73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
25.07.2011 Справа № 5024/1155/2011
Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Малацковській М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Заступника прокурора Комсомольського району м. Херсона в інтересах держави в особі Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго"
до Херсонського обласного добровільного союзу підприємств (об'єднань) та організацій побутового обслуговування населення "Херсонсоюзсервіс"
про стягнення 13927 грн. 13 коп.
за участю помічника прокурора Фоменко О.В. - посв. № 88 від 10.06.11 р.
та представників:
позивача: ОСОБА_1. - юрисконсульт, дов. № 620-15 від 01.03.11 р.
відповідача: ОСОБА_2 - представник, дов. № 48-1 від 06.07.11 р.
Розгляд справи розпочато 19 липня 2011 року з перервою до 25 липня 2011 року відповідно до частини 3 статті 77 ГПК України.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.
Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго", яким просить стягнути з розрахункового рахунку відповідача на користь позивача 12318 грн. 65 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію, 491 грн. 08 коп. пені, 862 грн. 31 коп. штрафу, 40 грн. 36 коп. 3% річних та 214 грн. 73 коп. інфляційних втрат.
19 липня 2011 року позивачем повідомлено про сплату відповідачем 12318 грн. 65 коп. основного боргу.
До того ж, клопотанням від 19.07.2011 року позивач зменшив позовні вимоги щодо стягнення пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат та згідно наданого розрахунки просить стягнути 231 грн. пені, 505 грн. 30 коп. штрафу, 18 грн. 99 коп. 3% річних та 57 грн. 75 коп. інфляційних втрат.
Відповідач у відзиві на позовну заяву повідомив про сплату боргу за спожиту теплову енергію. Крім того, відповідач заперечує проти заявленого прокурором позову, оскільки вважає, що спірними правовідносинами сторін не можуть порушуватись інтереси держави.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд
Відповідно до умов укладеного між позивачем та відповідачем договору про постачання теплової енергії від 06.10.2006 року №708 (надалі за текстом - Договір), позивач зобов'язався виробити та поставити відповідачу теплову енергію в обумовлених договором обсягах, а останній приймати теплову енергію і оплачувати її за встановленими тарифами у строки, передбачені цим Договором.
Відповідно до умов пунктів 6.6. та 6.8. Договору відповідач зобов'язався до 20 числа кожного місяця отримати у позивача рахунок та оплатити його протягом 5 банківських днів після одержання.
Відповідачем протягом березня 2011 р. було спожито теплової енергії загальною вартістю 12318 грн. 65 коп., що підтверджується підписаним сторонами Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №993 від 31 березня 2011 р.
Позивачем був виписаний відповідачу рахунок №888 від 11 квітня 2011 року на суму 12318 грн. 65 коп. для оплати вартості теплової енергії спожитої в березні 2011 року.
Відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості спожитої у березні теплової енергії виконувались несвоєчасно та не в повному обсязі. Так відповідачем було перераховано позивачу платіжним дорученням №97 від 23.05.2011 року 3100 грн. та платіжним дорученням №100 від 25.05.2011 року - 2000 грн.
Таким чином, за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 7218 грн. 65 коп.
Отже прокурором безпідставно заявлено до стягнення суму боргу в розмірі 12318 грн. 65 коп.
Після звернення прокурора до суду з даним позовом відповідач перерахував позивачу 7218 грн. 65 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №122 та №123 від 05 липня 2011 року.
Враховуючи сплату відповідачем суми 7218 грн. 65 коп. основного боргу після звернення прокурором до суду, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи наведене позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за поставлену теплову енергію підлягають частковому задоволенню в сумі 536 грн. 57 коп.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вказаної норми позивач за період з 01.05.2011 року по 01.06.2011 року на суму простроченої заборгованості в розмірі 7218 грн. 65 коп. нарахував відповідачу 18 грн. 99 коп. 3% річних та 57 грн. 75 коп. інфляційних втрат.
Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 4 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Згідно з пунктом 7.3.3. Договору в разі несвоєчасного розрахунку сторони передбачили сплату відповідачем пені у розмірі 0,1% вартості наданих послуг за кожний день прострочки, а за прострочення понад 30 днів - штрафу у розмірі 7% вказаної вартості.
Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов'язань перед позивачем, йому нараховано 231 грн. пені та 505 грн. 30 коп. штрафу.
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенні. До стягнення підлягає 231 грн. пені та 505 грн. 30 коп. штрафу, 18 грн. 99 коп. 3% річних та 57 грн. 75 коп. інфляційних втрат. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 7218 грн. 65 коп. має бути припинено. В задоволенні решти позову - відмовлено.
Щодо повноважень прокурора для звернення з даним позовом, то відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 р., прокурор, або його заступник, подають до господарського суду позови в інтересах держави. Прокурор, або його заступник, самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення інтересів держави та в чому існує загроза інтересам держави, тобто прокуратура набула права визначати наявність інтересів держави у конкретних спірних правовідносинах, які підлягають захисту у судовому порядку. Згідно ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" підставою представництва у суді інтересів держави є наявність загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є звернення до суду з позовами про захист прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави. В даному випадку прокурор обґрунтував необхідність захисту права юридичної особи для запобігання порушення економічних інтересів держави.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог та враховуючи, що спір доведено до суду з вини відповідача.
На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 44, 49, пунктами п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Херсонського обласного добровільного союзу підприємств (об'єднань) та організацій побутового обслуговування населення "Херсонсоюзсервіс" (код ЄДРПОУ 03063722, вул. Суворова, 7-16, м. Херсон:
а) на користь Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" (код ЄДРПОУ 31653320, 73019, місто Херсон, Острівське шосе, 1, ррахунок 26003060153834 в ХФ "Приватбанк", МФО 352479) - 231 грн. пені, 505 грн. 30 коп. штрафу, 18 грн. 99 коп. 3% річних та 57 грн. 75 коп. інфляційних втрат;
б) на користь держави в доход державного бюджету (одержувач: код 24104230 Відділення Держказначейства, м. Херсон, Банк Управління Держказначейства в Херсонській області, МФО 852010, р/р 31119095700002, призначення платежу: код 22090200, символ звітності 095) - 80 грн. 32 коп. витрат по сплаті державного мита;
в) на користь держави в доход державного бюджету (одержувач платежу: УДК м. Херсона, р/р р/р 31218264700002 банк ГУ ДКУ в Херсонській області МФО 852010 код ЄДРПОУ 24104230 одержувач платежу УДК м. Херсона, призначення платежу ККД 22050003 символ звітності банку 264) - 136 грн. 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Провадження у справі в частині стягнення суми 7218 грн. 65 коп. основного боргу припинити.
4. В задоволенні решти позову відмовити.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.І. Александрова
Дата підписання
рішення 27.07.2011