"25" липня 2011 р.Справа № 28/17-1673-2011
За позовом Приватне акціонерне товариство "СТРОЙАВТОСЕРВИС";
до відповідача Одеська міська рада
про визнання права власності
Суддя Гуляк Г.І.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1. - за дорученням;
від відповідача: не з'явився;
Суть спору: позивач, Відкрите акціонерне товариство "Агроспецмонтаж" звернулось до господарського суду з позовом до відповідача -Одеської міської ради про визнання право власності на господарські будівлі: кафе, загальною площею 55,7 кв. м. та магазин загальною площею 65,1 кв. м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Моторна, буд. 4.
23 травня 2011 року ухвалою суду було зупинено провадження у справі та призначено судову будвівельно-технічну експертизу та 17 червня 2011 року ухвалою суду провадження у справі було поновлено, оскільки 15 червня 2011 року до канцелярії суду надійшов висновок експерта.
Ухвалою суду від 17 червня 2011 року відповідно до ст. 25 ГПК України здійснено заміну строни Відкрите акціонерне товариство "Агроспецмонтаж" на його процесуального правонаступника - Приватне акціонерне товариство "СТРОЙАВТОСЕРВИС".
11 липня 2011 року вх. № 21997/2011 позивачем до канцелярії суду було надано заяву про уточнення позовних вимог про визнання права власності на самовільно побудоване майно, в якій просить визнати за ним право власності на господарські будівлі: кафе, площа забудови 155,7 кв. м., загальною площею 129,5 кв. м. ( у т. ч. основна -63,5 кв. м., допоміжна -66,0 кв. м.) та магазин, площею забудови 65,1 кв. м., загальною площею 62,0 кв. м. ( у т. ч. основна -48,9 кв. м., допоміжна -13,1 кв. м.), які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Моторна, 4
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов надав,в якому вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволені позову відмовити повністю.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встановив:
20 липня 2005 року право власності ПАТ „СТРОЙАВТОСЕРВІС” /правонаступник ВАТ "Агроспецмонтаж ”/ на будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Моторна, буд. 4, було зареєстроване КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості”, номер запису в книзі 44-неж-161, номер витягу 7825848 від 20.07.2005 року. Підставою для реєстрації вищезазначеного нерухомого майна виступив наказ Фонду державного майна № 387 від 27.03.1996 року з переліком нерухомого майна № 1/2649 від 15.07.1998 року.
Також, випискою від 15.07.1998 року, що є Додатком до Наказу Регіонального відділення по Одеській області Фонду державного майна України № 387 від 27.03.1996 року, визначений перелік будівель та сторуд, що передані у статутний фонд ПАТ „СТРОЙАВТОСЕРВИС” /правонаступник ВАТ "Агроспецмонтаж ”/ пр відповідним наказом № 387 від 27.03.1996 року.
Як встановлено вищевказаним об'єкти нерухомості знаходяться у позивача у користуванні з 27.03.1996 року, що підтверджується наказом Регіонального відділення по Одеській області фонду державного майна України за № 387.
На адресу Одеської міської ради позивачем був направлений лист за № 88/1 від 17.11.2006 року, згідно якого останній звернувся з проханням надати згоду на оформлення документації на право довгострокової оренди земельної ділянки розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Моторна, буд. 4, загальною площею 18900 кв. м., яка знаходиться у користуванні позивача.
Як зазначає позивач, при оформленні підготовчих документів щодо відведення земельної ділянки Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради надало висновок про можливість надання в оренду земельної ділянки вих. № 281/3887 від 09.10.2007 року, в якому йдеться про можливість оформлення оренди земельної ділянки за умови оформлення правоустановчих документів на будівлі магазину та кафе.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Моторна, буд. 4, були побудовані господарські будівлі: кафе -загальною площею 155,7 кв. м. та магазин -загальною площею 65,1 кв. м., згідно до технічного паспорта, виготовленого КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” від 02.02.2011 року.
Відповідно до існуючого в матеріалах справи висновку про можливість надання в оренду земельної ділянки виданого Управлінням архітектури та містобудування за № 281/3887 від 09.10.2007 року ПАТ „СТРОЙАВТОСЕРВИС”, в якому вказано, позивачу необхідно забезпечити безперешкодний доступ на земельну ділянку служби експлуатаційної лінії електропередач та суміжних землекористувачів до ремонту прилеглих будівель.
Згідно висновку № 33/11 експерта з судової будівельної-технічної експертизи у господарській справі від 10.05.2011 року виготовленого судовим експертом Проскуровським Володимиром Петровичем загальна площа будівель, розташованих на окремо виділеній земельній ділянці площею 1934,25 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Картамишевська, 16, складає 970,5 кв.м. під будівлями.
Посилаючись на вищевикладене, позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на господарські будівлі: кафе, загальною площею 155,7 кв. м. та магазин загальною площею 65,1 кв. м., розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Моторна, буд. 4.
Таким чином, відсутність правовстановлюючих документів на будівлю магазину та кафе перешкоджає відведенню земельної ділянки в довгострокову оренду ПАТ „СТРОЙАВТОСЕРВИС”, площею 2,1218 га чим порушує право позивача встановлене Земельним кодексом України.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 Земельного кодексу України земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України та іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам України, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Як вбачається з матеріалів справи , Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради на запит Державної служби геодезії, картографії та кадастру УКРГЕОІНФОРМ був наданий висновок про можливість надання в оренду земельної ділянки ПАТ „СТРОЙАВТОСЕРВИС”, в якому було зазначено, що умовою для надання земельної ділянки в довгострокову оренду оформлення правовстановлюючих документів на будівлю магазину та будівлю кафе.
Також в матеріалах справи є висновок експертизи судової будівельно-технічної експертизи від 10.06.2011 року № 33/11, в якому експерт виклав, що самочинно побудована господарська будівля кафе (літ. „Е”), площею забудови 155,7 кв. м., загальною площею 129,5 кв. м. (у т. ч. Основна -63,5 кв. м., допоміжна -66,6 кв. м.), яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул.. Моторна, 4, за конструктивними та планувальними показниками в цілому відповідає вимогам будівельних норм та правил, а також самочинно побудована господарська будівля магазину (літ. „Д”), площею забудови 65,1 кв. м., загальною площею 62,0 кв. м. (у т. ч. Основна -48,9 кв. м., допоміжна -13,1 кв. м.), яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул.. Моторна, 4 за конструктивними та планувальними показниками в цілому відповідає вимогам будівельних норм та правил.
Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних правових підстав:
Частинами 1, 2 ст. 124 Конституції України передбачено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається, та юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно з частинами 1, 2, 5 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту є визнання права.
З аналізу зазначених норм Цивільного кодексу України право на звернення до суду має особа, яка має матеріально-правову заінтересованість у справі. У цьому як раз полягає суть принципу диспозитивності господарського процесу. Основним проявом дії принципу диспозитивності у процесуальному законодавстві, одним із аспектів якого є положення про те, що кожна особа повинна дбати про своє право, і ніхто не зобов'язаний дбати про права інших, якщо останнє не є обов'язком в силу закону чи договору.
Відповідно до ст. 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші, цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Згідно ст.41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Частиною 1 ст. 319 Цивільного кодексу України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
У відповідності ст. 2 Закону України “Про власність”, передбачено що право власності -це врегульовані законом суспільні відносини, щодо володіння, користування і розпорядження майном, при цьому права власності в Україні охороняється законом.
Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Абзацем 1 ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України визначено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Тобто ч. 2 названої статті визначаються особливості виникнення права власності на нерухоме майно, до якого у відповідності до приписів ст.181 Цивільного кодексу України належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, у т.ч. будівлі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будівлі, споруди тощо) виникає в момент завершення будівництва даного об'єкта.
Відповідно до п. 2 ст. 48 Закону України „Про власність" та ст. 391 ЦК України, власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння майном, статтею 49 Закону України “Про власність”, передбачено, що володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлене судом.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Позивачем про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних правовідносин, який вважає себе власником певного майна, однак у зв'язку з необхідністю одержати правовстановлюючі документи не може належним чином реалізувати свої правомочності у цих зобов'язальних правовідносинах.
У відповідності до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.
Як встановлено висновоком судової будівельно-технічної експертизи від 10.06.2011 року № 33/11, згідно яуого самочинно побудована господарська будівля кафе (літ. „Е”), площею забудови 155,7 кв. м., загальною площею 129,5 кв. м. (у т. ч. Основна -63,5 кв. м., допоміжна -66,6 кв. м.), яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул.. Моторна, 4, за конструктивними та планувальними показниками в цілому відповідає вимогам будівельних норм та правил, а також самочинно побудована господарська будівля магазину (літ. „Д”), площею забудови 65,1 кв. м., загальною площею 62,0 кв. м. (у т. ч. Основна -48,9 кв. м., допоміжна -13,1 кв. м.), яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул.. Моторна, 4 за конструктивними та планувальними показниками в цілому відповідає вимогам будівельних норм та правил.
Відповідно до п. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути по рішенню суду визнано за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
У відповідності до вимог п. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Враховуючи викладене, вимога позивача про визнання за ним права власності на господарські будівлі: кафе, площа забудови 155,7 кв. м., загальною площею 129,5 кв. м. ( у т. ч. основна -63,5 кв. м., допоміжна -66,0 кв. м.) та магазин, площею забудови 65,1 кв. м., загальною площею 62,0 кв. м. ( у т. ч. основна -48,9 кв. м., допоміжна -13,1 кв. м.), які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Моторна, 4, є обґрунтованою та правомірною.
Згідно Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”від 01.07.2004р., що регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості, до правовстановлюючих документів, якими є судові рішення, відносяться рішення, якими за результатами розгляду справи у позовному провадженні або в порядку окремого провадження у відповідності з положеннями глави 33 ЦПК України у резолютивній частині визнано право власності на об'єкт нерухомості за конкретним суб'єктом.
З огляду на вищевикладене, керуючись ст. ст. 2, 4, 48, 49 Закони України “Про власність”, п. 3 ст. 376, п. 5 ст. 376 ЦК України, та враховуючи ті обставини, що права третіх осіб не були порушені, вимоги позивача стосовно визнання за нами права власності на господарські будівлі: кафе, площа забудови 155,7 кв. м., загальною площею 129,5 кв. м. ( у т. ч. основна -63,5 кв. м., допоміжна -66,0 кв. м.) та магазин, площею забудови 65,1 кв. м., загальною площею 62,0 кв. м. ( у т. ч. основна -48,9 кв. м., допоміжна -13,1 кв. м.), які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Моторна, 4, відповідають нормам закону .
За таких обставин, вимоги відповідають передбаченим ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України засадам відновлення порушених прав суб'єкта господарювання.
Суд вважає вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 44, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2.. Визнати за Приватним акціонерним товариством „СТРОЙАВТОСЕРВИС” (65085, м. Одеса, вул. Моторна, 4, код ЄДРПОУ 00910593, п/р 26007010682980 в ФОРУ „Фінанси та кредит” м. Одеса, МФО 328823) право власності на господарські будівлі: кафе, площа забудови 155,7 кв. м. загальною площею 129,5 кв. м. ( у т. ч. основна - 63,5 кв. м., допоміжна -66,0 кв. м.) та магазин, площею забудови 65,1 кв. м., загальною площею 62,0 кв. м. ( у т. ч. основна -48,9 кв. м., допоміжна -13,1 кв. м.), які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Моторна, 4.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішення законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 25 липня 2011 року.
Суддя Гуляк Г.І.