумською міською радою рішень щодо присвоєння адреси "Ринкова, 34" взагалі будь-кому не приймалося, а тому вважають, що така адреса, як АДРЕСА_3 в м. Шумськ не існує. Просить суд в позові відмовити.
Присутній в судовому засіданні 20.07.2011р. представник Тернопільської міської ради Хахула М.О. пояснив, що торговельні кіоски дійсно знаходяться на території ринку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3, та використовуються підприємцями для комерційної діяльності однак жодних документів на оформлення земельних ділянок в міську раду не надходило.
Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору в судове засідання 22.07.2011р. не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:
Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні та фізичні особи - підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Пунктом 2 статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест", АДРЕСА_3,є юридичною особою, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців серії АБ № 833074, а тому наділений правом на звернення до суду за захистом своїх прав; відповідач у справі -ОСОБА_1зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 24.09.1997р. Шумською районною державною адміністрацією, а відтак за суб'єктним складом сторін спору та за предметом спору дана справа підвідомча господарським судам.
Як вбачається з матеріалів справи, 10 жовтня 2007року між Шумським районним споживчим товариством (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу, у відповідності до умов якого Продавець продав, а Покупець купив у власність за плату підприємство споживчої кооперації "Ринок" (ПСК "Ринок") (цілісний майновий комплекс) Шумського РайСТ, який розміщений на земельній ділянці площею 1.1365 га за адресою: АДРЕСА_4, згідно державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-ТР №000968 від 13.09.2001р..
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 03 грудня 2007 року у справі № 10/240-4609, яке вступило в законну силу, вищезазначений договір купівлі-продажу від 10.10.2007р. визнано дійсним і визнано право власності на цілісний майновий комплекс -ПСК "Ринок", м. Шумськ за Товариством з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест".
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 15 квітня 2007 року у справі № 6/29-519, зобов'язано Шумську міську раду укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест" договір оренди земельної ділянки площею 1.1365 га по АДРЕСА_3 Зазначене рішення вступило в законну силу.
12 серпня 2009р. господарським судом Тернопільської області винесено рішення у справі № 6/82-1471, яким договір оренди землі між Шумською міською радою та ТОВ "Шумськ -Інвест" визнано укладеним.
В апеляційному та касаційному порядку рішення від 12 серпня 2009 року у справі № 6/82-519 не переглядалось (ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 31 березня 2010 року відмовлено у прийнятті апеляційної скарги, ухвалами Вищого господарського суду України від 07 червня та 09 вересня 2010 року скарги повернуто заявнику). Судове рішення 12 серпня 2009 року у справі №6/82-1471 у встановленому законом порядку неоспорено і не скасовано, відтак є чинним.
У відповідності до п. 1 договору оренди землі від 30.06.2009р., Орендодавець -Шумська міська рада, на виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 15.04.2007р. у справі № 6/29-519 та на підставі договору купівлі-продажу від 10.10.2007р., укладеного між Шумським районним споживчим товариством та ТОВ "Шумськ-Інвест" на продаж цілісного майнового комплексу, підприємства споживчої кооперації "Ринок", який розміщений за адресою АДРЕСА_3 (торговий ринок),надає а Орендар -ТОВ "Шумськ-Івест" приймає в тимчасове користування земельну ділянку, площею 1.1365 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (торговий ринок).
Пунктом 17 договору передбачені умови збереження стану об'єкта оренди: забороняється самовільна забудова земельної ділянки, а пунктом 26 договору визначено, що обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб на орендовану земельну ділянку не встановлено.
Договір укладено терміном на 49 років і діє з 30.06.2009р. по 30.06.2058р. (п. 8 договору).
Зазначений договір зареєстровано Шумським районним відділом Центру державного земельного кадастру 15 грудня 2009 року, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040966000592, реєстрація якого станом на день розгляду справи не скасована.
Як стверджує позивач, на орендованій ТОВ "Шумськ -Інвест" земельній ділянці знаходиться торгівельний павільйон, належний Суб'єкт у підприємницької діяльності ОСОБА_1. Знаходження на належній позивачу на праві оренди земельній ділянці об'єкта нерухомості відповідача без оформлення останнім права на землю, стало підставою звернення ТОВ "Шумськ -Інвест" до суду із позовом про відновлення його порушеного права.
Оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими нормативно-правовими актами, що регулюють дані правовідносини та Цивільним кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Право оренди земельної ділянки, згідно з ч. 5 ст. 126 ЗК України, посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Згідно з ч. 5 ст. 11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
В порядку ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів у випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Днем укладення такого господарського договору вважається дата набрання чинності рішенням суду (ч. 2 ст. 187 ГК України).
Частиною 2 ст. 95 ЗК України визначено, що порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Відповідно до змісту ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, ст. 152 ЗК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
Стаття 212 Земельного кодексу встановлює, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки (ч. 2 ст. 212 ЗК України).
Згідно з приписами ч. 3 ст. 212 ЗК України, повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Як підтверджується матеріалами справи і належним чином не спростовано підприємцем ОСОБА_1, на земельній ділянці орендаря (ТОВ "Шумськ -Інвест"), знаходиться торговий павільйон, належний відповідачу по справі. При цьому, право власності чи право користування земельною ділянкою, на якій розміщено павільйон, та ділянкою, необхідною для обслуговування павільйону, його власник у встановленому порядку не набув (не оформив).
Доводи відповідача, що державна реєстрація права власності на об'єкт нерухомості відбулася за ОСОБА_1 05.12.2007р. за реєстраційним номером НОМЕР_2, згідно витягу з єдиного державного Реєстру прав власності на нерухоме майно, як за громадянином, а не як суб'єктом підприємницької діяльності, судом до уваги не беруться, у зв'язку з наступним.
Відповідно до ст.331 ЦК України право власності виникає з моменту його реєстрації. Статтею 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" встановлено, що підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зокрема, рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.
За приписом п. 10 Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна до числа відповідних документів, зокрема, віднесені рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державна реєстрація речових прав скасовується в разі припинення дії договору, укладення іншого договору або винесення судом відповідного рішення, про що вносяться дані до Державного реєстру прав. Разом з тим, відповідач надає суду документи, а саме: витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно, згідно якого на підставі рішення Шумського районного суду від 18.09.2007р. нежитлова будівля, торговий павільйон за адресою АДРЕСА_5 зареєстрований за ОСОБА_1, реєстраційний номер НОМЕР_2.
Отже правовою підставою для реєстрації 05.12.2007р. права власності на нерухоме майно Шумським БТІ стало рішення Шумського районного суду від 18.09.2007р.
Водночас ухвалою Шумського районного суду від 21.03.2008 року у справі №2-483/2007 рішення Шумського районного суду від 18.09.2007р. про визнання права власності на торговий павільйон за ОСОБА_1 АДРЕСА_5 скасовано.
Окрім того, ухвалою від 26.06.2008р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Шумської міської ради про визнання права власності на новостворене майно (торговий павільйон) провадження у справі закрито на підставі того, що ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності без права юридичної особи, що має можливість звернутися за захистом свого порушеного права до господарського суду.
Наявність реєстрації права власності за ОСОБА_1 згідно листа КП "Шумське бюро технічної інвентаризації" № 202 від 20.05.2011р. не підтверджує права власності на об'єкт нерухомості, оскільки скасовано правовстановлюючий документ, на підставі якого така реєстрація проводилася.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державна реєстрація є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас реєстрація не породжує, змінює або припиняє певні права та обов'язки, її не можна вважати правочином, на підставі якого право виникає, змінюється чи припиняється.
У відповідності до ч. 4 ст. 35 ГПК України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Державна реєстрація ОСОБА_1 АДРЕСА_2, як фізичної особи -підприємця підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця серія НОМЕР_3, дата проведення державної реєстрації 24.09.1997р..
А відтак твердження представника відповідача про набуття права власності на торговий павільйон ОСОБА_1 як фізичною особою спростовано судовими рішеннями від 21.03.2008р. та 26.06.2008р.
Щодо твердження відповідача про неналежність позивача по справі слід зазначити наступне.
Відповідно до статей 116, 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Беручи до уваги, що рішенням господарського суду Тернопільської області від 12 серпня 2009р. у справі № 6/82-1471, яке набрало законної сили, визнано укладеним договір оренди землі між Шумською міською радою та ТОВ "Шумськ -Інвест", а саме земельної ділянки, площею 1.1365 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (торговий ринок), а тому ТОВ "Шумськ-Інвест" є належним землекористувачем, право якого підлягає захисту у відповідності до вимог Цк України та ЗК України, твердження відповідача про неналежність позивача по справі не заслуговують на увагу.
Судом критично оцінюються і твердження відповідача щодо нікчемності договору оренди земельної ділянки, який при доведенні даного твердження покликається на рішенням № 262 Шумської міської ради від 12.07.2011р., яким припинено право користування земельною ділянкою площею 1,1365 га Шумському районному споживчому товариству за адресою АДРЕСА_3 та переведено земельну ділянку до земель не наданих у власність та постійне користування.
А відтак, на думку відповідача, на час укладення договору оренди між міською радою та ТОВ "Шумськ - Інвест" спірна земельна ділянка не вибула з постійного користування Шумського районного споживчого товариства, а тому не могла бути предметом договору оренди.
У відповідності до ч. 2 ст. 377 ЦК України, якщо будівля розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вона розміщена, та частиною ділянки, яка необхідна для її обслуговування. Дане право підлягає оформленню у відповідності до вимог Земельного кодексу України.
Земельна ділянка площею 1,1365 га була надана у постійне користування для ринкової інфраструктури Шумському районному споживчому товариству, відповідно до рішення Шумської міської ради від 29.09.2000р. № 33 та видано державний акт на право постійного користування землею Серії ІІ-ТР № 0000968 від 13.03.2001р.
10 жовтня 2007 року між Шумським районним споживчим товариством ( Продавець ) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Шумськ-Інвест“, м. Шумськ ( Покупець ) був укладений Договір купівлі-продажу у відповідності до Протоколу № 63 від 20.09.2007 року аукціону, проведеного Тернопільською облспоживспілкою.
Пунктом 1 Договору сторони визначили, що Продавець продав, а Покупець купив у власність за плату підприємство споживчої кооперації “Ринок“ (цілісний майновий комплекс) Шумського райСТ, який розміщений на земельній ділянці площею 1,1365 га за адресою АДРЕСА_4, згідно Державного Акту на право постійного користування землею серії ІІ-ТР № 000968 від 13.09.2001 року.
Отже, придбавши у власність цілісний майновий комплекс, до позивача перейшло і право користування земельною ділянкою, яка була надана продавцю на праві постійного користування, однак дане право вимагало відповідного оформлення.
15.12.2009р. Центром державного земельного кадастру зареєстровано договір оренди землі, укладений між Шумською міською радою та ТОВ "Шумськ-Інвест", предметом якого є оренда земельної ділянки площею1,1365 га в АДРЕСА_3 (торговий ринок).
Суд вважає, що вчиненими правочинами (договір купівлі-продажу, договір оренди землі) припинено землекористування попереднього власника цілісного майнового комплексу -Шумського районного споживчого товариства, а державний акт на право постійного користування земельною ділянкою був дійсним до укладення договору оренди землі, тобто до 15.12.2009р.
А тому рішення Шумської міської ради про припинення землекористування земельною ділянкою Шумського районного споживчого товариства лише 12.07.2011р. не може бути підставою для визнання договору оренди земельної ділянки, укладеного між міською радою та ТОВ "Шумськ-Інвест", що набрав чинності 15.12.2009р., нікчемним.
Також відхиляються доводи відповідача щодо відсутності у м. Шумськ адреси АДРЕСА_3, оскільки, як вбачається як вбачається з витягу про державну реєстрацію прав № 29273733 виданого Комунальним підприємством "Шумське бюро технічної інвентаризації", цілісний майновий комплекс за адресою м. Шумськ, АДРЕСА_3 зареєстровано 12.03.2010р. за Товариством з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест", АДРЕСА_3.
Окрім того, Шумьська міська рада листом № 375 від 06.07.2011р. повідомила ТОВ "Шумськ-Інвест", що торговий павільйон гр. ОСОБА_1 дійсно знаходиться на території м. Шумськ, АДРЕСА_3, а тому підстави стверджувати про відсутність даної адреси відсутні.
У відповідності до ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Таким чином позовні вимоги підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та не спростовані належними доказами відповідачем.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 22, 32, 33, 35, 43 - 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд:
1.Позов задовольнити.
2.Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою АДРЕСА_3 м. Шумськ шляхом знесення (демонтажу) належного йому торгового павільйону № 4 загальною площею 19,6 кв.м.
2.Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шумськ-Інвест" АДРЕСА_3, код 34043073 - 85 грн. сплаченого державного мита та 236 грн. витрат на інформаційне -технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 27.07.2011р. через місцевий господарський суд.
Суддя Г.Б. Бучинська