"18" липня 2011 р.Справа № 20/17-1929-2011
За позовом: Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси"
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 60 136,92 грн.
Суддя Щавинська Ю.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2- за довіреністю № 01/11-1361 від 11.11.2010 року;
від відповідача: не з'явились.
СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 60 136,92 грн., поклавши на відповідача судові витрати.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що між КП "Теплопостачання міста Одеси" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір № 3409 від 01.11.2006 року на постачання теплової енергії на об'єкт, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Розрахунки за теплову енергію здійснюються згідно тарифів, встановлення яких, відповідно до ст. 28 Закону України „Про місцеве самоврядування”, є компетенцією виконавчого комітету Одеської міської ради, а з 01.01.2011 року згідно Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.12.2010 року № 1776 „Про затвердження тарифів на теплову енергію КП "Теплопостачання міста Одеси". Облік споживання теплової енергії визначається за показниками приладів обліку відповідно до п. 23 „Правил користування тепловою енергією” та п. 5.1 договору.
В порушення прийнятих на себе зобов'язань, відповідач за спожиту теплову енергію не сплачував в повному обсязі, внаслідок чого на ним виникла заборгованість за період з 01.12.2010 року по 01.05.2011 року в розмірі 60 136,92 грн. Несплата Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вказаної заборгованості й зумовила звернення КП "Теплопостачання міста Одеси" із вказаним позовом до суду.
У судовому засіданні 18.07.2011 року представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі.
Відповідач -Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи шляхом надсилання судових ухвал на юридичну адресу, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру та договорі, у судові засідання не з'явилась, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.
Місце проживання фізичної особи визначається згідно з вимогами статті 29 Цивільного кодексу України. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місце проживання фізичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю фізичну особу.
Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті поштою із відміткою про закінчення терміну зберігання, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази та давши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" створене на підставі рішення Одеської міської ради від 27.06.2006 року за № 101-V шляхом злиття КП "Одестеплокомуненерго" та КП "Одесатеплоенерго".
Згідно п. 2.1.1. Статуту позивача основною метою його діяльності є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою та електричною енергією.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2006 року між Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" (Теплопостачальна організація) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії № 3409, відповідно до якого Теплопостачальна організація зобов'язалась постачати Споживачу теплову енергію, а Споживач зобов'язався оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором.
Згідно п. 2.1. договору теплова енергія постачається Споживачу на опалювання об'єкту за адресою: м. Одеса, вул. Петровського, 15 в обсягах згідно додатку № 1 до договору.
У пункті 3.2.2. договору Споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені договором.
Теплопостачальна організація, в свою чергу, у пункті 4.2.1. договору зобов'язалася забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з додатком № 1 до договору.
Пунктом 5.1. договору встановлено, що облік споживання теплової енергії визначається за приладом обліку.
Відповідно до п. 6.1., 6.2., 6.3., 6.4. договору розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації по тарифу 179,12 грн. за 1 Гкал, діючому на момент укладення договору. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця, наступного за розрахунковим.
Строк дії договору був встановлений сторонами до 31.12.2007 року (п. 10.1.), який вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 10.4.).
Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості (а.с. 8), перевіреного судом, за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 наявна заборгованість за надані послуги теплопостачання за договором № 3409 від 01.11.2006 року за період з 01.12.2010 року по 01.05.2011 року в сумі 60 136,92 грн.
Щодо сплати наявної заборгованості на адресу відповідача КП "Теплопостачання міста Одеси" було надіслано претензію № 13/3-1351 від 22.04.2011 року (а.с.21), а також попередження № 13/3-1250 від 12.05.10р., № 13/3-197 від 20.01.11р., № 13/3-687 від 01.03.11р. (а.с.23, 25, 28), які були залишені відповідачем без задоволення.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Зазначене цілком кореспондується зі ст. 275 ГК України, згідно якої за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 ГК Уураїни).
Згідно до ч. 6 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 277 ГК України).
Відповідно до п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМ України № 1198 від 03.10.2007р., споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Законом України "Про теплопостачання" визначено, що тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових.
Таким чином, тариф на теплову енергію, який встановлюється Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України, є сумою трьох тарифів, а саме тарифу на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. При цьому тариф на послугу для кінцевого споживача Комісією не встановлюється.
Відповідно до положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України), транспортні та інші послуги.
Отже, регулювання тарифів саме на комунальні послуги для кінцевих споживачів, згідно чинного законодавства, відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування.
Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, який здійснювався на підставі тарифів, встановлених рішенням виконкому Одеської міської ради від 20.12.2008 р. N 1612, а з 01.01.2011 року - Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.12.2010 року № 1776 „Про затвердження тарифів на теплову енергію КП "Теплопостачання міста Одеси", що було перевірено судом, а кількість поставленої енергії встановлювалась на підставі поданих відповідачем звітів за спожиту теплову енергію (а.с. 31-34), заборгованість відповідача за надані послуги теплопостачання за договором № 3409 від 01.11.2006 року за період з 01.12.2010 року по 01.05.2011 року становить 60 136,92 грн.
Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за надані послуги теплопостачання за договором № 3409 від 01.11.2006 року в сумі 60 136,92 грн. та доказів сплати зазначеної суми відповідачем, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, суду не надано, суд вважає позовні вимоги Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" про стягнення вказаної заборгованості обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65085, АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в АКБ „Південний” м. Одеса, МФО НОМЕР_3) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102, р/р 26004150000764 в ПАТ „ВіЕйБі Банк” м. Київ, МФО 380537) заборгованість в розмірі 60 136 /шістдесят тисяч сто тридцять шість/ грн. 92 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 601 /шістсот одна/ грн. 37 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 /двісті тридцять шість/ грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Щавинська Ю.М.
Повне рішення складено 22.07.2011р.