73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
19.07.2011 Справа № 5024/1153/2011
Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Малацковській М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Заступника прокурора Комсомольського району м. Херсона в інтересах держави в особі Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго"
до Приватного підприємця ОСОБА_1
про стягнення 4806 грн. 77 коп.
за участю помічника прокурора Нурматової О.В. - посв. № 29 від 25.05.09 р.
та представників:
позивача: ОСОБА_2 - юрисконсульт, дов. № 620-15 від 01.03.11 р.
відповідача: ОСОБА_1 - приватний підприємець.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.
Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго", яким просить стягнути з розрахункового рахунку відповідача на користь позивача 3663 грн. 64 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію, 337 грн. 05 коп. пені, 679 грн. 47 коп. штрафу, 27 грн. 70 коп. 3% річних та 98 грн. 91 коп. інфляційних втрат.
Відповідач позовні вимоги визнає. Просить обмежити стягнення сумою основного боргу та розстрочити виконання рішення строком на п'ять місяців.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд
Відповідно до умов укладеного між позивачем та відповідачем договору про постачання теплової енергії від 21.12.2006 року №789 (надалі за текстом - Договір), позивач зобов'язався виробити та поставити відповідачу теплову енергію в обумовлених договором обсягах, а останній приймати теплову енергію і оплачувати її за встановленими тарифами у строки, передбачені цим Договором.
Відповідно до умов пунктів 6.6. та 6.8. Договору відповідач зобов'язався до 20 числа кожного місяця отримати у позивача рахунок та оплатити його протягом 5 банківських днів після одержання.
Відповідачем протягом грудня 2010 р. - січня 2011 р. було спожито теплової енергії загальною вартістю 3663 грн. 65 коп., що підтверджується підписаними сторонами Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №2959 від 31 грудня 2010 р., №122 від 31 січня 2011 року.
Позивачем були виписані відповідачу рахунки №789/13914 від 10.01.2011 р. на суму 2237 грн. 21 коп. для оплати вартості теплової енергії спожитої в грудні 2010 року, №240 від 07 лютого 2011 року на суму 1426 грн. 44 коп. для оплати вартості теплової енергії спожитої в січні 2011 року.
Відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості спожитої теплової енергії не виконувались, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 3663 грн. 64 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи наведене позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за поставлену теплову енергію підлягають задоволенню.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вказаної норми позивач на суму простроченої заборгованості нарахував відповідачу 27 грн. 70 коп. 3% річних та 98 грн. 91 коп. інфляційних втрат.
При здійсненні судом перевірки нараховних позивачем інфляційних втрат та 3% річних, судом встановлено, що суму інфляційних втрат безпідставно збільшено. Сума інфляційних втрат становить 51 грн. 29 коп.
Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 4 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Згідно з пунктом 7.3.3. Договору в разі несвоєчасного розрахунку сторони передбачили сплату відповідачем пені у розмірі 0,1% вартості наданих послуг за кожний день прострочки, а за прострочення понад 30 днів - штрафу у розмірі 7% вказаної вартості.
Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов'язань перед позивачем, йому нараховано 337 грн. 05 коп. пені та 679 грн. 47 коп. штрафу.
При здійсненні судом перевірки нараховних позивачем штрафу та пені, судом встановлено, що суму штрафу безпідставно збільшено. Сума штрафу становить 256 грн. 45 коп. - в розмірі встановленому пунктом 7.3.3. Договору - 0,1% вартості наданих послуг за кожний день прострочки платежу.
При цьому суд, приймаючи до уваги скрутне фінансове становище відповідача, що підтверджується звітами суб'єкта підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку 2008-2010 рр. та деклараціями про доходи, одержані у 3, 4 кварталі 2010 року та 1 кварталі 2011 року, на підставі пунктів 3, 6 ГПК України, вважає за необхідне зменшити розмір пені та штрафу, що підлягає до стягнення до 60 грн. та 50 грн. відповідно, а також розстрочити виконання рішення строком на п'ять місяців.
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково. До стягнення підлягає 3663 грн. 64 коп. основного боргу, 60 грн. пені, 50 грн. штрафу, 27 грн. 70 коп. 3% річних та 51 грн. 29 коп. інфляційних втрат. Від сплати решти пені та штрафу відповідач звільняється судом. В задоволенні решти позову має бути відмовлено.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру позовних вимог, що підлягають задоволенню.
На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 44, 49, пунктами п.п. 3, 6 ст. 83, ст.ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1, АДРЕСА_1:
а) на користь Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" (код ЄДРПОУ 31653320, 73019, місто Херсон, Острівське шосе, 1, ррахунок 26003060153834 в ХФ "Приватбанк", МФО 352479) - 3663 грн. 64 коп. основного боргу, 60 грн. пені, 50 грн. штрафу, 27 грн. 70 коп. 3% річних та 51 грн. 29 коп. інфляційних втрат; розстрочити виконання рішення на п'ять місяців стягуючи щомісячно з серпня 2011 року по грудень 2011 року включно по 770 грн. 53 коп.;
б) на користь держави в доход державного бюджету (одержувач: код 24104230 Відділення Держказначейства, м. Херсон, Банк Управління Держказначейства в Херсонській області, МФО 852010, р/р 31119095700002, призначення платежу: код 22090200, символ звітності 095) - 91 грн. 80 коп. витрат по сплаті державного мита;
в) на користь держави в доход державного бюджету (одержувач платежу: УДК м. Херсона, р/р р/р 31218264700002 банк ГУ ДКУ в Херсонській області МФО 852010 код ЄДРПОУ 24104230 одержувач платежу УДК м. Херсона, призначення платежу ККД 22050003 символ звітності банку 264) - 212 грн. 40 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Звільнити відповідача від сплати решти пені та штрафу.
4. В задоволенні решти позову відмовити.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.І. Александрова
Дата підписання
рішення 25.07.2011 р.