79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
26.07.11 Справа№ 5015/3988/11
За позовом: ТзОВ „АБС Логістік Парк”, м. Київ
до відповідача : ПП „Біо-Захід”, м. Львів
про стягнення 16 879,01 грн. боргу
Суддя Довга О. І.
Секретар Скремета О.
Представники:
Від позивача : ОСОБА_1 -довіреність б/н від 31.01.01р.
Від відповідача: не з'явився ;
Представнику роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подано. Представник не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами, про що подав письмове клопотання.
Судом встановлено:
На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом ТзОВ „АБС Логістік Парк”, м. Київ до ПП „Біо-Захід”, м. Львів про стягнення 16 879,01 грн. боргу.
Ухвалою суду від 18.07.2011р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 26.07.2011р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить позов задоволити з підстав зазначених у позовній заяві, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.
Відповідач будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги по суті не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав, представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення №6143956.
За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, подачі клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач своїм правом не скористався.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України.
Судом встановлено:
17 лютого 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС-ЛТД»(надалі -Первісний кредитор) з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВС Логістік Парк»(надалі - Новий кредитор) з другої сторони було укладено Договір про відступлення права вимоги № 325 (надалі - Договір). Відповідно до п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених Договором, Первісний кредитор відступає Новому кредиторові, а Новий кредитор набуває Право вимоги до Боржника.
П. 1.2 Договору передбачає під «Правом вимоги до Боржника»у п. 1.1 цього Договору Сторони розуміють права грошових вимог Первісного кредитора до Приватного підприємства «Біо-Захід», що виникли на підставі Договору купівлі-продажу № 5216/р від 02 вересня 2009 р., укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем (далі - Основний договір).
Відповідно до п. 1.1. Основного договору Продавець продає, а Покупець купує лікарські засоби, вироби медичного призначення та засоби косметичної промисловості (надалі - товар).
Відповідно до п. 4.1. Основного договору ціна товару визначається в національній валюті та вказується у видатковій накладній. Пунктом 4.3. Основного договору передбачено, що Покупець здійснює розрахунки за товар з відстроченням терміну оплати за одержаний товар - в строки, що зазначені у видаткових накладних, складених Продавцем.
Згідно з умовами укладеного Основного договору Продавець в період з 15 липня 2010 року по вересня 2011 року поставив товар на загальну суму 30 164 грн. 64 коп., строк оплати за який настав, що підтверджується видатковими накладними згідно розрахунку ціни позову (оригінал в матеріалах справи).
Відповідач частково оплатив поставлений товар, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 11800,00 грн.
Також Позивач просить стягнути з Відповідача 2344,14 грн. пені, 2164,13 грн. інфляції та 570,74 грн. -три відсотки річних.
Суд, заслухавши представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав.
У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов'язань).
Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Аналогічні положення містить ст.526 ЦК України.
Статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 ЦК У країни).
Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як підтверджено матеріалами справи та встановлено судом, господарське зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу №5216/р від 02.09.2009р., в частині оплати за поставлений товар не виконано. На день розгляду спору в суді сума боргу становить 11800 грн. 00 коп. і в силу вищенаведених норм закону та договірних умов правомірно підлягає для стягнення з Відповідача.
Стаття 230 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, зобов'язаний сплатити штрафні санкції. Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня). Пунктом 4 ст. 231 ГПК України встановлено: у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.
Згідно п. 6.1 Договору від 02.09.2009, за порушення строків оплати товару, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на день розрахунку від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення виконання зобов'язання до повного виконання такого зобов'язання.
Згідно поданого Позивачем розрахунку пені, розмір пені за прострочення виконання взятих на себе Відповідачем зобов'язань становить 2344,14 грн.
Правова норма ст. 625 Цивільного кодексу України визначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити за час прострочення три проценти річних з простроченої суми, а також відшкодувати інфляційні втрати.
Таким чином, відповідно до розрахунків, які поданих Позивачем, Відповідач зобов'язаний сплатити на користь Позивача 3 % річних від суми боргу у розмірі 570,74 грн. та інфляційні втрати у розмірі 2164,13 грн.
Судові витрати віднести на відповідача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. 546 ЦК України, ст. ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства „Біо-Захід” (79010, м. Львів, вул. Некрасова, 23 кв. 5, код ЄДРПОУ 31879777) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АБС Логістік Парк” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 24 код ЄДРПОУ 37308739) 11800,00 грн. основного боргу, 2344,14 грн. пені, 2164,13 грн. інфляційних нарахувань, 570,74 грн. -3% річних, 169,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.
Суддя Довга О.І.