"20" липня 2011 р.Справа № 16/17-2045-2011
Господарський суд Одеської області
У складі судді -Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань -Скоробрух Т.В.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_1. на підставі довіреності № 984/09 від 29.09.2009р.;
Від відповідача: ОСОБА_2 на підставі довіреності б/н від 12.01.2011р.;
Від третьої особи:
- товариства з обмеженою відповідальністю „Агропрайм”: не з'явився;
- публічного акціонерного товариства Акціонерний банк „Південний”: ОСОБА_3 на підставі довіреності № 351 від 15.11.2010р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк” до товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс Грейн”, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Агропрайм”, публічного акціонерного товариства Акціонерний банк „Південний” про звернення стягнення на предмет застави, -
Публічне акціонерне товариство „Альфа-Банк” (надалі за текстом -ПАТ „Альфа-Банк”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Сервіс Грейн” (надалі за текстом -ТОВ „Сервіс Грейн”) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Агропрайм” (надалі за текстом -ТОВ „Агропрайм”), публічного акціонерного товариства Акціонерний банк „Південний” (надалі за текстом -ПАТ АБ „Південний”) про звернення стягнення на предмет застави, що належить на праві власності ТОВ „Сервіс Грейн”, та переданий в заставу позивачу товариством з обмеженою відповідальністю „Агропрайм” згідно з договорами застави № 105/08 від 14.02.2008р. та № 106/08 від 14.02.2008р., шляхом продажу предмета застави на аукціоні (публічних торгах) в рахунок погашення заборгованості ТОВ „Агропрайм” перед позивачем за договором про відкриття кредитної лінії № 403-МВ/07 від 02.11.2007р. в розмірі 93 347 523,90 грн.
Позовні вимоги ПАТ „Альфа-Банк” обґрунтовані збереженням права застави на майно, перелічене у додатках до договорів застави № 105/08 від 14.02.2008р. та № 106/08 від 14.02.2008р., право власності на яке перейшло до відповідача, що є підставою для задоволення вимог позивача у зв'язку із порушенням ТОВ „Агропрайм” прийнятих на себе зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 403-МВ/07 від 02.11.2007р., виконання якого забезпечено заставою вищезазначеного майна.
При цьому, на підставі ст. 66 ГПК України, до позовної заяви було додано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно, належне ТОВ „Сервіс Грейн” на праві власності, на яке ПАТ „Альфа-Банк” просить звернути стягнення у заявленому позові.
В обґрунтування поданої заяви ПАТ „Альфа-Банк” посилається на незаконне, в супереч приписам ст. 17 Закону України „Про заставу”, відчуження ТОВ „Агропрайм” рухомого майна без згоди ПАТ „Альфа-Банк” як заставодержателя цього майна на підставі договорів застави № 105/08 від 14.02.2008р. та № 106/08 від 14.02.2008р., незважаючи на реєстрацію у встановленому законом порядку обтяження цього майна шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Викладені обставини, за переконанням позивача, свідчать про наявність обставин, що можуть значно ускладнити та/або зробити неможливим виконання рішення суду по зазначеній справі у випадку задоволення позову. При цьому, позивач наголошує на збереження права застави на придбане ТОВ „Сервіс Грейн” майно.
Розглянувши клопотання позивача, суд звертає увагу останнього на наступному. Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. При цьому, як вбачається з положень ст. 67 ГПК України, позов може забезпечуватись шляхом зокрема накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.
З матеріалів справи вбачається, що в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ „Агропрайм” за договором про відкриття кредитної лінії № 403-МВ/07 від 02.11.2007р. між ТОВ „Агропрайм” та позивачем укладено наступні договори: договір застави рухомого майна № 105/08, посвідчений 14.02.2008р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4., зареєстрований в реєстрі за № 215 та договір застави рухомого майна № 105/08, посвідчений 14.02.2008р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4., зареєстрований в реєстрі за № 216. В силу названих договорів, ТОВ „Агропрайм” передало закритому акціонерному товариству „Альфа-Банк”, правонаступником якого є позивач, в заставу рухоме майно згідно із додатками до цих договорів в забезпечення виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 403-МВ/07 від 02.11.2007р. Зазначене обтяження було зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягами з названого реєстру від 14.02.2008р. № 16989713 та № 16989829.
Відповідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). При цьому, відповідно до ст. 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 27 Закону України „Про заставу” передбачено, що застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 9 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження.
Таким чином, самий по собі факт укладення вищезазначених договорів застави з подальшою реєстрацією обтяжень у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна навіть за умови подальшого відчуження заставленого майна без згоди заставодержателя, в силу вищенаведених приписів ч.2 ст.27 Закону України „Про заставу” та ч. 3 ст. 9 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, свідчить про збереження права застави позивача на рухоме майно, яке є об'єктом договорів застави № 105/08 від 14.02.2008р. та № 106/08 від 14.02.2008р., що, в свою чергу, свідчить про недоцільність накладення арешту на майно з метою забезпечення позовних вимог, який, за своєю сутністю, представляє собою заборону на відчуження.
Враховуючи викладене, судом вищезазначене клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно було відхилено як неправомірне та недоцільне з огляду на наявність укладених між ПАТ „Альфа-Банк” та ТОВ „Агропрайм” договорів застави № 105/08 від 14.02.2008р. та № 106/08 від 14.02.2008р.
Відповідач повністю заперечує проти заявлених вимог, посилаючись на їх безпідставність та необгрунтованість.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -ТОВ „Агропрайм” вважає позовні вимоги ПАТ „Альфа-Банк” безпідставними через наявність рішення господарського суду Одеської області від 01.09.2009р. по справі № 15/29-09-782, яким присуджено до стягнення з ТОВ „Агропрайм” на користь позивача заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 403-МВ/07 від 02.11.2007р.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -ПАТ АБ „Південний” згідно з наданими письмовими поясненнями також заперечує проти позовних вимог ПАТ „Альфа-Банк” через належність спірного майна, на яке позивач просить звернути стягнення, відповідачу та у зв'язку з переданням ТОВ „Сервіс Грейн” цього майна в заставу ПАТ АБ „Південний” згідно з договором застави б/н від 10.06.2010р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників процесу, суд дійшов до наступних висновків.
02.11.2007р. між закритим акціонерним товариством „Альфа-Банк” (Банк), правонаступником якого є ПАТ „Альфа-Банк” згідно з п. 1.2. статуту ПАТ „Альфа-Банк”, затвердженого загальними зборами акціонерів закритого акціонерного товариства „Альфа-Банк” (протокол № 3/2009 від 01.06.2009р.), погодженого Національним банком України 21.07.2009р. (реєстраційний номер № 158), зареєстрованого 19.08.2009р. за № 10741050014003231, та ТОВ „Агропрайм” (Позичальник) було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 403-МВ/07, відповідно до п.п. 1.1., 1.5 якого Банк відкриває Позичальнику мультивалютну невідновлювану кредитну лінію, що надалі іменується „Кредитна” лінія”, та на підставі додаткових угод до цього договору окремими частинами (траншами) надає Позичальнику кредит у порядку та на умовах, визначених цим договором. Позичальник, у свою чергу, зобов'язується використати кредит з метою проведення комплексу заходів по будівництву елеватора, своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови цього договору та повернути Банку кредит у терміни, встановлені цим договором.
В забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за договором про відкриття кредитної лінії № 403-МВ/07 від 02.11.2007р. між ТОВ „Агропрайм” та ЗАТ „Альфа-Банк” було укладено наступні договори:
- договір застави рухомого майна № 105/08, посвідчений 14.02.2008р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4., зареєстрований в реєстрі за № 215 (надалі за текстом -договір застави № 105/08 від 14.02.2008р.);
- договір застави рухомого майна № 106/08, посвідчений 14.02.2008р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4., зареєстрований в реєстрі за № 216 (надалі за текстом -договір застави № 106/08 від 14.02.2008р.).
На підставі п.п. 1.1, 1.2., 2.1. договорів застави № 105/08 від 14.02.2008р. та № 106/08 від 14.02.2008р. ТОВ „Агропрайм”, у забезпечення виконання зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 403-МВ/07 від 02.11.2007р., передає ЗАТ „Альфа-Банк” у заставу рухоме майно, зазначене у додатках до названих договорів, що надалі іменується „предмет застави”, а ЗАТ „Альфа-Банк” приймає у його у заставу та набуває право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави у повному обсязі переважно перед іншими кредиторами ТОВ „Агропрайм”, якщо інше не встановлено законом.
Виходячи зі змісту п.п. 3.1. договорів застави № 105/08 від 14.02.2008р. та № 106/08 від 14.02.2008р. та додатків до названих договорів сторони погодили наступний перелік майна, що передається у заставу ЗАТ „Альфа-Банк” (надалі за текстом -предмет застави): зерносушилка безперебійної дії, модель 4000-18 у кількості 1 шт.; силос СМВУ 183.22.В 12 у кількості 2 шт.; силос 37.06.К55.В12 (V=50 куб.м., 3 яруса) у кількості 3 шт.; силос СМВУ 183.22.В 12 у кількості 2 шт.; силос 37.06.К55.В12 (V=50 куб.м., 3 яруса) у кількості 2 шт.; силос СМВУ 73.12.К45.В12 у кількості 4 шт.; силос СМВУ 183.22.В12 у кількості 2 шт.; силос СВМУ 183.22.В12 у кількості 2 шт.; транспортер ланцюговий скребковий У13-ТЦС-400, L40,6 м в комплекті загр.патрубок-15шт., вигр. патр.-1 шт. у кількості 1 шт.; транспортер ланцюговий скребковий У13-ТЦС-400, L40,1 м в комплекті загр.патрубок-14шт., вигр. патр.-1 шт. у кількості 1 шт.; транспортер ланцюговий скребковий У13-ТЦС-400, L39,6 м в комплекті загр.патрубок-14шт., вигр. патр.-1 шт. у кількості 1 шт.; транспортер ланцюговий скребковий У13-ТЦС-400, L20,5 м в комплекті загр.патрубок-7шт., вигр. патр.-1 шт. у кількості 1 шт.; труби самотічні У13-ТС.СІ-300мм, І=2030,б-3мм, фланець з кутика у кількості 400 шт.; клапан перекидний односторонній з електроприводом У13-КО-9. d=4мм у кількості 7 шт.; сектор СС-9, d=300, кутик 45 град. б=4мм. у кількості 50 шт.; сектор СС-12, d=300мм, кутик 36 град. б=4мм у кількості 30 шт.; сектор бС-7, d=300мм, кутик 27град. б=4мм у кількості 20 шт.; сектор ф 300 мм, кутик 9 град. б=4мм у кількості 30 шт.; фланець ф 300 мм б=4мм у кількості 80 шт.; перехід СП-9 300х300, б=4мм у кількості 50 шт.; ввід симетричний СВС-7, d=300мм, кут 45, град.б-4мм у кількості 20 шт.; труби самотічні d-300х300, L=2030мм, без фланців 6-4мм у кількості 5 шт., клапан перекидний У13-КО-9 односторонній з ел.приводом,б=4мм у кількості 6 шт.; транспортер ланцюговий скребковий У13-ТЦС-400, L=41,5 м в комплекті загр.патрубок-1шт., вигр. патр.-3 шт. у кількості 1 шт.; транспортер ланцюговий скребковий У13-ТЦС-400, L=55 м в комплекті загр.патрубок-15шт., вигр. патр.-1 шт. у кількості 1 шт.; транспортер ланцюговий скребковий У13-ТЦС-400, L=24м в комплекті загр.патр.) патрубок-7шт. вигр., патр.-1 шт. у кількості 2 шт.; патрубок перехідний У13-ПП з квадрата 400 на квадрат 440 б=4ммм у кількості 18 шт.; фланець квадратний 440*440 у кількості 18 шт.; ввід симетр. Ф300 (кр.5881) у кількості 35 шт.; засувка електрична У8-ТЕА-20А кв.400 у кількості 9 шт.; засувка ручна ТЗР-400 кв.400 у кількості 54 шт.; клапан перекидний електричний 300*300ммс у кількості 11 шт.; конвеєр ланцюговий ТСЦ-320-16 (Q=100т/ч, L=16, 1 загрузка, 2 вигрузки у кількості 2 шт.; конвеєр ланцюговий ТСЦ-320-16 (Q=175т/ч, L=12,5м, 1 загрузка, 1 вигрузка у кількості 1 шт.; конвеєр ланцюговий ТСЦ-400-60 (Q=175т/ч, L=12,5м, 1 загрузка, 1 вигрузка у кількості 1 шт.; конвеєр ланцюговий ТСЦ-400-60 (Q=175т/ч, L=14,5м, 1 загрузка, 1 вигрузка) у кількості 1 шт.; конвеєр ланцюговий ТСЦ-400-60 (Q=175т/ч, L=15,8м, загрузла бокова спеціальна L=2,8м) у кількості 1 шт.; конвеєр ланцюговий ТСЦ-475-60 (Q=100т/ч, L=23,5м, 1 загрузка, 1 вигрузка) у кількості 1 шт.; конвеєр ланцюговий ТСЦ-400-60 (Q=175т/ч, L=23,5м, 1 загрузка, 1 вигрузка) у кількості 1 шт.; конвеєр ланцюговий ТСЦ-400-60 (Q=175т/ч, L=24м, 2 загрузки, 2 вигрузки) у кількості 1 шт.; конвеєр ланцюговий ТСЦ-400-60 (Q=175т/ч, L=25,5м, 2 загрузки, 2 вигрузки) у кількості 2 шт.; конвеєр ланцюговий ТСЦ-400-60 (Q=175т/ч, L=27м, 1 загрузка, 2 вигрузки) у кількості 1 шт.; конвеєр ланцюговий ТСЦ-400-60 (Q=175т/ч, L=31м, 1 загрузка, 3 вигрузки) у кількості 1 шт.; конвеєр ланцюговий ТСЦ-400-60 (Q=175т/ч, L=32м, 1 загрузка, 3 вигрузки) у кількості 1 шт.; конвеєр ланцюговий ТСЦ-400-60 (Q=175т/ч, L=35,5м, 1 загрузка, 3 вигрузки) у кількості 1 шт.; конвеєр ланцюговий ТСЦ-400-60 (Q=175т/ч, L=41м, 1 загрузка, 3 вигрузки) у кількості 1 шт.; конвеєр ланцюговий ТСЦ-400-60 (Q=175т/ч, L=44,5м, 2 загрузки, 2 вигрузки) у кількості 1 шт.; конвеєр ланцюговий ТСЦ-400-60 (Q=175т/ч, L=46,5м, 2 загрузки, 2 вигрузки) у кількості 1 шт.; конвеєр ланцюговий ТСЦ-400-60 (Q=175т/ч, L=50м, 2 загрузки, 1 вигрузка) у кількості 1 шт.; конвеєр ланцюговий ТСЦ-400-60 (Q=175т/ч, L=7,8м, загрузка бокова спеціальна, L=2,8м у кількості 1 шт.; норія У 2-УН-175/30 (Q=175 т/ч, Н=40,5м) у кількості 1 шт.; норія У 2-УН-175/30 (Q=175 т/ч, Н=41,5м) у кількості 1 шт.; норія У 2-УН-175/30 (Q=175 т/ч, Н=42,9м) у кількості 2 шт.; норія У 2-УН-175/30 (Q=175 т/ч, Н=50,7м) у кількості 6 шт.; розподілитель зеропотоків РЗМ -6-300 у кількості 6 шт.; барабаний сепаратор КБС 1270.4.00 (в комплекті з циклонами, воздухопроводами і вентиляторами) у кількості 2 шт.; барабаний сепаратор КБС 1270.4.10 (в режимі скальперетора) у кількості 2 шт.
З підстав невиконання з боку ТОВ „Агропрайм” прийнятих на себе за договором про відкриття кредитної лінії № 403-МВ/07 від 02.11.2007р. зобов'язань, господарським судом Одеської області 01.04.2009р. за результатами розгляду справи № 15 / 29 -09 -782 за позовом ЗАТ „Альфа-Банк” до ТОВ „Агропрайм” про стягнення 10 603 088, 11 швейцарських франків було прийнято рішення, яким позов Банку задоволено у повному обсязі, стягнуто з ТОВ „Агропрайм” на користь ЗАТ „Альфа-Банк” заборгованість по кредиту у розмірі 10 506 776 швейцарських франків, заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 96 312,11 швейцарських франків, витрати по сплаті державного мита в сумі 3887,14 швейцарських франків, витрати по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
Зазначене судове рішення виконане боржником не було та станом на час розгляду даної справи заборгованість непогашена, що не оспорюється сторонами за договором про відкриття кредитної лінії № 403-МВ/07 від 02.11.2007р. та, в тому числі, підтверджується ухвалою попереднього засідання господарського суду Одеської області від 22.02.2011р. по справі № 21 / 57 -10 -3794 про банкрутство ТОВ „Агропрайм”. Названою ухвалою в порядку ст. 15 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів ТОВ „Агропрайм”, тобто за змістом ст. 1, 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кредиторів з вимогами до боржника, що виникли та є непогашеними до моменту порушення провадження у справі про банкрутство, до складу яких увійшло ПАТ „Альфа-Банк” з грошовими вимогами на загальну суму 136 491 714,84 грн., які виникли, зокрема, на підставі договору про відкриття кредитної лінії № 403-МВ/07 від 02.11.2007р. та рішення господарського суду Одеської області від 01.04.2009р. по справі № 15 / 29 -09 -782.
Невиконання до нинішнього часу з боку ТОВ „Агропрайм” прийнятих на себе за договором про відкриття кредитної лінії № 403-МВ/07 від 02.11.2007р. зобов'язань, про що господарським судом Одеської області 01.04.2009р. було постановлено судове рішення, змусило ПАТ „Альфа-Банк” звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави, що належить на праві власності ТОВ „Сервіс Грейн”, мотивуючи свої вимоги незаконним, без згоди заставодержателя, відчуженням предмету застави на користь відповідача, та наявністю у Банку встановленого законом права на задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна.
У відповідності до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
За змістом приписів ст.ст. 572, 574 ЦК України, ст. 1 Закону України „Про заставу” від 02.10.1992р. № 2654-ХІІ (із подальшими змінами та доповненнями; надалі за текстом -Закону України „Про заставу”) заставою є спосіб забезпечення зобов'язань в силу якої кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Застава виникає зокрема на підставі договору.
Відповідно ст. 13 Закону України „Про заставу” угодою сторін може бути передбачено нотаріальне посвідчення договору застави і в тих випадках, коли це є не обов'язковим в силу законодавства України, але на цьому наполягає одна із сторін. Статтею 15 Закону України „Про заставу” передбачено, що застава рухомого майна може бути зареєстрована відповідно до закону.
В силу приписів ст. 11, ч. 1 ст. 12 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” від 18.11.2003р. № 1255-IV (із подальшими змінами та доповненнями; надалі за текстом -Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”) обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна в порядку, встановленому цим Законом. Взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Позивачем, на виконання наведених вимог закону було зареєстровано право застави на предмет застави згідно із договорами застави № 105/08 від 14.02.2008р. та № 106/08 від 14.02.2008р., що підтверджується витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 16989829 від 14.02.2008р. та № 16989713 від 14.02.2008р.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ „Сервіс Грейн” було набуто право власності на обладнання, для встановлення та подальшої експлуатації у зерносховищі, що будується за адресою: Одеська область, м. Арциз, вул. Металічна, 3 на підставі договорів купівлі-продажу № 206/09 та № 207/09 від 01.07.2009р.. які були укладені з ТОВ „Агропрайм-Холдинг” під час проведення відділом примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавчих дій.
Так, на примусовому виконанні відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України знаходилися виконавчі написи від 12.05.2009р., зареєстрований в реєстрі за № 265 (надалі за текстом -виконавчий напис № 265) та від 29.05.2009р., зареєстрований в реєстрі за № 498 (надалі за текстом -виконавчий напис № 498), вчинені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шуст Г.Д.: про звернення стягнення на обладнання, придбане для встановлення та подальшої експлуатації зерносховища, що будується за адресою: Одеська обл., м. Арциз, вул. Металічна, 3, що належить на праві приватної власності ТОВ „Агропрайм Холдінг”, та передане у заставу ТОВ „Інвестиційний менеджмент” на підставі договору застави, посвідченого Шуст Г.Д., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 30.04.2009р. за реєстровим № 228, в рахунок погашення заборгованості перед ТОВ „Інвестиційний менеджмент” в сумі 23 935 920,26; та про звернення стягнення на обладнання, придбане для встановлення та подальшої експлуатації зерносховища, що будується за адресою: Одеська обл., м. Арциз, вул. Металічна, 3, що належить на праві приватної власності ТОВ „Агропрайм Холдінг”, та передане у заставу ТОВ „Інвестиційний менеджмент” на підставі договору застави, посвідченого Шуст Г.Д., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 20.05.2009р. за реєстровим № 322, в рахунок погашення заборгованості перед товариством з обмеженою відповідальністю „Інвестиційний менеджмент” в сумі 45 053 643,20 грн.
Вищезазначені виконавчі написи були пред'явлені до виконання до відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та прийняті до примусового виконання, що підтверджується постановами про відкриття виконавчого провадження ВП № 13399934 та ВП № 13398141 від 22.06.2009р.
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України „Про виконавче провадження” від 21.04.1999р. № 606-XIV (в редакції від 16.04.2009р., яка була чинною на момент примусового виконання вищезазначених виконавчих написів; надалі за текстом -Закон України „Про виконавче провадженн”) державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Листами від 30.06.2009р. за № 160-25/12 та № 161-25/12 відділом державної виконавчої служби департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надано погодження на відчуження боржником ТОВ „Агропрайм Холдинг” майна, на яке за виконавчими написами від № 265 та № 498 звернено стягнення, в порядку добровільного виконання вимог виконавчих документів згідно зі ст. 30 Закону України „Про виконавче провадження” в строк до 01.07.2009р. В результаті означеного, між ТОВ „Агропрайм Холдинг” та ТОВ „Сервіс Грейн” 01.07.2009р. укладено договори купівлі-продажу № 206/09 та № 207/09, відповідно до п. 1.1. яких в порядку та на умовах даних договорів ТОВ „Агропрайм-Холдинг” зобов'язалось передати у власність ТОВ „Сервіс Грейн”, а ТОВ „Сервіс Грейн” зобов'язалось прийняти та оплатити обладнання, для встановлення та подальшої експлуатації у зерносховищі, що будується за адресою: Одеська область, м. Арциз, вул. Металічна, 3 (надалі іменуються „Товар”), кількість та асортимент якого визначається згідно додатків № 1, що є невід'ємною частиною даних договорів. Ці договори укладено відповідно до ст. 30 Закону України „Про виконавче провадження” згідно із листами відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 160-25/12 та № 161-25/12 від 30.06.2009р.( пункти 6.1. вказаних договорів).
Пунктами 2.1., 2.2., 2.3. договорів купівлі-продажу № 206/09 та № 207/09 від 01.07.2009р. передбачено, що загальна вартість товару складає: 23 935 920,26 грн. за договором купівлі-продажу № 206/09 від 01.07.2009р.; 45 053 643,20 грн. за договором купівлі-продажу № 207/09 від 01.07.2009р. та ТОВ „Сервіс Грейн” зобов'язується провести повний розрахунок за товар в день підписання договору в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на депозитний рахунок, зазначений у листах погодження відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 160-25/12 та № 161-25/12 від 30.06.2009р.
Згідно з п. 3.3. договорів купівлі-продажу № 206/09 та № 207/09 від 01.07.2009р. право власності на товар переходить до ТОВ „Сервіс Грейн” з моменту підписання акту приймання-передачі.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Приписами ч. 1 ст. 334 ЦК України встановлено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
На виконання умов договорів купівлі-продажу № 206/09 та № 207/09 від 01.07.2009р ТОВ „Сервіс Грейн” сплатило повну вартість придбаного за даними договорами майна у встановлені строки шляхом перерахування грошових коштів в сумі 45 053 643,20 грн. та 23 935 920,26 грн. на депозитний рахунок, вказаний у листах погодження відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 160-25/12 та № 161-25/12 від 30.06.2009р., що підтверджується платіжними дорученнями № 2 від 01.07.2009р. та № 3 від 01.07.2009р.
На підставі актів прийому-передачі від 01.07.2009р. до названих договорів ТОВ „Сервіс Грейн” прийняло від ТОВ „Агропрайм Холдинг” майно, що є предметом договорів купівлі-продажу від 01.07.2009р. та визначено у додатках № 1 до них, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 334 ЦК України, набуло на нього право власності.
В силу приписів ч.ч. 3, 4 ст. 30 Закону України „Про виконавче провадження”, якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем у порядку, встановленому статтею 24 цього Закону, накладено арешт на майно боржника, за погодженням з державним виконавцем боржник має право у строк, встановлений для добровільного виконання рішення, реалізувати належне йому майно в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У цьому разі покупець майна боржника повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк, встановлений для добровільного виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця. У разі повного добровільного виконання рішення боржником у встановлений для добровільного виконання строк державний виконавець складає про це акт, який є підставою для закінчення виконавчого провадження.
Постановами про закінчення виконавчого провадження ВП № 13399934 та ВП № 13398141 від 08.07.2009р., що винесені відділом примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції, у зв'язку із повним фактичним виконанням боржником ТОВ „Агропрайм Холдинг” вимог виконавчих документів виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих написів № 265 та № 498 були закінчені.
З додатків № 1 до договорів купівлі-продажу № 206/09 та № 207/09 від 01.07.2009р. вбачається, що до переліку обладнання, що придбано ТОВ „Сервіс Грейн”, входить зокрема майно, опис та кількість якого збігається із відомостями про майно, що передано ТОВ „Агропрайм” у заставу позивачу згідно з договорами застави № 105/08 від 14.02.2008р. та № 106/08 від 14.02.2008р.
Враховуючи твердженням позивача про ідентичність майна, на яке було придбано право власності ТОВ „Сервіс Грейн” на підставі договорів купівлі-продажу № 206/09 та № 207/09 від 01.07.2009р., майну, яке було передано в заставу ПАТ „Альфа-Банк” заставодавцем -ТОВ „Агропрайм”, суд вважає за необхідне та доцільне надати, насамперед, правову оцінку доводам та запереченням відповідача з цього приводу.
Так, відповідач стверджує, що записи про обтяження рухомого майна на підставі договорів застави рухомого майна № 105/08 від 14.02.2008р. та № 106/08 від 14.02.2008р., укладених між ТОВ „Агропрайм” та ЗАТ „Альфа-Банк” внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна неналежним чином, оскільки графа „Об'єкт обтяження” містить опис рухомого майна, недостатній для його ідентифікації.
З витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 14.02.2008р. за № 14989829 вбачається, що до названого реєстру внесені відомості про приватне обтяження -заставу рухомого майна на підставі договору застави рухомого майна № 106/08 від 14.02.2008р. Розділ „Об'єкт обтяження” містить наступний опис обтяженого рухомого майна: „інше майно (технологічне обладнання та інше), перелічене у Додатку № 1 та Додатку № 2 до договору застави рухомого майна № 106/08 від 14.02.2008р.”
Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 14.02.2008р. № 16989713, яким зареєстроване обтяження на підставі договору застави рухомого майна № 105/08 від 14.02.2008р. містить аналогічний за формою та змістом опис обтяженого рухомого майна у розділі „Об'єкт обтяження”: „інше майно (технологічне обладнання та інше), перелічене у Додатку № 1 до договору застави рухомого майна № 105/08 від 14.02.2008р.”
За змістом ст. 43 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, реєстрація обтяжень здійснюється на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначається, зокрема, опис рухомого майна, що є предметом обтяження, достатній для його ідентифікації.
Відповідно до п.п. 6, 7, 8 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004р. № 830, відомості про обтяження рухомого майна вносяться до Реєстру на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи або рішення суду. У заяві зазначається, а до Державного реєстру обтяжень рухомого майна вноситься зокрема опис рухомого майна, що є предметом обтяження, достатній для його ідентифікації.
Що стосується вимог до опису рухомого майна, що є предметом обтяження, інформація про яке вноситься до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, господарський суд вважає за необхідне звернутись до положень ст. 7 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, яка встановлює вимоги для опису предмета обтяження в обтяжувальному правочині, яким, в силу положень ст. 24 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, є застава рухомого майна, оскільки положення саме цієї статті визначають вимоги для опису рухомого майна, що є предметом обтяження, достатнього для його ідентифікації з метою надання обтяженню дійсності.
В силу приписів ст. 7 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” у правочині, на підставі якого або у зв'язку з яким виникає обтяження, повинен визначатись опис предмета обтяження. У разі відсутності опису предмета обтяження чи якщо існуючий опис не дозволяє ідентифікувати предмет обтяження, таке обтяження є недійсним. Якщо предметом обтяження є окремий об'єкт, його опис надається за індивідуальними ознаками. Якщо предметом обтяження є сукупність об'єктів рухомого майна, його опис також може надаватися за родовими ознаками. В обох випадках опис предмета обтяження повинен дозволяти ідентифікувати рухоме майно як предмет обтяження. Опис предмета обтяження за родовими ознаками може, зокрема, вказувати на: 1) усі існуючі та майбутні активи рухомого майна або окремого виду рухомого майна певної особи; 2) усі або окрему частину товарно-матеріальних цінностей суб'єкта господарської діяльності; 3) дебіторську заборгованість суб'єкта господарської діяльності.
Крім того, відповідно до п.п. 2, 2.1, 2.7, 2.7.1-2.7.5 Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29 липня 2004 року N 73/5, унесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження рухомого майна здійснюється Реєстратором на підставі "Заяви про реєстрацію обтяження рухомого майна" (додаток 1), що подається в паперовій або електронній формі. Структурно заява про реєстрацію обтяжень рухомого майна містить розділ „Опис предмета обтяження”, в якому, в свою чергу, наявні наступні підрозділи: 'Рухоме майно, що має серійні номери'; 'Рухоме майно, крім описаного вище за серійними номерами'. Підрозділ 'Рухоме майно, що має серійні номери' містить такі поля: <Опис майна>; <Серійний номер>; <Номер державної реєстрації>. У поле <Опис майна> вноситься назва майна. У поле <Серійний номер> уноситься номер, наданий об'єкту під час його випуску на заводі. У поле <Номер державної реєстрації> вноситься номер, наданий об'єкту під час його реєстрації у відповідному державному органі. Підрозділ 'Рухоме майно, крім описаного вище за серійними номерами' містить інформацію про невизначене рухоме майно (наприклад, худоба, птиця, майбутній врожай, активи платників податків та інше).
Таким чином, наведені положення нормативних актів вимагають точного зазначення опису обтяженого рухомого майна, інформація про яке вноситься до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, зокрема, за індивідуальними ознаками цих об'єктів, зазначенням серійних номерів рухомого майна тощо.
Опис об'єктів обтяження, вказаний у витягах про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 14.02.2008р. № 16989713 та № 16989829 не містить інформації, яка дозволяє індентифікувати заставлене рухоме майно, оскільки в порушення вимог ст.ст. 7, 43 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, п.п. 6-8 Порядку ведення державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004р. № 830, п.п. 2.7. 2.7.1-2.7.5 Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29 липня 2004 року N 73/5, в зареєстрованому обтяженні в розділі „Об'єкт обтяження” міститься відсилання на додатки до договорів застави № 105/08 від 14.02.2008р. та № 106/08 від 14.02.2008р., без зазначення загальної кількості заставленого майна, опису рухомого майна за індивідуальними ознаками та іншої інформації, необхідної для ідентифікації цього майна.
Можливість внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна бланкетного опису об'єкту обтяження, який міститься у названих витягах, не передбачена положеннями вищезазначених нормативно-правових актів, у зв'язку з чим, господарський суд дійшов висновку про те, що обтяження предмету застави згідно із договорами застави № 105/08 від 14.02.2008р. та № 106/08 від 14.02.2008р., зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна неналежним чином у зв'язку із відсутністю опису обтяженого рухомого майна, який дозволяє його ідентифікувати.
Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частиною 3 ст. 45 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень встановлено, що витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна свідчить про внесення записів про обтяження до Державного реєстру обтяжень рухомого майна або про їх відсутність. У разі наявності обтяження у витягу вказуються всі наявні записи та відомості, що містяться в них.
В силу вищенаведених положень нормативних актів позиція ПАТ „Альфа-Банк” щодо необхідності визначення опису майна, яке є предметом обтяження, достатнього для його ідентифікації, лише у правочині, на підставі якого це обтяження виникає, є помилковою.
У зв'язку із тим, що єдиним доказом реєстрації застави рухомого майна в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна в силу приписів ч. 3 ст. 45 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” є відповідний витяг з названого реєстру із зазначенням у ньому опису обтяженого майна, достатнього для його ідентифікації, господарським судом, відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України, не приймаються до уваги витяги про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 16989829 від 14.02.2008р., № 16989713 від 14.02.2008р. як докази налженої реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна застави предмета застави на підставі договорів застави № 105/08 від 14.02.2008р. та № 106/08 від 14.02.2008р.
Вищевикладене дозволяє господарському суду зробити висновок про відсутність реєстрації обтяження предмету застави згідно із договорами застави № 105/08 від 14.02.2008р. та № 106/08 від 14.02.2008р. в Держаному реєстрі обтяжень рухомого майна.
При цьому, господарський суд звертає увагу позивача на тому, що вищенаведені висновки суду стосуються лише реєстрації зазначених обтяжень у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, оскільки, в силу приписів ч. 2 ст. 16 Закону України „Про заставу”, реєстрація застави не пов'язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави та правочини, на підставі яких виникло обтяження предмету застави -договори застави № 105/08 від 14.02.2008р. та № 106/08 від 14.02.2008р. та додатки до них - містять передбачений ст. 7 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” опис об'єкту обтяження та названі обтяження є чинними у відносинах між позивачем та ТОВ „Агропрайм”.
Частиною 2 ст. 17 Закону України „Про заставу” передбачено, що заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.
Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.
Відповідно до ст. 10 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі - Державний реєстр) відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.
З аналізу положень ст. 388 ЦК України випливає, що добросовісним набувачем є особа, яка придбала майно за відплатним договором у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати.
Приймаючи до уваги, що в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на момент придбання відповідачем на підставі договорів купівлі-продажу № 206/09 та № 207/09 від 01.07.2009р. майна, яке, на думку позивача, є предметом застави за договорами застави № 105/08 від 14.02.2008р. та № 106/08 від 14.02.2008р., були відсутні відомості про реєстрацію цих обтяжень, а також враховуючи, що зазначене майно було відчужено на користь відповідача не боржником, а третьої особою, у зв'язку із чим відповідач не знав та не міг знати про наявність обмежень щодо розпорядження цим майном, господарський суд дійшов висновку, що відповідно до положень ст. 10 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, ст. 388 ЦК України ТОВ „Сервіс-Грейн” є добросовісним набувачем майна, придбаного ним за договорами купівлі-продажу № 206/09 та № 207/09 від 01.07.2009р. без встановлених щодо цього майна обтяжень.
За таких обставин, з урахуванням зроблених господарським судом висновків, в силу вищенаведених приписів ст.ст. 9, 10, 12 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” обтяження рухомого майна, яке є предметом застави за договорами застави № 105/08 від 14.02.2008р. та № 106/08 від 14.02.2008р. та яке, за твердженнями ПАТ „Альфа-Банк”, придбане ТОВ „Сервіс Грейн” на підставі договорів купівлі-продажу № 206/09 та № 207/09 від 01.07.2009р., не є чинним у відносинах між ПАТ „Альфа-Банк” та ТОВ „Сервіс-Грейн”.
Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, позивач просить звернути стягнення на майно, яке є предметом застави, що є неможливим без попереднього витребування цього майна у відповідача, який у даному випадку є його власником та добросовісним набувачем.
Статтею 388 ЦК України встановлено наступні підстави для витребування майна у добросовісного набувача, а саме якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
При цьому, частиною 2 названої статті передбачено, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Порядок виконання судових рішень в України регулюється Законом України „Про виконавче провадження”, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Відповідно до ст. 1 названого Закону, виконавчим провадженням, як завершальною стадією судового провадження та примусовим виконанням рішень інших органів (посадових осіб), є сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 3 Закону України „Про виконавче провадження” передбачено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню зокрема накази господарських судів та виконавчі написи нотаріусів, які є виконавчими документами
Як зазначено по тексту рішення вище, ТОВ „Сервіс-Грейн” придбало спірне майно згідно із договорами купівлі-продажу № 206/09 та № 207/09 від 01.07.2009р., які укладені в процесі примусового виконання виконавчих написів № 265 та № 468 та на підставі листів погодження відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України № 160-25/12 та № 161-25/12 від 30.06.2009р. Продаж цього майна відбувся у відповідності до ст. 30 Закону України „Про виконавче провадження” в порядку добровільного виконання боржником вимог виконавчих документів.
Право боржника виконати добровільно вимоги виконавчих документів в процесі здійснення виконавчих заходів передбачене статтею 30 Закону України „Про виконавче провадження” та реалізується в порядку, встановленому для виконання судових рішень. У зв'язку з чим, господарський суд дійшов висновку, що ТОВ „Сервіс Грейн” право власності на спірне майно було придбано на підставі договорів купівлі-продажу № 206/09 та № 207/09 від 01.07.2009р. в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Враховуючи вищевикладені обставини, господарський суд дійшов висновку, що майно, придбане ТОВ „Сервіс Грейн” як добросовісним набувачем на підставі договорів купівлі-продажу № 206/09 та № 207/09 від 01.07.2009р., в порядку, встановленому для виконання судових рішень, не може бути витребуване у відповідача відповідно до ч. 2 ст. 388 ЦК України
Твердження позивача щодо тотожності майна, переданого ТОВ „Агропрайм” в заставу згідно із договорами застави № 105/08 від 14.02.2008р. та № 106/08 від 14.02.2008р., із майном, придбаним відповідачем у ТОВ „Агропрайм Холдинг” на підставі договорів купівлі-продажу № 206/09 та № 207/09 від 01.07.2009р., з посиланням на незаконне відчуження ТОВ „Агропрайм” на користь ТОВ „Агропрайм Холдинг” цього майна, яке в подальшому було відчужено останнім на користь ТОВ „Сервіс Грейн”, судом оцінюються критично з огляду на наступне. На підтвердження наведених доводів позивач посилається на матеріали кримінальної справи № 24-169, порушеної за фактом розтрати службовими особами ТОВ „Агропрайм” переданого у заставу ЗАТ „Альфа-Банк” майна за ч. 5 ст. 191 КК України та факти, встановлені у постанові від 21.01.2011р. про закриття кримінальної справи № 24-169, складеної старшим слідчим в особливо важливих справах ГСУ МВС України підполковником міліції Олійником В.Е.
Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішенні спору.
Обставини та факти, встановлені у вищезазначеній постанові про закриття кримінальної справи, не мають характеру преюдиційних в силу положень ст. 35 ГПК України, а тому вони не звільнюють позивача від доказування викладених у ній обставин. При цьому, в порушення вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України ПАТ „Альфа-Банк” не надано суду належних доказів, які свідчили б про перехід права власності на заставлене згідно із договорами застави № 105/08 від 14.02.2008р. та № 106/08 від 14.02.2008р. майно від ТОВ „Агропрайм” до ТОВ „Агропрайм Холдинг”, якими, в силу ч. 2 ст. 34 ГПК України, можуть бути відповідні договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі тощо.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що позивачем у встановленому законом порядку не доведено суду тотожність майна, що є предметом застави згідно із договорами застави № 105/08 від 14.02.2008р. та № 106/08 від 14.02.2008р., із майном, яке належить на праві власності відповідачу та на яке ПАТ „Альфа-Банк” просить суд звернути стягнення.
Враховуючи всі вищевикладені обставини, які свідчать про здійснення ПАТ „Альфа-Банк” неналежним чином встановленої законом реєстрації обтяження майна, що є предметом застави згідно із договорами застави № 105/08 від 14.02.2008р. та № 106/08 від 14.02.2008р., добросовісність набуття ТОВ „Сервіс Грейн” придбаного ним за договорами купівлі-продажу № 206/09 та № 207/09 від 01.07.2009р. майна без встановлених щодо цього майна обтяжень в порядку, встановленому для виконання судових рішень, а також недоведеність позивачем тотожності заставленого майна із майном, на яке він просить звернути стягнення, господарський суд відповідно до ст.ст. 11, 334, 388, 509, 572, 574, 655 ЦК України, ст.ст. 1, 13, 15-17 Закону України „Про заставу” від 02.10.1992р. № 2654-ХІІ (із подальшими змінами та доповненнями), ст.ст. 1, 7, 10, 12, 43 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” від 18.11.2003р. № 1255-IV (із подальшими змінами та доповненнями), п.п. 6-8 Порядку ведення державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004р. № 830, п.п. 2, 2.1, 2.7, 2.7.1 - 2.7.5 Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29 липня 2004 року N 73/5, ст.ст. 1, 24, 30 Закону України „Про виконавче провадження” від 21.04.1999р. № 606-XIV(в редакції Закону від 16.04.2009р.) доходить висновку про недоведеність позивачем правомірності та законності своїх вимог у обраний останнім спосіб.
Правова позиція суду в даному випадку, незважаючи на вищевикладені висновки, базується на наступному.
Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ „Альфа-Банк” та ТОВ „Сервіс-Грейн” відсутні будь-які правовідносини, що свідчить і про відсутність будь-яких зобов'язань між сторонами.
В силу ст. 41 Конституції України, норми якої відповідно до ст. 8 Конституції є нормами прямої дії, право власності є непорушним. Законодавством не передбачено можливості позбавлення власності особи, що не має зобов'язань перед заставодержателем, шляхом звернення стягнення на її майно, яке належить цій особі на підставі чинного та оплатного договору купівлі-продажу. Правова позиція суду з цього питання підтверджується, у тому числі, судовою практикою (Постанова Вищого господарського суду України від 01.03.2006р. по справі N 1/783-13/291).
За переконанням суду, вимоги про звернення стягнення на предмет застави, виходячи із правової природи підстав їх виникнення та способу реалізації прав на заставлене майно, за своєю юридичною сутністю мають характер віндикаційного позову, так як мають наслідком позбавлення відповідача його прав на спірне майно. Повноваженнями на витребування майна від добросовісного набувача шляхом подання віндикаційного позову, зокрема позову на звернення стягнення на майно добросовісного набувача, в силу положень ст. 388 ЦК України, наділений лише власник такого майна у випадку відчуження належного йому майна особою, яка не мала на це права. В процесі вирішення даного спору судом був встановлений факт добросовісності набуття ТОВ „Сервіс Грейн” права власності на майно в порядку, встановленому для виконання судових рішень на підставі чинного та оплатного договору купівлі-продажу.
Враховуючи викладене, керуючись наведеними вище конституційними принципами, суд доходить висновку, що за умови відсутності визнання у встановленому законом порядку договорів купівлі-продажу № 206/09 та № 207/09 від 01.07.2009р. на підставі яких ТОВ „Сервіс Грейн” було набуто право власності на обладнання, для встановлення та подальшої експлуатації у зерносховищі, що будується за адресою: Одеська область, м. Арциз, вул. Металічна, 3, недійсними, тобто за умови наявності чинних та оплатних договорів купівлі-продажу, суд доходить висновку про невірно обраний позивачем спосіб захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів, що тягне за собою необхідність відмови у задоволенні позову. Позиція суду з цього питання також підтверджується судовою практикою (ухвала Верховного Суду України від 24.11.2010р. по справі №6-615св10).
Підсумовуючи вищевикладене, у задоволенні позову ПАТ „Альфа-Банк” до ТОВ „Сервіс Грейн” про звернення стягнення на предмет застави необхідно відмовити у повному обсязі.
Судові витрати зі сплати державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 32-35, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. У позові відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Повний текст рішення складений 25.07.2011р.
.
Суддя Желєзна С.П.