"20" липня 2011 р.Справа № 20/17-1931-2011
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал"
до відповідача: Приватного підприємства "Фаворит"
про стягнення 30 168,07 грн.
Суддя Щавинська Ю.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1.- за довіреністю № 1288-4 від 01.04.2011 року;
від відповідача: ОСОБА_2- за довіреністю № 178 від 22.06.2011 року.
У судовому засіданні оголошувалася перерва відповідно до ст.77 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс»в особі філії «Інфоксводоканал»звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства «Фаворит»про стягнення з останнього заборгованості за скид стічної води з перевищенням допустимих величин концентрацій у сумі 20 476,65 грн. з відбору проби від 01.08.2008 року, шифр проби № 941, пені в сумі 7 473,98 грн., 3% річних в сумі 614,30 грн., інфляційних витрат в сумі 1603,14 грн., із покладенням на відповідача судових витрати.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що в рамках укладеного між сторонами договору на послуги водопостачання та водовідведення № 693/3 від 30.07.2005 року, представниками філії «Інфоксводоканал»у присутності представників відповідача 01.08.2008 року була відібрана проба стічної води (шифр 941) на об'єкті ПП «Фаворит», за результатами якої складено «Аналіз стічної води». Місцем відбору проби був контрольний колодязь перед скидом до міської каналізації.
Так, за результатами лабораторних аналізів стічної води відповідача за пробою від 01.08.2008року, проведених незалежною лабораторією ВАТ «ІнтерХім», встановлено невідповідність стічної води діючим допустимим величинам концентрації речовин у стічних водах. На підставі викладеного, відповідно до п. 4.9., 4.10 та п. 155 Додатку до Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затверджених рішенням виконкому Одеської міської ради від 14.06.2007р. № 632, позивачем була розрахована сума боргу за скид відповідачем стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій, яка складає 20 476,65 грн. На вказану заборгованість відповідача, відповідно до п. 4.1. договору на послуги водопостачання та водовідведення № 693/3 від 30.07.2005 року, позивачем була нарахована пеня в сумі 7 473,98 грн., а також, відповідно до ст. 625 ЦК України, інфляційні витрати та 3% річних в сумі 1603,14 грн. та 614,30 грн. відповідно. Несплата вказаних сум й зумовила звернення ТОВ «Інфокс»в особі філії «Інфоксводоканал»із вказаним позовом до суду.
У судовому засіданні 20.07.2011р. представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач у судовому засідання 20.07.2011р. проти позову заперечував, повністю підтримуючи наданий до суду відзив (а.с.65-70), з огляду на наступне:
Так, відповідач зазначає, що в період з 2005 року по 2008 рік Водоканал жодного разу не перевіряв та не робив аналіз стічної води у відповідності до «Правил приймання стічних вод»та умов Договору. Отже, при укладенні договору у 2005 році Водоканал не встановлював та не інформував Абонента щодо допустимих концентрацій для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися Абонентом в систему каналізації. Будь-яких пропозицій в частині зазначення допустимих концентрацій для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися Абонентом в систему каналізації та відповідне оформлення у вигляді додаткової угоди до Договору з боку Водоканалу на адресу Абонента не надходило.
Отже, при укладенні у 2005 році Договору не було встановлено Абоненту кількісні та якісні показники приймання стічних вод до міської каналізації, що є порушеннями розділу 2 Правил приймання стічних вод, підприємств у комунальній та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держкомітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. №37.
Також відповідач зазначає, що крім Анкети Абонента, Водоканал не вимагав додаткових документів, які б могли свідчити про зазначення Абонентом пропонованих до приймання у каналізацію об'ємів стічних вод, графіка їх скиду та характеристики складу стічних вод за кожним з випусків, генплан об'єкта з каналізаційними мережами та випусками до міської каналізації, індивідуальні норми водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції або послуг і т. ін.
Також, в порушення п. 6.3. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України від 19.02.2002р. №37, укладений між сторонами договір не містив істотних умов, а саме: обсягів та режиму скиду стічних вод; ДК забруднюючих речовин у стічних водах, що скидаються Підприємством; розмір та порядок плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями (з перевищенням ДК забруднюючих речовин).
В порушення п. 7.10. вказаних Правил, Водоканал не направив на адресу Абонента повідомлення про виявлене перевищення ДК та протягом шестимісячного терміну після виявлення перевищення ДК не направив претензію згідно з Господарським процесуальним кодексом України.
«Аналіз стічної води», на думку відповідача, не може бути об'єктивним доказом перевищення ДК, оскільки позивачем не надані результати вибіркового контролю, виконаного лабораторіями місцевих органів Держсанепіднагляду, охорони навколишнього природного середовища у відповідності до вимог п.7.6. Правил. Крім того, в «Аналізі стічної води»в графі: місце відбору проб -зроблений напис, почерк якого відрізняється, а тому викликає сумнів щодо взяття проб саме з контрольного колодязю належного Абоненту, а також не зазначене прізвище начальника лабораторії, який проводив аналіз, практично не видно печатки установи, яка проводила аналіз, що унеможливлює ствердження про проведення аналізу саме тією лабораторією, яку зазначив позивач у своєму позові.
Відповідач зазначає, що при укладенні Договору Абонентом була оформлена Анкета, в якій, крім загальних даних про абонента, міститься інформація щодо уповноваженого відповідального за водокористування та взаємовідносини з Водоканалом з питань водокористування і розрахункам, його контактний номер телефону і номер факсу. Отже, відповідальною особою Абонента є головний інженер, який був визначений при підписанні Договору. З урахуванням чого, не можуть прийматися в якості належного доказу посилання позивача на підпис представника відповідача на «Аналізі стічної води», оскільки він не є уповноваженою особою на здійснення відповідних дій.
Проти задоволення вимог про стягнення штрафних санкцій відповідач також заперечував з підстав їх необґрунтованості.
Позивач заперечував проти тверджень відповідача, викладених у відзиві на позов, у наданих до суду письмових запереченнях на відзив.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні докази у їх сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб та громадян-підприємців.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.07.2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфокс»в особі начальника служби „Водозбут” філії «Інфоксводоканал»(Водоканал) та Приватним підприємством «Фаворит»(Абонент) був укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення № 693/3, відповідно до якого Водоканал надає послуги по подачі питної води на об'єкти абонента відповідача, а також по прийманню стічних вод, які скидаються Абонентом в систему комунальної каналізації у відповідності з дислокацією об'єктів.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що сторони зобов'язуються керуватися діючими нормативно-правовими актами, а саме: Законом України „Про питну воду та питне водопостачання”, Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомгоспу України від 01.07.1994р. № 65, Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення, затверджених наказом Держжитлокомгоспу України від 05.07.1995р. № 30, Правилами приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затвердженими розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації № 87/А-98 від 09.02.98р. та технічними умовами, діючим ГОСТ, законом України „Про житлово-комунальні послуги”, іншими нормативними актами.
Відповідно до п. 2.4.2. договору Абонент зобов'язаний здійснювати скидання стоків, якість яких не перевищує гранично допустимі концентрації, встановлені Правилами приймання стічних вод
Пунктом 2.4.13 договору передбачено, що Абонент зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати послуги водопроводу та каналізації, скидання ненормативно-очищених стоків та інші платежі, передбачені Правилами водопостачання та Правилами приймання стічних вод.
Згідно з умовами п. 3.9. договору обсяги стоків, що відводяться від Абонента, приймаються рівними обсягами спожитої води або визначаються за показниками прибору обліку стоків відповідно до п. 21.1 Правил водокористування. Обсяг скинутих Абонентом зливових стоків визначається розрахунковим шляхом згідно з п. 15.9 Правил водокористування.
Згідно до п. 3.10. договору нарахування платежу за скидання ненормативно-очищених стоків здійснюється у відповідності із Правилами приймання стоків.
Крім того, як зазначає позивач, 17.12.2007 року представник ПП „Фаворит” (начальник компресорного цеху Костюк В.О.) був ознайомлений з Правилами приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м.Одеси”, затвердженими рішенням виконкому Одеської міської ради від 14.06.2007р. №632, про що складено акт №7945 (а.с.19).
У подальшому, між «Інфокс»в особі начальника служби „Водозбут” філії «Інфоксводоканал»(Водоканал) та Приватним підприємством «Фаворит»(Абонент) була укладена додаткова угода від 27.03.2006 року, додаткова угода від 29.12.2006 року та додаткова угода від 26.11.2008 року до договору № 693/3 від 30.07.2005 року, якими було внесено зміни у банківські реквізити Водоканалу.
Як вказує позивач, 01.08.2008 року представниками філії «Інфоксводоканал»у присутності представника відповідача (начальник компресорного цеху Костюк В.О.) була відібрана проба стічної води (шифр 941) відповідача з контрольного колодязя перед скидом в міську каналізацію, за результатами якої складено «Аналіз стічної води». За результатами лабораторних аналізів стічної води відповідача за пробою від 01.08.2008 року, проведених ВАТ «ІнтерХім», було встановлено невідповідність стічної води діючим допустимим величинам концентрації речовин у стічних водах. На підставі викладеного, відповідно до п. 4.9., 4.10 Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затверджених рішенням виконкому Одеської міської ради від 14.06.2007р. № 632, позивачем була розрахована сума боргу за скид відповідачем стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій, яка складає 20 476,65 грн. На вказану заборгованість відповідача, відповідно до п. 4.1. договору на послуги водопостачання та водовідведення № 693/3 від 30.07.2005 року, позивачем була нарахована пеня за квітень 2010р. -березень 2011р. в сумі 7 473,98 грн. (розрахунок а.с.11), а також, згідно до ст. 625 ЦК України, інфляційні витрати та 3% річних в сумі 1603,14 грн. (а.с.10) та 614,30 грн., відповідно.
Відповідно до статті 235 ГК України, за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно -господарські санкції -заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно -господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Частиною 1 статті 236 ГК України встановлено види господарсько -оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.
Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті перелік оперативно -господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним.
Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно -господарські санкції.
Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що розрахована сума боргу за скид відповідачем стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій є саме оперативно -господарською санкцією.
За частиною 2 статті 237 ГК України порядок застосування сторонами конкретних оперативно -господарських санкцій визначається договором.
Згідно до позиції Верховного суду, викладеної у своїй постанові від 29.11.2010 року у справі №2-15/1783-2009, яка є обов'язковою для застосування в силу вимог ст.111-28 ГПК України, суд при розгляді подібних справи має дослідити на підставі встановлених обставин справи правомірність застосування оперативно -господарської санкції та обґрунтованість її нарахування.
Як свідчать матеріали справи, заявляючи вимоги позивач посилається на Правила приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затверджених рішенням виконкому Одеської міської ради від 14.06.2007р. № 632, які розроблені на підставі Правил приймання стічних вод у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002 р. №37.
При цьому, як Правилами, затвердженими Держбудом України, так і Місцевими Правилами, передбачені права і обов'язки водоканалу та абонента.
Відповідно до вказаних правил водоканалу надано право, зокрема, здійснювати контроль за якістю стічних вод, що скидають підприємства, проводити обстеження водопровідних і каналізаційних систем та складати акти за результатами цих обстежень, здійснювати раптовий (в будь-який час доби), не погоджений з підприємством заздалегідь, відбір проб, проводити хімічний аналіз проб стічних вод підприємств, робити офіційні висновки про відповідність фактичних концентрацій забруднювальних речовин стічних вод до допустимих.
Одночасно на підприємство (абонента) покладено відповідні обов'язки, а також захищено його права.
Загальнодержавними та Місцевими правилами передбачено можливість захисту своїх прав абонентами. Таким є право перевіряти розрахунки допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах свого підприємства, виконані водоканалом, та вимагати роз'яснення по них, брати участь у відборі проб стічних вод, робити паралельний відбір проб /п. 2.3 Правил Держбуду України та п. 2.3. Місцевих правил/.
Пунктом 9.1. Правил визначено, що місця та періодичність відбору проб Підприємствами мають бути погоджені з Водоканалом, а методики проведення аналізів -з органами державного нагляду. При проведенні аналізів сторонніми лабораторіями за договором з Водоканалом, відповідальність за методику несе лабораторія, яка повинна бути атестована (акредитована) Держстандартом.
Згідно з п. 9.4. правил Водоканал здійснює раптовий, не погоджений з Підприємством заздалегідь відбір проб для контролю за якістю та кількістю стічних вод, що скидаються. При цьому плановий відбір проб здійснюється Водоканалом один раз в два місяця.
Згідно з п.9.8. правил Відбір контрольних проб стічних вод Підприємства проводиться представниками Водоканалу, що фіксується у спеціальному акті, іменуємому «Аналіз стічної води», який підписують як представники Водоканалу, так і представник Підприємства-абонента.
9.9. При відмові Підприємства виділити відповідальну особу для відбору проб, зволіканні з допуском представника Водоканалу на територію Підприємства або створенні перешкод у відборі проб з боку представників Підприємства, Водоканал виставляє Підприємству розрахунок плати за скид понаднормативних забруднень з коефіцієнтом 5 за розрахунковий місяць, у якому було вчинене дане порушення.
Відповідно до п.10.1 Правил відбір проб здійснюється у контрольному колодязі, тобто колодязі на каналізаційному випуску Підприємства безпосередньо перед приєднанням до збірного чи головного каналізаційного колектора.
Відповідно до п.10.6 -10.8 Правил перш ніж взяти пробу, посуд слід обполоснути водою, що відбирається. Тип пробовідбірного устрою вибирається з урахуванням мети дослідження і способу відбору стічних вод на підприємстві, в організації, установі. Як пробовідбірний посуд слід використовувати хімічно стійкий до стічної води, що використовується, посуд місткістю, що забезпечує визначення всіх запланованих компонентів.
Крім того, Національним стандартом України - "Якість води". "Відбирання проб", ч. 3 Настанови щодо зберігання та поводження з пробами (ДСТУ ISO 5667-3-2001) (далі - Національні стандарти) передбачено, що води, особливо поверхневі і майже усі, що скидаються як стічні води, чутливі до різного роду фізичних, хімічних чи біологічних реакцій, що можуть мати місце в період між відбиранням проби і аналізуванням. Природа і інтенсивність таких реакцій часто є така, що у випадку, коли не прийнято необхідних запобіжних заходів перед або під час транспортування і в період зберігання проби в лабораторії до аналізування, концентрація визначуваної речовини буде відрізнятися від початкової, яка була під час відбирання проб.
Активність цих реакцій залежить від результату взаємодії хімічної і біологічної природи зразка: його температури, чутливості до світла, матеріалу посудини, періоду між відбиранням проби і аналізуванням, умовами, в яких він перебував.
Згідно з п.10.9 правил відбір проб проводить представник Водоканалу в присутності представника Підприємства. При відмові представника відбір проб здійснює представник Водоканалу самостійно.
Отже, як встановлено судом при аналізі вказаних положень, як загальнодержавними та Місцевими правилами передбачено обов'язок водоканалу відбирати проби у передбаченому нормативними актами порядку та у присутності відповідальних представників підприємства.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Оцінюючи «Аналіз стічної води», на який посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог (а.с.20), суд зазначає наступне:
Як вбачається зі вказаного документу, з боку відповідача він підписаний начальником компресорного цеху Костюком В.О.
Між тим, у наявній в матеріалах справи, наданій Інфоксводоканалом, Анкеті водокористувача (а.с.18), уповноваженою особою, відповідальною за водопостачання та відносини з Водозбутом визначено головного інженера Вельмискина О.Д.
Як свідчить сукупність проаналізованих судом нормативних актів, дотримання встановленого порядку водопостачання та водовідведення є доволі складним процесом, що потребує спеціальної підготовки.
За думкою суду, саме вказані обставини зумовлюють необхідність включення до анкети водокористувача даних щодо відповідальної особи.
Про це опосередковано свідчить і закріплена правилами необхідність підписання документів, що стосуються водокористування наряду із керівником підприємства, також і відповідальною особою (п.9.2 правил).
З урахуванням викладеного, враховуючи, що відбір проб стічних вод, за результатами якого проводився відповідний хімічний аналіз, був проведений за відсутності уповноваженої (відповідальної) особи, а сам акт (а.с.20) не містить належних відомостей щодо місця проведення відбору, посуду, який використовувався, та інших доказів, що підтверджують дотримання встановленого порядку відбору, суд вважає, що вказаний акт (аналіз стічної води) не може служити належним доказом про скидання Підприємством у комунальну каналізацію стічних вод з перевищенням допустимої концентрації забруднюючих речовин.
Крім того, суд зазначає наступне.
Згідно з п.8.1 місцевих правил, який повністю відповідає п.6.1 загальнодержавних правил, які були чинними на момент укладення договору, приймання стічних вод Підприємств у систему каналізації здійснюється за договорами.
Згідно з п.6.2. загальнодержавних правил Підприємства, які приєднані до системи каналізації, для укладання договору про приймання стічних вод подають Водоканалу не менше ніж за місяць до початку скиду стічних вод або закінчення терміну попереднього договору:
лист-заявку на укладення договору на скид стічних вод із зазначенням пропонованих до приймання у каналізацію об'ємів стічних вод, графіка їх скиду та характеристикою складу стічних вод за кожним з випусків;
генплан об'єкта в масштабі 1:500 з каналізаційними мережами та випусками до міської каналізації;
індивідуальні норми водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції або послуг;
паспорт водного господарства.
У відповідності до п. 8.3. місцевих Правил істотними умовами договору на водокористування в частині скиду (приймання) стічних вод Підприємств у систему міської каналізації є:
- обсяги та режим скиду стічних вод;
- розмір та порядок оплати послуг водовідведення, що визначається п. Порядок розрахунків;
- ДК забруднюючих речовин у стічних водах, що складаються Підприємством;
- розмір та порядок плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями (з перевищенням ДК забруднюючих речовин);
- права та обов'язки сторін договору;
- відповідальність сторін договору.
Згідно з п.6.6. загальнодержавних правил та п.8.6 місцевих правил Договір про приймання стічних вод у комунальну каналізацію розробляє Водоканал у 30-денний строк з моменту подачі Підприємством листа-заявки відповідно до Правил користування, цих Правил, поданих Підприємством матеріалів і лімітів скиду забруднень у водойму, установлених Водоканалу органами Мінекоресурсів України, та передає два примірники договору Підприємству-абоненту.
З урахуванням викладеного, суд звертає увагу на те, що Водоканалом договір від 30.07.2005р. не був приведений у відповідність з діючими правилами приймання стічних вод, що також унеможливлює застосування оперативно-господарських санкцій в порядку ст.235, 236 ГК України.
Враховуючи вищезазначене, у задоволенні позову про стягнення заборгованості за скид відповідачем стічних вод в сумі 20 476,65 грн., а відповідно і нарахованих на вказану суму пені, інфляційних та 3% річних слід відмовити, у зв'язку з чим, відповідно до ст.44,49 ГПК України, підстави для покладення на відповідача судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У позові відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Суддя Щавинська Ю.М.
Повне рішення складено 22.07.2011р.