"22" липня 2011 р.
Справа № 8-15/136-09-4435
Господарський суд Одеської області у складі:
головуючий суддя Лічман Л.В.,
судді: Меденцев П.А., Гут С.Ф.,
секретар судового засідання Борисенко В.В.,
за участю представників учасників процесу:
від прокуратури Лянна О.А.,
від позивача не з'явився,
від відповідачів Матвєєв С.Є.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України до Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансбункер Сейлінг Тіам” та Державного підприємства „Чорноморський яхт-клуб” про визнання недійсними договору про спільну діяльність та додаткових угод до нього,
встановив:
06.02.2006 р. між ДП „Чорноморський яхт-клуб” (Яхт-клуб) та ТОВ „Трансбункер Сейлінг Тіам” (Підприємство) підписано договір № 1/2006 про спільну діяльність (Договір), за змістом якого сторони зобов'язались об'єднати свої вклади без створення юридичної особи та спільно діяти з метою одержання прибутку і досягнення спільної мети, а саме: створення для молоді школи парусного спорту нового типу, яка буде відповідати вимогам сучасності та міжнародним стандартам; створення спортивно-оздоровчого центру з сучасною інфраструктурою та обладнанням; створення, обладнання та обслуговування стояночних місць для спортивних та круїзних яхт, катерів (у т.ч. іноземних); створення, обладнання та обслуговування зимових стояночних місць для спортивних та круїзних яхт, катерів (у т.ч. іноземних); проведення комерційних спортивних заходів та спортивно-розважальних програм; проведення міжнародних, всеукраїнських та комерційних регат; участь у міжнародних, всеукраїнських та комерційних регатах; будівництво та експлуатація готельного комплексу для прийому спортивних делегацій та проживання яхтсменів і спортсменів; будівництво та експлуатація кафе і ресторану вищої категорії; будівництво та експлуатація автостоянки для членів Яхт-клубу; організація тренувальних занять та змагань з парусного, гребного, водно-моторного спорту, підводного плавання та синхронного плавання (п.2.1 Договору). Сторони здійснюють спільну діяльність переважно на території Яхт-клубу, використовуючи на умовах цього договору приміщення, інженерні та гідротехнічні споруди, яхти, водно-моторні засоби, устаткування і транспортні засоби, що належать Яхт-клубу і Підприємству (п.2.2 Договору). Яхт-клуб і Підприємство визначають вид та обсяг своїх вкладів у спільну діяльність, що здійснюються шляхом внесення коштів, майна, права користування майном рухомим та нерухомим. Внесок Яхт-клубу в спільну діяльність здійснюється шляхом внесення права користування майном, перелік якого визначається в додатку № 2, що є невід'ємною частиною Договору. Внесок Підприємства в спільну діяльність здійснюється шляхом внесення коштів та/або майна. Перелік і графік внесення якій в спільну діяльність визначається в додатку № 3 та додатку № 6, що є невід'ємною частиною Договору. Межі території, на якій розташоване майно, право користування яким передане сторонами в спільну діяльність, визначаються схематично в додатку № 4, який складає невід'ємну частину Договору (п.5.1 Договору). Вартість внесків сторін визначається незалежною експертизою відповідно до Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” та чинної методики оцінки вартості майна у порядку, встановленому Фондом державного майна України (додаток № 5) (п.5.3 Договору). Правовий режим майна, право користування яким передається сторонами в спільну діяльність відповідно до додатків № 2 і № 3 до Договору, не змінюється, тобто спільної власності в сторін на таке майно не виникає (п.5.5 Договору). Результати від спільної діяльності визначаються в порядку, передбаченому чинним законодавством України, яким регулюється ведення податкового обліку спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, а також умовами Договору (п.6.1 Договору). Розподіл прибутку від спільної діяльності між сторонами здійснюється щоквартально (остаточно -за підсумками роботи за рік), у співвідношенні: 10% -Яхт-клубу, 90% -Підприємству після сплати податку на прибуток по декларації від спільної діяльності, прийнятої податковим органом (п.6.2 Договору). У разі відсутності прибутку від спільної діяльності, незалежно від її результатів, Підприємство перераховує на користь Яхт-клуба грошову суму у розмірі не менш як 120000 грн. на рік (п.6.3 Договору). Договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами після обов'язкового погодження Міністерством транспорту та зв'язку України та продовжує свою дію терміном на 20 років, тобто до 06.02.2026 р. (п.13.1 Договору).
В подальшому Яхт-клуб та Підприємство підписали додаткові угоди до Договору від 18.08.2006 р. № 1, від 01.11.2006 р. № 2, від 25.12.2007 р. № 3, від 25.12.2008 р. № 4, якими змінили, скасували або виклали в новій редакції деякі з умов Договору.
03.09.2009 р. заступник прокурора Одеської області звернувся в господарський суд Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України в особі Державного підприємства „Чорноморський яхт-клуб” (далі -ДП „Чорноморський яхт-клуб”) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансбункер Сейлінг Тіам” (далі -ТОВ „Трансбункер Сейлінг Тіам”) про визнання недійсними Договору та додаткових угод №№ 1,2,3,4 до нього, укладених між ДП „Чорноморський яхт-клуб” та ТОВ „Трансбункер Сейлінг Тіам”.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, заступник прокурора Одеської області зазначає, що оспорюваний правочин підлягає визнанню недійсним відповідно до вимог ч.3 ст.215 ЦК України, ст.207 ГПК України як такий, що суперечить інтересам держави, а саме нехтує основні принципи державної політики щодо захисту державної власності та позбавляє державу в особі органу управління майном -Міністерства транспорту та зв'язку України можливості розпоряджатися та контролювати фінансово-господарську діяльність ДП „Чорноморський яхт-клуб”, вчинений всупереч ст.ст.227,1133 ЦК України, ст.180 ГК України, ст.6 Закону України „Про управління об'єктами державної власності”, наказу Міністерства транспорту України „Про організацію договірної роботи на підприємствах, що входять до складу Державного об'єднання „Укрморпорт”, а також всупереч статуту ДП „Чорноморський яхт-клуб”, оскільки:
- Міністерством транспорту та зв'язку України не погоджено тексти кінцевої редакції Договору та додаткових угод, якими змінено істотні умови, що стосуються взаємних прав та обов'язків учасників спільної діяльності, порядку внесення грошових внесків у спільну діяльність, порядку наступного спільного використання та покриття витрат на утримання майна, умови розподілу прибутку;
- названі вище додаткові угоди суттєво погіршують стан учасника спільної діяльності -ДП „Чорноморський яхт-клуб” в частині отримання прибутку та сприяють його значному зменшенню;
- обов'язкова незалежна оцінка майнових прав користування майном ДП „Чорноморський яхт-клуб” здійснена через 10 днів після укладання Договору, тобто на момент укладання Договору не визначено вартість внеску ДП „Чорноморський яхт-клуб” у вигляді прав користування майном, що суперечить законодавству;
- однією з вимог погодження укладання Договору про спільну діяльність, викладених у листі Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.02.2006 р. № 745/16/10-06, є надання рецензії Фонду державного майна України на звіт про експертну оцінку вартості майна та експертну оцінку майнових прав у вигляді прав користування майновим комплексом ДП „Чорноморський яхт-клуб”. Вказана обставина залишена поза увагою контрагентів за договором про спільну діяльність, які замовили рецензію на висновок про незалежну оцінку майнових прав у вигляді прав користування майновим комплексом ДП „Чорноморський яхт-клуб” Українському товариству оцінювачів;
- на вимогу Служби безпеки України Фондом державного майна України у лютому 2007 р. проведено рецензування звітів про незалежну оцінку вартості майна ДП „Чорноморський яхт-клуб” та прав на користування майновим комплексом даного підприємства, які виконано ПП „Аналітик”, згідно яких покладені в основу Договору звіти або можуть використовуватися тільки після виправлення недоліків, або взагалі не можуть бути використаними;
- на підставі прокурорської перевірки ДП „Чорноморський яхт-клуб” Чорноморською транспортною прокуратурою внесено припис від 27.11.2007 р., в якому вимагається негайно та невідкладно вжити дієвих заходів до усунення порушень вимог ст.ст.3.13 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” шляхом проведення повторної оцінки майна, майнових прав на майновий комплекс ДП „Чорноморський яхт-клуб” та внесення відповідних змін до Договору. Відповідно до припису Чорноморської транспортної прокуратури ДП „Чорноморський яхт-клуб” замовлена незалежна оцінка майнових прав строком на 20 років у ТОВ „ЕПОС-13”, у зв'язку з чим останнім оформлено звіт, дані якого до теперішнього часу не використано, в т.ч. шляхом внесення змін до договору про спільну діяльність;
- проведеною КРУ в Одеській області ревізією фінансово-господарської діяльності ДП „Чорноморський яхт-клуб” встановлено існування загрози можливості відчуження державного майна при наявності діючих умов Договору. Аналогічний висновок зроблено за результатами проведення планової ревізії фінансово-господарської діяльності ДП „Чорноморський яхт-клуб” КРУ Міністерства транспорту та зв'язку України;
- договір про спільну діяльність з урахуванням додаткових угод утворив наслідки, які унеможливлюють досягнення його мети, що є однією з умов припинення договору про спільну діяльність згідно із п.7 ч.1 ст.1141 ЦК України, спричинив неефективне використання державного майна, зокрема, через відкладення строку перерахування внеску ТОВ „Трансбункер Сейлінг Тіам”.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.09.2009 р. прийнято позовну заяву заступника прокурора Одеської області до розгляду та порушено провадження у справі № 15/136-09-4435.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.12.2009 р. ДП „Чорноморський яхт-клуб” залучено до участі у справі як відповідача.
Рішенням господарського суду Одеської області від 03.02.2010 р. по справі № 15/136-09-4435, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.04.2010 р., у позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 04.08.2010 р. скасовано постанову господарського суду апеляційної інстанції, справу направлено для здійснення апеляційного перегляду.
Постанова касаційного господарського суду вмотивована тим, що поза увагою колегії суддів апеляційного господарського суду залишились доводи скаржників, викладені з посиланням на лист позивача від 03.02.2006 р. № 745/16/10-06, стосовно помилковості зробленого в оскарженому рішенні висновку про ненадання доказів погодження спірного Договору Міністерством транспорту та зв'язку України.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.10.2010 р. залишено без змін рішення господарського суду Одеської області від 03.02.2009 р. по справі № 15/136-09-4435.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.12.2010 р. скасовано рішення господарського суду Одеської області від 03.02.2010 р. та постанову Одеського апеляційного господарсько суду від 07.10.2010 р. у справі № 15/136-09-4435, справу передано на розгляд до господарського суду першої інстанції.
Постанова касаційного господарського суду вмотивована тим, що судами попередньої інстанції „не зазначено, якою нормою права встановлено обов'язок Міністерства транспорту та зв'язку України після надання попередньої згоди на укладання договору із зауваженнями оцінювати лист ДП „Чорноморський яхт-клуб” від 09.03.2006 р. № 903/06 про усунення таких зауважень з повідомленням про це останнього. Без належної уваги та оцінки в зв'язку з цим залишено судами попередніх інстанцій і наявні у справі матеріали прокурорської перевірки, з яких вбачається, що дозвіл Міністерства транспорту та зв'язку України, наданий листом від 03.02.2006 р. № 745/16/10-06, вважається ненаданим при невиконанні ДП „Чорноморський яхт-клуб” зауважень, викладених у вказаному листі, а не за умови відсутності повідомлення міністерства на адресу ДП „Чорноморський яхт-клуб” про оцінку виконання його вимог. З огляду на зазначене та підтвердження належними і допустимими доказами існування попереднього погодження Міністерством транспорту та зв'язку України на укладання спірного договору, висновки суду першої та другої інстанції щодо неукладеності договору про спільну діяльність з додатковими угодами колегія вважає безпідставними”.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.01.2011 р. дану справу прийнято до провадження суддею Лічманом Л.В., присвоєно їй № 8-15/133-09-4435 та призначено справу до розгляду в засіданні суду на 31.01.2011 р.
За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 31.01.2011 р. розгляд справи відкладено на 21.02.2011 р., у судовому засіданні 21.02.2011 р. -на 11.03.2011 р., у судовому засіданні 11.03.2011 р. -на 28.03.2011 р., у судовому засіданні 28.03.2011 р. -на 13.04.2011 р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.04.2011 р. відповідно до ст.4-6 ГПК України за клопотанням представника відповідачів, погодженим з представником прокуратури, справу № 8-15/133-09-4435 призначено до колегіального розгляду.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.04.2011 р. дану справу прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Лічмана Л.В., суддів Фаєр Ю.Г., Оборотової О.Ю., призначено справу до розгляду в засіданні суду на 16.05.2011 р.
За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 16.05.2011 р. розгляд справи відкладено на 08.06.2011 р.
Розпорядженням в.о. голови господарського суду Одеської області від 08.06.2011 р. № 95-р до складу колегії замість судді Оборотової О.Ю., яка перебувала на лікарняному, включено суддю Меденцева П.А.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.06.2011 р. справу прийнято до провадження новим складом суду, справу призначено до розгляду на 22.06.2011 р.
Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 22.06.2011 р. № 107-р до складу колегії замість судді Фаєр Ю.Г., яка знаходилась у відпустці, включено суддю Гут С.Ф.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.06.2011 р. справу прийнято до провадження новим складом суду.
За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 22.06.2011 р. розгляд справи відкладено на 11.07.2011 р., у судовому засіданні 11.07.2011 р. оголошено перерву до 22.07.2011 р.
Учасники процесу повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та розписками їхніх представників.
Під час нового розгляду справи № 8-15/136-09-4435 представники прокуратури позов підтримали.
В свою чергу Міністерство транспорту та зв'язку України в процесі вирішення спору декілька разів змінювало власну позицію по відношенню до вимог прокурора.
Так, у листі від 07.12.2010 р. № 12757/04/10-10 за підписом заступника міністра О. Бондаря вказано, що „Міністерство транспорту та зв'язку України листом від 03.02.2006 р. № 745/16/10-06 погодило в установленому порядку укладання зазначеного договору” (аналогічну думку висловив у судовому засіданні 11.03.2011 р. представник позивача Кіча А.І.), у той час як листом від 25.03.2011 р. № 1268/15/14-11 заступник міністра К. Фоменко повідомив, що Міністерство транспорту та зв'язку України у повному обсязі підтримує позов заступника прокурора Одеської області. Остаточна позиція позивача наведена в письмових поясненнях, які надійшли до суду 22.06.2011 р. та згідно яких вимоги прокурора підлягають задоволенню.
Представник відповідачів проти доводів, наведених у позовній заяві заперечив, пославшись на відсутність підстав як для визнання договору про спільну діяльність недійсним, так і неукладеним.
В судовому засіданні 22.07.2011 р. господарським судом Одеської області розглянуто та задоволено на підставі ст.25 ГПК України обґрунтоване клопотання позивача, зареєстроване 22.06.2011 р. за № 20255/2011, про здійснення заміни Міністерства транспорту та зв'язку України на його правонаступника -Міністерство інфраструктури України.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши наявні в них докази, заслухавши пояснення представників учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду, беручи до уваги наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, в зв'язку з тим, що під час подачі позовної заяви прокурором не надано документів, які підтверджують право власності держави на майновий комплекс ДП „Чорноморський яхт-клуб”, ухвалами господарського суду Одеської області від 11.03.2011 р., 28.03.2011 р., 15.04.2011 р., 09.06.2011 р. та 22.06.2011 р. по справі № 8-15/136-09-4435 запропоновано Міністерству транспорту та зв'язку України та ДП „Чорноморський яхт-клуб” довести право власності держави на майно, передане у спільну діяльність.
29.06.2011 р. до господарського суду Одеської області надійшов лист № 10-25-8734, в якому Фонд державного майна України на запит господарського суду Одеської області від 19.05.2011 р. № 8-5/136-4435/3319/2011 повідомив про те, що право власності на майно ДП „Чорноморський яхт-клуб” оформлено за державою в особі Фонду державного майна України на нежитлові будівлі ДП „Чорноморський яхт-клуб”, розташовані за адресою: м. Одеса, Отрада пляж, 16/2, що підтверджує свідоцтво від 29.10.2010 р. серії № САС 314922 (зазначене право зареєстровано Комунальним підприємством „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” 02.11.2010 р. за № 31952692, про що свідчить витяг № 27859825), та в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на 3/100 нежитлової будівлі спортивно-навчального центру, розміщеного за адресою: м. Одеса, Отрада пляж, 16/1, що підтверджує свідоцтво від 29.10.2010 р. серії № САС 0680680 (зазначене право зареєстровано Комунальним підприємством „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” 02.11.2010 р. за № 30927934, про що свідчить витяг № 27859546).
Таким чином, держава є власником майна, переданого за Договором у спільну діяльність.
Частиною 3 ст.2 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
За правилами ч.2 ст.29 ГПК України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Поняття „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах” означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.
В абз.1 п.3 роз'яснення Вищого господарського суду України „Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам” від 22.05.2002 р. № 04-5/570 (із змінами) закріплено, що господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.
Обґрунтовуючи звернення до суду із позовом про визнання недійсними Договору та додатків №№ 1-4 до нього, заступник прокурора Одеської області послався на необхідність захисту інтересів держави, право власності якої на майно ДП „Чорноморський яхт-клуб” нехтується. Органом, уповноваженим державою здійснювати функції по захисту її права власності, прокурором вказано Міністерство транспорту та зв'язку України, яке й набуло статусу позивача в рамках провадження у цій справі.
За текстом позовної заяви та пояснень в процесі розгляду спору по суті, наданих представниками прокуратури та позивача, заявлення вимог в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України зумовлено тим, що ДП „Чорноморський яхт-клуб” відносилось на момент звернення з позовом і на теперішній час відноситься до сфери управління названого міністерства, доказами чого є, зокрема, статут підприємства та розпорядження Кабінету Міністрів України „Питання управління Міністерством інфраструктури об'єктами державної власності” від 21.03.2011 р. № 265-р.
Відповідно до ст.1 Закону України „Про управління об'єктами державної власності” від 21.09.2006 р. 185-V (із змінами) під управлінням об'єктами державної власності слід розуміти здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
В названому Законі України передбачено, що передане державним комерційним підприємствам (державним підприємствам), установам та організаціям майно є об'єктом управління державної власності (ст.3); суб'єктами управління об'єктами державної власності, зокрема, є Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України, міністерства та інші органи виконавчої влади (уповноважені органи управління) тощо (ст.4).
Компетенція Кабінету Міністрів України визначена в ст.5, уповноважених органів управління -в ст.6, Фонду державного майна України -в ст.7 Закону України „Про управління об'єктами державної власності”.
Ретельно проаналізувавши зміст повноважень кожного із зазначених вище органів, колегія суддів господарського суду відзначає, що по відношенню до державних підприємств захист майнових прав держави на території України відповідно до законодавства забезпечує Фонд державного майна України. Така функція фонду закріплена в п.п. „і” п.1 ч.1 ст.7 Закону України „Про управління об'єктами державної власності”.
Інші органи, в т.ч. уповноважений орган управління майном, яким в даному випадку виступає Міністерство транспорту та зв'язку України, компетенцією по захисту майнових прав держави чинним законодавством не наділені.
Відтак, з огляду на приписи ч.2 ст.19 Конституції України („органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України”), заступник прокурора Одеської області, звертаючись до господарського суду за захистом права власності держави, повинен був вказати позивачем Фонд державного майна України.
Згідно із абз.2,3 роз'яснення Вищого господарського суду України „Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам” у випадках неправильного визначення прокурором (його заступником) позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі п.1 ч.1 ст.63 ГПК України повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду; якщо господарський суд помилково порушив справу за позовом прокурора чи його заступника, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до п.1 ч.1 ст.81 ГПК.
Враховуючи викладене, позовну заяву заступника прокурора Одеської області по справі № 8-15/136-09-4435 слід залишити без розгляду.
З урахуванням положень ч.4 ст.81 ГПК України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, прокурор має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.
Керуючись ст.25, п.1 ч.1 ст.81, ст.86 ГПК України, ухвалив:
Здійснити процесуальне правонаступництво позивача, замінивши Міністерство транспорту та зв'язку України на його правонаступника -Міністерство інфраструктури України.
Позов заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України до Державного підприємства „Чорноморський яхт-клуб” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансбункер Сейлінг Тіам” про визнання недійсними договору про спільну діяльність від 06.02.2006 р. № 1/2006 та додаткових угод №№ 1,2,3,4 до нього залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення 5-денного строку з дня її його винесення і може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Головуючий суддя Лічман Л.В.
Судді: Меденцев П.А.
Гут С.Ф.
Договірний