"22" липня 2011 р.
Справа № 13/038-11-16/17-1985-2011
Господарський суд Одеської області
У складі судді -Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань -Скоробрух Т.В.
За участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „АУЗ Факторинг” в особі товариства з обмеженою відповідальністю „Агенція по управлінню заборгованістю” до приватного підприємства „Феліца” про стягнення 450 585,14 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю „АУЗ Факторинг” (надалі за текстом -ТОВ „АУЗ Факторинг”) від імені якого діє товариство з обмеженою відповідальністю „Агенція по управлінню заборгованістю” (надалі за текстом -ТОВ „Агенція по управлінню заборгованістю”) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до приватного підприємства „Феліца” (надалі за текстом -ПП „Феліца”) про стягнення заборгованості на загальну суму 450 585,14 грн., яка складається з заборгованості за кредитом та відсотками за користування кредитом в сумі 387 260,15 грн., 3% річних в сумі 15 691,99 грн. та витрат від інфляції в розмірі 47 633 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.05.2011р. на підставі ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 17 ГПК України справу № 13/038-11 за позовом ТОВ „АУЗ Факторинг” до ПП „Феліца” передано за підсудністю до господарського суду Одеської області, яким, в свою чергу, справу прийнято до провадження та присвоєно їй номер 13 / 038 -11 -16 / 17 -1985 -2011.
Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 439-ю, укладеним 12.10.2006р. між акціонерним товариством „Індустріально-експортний банк” (надалі за текстом -АТ „Індустріально-експортний банк”) та ПП „Феліца”, щодо своєчасного повернення заборгованості за кредитом та нарахованими процетами, та відступленням АТ „Індустріально-експортний банк” належного йому як кредитору у зобов'язанні права вимоги за вищезазначеним кредитним договором на користь ТОВ „АУЗ Факторинг” на підставі договору факторингу № 03/09 від 26.09.2009р. При цьому представництво інтересів позивача здійснюється ТОВ „Агенція по управлінню заборгованістю” на підставі укладеного між ними договору доручення № 26/09/09-І від 26.09.2009р. та виданої на виконання його умов довіреністю № ДІ 2 від 01.10.2010р.
Згідно з п. 2.1. договору факторингу № 03/09 від 26.09.2009р. в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, ТОВ „АУЗ Факторинг” зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження АТ „Індустріально-експортний банк” за плату, а АТ „Індустріально-експортний банк” зобов'язується відступити ТОВ „АУЗ Факторинг” право вимоги, визначене у Реєстрі прав вимог. З додатку № 1 до названого договору вбачається, що АТ „Індустріально-експортний банк” відступило на користь ТОВ „АУЗ Факторинг” право вимоги до ПП „Феліца” за кредитним договором № 439-ю від 12.10.2006р.
В силу приписів ст. 509 ЦК України зобов'язання, тобто правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема із договорів.
Статтею 510 ЦК України встановлено, що сторонами у зобов'язанні є кредитор та боржник.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому одним із правочинів, в силу якого відбувається відступлення кредитором своїх зобов'язань іншій особі, є договір факторингу (фінансування під відступлення права вимоги), за яким, в силу положень ст. 1077 ЦК України, одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Виходячи зі змісту положень договору факторингу № 03/09 від 26.09.2009р. до ТОВ „АУЗ Факторинг” перейшло право вимоги до ПП „Феліца” за кредитним договором № 439-ю від 12.10.2006р., із приводу виконання якого виник даний спір, що свідить про заміну сторони у даному зобов'язанні на підставі ст.ст. 509, 512, 1077 ЦК України.
Пунктом 8.1. кредитного договору № 439-ю від 12.10.2006р. передбачено, що у разі виникнення спору у зв'язку з укладанням, виконанням та/або розірванням цього договору сторони передають його на вирішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації „Фінансова арбітражна палата” відповідно до його регламенту. Спір підлягає розгляду одним третейським суддею, що призначається головою третейського суду відповідно до регламенту, у м. Києві у місці, визначеному третейським судом.
У відповідності до ч. 1, ч. 4-6 ст. 12 Закону України „Про третейські суди” від 11.05.2004р. № 1701-IV (із подальшими змінами та доповненнями) третейська угода може бути укладена у вигляді застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.
Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що кредитний договір № 439-ю від 12.10.2006р. містить третейське застереження, оформлене у відповідності до вимог ст. 12 Закону України „Про третейські суди” від 11.05.2004р. № 1701-IV (із подальшими змінами та доповненнями), що свідчить про укладення між сторонами цього договору третейської угоди про порядок вирішення спорів, які виникають при укладанні, виконанні та/або розірванні цього договору.
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приймаючи до уваги набуття ТОВ „АУЗ Факторинг” прав кредитора за кредитним договором № 439-ю від 12.10.2006р. на підставі договору факторингу № 03/09 від 26.09.2009р., укладеного із АТ „Індустріально-експортний банк”, у відповідності до ст. 514 ЦК України до ТОВ „АУЗ Факторинг” перейшли права кредитора у за кредитним договором № 439-ю від 12.10.2006р. в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, зокрема і щодо порядку вирішення спорів, які виникають у зв'язку із виконанням зазначеного кредитного договору.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що спір по даній справі виник у зв'язку із виконанням кредитного договору № 439-ю від 12.10.2006р., який містить третейське застереження, права кредитора за яким перейшли до позивача, господарський суд дійшов висновку, що у відповідності до ст.ст. 509, 510, 512, 514, 1077 ЦК України, ст. 12 Закону України „Про третейські суди” від 11.05.2004р. № 1701-IV (із подальшими змінами та доповненнями) між сторонами по даній справі укладено угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.
В силу приписів п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.
Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, які свідчать про укладення між сторонами по справі угоди про передачу даного спору на вирішення третейського суду, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для припинення провадження у справі згідно з п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
При цьому, вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами по справі, враховуючи ті обставини, що господарський спір у даній справі виник внаслідок звернення позивача до суду із позовом, що витікає із умов кредитного договору № 439-ю від 12.10.2006р., який містить третейське застереження, суд вважає за необхідне витрати, пов'язані із сплатою державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, віднести на рахунок позивача, згідно із ст. 44, ч. 2 ст. 49 ГПК України.
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 44-49, 86 ГПК України суд, -
1. Провадження у справі № 13 / 038 -11 -16 / 17 -1985 -2011 - припинити.
Відповідно до ч. 4 ст. 80, ст. 106, 111-13 ГПК України ухвалу про припинення провадження у справі може бути оскаржено в апеляційному та касаційному порядку.
Суддя Желєзна С.П.
Майновий