08.07.11 Справа № 9/178-10нр.
позовом Глухівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Глухівської районної державної адміністрації, м. Глухів Сумської області,
до відповідача Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2,
м. Глухів Сумської області,
про визнання недійсним договору оренди
СУДДЯ КІЯШКО В.І.
Представники сторін:
від позивача - не прибув
від відповідача - ОСОБА_3
прокурор - Любимов А.В.
за участю секретаря судового засідання - Мелащенко І.М.
Суть спору: прокурор в інтересах держави в особі Глухівської районної державної адміністрації просить суд визнати недійсним договір оренди землі від 14.09.2009 року, укладений між Глухівською районною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву б/н б/д, в якому проти позову заперечує, оскільки спірний договір укладено відповідно до вимог чинного законодавства.
Від прокурора до суду надійшла заява № 1200вих11 від 07.07.11р., в якій він від позову відмовляється та просить суд припинити провадження у справі.
Представники відповідача проти задоволення даної заяви прокурора заперечує та просить суд розглядати справу по суті.
Суд у прийнятті даної заяви прокурора до розгляду відмовляє та розглядає справу по суті.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про оголошення перерви у справі, але суд відхиляє дане клопотання оскільки вважає його таким, що сприяє затягування судового розгляду справи.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та оцінивши надані докази по справі, суд
Згідно розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації № 586 від 12.11.2008 року надано дозвіл фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років.
Розпорядженням голови Глухівської районної державної адміністрації № 278 від 21.08.2009 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 для комерційного використання автотехобслуговування, роздрібної торгівлі та комерційних послуг і іншої комерційної діяльності за рахунок земель державної власності, які перебувають в запасі, розташованої на території Сопицької сільської ради.
Пунктом другим даного розпорядження відповідачу надано в оренду строком на 49 років земельну ділянку загальною площею 1,24 га, в тому числі: землі водного фонду 0,882 га болото, землі сільськогосподарського призначення -1,1518 га, з них: 0,7134 га ріллі, 0,4384 га пасовища, для комерційного використання -автотехобслуговування, роздрібної торгівлі та комерційних послуг і іншої комерційної діяльності (будівництва готельно-ресторанного сервісного комплексу), за рахунок земель державної власності, які перебувають в запасі, розташованих на території Сопицької сільської ради за межами населеного пункту.
Згідно пункту 2 даного розпорядження відповідачу 1 надано в оренду строком на 49 років земельну ділянку загальною площею 1,24 га, в тому числі: землі водного фонду 0,0882 га болото, землі сільськогосподарського призначення - 1,1518 га, з них: 0,7134 га ріллі, 0,4384 га пасовищ, для комерційного використання - автотехобслуговування, роздрібної торгівлі та комерційних послуг і іншої комерційної діяльності (будівництва готельно-ресторанного сервісного комплексу), за рахунок земель державної власності, які перебувають в запасі, розташованих на території Сопицької сільської ради.
Прокурор в обґрунтування своїх вимог зазначає, що договір оренди землі від 14.09.2009 року, укладений між Глухівською районною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, не відповідає чинному законодавству, оскільки розпорядженням голови Глухівської РДА № 473 від 20.10.2010 року скасовані розпорядження голови Глухівської РДА № 586 від 12.11.2008 року та № 278 від 21.08.2009 року, ні підставі яких було укладено договір оренди; Глухівська РДА перевищила надані їй повноваження, передаючи земельну ділянку в оренду, в частині дотримання вимог ч. 9 ст. 149 Земельного кодексу України; і споруди, які мають бути побудовані на орендованій земельній ділянці, не відносяться до об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади Глухівського району.
Суд вважає доводи прокурора безпідставними та необґрунтованими належними і допустимими доказами, у зв'язку з чим його позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Прокурор у позові посилається на розпорядження голови Глухівської районної державної адміністрації від 20 жовтня 2010 року №473, яким скасовано попередні розпорядження від 12.11.08 № 586 та від 21.08.09 № 278. Однак, вказане розпорядження є незаконним, прийнятим з порушенням встановленого порядку і втратило чинність на підставі постанови Сумського окружного адміністративного суду по справі № 2а-9409/10/1870 від 28.01.2011р. Отже розпорядження Глухівської районної державної адміністрації від 12.11.08 № 586 та від 21.08.09 № 278 є такими що не втратили чинність і відповідають вимогам чинного законодавства.
Посилання прокурора на порушення повноважень Кабінету Міністрів України при укладенні договору оренди, переданої у користування фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 є таким, що не відповідає дійсності, оскільки в частині дотримання вимог ст. 149 ч. 9 Земельного кодексу України визначені повноваження Кабінету Міністрів України щодо права вилучення ріллі для державних та суспільних потреб. Однак, під вилученням земель, у відповідності до ст. 149 Земельного кодексу України, розуміється узгоджене із земле володільцем відчуження земельної ділянки, які вже були надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності. В даному випадку такого факту не було. Спірна земельна ділянка до укладення договору оренди від 19.09.09 перебувала у складі земель запасу і у користуванні фізичних чи юридичних осіб не знаходилась.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (ч. 1 ст. 628 ЦК України)
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір оренди землі від 14.09.2009 року, укладений між позивачем і відповідачем, укладений без порушення норм діючого законодавства, при його підписанні всі передбачені чинним законодавством вимоги для укладення договору були дотримані, договір містить всі передбачені чинним законодавством відомості, дотримано всіх вимог щодо змісту та форми його укладання. При цьому, даний договір укладений на виконання рішення господарського суду Сумської області від 10.08.2009 року, яке вступило в законну силу і відповідно до ст. 124 Конституції України є обов'язковим до виконання на всій території України.
В свою чергу судом встановлено, що позов прокурора не містить доводів, які б свідчили про зміст порушеного права позивача та взагалі про наявність такого порушення з боку сторін при укладенні оскаржуваного договору, а посилання прокурора на скасування розпоряджень голови Глухівської РДА № 278 від 21.08.09р. та № 586 від 12.11.08р., суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до ст. 215 ЦК України, на яку безпосередньо і посилається прокурор, в момент вчинення правочину сторонами були додержані всі вимоги, встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України, тому підстави визнавати його недійсним відсутні.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі вищевикладеного, суд розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 33, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У позові - відмовити.
СУДДЯ КІЯШКО В.І.