Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"13" липня 2011 р. Справа № 56/285-09
вх. № 8324/4-56
Колегія суддів господарського суду в складі:
Головуючий суддя Рильова В.В.
суддя Бринцев О.В.
суддя Аюпова Р.М.
при секретарі судового засідання Волощук К.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1., за довіреністю №1356/21 від 14.04.2011р.;
відповідача -не з'явився;
третьої особи (СТГО "Південна залізниця") - не з'явився;
третьої особи (ФОП ОСОБА_2.) - не з'явився;
третьої особи (ФОП ОСОБА_3.) - не з'явився;
третьої особи (ТОВ "Акцент 2000" ) - не з'явився;
третьої особи (Катеринівська сільська рада Лозівського району Харківської області) - не з'явився;
розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Харківгаз", м.Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелпромсервіс", м.Харків
треті особи на стороні відповідача за первісним позовом, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1). СТГО "Південна залізниця", м.Харків,
2). ФОП ОСОБА_2., Харківська область, м.Лозова;
3).ФОП ОСОБА_3. м.Харків, ;
4).ТОВ "Акцент 2000", Харківська область, Лозівський район, с.Катеринівка,
5).Катеринівська сільська рада Лозівського району Харківської області, Харківська область, Лозівський район, с.Катеринівка,
про визнання права власності
та за зустрічним позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелпромсервіс", м.Харків
до Відкритого акціонерного товариства "Харківгаз", м.Харків
про визнання права власності
Розглядається позовна заява Відкритого акціонерного товариства "Харківгаз" (м.Харків) про визнання за ним права власності на стрілочний перевід № 2 на залізничній колії від ст. Лозова Південної залізниці до тупика ТОВ "Ріелпромсервіс" (відповідач) та зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелпромсервіс" до Відкритого акціонерного товариства "Харківгаз" про визнання права власності на стрілочний перевід б/н, який знаходиться на під'їзній колії, що належить ТОВ "Ріелпромсервіс".
Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.12.2010р. провадження у справі №56/285-09 зупинено до вирішення питань, поставлених господарським судом судовому експерту.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.04.2011р. провадження у справі №56/285-09 поновлено та її розгляд призначено на 17.05.2011р.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Харківської області від 17.05.2011р. для розгляду справи №56/285-09 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Рильова В.В., судді Аюпова Р.М. та Бринцев О.В.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.05.2011р. до участі у справі в якості третіх осіб на стороні відповідача за первісним позовом, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору було залучено: СТГО "Південна залізниця" , ФОП ОСОБА_2., ФОП ОСОБА_3.,ТОВ "Акцент 2000"; Катеринівська сільська рада Лозівського району Харківської області.
В судовому засіданні 13.07.2011р. представник позивача за первісним позовом вимоги первісного позову підтримав в повному обсязі, проти зустрічного позову заперечував.
Представник відповідача за первісним позовом в судове засідання 13.07.2011р., не з"явився, через канцелярію суду надав клопотання (вх.№17287) про долучення до матеріалів справи доказів направлення зустрічної позовної заяви третім особам, які долучаються судом до матеріалів справи.
Представник першої третьої особи (СТГО "Південна залізниця") та п"ятої третьої особи (Катеринівська сільська рада Лозівського району Харківської області) в судове засідання 13.07.2011р., не з"явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Представники третіх осіб (ФОП ОСОБА_2., ФОП ОСОБА_3., ТОВ "Акцент 2000") в судове засідання 13.07.2011р., не з"явились, ухвали , які було направлено на їхні адреси, повернулись до суду з довідкою поштового відділення зв"язку "повернуто у зв"язку із закінченням терміну зберігання".
Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються первісні позовні вимоги та вимоги зустрічного позову, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
Позивач за первісним позовом у своїй позовній заяві зазначає, що він є власником стрілочного переводу № 2 на залізничній колії від ст. Лозова Південної залізниці до тупика ТОВ "Ріелпромсервіс" на підставі договору підряду №3 від 12.01.1978р., що також підтверджується фактом прийняття його в експлуатацію , витратами на експлуатацію та поточний ремонт , обліком у Південної залізниці вказаного стрілочного переводу за ВАТ "Харківгаз".
Відповідач за первісним позовом вважає , що він є власником залізничного стрілочного переводу б/н на ст.Лозова Південної залізниці що знаходиться на залізничних коліях , які належать ТОВ "Ріелпромсервіс" та підтверджується договором купівлі - продажу від 04.08.2005р., технічним паспортом погодженим з начальником ст.Лозова Південної залізниці, прийняттям даного майна до статутного капіталу ТОВ "Ріелпромсервіс", обслуговуванням даного майна уповноваженими особами ТОВ "Ріелпромсервіс".
З матеріалів справи вбачається, що 04.08.2005р. , засновником ТОВ "Ріелпромсервіс" згідно договору купівлі - продажу , затвердженого приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 було придбано майно , одним з якого є під"їзна залізнична колія 1750,00 метрів за адресою: Харківська область, Лозівський район, с.Катеринівка, вул.Степова, б.3, 3-а.
25.10.2005р. згідно протоколу №2 зборів учасників ТОВ "Ріелпромсервіс" було прийнято рішення про збільшення статутного фонду юридичної особи шляхом внесення до нього майна , зокрема і під"їзну залізничну колію 1750,00 метрів.
Також, при укладенні 04.08.2005р. договору купівлі - продажу продавцем був переданий ТОВ "Ріелпромсервіс" Технічний паспорт під"їзної колії на станції Лозова , який виконувався Виробничо - комерційною приватною фірмою "Істок".
Технічний паспорт ТОВ "Ріелпромсервіс" був зроблений у 2005р. та був погоджений з начальником станції Лозова Південної залізниці.
Згідно даних технічного паспорту ТОВ "Ріелпромсервіс" вбачається , що стрілочний перевід №б/н знаходиться на під"їзній колії та належить ТОВ "Акцент-2000" (попередній власник).
Згідно договору про експлуатацію залізничної під"їзної колії №0107-01 від 01.01.2007р., який було укладено між ТОВ "Ріелпромсервіс" (власник колії) та ВАТ "Харківгаз" , на умовах цього договору експлуатується під"їзна колія , яка належить власнику , що примикає до станції Лозова Південної залізниці.
Пунктом 9 цього договору передбачено, що власник зобов"язаний не чинити перешкод користувачеві у користуванні колією за умов виконання останнім цього договору.
Відповідно до п.8 договору про експлуатацію залізничної під"їзної колії №0107-01 від 01.01.2007р. користувач зобов"язується бережно використовувати під"їзну колію власника, відповідати за її цілісність, періодично проводити роботу по знищенню бур"янів біля під"їзної колії, що знаходиться в експлуатації, своєчасно сплачувати власнику плату на умовах цього договору.
В зв"язку зі зміною власника Лозівської ГНС позивач за первісним позовом звернувся до відповідача за первісним позовом з листом (т.ІІІ, арк.спр.20), в якому просив розірвати угоду на експлуатацію залізничної колії, а також листом (т.ІІІ, арк.спр.21) в зв"язку зі зміною власника Лозівської ГНС позивач за первісним позовом звернувся до відповідача за первісним позовом з проханням укласти угоду на користування залізничної колії.
01.12.2009р. між ТОВ "Ріелпромсервіс" (власник) та ТОВ "Харківрегіонгаз" (користувач) було укладено договір/287 про експлуатацію залізничної під"їзної колії №01/12-09, відповідно до умов якого користувач зобов"язується бережно використовувати стрілочні переводи (стрілку) , які розташовані на під"їзної колії , що знаходиться в експлуатації та постійно тримати данні стрілочні переводи в такому положенні , щоб інші особи та власник колії могли використовувати під"їзну колію в необхідний для них час. Користувач не має права без дозволу власника колії , закривати з будь - яких причин стрілочні переводи (стрілку), які розташовані на під"їзної колії власника , або чинити інших перешкод в користуванні колією власником та іншими особами.
01.02.2011р. на тих же умовах між сторонами було укладено договір про експлуатацію залізничної під"їзної колії №01/02-11, строк дії якого встановлено терміном 4 роки 11 місяців , що діє з 01.02.2011р. по 31.12.2015р.
У своїй позовній заяві позивач за первісним позовом вказує на те, що на теперішній час існує спір між ВАТ "Харківгаз" та ТОВ "Ріелпромсервіс" щодо права власності на стрілочний перевід №2, який знаходиться на під"їзній колії ТОВ "Ріелпромсервіс". Свої позовні вимоги позивач за первісним позовом обгрунтовує тим, що стрілочний перевід є відособленим залізничним об"єктом, право власності ВАТ "Харківгаз" на залізничний стрілочний перевід №2 станції Лозова Південної залізниці між залізничними коліями ТОВ "Ріелпромсервіс" підтверджується фактом прийняття його в експлуатацію , витратами на експлуатацію та поточний ремонт , обліком у Південної залізниці вказаного стрілочного переводу за ВАТ "Харківгаз", а дії представників ТОВ "Ріелпромсервіс" порушують право власності ВАТ "Харківгаз" на стрілочний перевід №2, а саме здійснюється користування переводом без дозволу власника та не визнається право власності на нього за ВАТ "Харківгаз", що і стало підставою для звернення позивача за первісним позовом до суду з позовною вимогою про визнання за ВАТ "Харківгаз" права власності на стрілочний перевід № 2 на залізничній колії від ст. Лозова Південної залізниці до тупика ТОВ "Ріелпромсервіс" .
Відповідач за первісним позовом з позовними вимогами ВАТ "Харківгаз" не погодився та звернувся до суду із зустрічною позовною заявою , в якій просить визнати право власності на стрілочний перевід б/н, який знаходиться на під'їзній колії, що належить ТОВ "Ріелпромсервіс". Свої зустрічні позовні вимоги позивач за зустрічним позовом обгрунтовує тим, що 04.08.2005р. , засновником ТОВ "Ріелпромсервіс" згідно договору купівлі - продажу , затвердженого приватним нотаріусом Лозівського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 було придбано майно , одним з якого є під"їзна залізнична колія 1750,00 метрів за адресою: Харківська область, Лозівський район, с.Катеринівка, вул.Степова, б.3, 3-а. На даній під"їзній колії вже були покладені 4 стрілочних перевіда за наступними номерами: №1, №2*, №3, №б/н. 25.10.2005р. згідно протоколу №2 зборів учасників ТОВ "Ріелпромсервіс" було прийнято рішення про збільшення статутного фонду юридичної особи шляхом внесення до нього майна , зокрема і під"їзну залізничну колію 1750,00 метрів. Позивач за зустрічним позовом вказує на те, що все майно згідно акту приймання - передачі прийнято на баланс Товариства. Також, при укладенні 04.08.2005р. договору купівлі - продажу продавцем був переданий ТОВ "Ріелпромсервіс" Технічний паспорт під"їзної колії на станції Лозова , який виконувався Виробничо - комерційною приватною фірмою "Істок". Згідно даних технічного паспорту вбачається , що стрілочний перевід №б/н знаходиться на під"їзної колії та належить ТОВ "Акцент - 2000" (попередній власник). На підставі вказаного, позивач за зустрічним позовом вважає , що право власності ТОВ "Ріелпромсервіс" на залізничний стрілочний перевід №б/н ст.Лозова Південної залізниці , що знаходиться на залізничних коліях , які належать ТОВ "Ріелпромсервіс" підтверджується договором купівлі - продажу від 04.08.2005р., технічним паспортом погодженим з начальником станції Лозова Південної залізниці , прийняттям даного майна до статутного капіталу ТОВ "Ріелпромсервіс" та обслуговуванням даного майна уповноваженими особами ТОВ "Ріелпромсервіс", у зв"язку з чим просить суд визнати за ТОВ "Ріелпромсервіс" право власності на стрілочний перевід б/н, який знаходиться на під'їзній колії, що належить ТОВ "Ріелпромсервіс".
З наявного в матеріалах справи висновку судової дорожньо - технічної експертизи №11491 вбачається, що стрілочний перевід №2 зазначений в технічному паспорті під"їзної колії ВАТ "Харківгаз" на ст.Лозова Південної залізниці є тим самим стрілочним переводом за №б/н , який зазначений в технічному паспорті під"їзної колії ТОВ "Акцент - 2000" на ст.Лозова Південної залізниці.
Отже, з вказаного вбачається, що сторони просять визнати право власності на один і той самий об"єкт.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.
Цивільний кодекс України виділяє декілька способів набуття права власності. Згідно зі статтею 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а відповідно до ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 144, 147 Господарського кодексу України майнові права суб'єкта господарювання підлягають захисту, в тому числі шляхом їх визнання.
Так, відповідно до ст.316 Цивільного кодексу України правом власності , зокрема, є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
За приписами ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно зі статтею 325 Цивільного кодексу України суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
27.05.2010р. у справі №56/285-09 було призначено судову бухгалтерську експертизу та доручено її проведення Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса.
Згідно висновків судово - економічної експертизи №4964 від 31.08.2010р. акт від 03.12.1980р., на який посилається в своєму позові ВАТ "Харківгаз" не вважається за Акт передачі в експлуатацію саме стрілочного переводу №2, акт від 01.09.1980р., на підставі якого був поставлений на облік стрілочний перевід №2 взагалі відсутній, всі документи бухгалтерського обліку які підтверджують правильність здійснювання ВАТ "Харківгаз" бухгалтерського та податкового обліку та бухгалтерські документи , що підтверджують фактичні витрати на експлуатацію та поточний ремонт саме спірного стрілочного переводу №2 також в матеріалах справи відсутні.
При цьому, призначеною 01.12.2010р. судовою будівельно-технічною експертизою було встановлено, що спірний стрілочний перевід знаходиться на під"їзній колії, власником якої є ТОВ "Рієлпромсервіс" ст.Лозова Південної залізниці та встановлений на дерев"яному типі бруса . Тобто, тип бруса на якому встановлений спірний стрілочний перевід не відповідає даним зазначеним у технічному паспорті ВАТ "Харківгаз". Також висновком експерта встановлено що спірний стрілочний перевід №2 (№б/н) відповідно до техно - робочого проекту під"їзної колії до Газонаповнювальної станції в м.Лозова 1976р. є стрілкою примикання до під"їзної колії Лозівського райоб"єднання "Сільгосптехніка" (на даний час власником якої є ТОВ "Рієлпромсервіс"). Також експертом було встановлено , що в акті здачі в експлуатацію від 03.12.1980р., неможливо встановити являється чи ні спірний стрілочний перевід , тим самим стрілочним переводом , який зазначений в акті здачі в експлуатацію від 03.12.1980р.
З урахуванням зазначених правових норм та встановлених матеріалами справи обставин справи суд приходить до наступних висновків.
ВАТ "Харківгаз" не надав доказів того , що саме за дорученням Лозівського управління газового господарства Харківського виробничого об"єднання газового господарства "Харківгаз" був виготовлений стрілочний перевід №2 (№ б/н) , в матеріалах справи відсутній договір підряду №3 від 12.01.1978р., на який посилається ВАТ "Харківгаз", в обгрунтування набуття права власності на стрілочний перевід №2 (№ б/н). Також позивач за первісним позовом не надав доказів того, що він є правонаступником Лозівського управління газового господарства Харківського виробничого об"єднання газового господарства "Харківгаз", не надав доказів того, що у Лозівського управління газового господарства Харківського виробничого об"єднання газового господарства "Харківгаз" був у власності стрілочний перевід №2 (№ б/н) . Крім того, ВАТ "Харківгаз" не підтвердив права власності на стрілочний перевід №2 (№ б/н), оскільки не надав доказів прийняття спірного стрілочного переводу в експлуатацію та доказів витрат на експлуатацію та поточний ремонт стрілочного переводу №2 (№ б/н), з наданих ВАТ "Харківгаз" в обгрунтування своїх позовних вимог документів, не вбачається, що він здійснював витрати на експлуатацію та поточний ремонт стрілочного переводу №2 (№ б/н).
До того ж , суд звертає увагу на те, що земля , на якій розташований стрілочний перевід №2 (№ б/н) не перебуває у ВАТ "Харківгаз" ні у власності , ні у користуванні. Отже, при визнанні права власності на стрілочний перевід №2 (№ б/н) за ВАТ "Харківгаз" ТОВ "Рієлпромсервіс" позбавляється права належним чином користуватися (експлуатувати) свою під"їзну колію , яка перебуває у приватній власності останнього. Як вже було визначено вище, між сторонами було укладено договори про експлуатацію залізничної під"їзної колії , з яких вбачається , що саме ТОВ "Рієлпромсервіс" надавав право користування ВАТ "Харківгаз" своєю під"їзною колією, та відповідно спірним стрілочним переводом, який на ній розташований. Факт укладання таких договорів та сплати ВАТ "Харківгаз" плати за користування стрілочним переводом №2 (б/н) за вказаними договорами про експлуатацію залізничної під"їзної колії , свідчить про те, що позивач за первісним позовом визнає факт знаходження спірного стрілочного переводу на під"їзній колії , яка належить на праві власності ТОВ "Рієлпромсервіс".
Відповідно до ст. 179 Цивільного кодексу України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.
Статтею 183 Цивільного кодексу України передбачено, що подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.
Згідно ст. 186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.
З аналізу правовідносин, які склалися між сторонами та з фактичних обставин справи вбачається, що до під"їзної колії , яка знаходиться у власності ТОВ "Рієлпромсервіс" примикає під"їзна колія ВАТ "Харківгаз". При цьому, спірний стрілочний перевід , знаходиться на під"їзній колії ТОВ "Рієлпромсервіс" , а спірний стрілочний перевід є річчю, без якої буде неможливим використання під"їзної колії ТОВ "Рієлпромсервіс" для проїзду, як до колії ВАТ "Харківгаз" так і до кінцевої частини під"їздного шляху ТОВ "Рієлпромсервіс" до належних йому будівель.
Суд зазначає про те, що згідно ст. 41 Конституції України, згідно якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, у тому числі це стосується і нерухомого майна; право власності набувається у порядку, визначеному законом; ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Статтею 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.
На підставі вказаного , суд дійшов висновку , що при визнанні права власності на стрілку примикання №2 (№б/н) за ТОВ "Рієлпромсервіс", ВАТ "Харківгаз" не позбавляється права належним чином користуватися (експлуатувати) свою під"їзну колію, а тому колегія суддів дішла висновку про відмову в задоволенні первісного позову про визнання за ВАТ "Харківгаз" права власності на стрілочний перевід № 2 на залізничній колії від ст. Лозова Південної залізниці до тупика ТОВ "Ріелпромсервіс" та задовольняє зустрічні позовні вимоги ТОВ "Ріелпромсервіс" про визнання права власності на стрілочний перевід б/н, який знаходиться на під'їзній колії, що належить ТОВ "Ріелпромсервіс".
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються за первісним позовом на позивача за первісним позовом , за зустрічним позовом на відповідача за зустрічним позовом.
На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції, ст.ст. 16, 316, 317, 319, 325, 328, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 144, 147 Господарського кодексу України, керуючись, ст. ст. 1, 4, 12, 27, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Відмовити в задоволенні первісного позову Відкритого акціонерного товариства "Харківгаз".
Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелпромсервіс" задовольнити.
Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріелпромсервіс" (код ЄДРПОУ 33205465) право власності на стрілочний перевід №б/н, який знаходиться на під"їзній колії, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Ріелпромсервіс".
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Харківгаз" (61022, м.Харків, майдан Свободи, 5 , будинок Держпром, 4 під"їзд, 3 поверх, п/р 26009240 у ПАТ "Мегабанк", м.Харків, МФО 351629, код ЄДРПОУ 03359500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелпромсервіс" (61051, м.Харків, вул.Клочківська, 368, п/р 26004052299271 в ХФ КБ Приватбанк , МФО 351533, код ЄДРПОУ 33205465) 85,00 державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Головуючий суддя Рильова В.В.
суддя Бринцев О.В.
суддя Аюпова Р.М.
Повний текст рішення підписано 18.07.2011р.
Справа №56/285-09.