"20" липня 2011 р.Справа № 20/17-1138-2011
За позовом: Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі:
1) Затоківської селищної ради
2) Державної екологічної інспекції в Одеській області
до відповідача: Малого приватного підприємства "Будівельник"
про стягнення 179 280,00 грн.
Головуючий суддя Щавинська Ю.М.
Судді Лічман Л.В.
Гут С.Ф.
Представники сторін:
від прокурора: Лянна О.А.- за посвідченням № 184 від 21.10.2010 року;
від позивачів:
- Затоківської селищної ради: ОСОБА_1- за довіреністю № 541/01-26/3 від 19.04.2011 року;
- Державної екологічної інспекції в Одеській області: не з'явились;
від відповідача: не з'явились.
СУТЬ СПОРУ: Заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, заявленою в інтересах держави в особі Затоківської селищної ради та Державної екологічної інспекції в Одеській області, до відповідача Малого приватного підприємства "Будівельник" про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок самовільного забору води з артсвердловин, у розмірі 179 280 грн.
В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на те, що Мале приватне підприємство "Будівельник" при експлуатації бази відпочинку „Кардинал”, яка розташована в смт. Затока Білгород-Дністровського району Одеської області, в період з 02.05.2010р. по 20.08.2010р. здійснювало самовільний забір води з артезіанської свердловини в об'ємі 450 куб.м. без наявності діючого дозволу на спецводокористування. Внаслідок цього Затоківський селищній раді були спричинені збитки в розмірі 179 280,00 грн., розраховані відповідно до “Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів”, про стягнення яких й звернувся заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора із вказаним позовом до суду.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.03.2011 року було порушено провадження у справі №20/17-1138-2011 за позовом Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Затоківської селищної ради та Державної екологічної інспекції в Одеській області до відповідача Малого приватного підприємства "Будівельник" про стягнення 179 280,00 грн., із призначенням справи до розгляду в засіданні суду.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.05.2011 року, приймаючи до уваги категорію і складність спору, а також клопотання представника Державної екологічної інспекції в Одеській області, справу №20/17-1138-2011 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.
Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, на підставі ухвали господарського суду Одеської області від 23.05.2011 року про призначення справи № 20/17-1138-2011 до колегіального розгляду, з метою визначення складу колегії суду, було проведено повторний автоматичний розподіл справи № 20/17-1138-2011, відповідно до якого визначено наступний склад колегії суддів господарського суду Одеської області для колегіального розгляду справи № 20/17-1138-2011: головуючий суддя -Щавинська Ю.М., суддя Лічман Л.В., суддя Гут С.Ф.
Враховуючи викладене, справу № 20/17-1138-2011 прийнято до колегіального розгляду у вказаному складі суддів.
У судовому засіданні 20.07.2011 року прокурор підтримав заявлений позов, проте витребуваних судом документів не надав, уточнивши лише найменування відповідача з урахуванням розбіжностей у вступній та прохальній частинах позовної заяви.
Представник Затоківської селищної ради у судовому засіданні 20.07.2011 року позовні вимоги прокурора підтримав.
Представники Державної екологічної інспекції в Одеській області та відповідача -Малого приватного підприємства "Будівельник" у судове засідання не з'явились, незважаючи на належне повідомлення про день та час розгляду справи, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника Затоківської селищної ради, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому, згідно до ст. 29 ГПК України, у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів держави.
Встановивши наявність у позивача суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог. При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Як зазначено у Постанові Пленуму Верховного суду України „Про судове рішення у цивільній справі” від 18 грудня 2009 року N 14, яка містить загальні положення про судове рішення, які можуть бути застосовані й при здійсненні господарського судочинства, судовий розгляд, яким справа вирішується по суті, закінчується ухваленням рішення суду іменем України.
При цьому, обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Таким чином, закінчення розгляду справи без винесення судового рішення, зокрема, із залишенням позову без розгляду, допускається у виняткових випадках, коли на підставі наявних доказів прийняття рішення, яке цілком відповідає законодавчим вимогам, є неможливим.
У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
При цьому, згідно до п.7 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року № 02-5/612 (із змінами та доп.), застосування пункту 5 цієї статті можливо лише за наявності таких умов:
- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі;
- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору;
- позивач не подав витребувані документи чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.
Таким чином, залишення позову без розгляду застосовується судом лише у виняткових випадках, коли неподання витребуваних документів дійсно унеможливлює розгляд спору по суті. При цьому, підставою для застосування п. 5 ст. 81 ГПК України є неподаннях таких доказів без поважних причин.
Оцінюючи позовні вимоги Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора та докази, які були подані в їх обґрунтування, суд зазначає наступне:
В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на самовільний, без наявності діючого дозволу на спецводокористування, забір відповідачем води з артезіанської свердловини в об'ємі 450 куб.м. та застосування у зв'язку з цим при визначенні розміру завданих збитків “Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів”, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. №389, зареєстрованої Мінюстом України 14.08.2009 р. за №767/1678 3.
Таким чином, основним предметом доведення у справі, про що суд неодноразово зазначав під час судових засідань, є наявність або відсутність підстав для застосування вказаної Методики, оскільки відповідно до п.9.1. Методики №389, формула 23 застосовується при розрахунку розміру відшкодування збитків обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокристування (крім прісних вод глибиною більше 20 м).
Ухвалою про порушення провадження у справі від 28.03.2011р., яка була вручена прокурору завчасно 04.04.2011р. (а.с.24), прокурор був зобов'язаний надати оригінали доданих до позовної заяви документів для огляду суду; витяг з Єдиного державного реєстру щодо відповідача; уточнити найменування відповідача з урахуванням розбіжностей у вступній та прохальній частинах позовної заяви; обґрунтування вимог про стягнення повної суми шкоди до місцевого бюджету з урахуванням п. 35 ст. 4 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" та ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
У судове засідання 18.04.2011р. прокурор з'явився, але витребувані ухвалою суду документи не надав, пояснивши, що вони будуть надані на наступне судове засідання.
Приймаючи до уваги, зокрема, невиконання прокурором вимог ухвали суду, а також у зв'язку із необхідністю витребування нових доказів розгляд справи було відкладено на 23.05.2011р. Ухвалою суду від 18.04.2011р., яка була вручена прокурору завчасно 10.05.2011р. (а.с.40) прокурора повторно було зобов'язано надати витяг з Єдиного державного реєстру щодо відповідача; уточнити найменування відповідача з урахуванням розбіжностей у вступній та прохальній частинах позовної заяви; у випадку іншої юридичної адреси відповідача -повідомити про це суд та надіслати копію позовної заяви на належну адресу відповідача.
22.04.2011р. до канцелярії суду від прокурора на виконання вимог ухвали суду надійшов витяг з Єдиного державного реєстру щодо відповідача, а у листі, що супроводжував вказаний витяг, прокурором було зазначено про неможливість надання оригіналів доданих до позовної заяви документів для огляду суду, оскільки вони знаходяться в розпорядженні Державної екологічної інспекції в Одеській області.
У судовому засіданні 23.05.2011р., в якому також був присутній прокурор, витребувані ухвалою суду документи ним також надані не були.
У вказаному судовому засіданні за клопотанням представника Державної екологічної інспекції в Одеській області, а також враховуючи категорію і складність спору та неоднозначність судової практики, справу № 20/17-1138-2011 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.
Ухвалою від 25.05.2011р. про прийняття справи до колегіального розгляду, яка була вручена прокурору завчасно 03.06.2011р. (а.с.56) розгляд справи було призначено на 04.07.2011р. та зобов'язано прокурора уточнити найменування відповідача з урахуванням розбіжностей у вступній та прохальній частинах позовної заяви; у випадку іншої юридичної адреси відповідача -повідомити про це суд та надіслати копію позовної заяви на належну адресу відповідача; надати докази, що підтверджують глибину артезіанської свердловини та письмові пояснення щодо можливості застосування до вказаної свердловини Методики № 389.
У судовому засіданні 04.07.2011р., в якому був присутній прокурор, витребувані ухвалою суду документи ним знову не були надані.
Приймаючи до уваги, зокрема, невиконання прокурором вимог ухвали суду, а також у зв'язку із необхідністю витребування нових доказів розгляд справи було відкладено на 20.07.2011р. Ухвалою суду від 04.07.2011р., яка була вручена прокурору завчасно 12.07.2011р. (а.с.67) прокурора знов таки було зобов'язано уточнити найменування відповідача з урахуванням розбіжностей у вступній та прохальній частинах позовної заяви; у випадку іншої юридичної адреси відповідача - повідомити про це суд та надіслати копію позовної заяви на належну адресу відповідача; надати докази, що підтверджують глибину артезіанської свердловини; попередній дозвіл на спецводокористування; письмові пояснення щодо можливості застосування до вказаної свердловини Методики № 389.
У судовому засіданні 20.07.2011р. прокурор посилався на наданий 18.07.2011р. до канцелярії суду лист, в якому повідомив про неможливість надання доказів, що підтверджують глибину артезіанської свердловини, оскільки вони знаходяться в розпорядженні Державної екологічної інспекції в Одеській області, якій й було направлено прокуратурою відповідний запит.
Відповідно до п. 3.7.1. Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (із змінами та доповненнями) неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.
Відповідно до ст. 22 ГПК України, зміст якої було роз'яснено сторонам, зокрема, й прокурору, ще у першому судовому засіданні 18.04.2011р., сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, за змістом ст. 115 ГПК України, вимоги суду, сформульовані, зокрема, в ухвалах, є обов'язковими для виконання.
Так, заявляючи вказаний позов, заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора повинен був обґрунтувати підстави заявлення такого позову та, відповідно до вимог ст. 54 ГПК України, зазначити докази, що його підтверджують.
Пояснення про відсутність таких доказів з посиланням на те, що вони знаходяться у Державної екологічної інспекції в Одеській області, та надіслання запиту про їх надання лише 12.07.2011 року, з урахуванням їх неодноразового витребування судом, починаючи з 25.05.2011р., свідчать про недобросовісне користування прокурором своїми процесуальними правами.
Таким чином, з урахуванням наявності у справі доказів отримання судових ухвал Білгород-Дністровською міжрайонною прокуратурою завчасно, а також обізнаності прокурора про витребування судом документів, зазначених у відповідних процесуальних документах, суд доходить висновку про недоведення прокурором наявності поважних причин, що перешкоджали їх наданню.
За таких обставин, встановивши наявність умов, сукупність яких є підставою для застосування п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, суд доходить висновку про необхідність залишення позову без розгляду, що, водночас, не позбавляє прокурора права повторного звернення до суду із відповідним позовом після усунення зазначених недоліків.
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,
суд, -
Позовну заяву Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора залишити без розгляду.
Головуючий суддя Щавинська Ю.М.
Суддя Лічман Л.В.
Суддя Гут С.Ф.