"18" липня 2011 р.Справа № 11/17-1702-2011
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС"; в особі, якою є Філія "Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС";
До відповідача: Науково-дослідного та конструкторсько-технологічного інституту холодильної техніки і технології "Агрохолод";
про стягнення 42061,85 грн.
Суддя Власова С.Г.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю;
Від відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_1 за довіреністю;
В засіданні приймали участь:
Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю;
Від відповідача: ОСОБА_1 за довіреністю;
Суть спору: 04.05.2010 р. за вх. № 2410/2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі Філії "Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Науково-дослідного та конструкторсько-технологічного інституту холодильної техніки і технології "Агрохолод" (далі -Відповідач) про стягнення заборгованості за послуги водовідведення ливневих стоків у сумі 42061,85 грн.
Позивач на позовних вимогах наполягає, 25.05.2011 р. за вх. № 16249/2011 надав додаткові пояснення.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, 03.06.2011 р. за вх. № 18043/2011 надав відзив на позов та 15.07.2011 р. за вх. № 22835/2011 надав клопотання про застосування строків позовної давності.
В судовому засіданні від 15.07.2011 р. в порядку ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 18.07.2011 р. о 14 год. 45 хв.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:
01.11.2000 р. між КП "Одесводоканал" та НДКТІХТТ "Агрохолод" було укладено Договір на послуги водопостачання та водовідведення за № 496/3.
Відповідно до рішення сесії Одеської міської ради № 2038 від 17.12.2003 р. та договору оренди цілісного майнового комплексу, КП "Одесводоканал" реорганізовано шляхом приєднання до ТОВ "ІНФОКС", яке є правонаступником всіх прав і зобов'язань КП "Одесводоканал"
Посилаючись на п.п.2.1,3.2 Договору Позивач вказує, що сторони зобов'язуються керуватися "Правилами користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" та іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому порядку. Оплата послуг водокористування та водовідведення проводиться щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Водоканалу. Пунктом 3.9 Договору встановлено, що об'єми стоків, що відводяться від "Абонента", відводяться рівними об'ємами витраченої води або визначаються по показникам приладів обліку стоків у відповідності з п.21 "Правил водокористування". Об'єм, скинутих Абонентом ливневих стоків, визначається розрахунковим шляхом згідно з п. 15.9 "Правил водокористування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України", затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994 р., відповідно до якого додаткову кількість стічних вод, що потрапляє у каналізаційні мережі через зливоприймачі та каналізаційні колодязі у періоди дощів та сніготанення, підприємства оплачують: б) при роздільній системі водовідведення - у розмірі 20% від додаткового обсягу стічних вод, розрахованого згідно з підпунктом "а" цього пункту.
Позивач вказує, що з жовтня 2008 р. діють нові "Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджені Наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008 р. № 190, в п.4.10. яких закріплено такі ж самі вимоги щодо визначення об'єму стічних вод.
Формула, за якою проводиться розрахунок об'єму скиду ливневих стоків, використовується відповідно до БНтП (СНиП) 2.04.03-85 та Держстандарту 3013-95 „Гідросфера", „Правила контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з територій міст та промислових підприємств ", що затверджені Наказом Держстандарта України № 58 від 23.02.1995р. Даний ДСТУ розповсюджується на правила контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з територій міст та промислових підприємств. П. 7.3 стандарту містить формулу для розрахунку загального об'єму дощових вод, що стікає з території водозбірних басейнів.
Тариф на водовідведення у розмірі 4,48 грн. встановлений Рішенням виконкому Одеської міської ради № 95 від 14.02.2008 р.
Позивач стверджує, що розрахунок скиду ливневих стоків ним проводився згідно із довідками Гідрометеорологічного центру, актів № 2131-ти від 28.10.2002 р., № 976-ти від 07.05.2003 р. про складову території та застосування тарифу.
Як зазначає Позивач, умови Договору на послуги водопостачання та водовідведення за № 496/3 Відповідачем належним чином не виконувались, внаслідок чого за період з квітня 2008 р. по квітень 2011 р. утворилась заборгованість в сумі 42061,85 грн.
Позивач також зазначив, що Відповідачу були надіслані: Повідомлення про припинення надання послуг водопостачання та водовідведення № 37783 від 17.02.2010 р., № 41044 від 21.10.2010 р., Досудові попередження № 36010 від 22.09.2009 р., № 41700 від 11.01.2011 р., які були залишені останнім без реагування.
З урахуванням викладеного Позивач просить суд стягнути з Відповідача заборгованість в сумі 42061,85 грн., яка утворилась внаслідок неналежного виконання останнім умов Договору.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, 03.06.2011 р. за вх. № 18043/2011 надав відзив на позов в якому зазначає, що Позивач при розрахунку суми заборгованості по сплаті послуг за водовідведення зливових стоків користується формулою, визначальною складовою якої є площа басейну водозбору, яка визначається останнім у розмірі 2,4 га, площа удосконаленого покриття - 0,4 га., що на думку Відповідача не відповідає дійсності, оскільки загальна площа забудови з якої проводиться водовідведення зливових стоків складає 10320 кв.м., що вбачається із схеми, зокрема, це приміщення площею 2230 кв.м., що позначене на схемі як корпус - 1, малярна ділянка площею 320 кв.м., приміщення в будівлі, що відповідають на схемі позначенням: кондиціонери, іонно-обмінна установка, склад комплектуючих, ктп-2, електроділянка та мають площу 2160 кв.м.; приміщення, які відповідають на схемі позначенням очисні споруди, компресорна, холодильна, заготівельна ділянка, склад готової продукції, масло пункт, гальванічна, ремонтно-механічна, термічна ділянка мають площу за розміром 5610 кв.м. До решти приміщень, які знаходяться на території інституту лінії каналізації не підведені та водовідведення з них зливових стоків проводиться шляхом без потрапляння до каналізаційної мережі.
Відповідач також стверджує, що у зв'язку з розбіжністю у розмірі площ для оплати водовідведення зливових стоків звернувся до позивача з листами від 19.05.2011 р. за вих. №19 та від 25.05.2011 р. за вих. № 23 з проханням провести обстеження території інституту з метою визначення дійсної площі забудови для визначення площі басейну водозбору.
15.07.2011 р. за вх. № 22835/2011 Відповідач заявив клопотання про застосування строків позовної давності до заборгованості за квітень 2008 р.
Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1,7 ст. 193).
Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
01.11.2000 р. між КП "Одесводоканал" та НДКТІХТТ "Агрохолод" був укладений Договір на послуги водопостачання та водовідведення № 496/3, відповідно до п.п.1.1.,1.2. якого Водоканал надає послуги з надання питної води на об'єкти "Абонента", а також про прийому стічних вод, а Відповідач зобов'язався сплачувати за отримані послуги у відповідності з умовами укладеного договору.
Згідно до рішення сесії Одеської міської ради № 2038 від 17.12.2003 р. та договору оренди цілісного майнового комплексу, КП "Одесводоканал" було реорганізовано шляхом приєднання до ТОВ "ІНФОКС".
Як вбачається з Договору оренди цілісного майнового комплексу та Статуту ТОВ "ІНФОКС", останнє є правонаступником всіх прав и зобов'язань КП "Одесводоканал". В подальшому для здійснення господарсько-виробничої діяльності по експлуатації цілісного майнового комплексу водопровідно-каналізаційного господарства була створена філія "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" ТОВ "ІНФОКС", яка діє на підставі відповідного Положення про філію.
У відповідності до п. 3.9. Договору, об'єми стоків, що відводяться від "абонента" приймаються рівними обсягам використаної води або визначаються за показами засобу обліку стоків у відповідності до п. 21 "Правил водокористування". Обсяг, скинутих "Абонентом" зливових стоків визначається шляхом розрахунку у відповідності до п. 15.9. "Правил водокористування”.
Згідно з п. 2.1 Договору сторони зобов'язались керуватись Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 65 від 01.07.1994 р., п. 15.9. яких встановлено, що додаткову кількість стічних вод, що потрапляє у каналізаційні мережі через зливоприймачі та каналізаційні колодязі у періоди дощів та сніготанення, підприємства оплачують: б) при роздільній системі водовідведення - у розмірі 20% від додаткового обсягу стічних вод, розрахованого згідно з підпунктом "а" цього пункту.
Відповідно до підпунктом "а" при загальносплавній системи каналізації - відповідно до території, що займає підприємство, за нормами БНіП 2.04.03-85 Каналізація. Зовнішні мережі і споруди та даними гідрометеослужби.
З жовтня 2008 р. вищезазначені "Правила водокористування" втратили чинність та діють нові "Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджені Наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008 р. № 190.
Пунктом 4.10 Правил від 27.06.2008 р. встановлено вимоги щодо визначення об'єму стічних вод, а саме: "Додатковий обсяг стічних вод, що неорганізовано потрапляє у періоди дощів та сніготанення в мережі водовідведення споживачів або через зливоприймачі і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території споживачів, у мережі водовідведення виробника, приймається на підставі результатів відповідних досліджень. В разі відсутності таких результатів додатковий обсяг стічних вод визначається: а) при загальносплавній системі водовідведення - відповідно до площі території, що займає споживач, за нормами ДСТУ 3013-95 "Правила контролю за відведенням дощових і снігових стічних вод з територій міст і промислових підприємств" та даними гідрометслужби; б) при роздільній системі водовідведення - у розмірі 20 % від додаткового обсягу стічних вод, розрахованого згідно з підпунктом "а" цього пункту.
Якщо при роздільній системі водовідведення на території споживача встановлені та зафіксовані актом за участю представника підприємства виробником наявність провалів ґрунту біля люків колодязів, відсутність кришок люків, а також пряме підключення зливових вод до мереж водовідведення, кількість додаткового обсягу стічних вод визначається згідно з підпунктом "а" цього пункту.
Також слід зазначити, що Рішенням виконкому Одеської міської ради № 95 від 14.02.2008 р. був встановлений тариф на водовідведення у розмірі 4,48 грн., Рішенням виконкому Одеської міської ради № 1074 від 25.09.2008 р. був встановлений тариф у розмірі 6,89 грн.
В матеріалах справи наявний розрахунок кількості зливних стоків Відповідача за період з 01.04.2008 р. по 01.04.2011 р. (а.с.7-10), який було здійснено Позивачем на підставі довідок Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів про кількість осадків за даний період та відповідно до актів № 2131-ти від 28.10.2002 р., № 976-ти від 07.05.2003 р. про територію боржника, в яких закріплена площа забудови - 2,4 га, площа удосконаленого покриття - 0,4 га, характер каналізації - роздільна.
Наданий позивачем розрахунок суд вважає, обґрунтованим та здійсненим відповідно до умов укладеного сторонами Договору та вимог діючого законодавства.
15.07.2011 р. за вх. № 22835/2011 Відповідач заявив клопотання про застосування строків позовної давності до заборгованості за квітень 2008 р.
Відповідно до ст.ст.256,257 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 3 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Враховуючи, що Відповідачем заявлено про застосування позовної давності до заборгованості, яка утворилась до квітня 2008 р. та у квітні 2008 р., приймаючи до уваги те, що Позивач звернувся до суду із позовною заявою 04.05.2010 р., суд вважає за необхідне застосувати позовну давність до вимог в сумі 10568,36 грн. за зазначений період.
Твердження Відповідача про те, що Позивачем при розрахунку невірно була визначена площа басейну водозбору судом до уваги не приймаються, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В матеріалах справи наявні акти № 2131-ти від 28.10.2002 р., № 976-ти від 07.05.2003 р. про територію боржника, в яких закріплена площа забудови - 2,4 га, площа удосконаленого покриття - 0,4 га, характер каналізації - роздільна. Зазначені акти скріплені підписами повноважних осіб сторін.
Інших належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість заперечень Відповідачем надано не було.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 31 493,49 грн., оскільки саме в цьому розмірі вони є обґрунтованими та підтвердженими належними доказами і наявними матеріалами справи.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Науково-дослідного та конструкторсько-технологічного інституту холодильної техніки і технології "Агрохолод" (65025, Одеська обл., Комінтернівський р-н, 21-й км Старокиївської дороги, р/р 35231001003247 в УГК Одеської обл., МФО 828011, код 21014029) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі Філії "Інфоксводоканал" (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5, код 26472133, п/р 26007311687301 у АБ „Південний”, МФО 328209) -31 493,49 грн. основної заборгованості, 314,93 грн. держмита та 176,70 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
3. В решті -відмовити.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписано в порядку ст. 85 ГПК України 21.07.2011 р.
Суддя Власова С.Г.