ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 64/7314.06.11
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»
до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-Захід»;
до відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-центр-1»
про стягнення 891 744 грн. 53 коп.,
Суддя Зеленіна Н.І.
при секретарі судового засідання Пась М.П.,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1 -дов. від 24.12.10р.,
відповідача-1: Стоцький А.Б. - директор,
відповідача-2: ОСОБА_2 -дов. №6 від 13.01.11р.,
Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про солідарне стягнення з відповідачів 891 744 грн. 53 коп., у тому числі: 670 938 грн. 03 коп. боргу, 43 360 грн. 0 коп. штрафу, 27 583 грн. 22 коп. три проценти річних, 77 597 грн. 28 коп. інфляційних втрат, 72 266 грн. пені,
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
- позивач передав відповідачу-1 відповідно до умов договору фінансового лізингу від 21.02.2008р. №080221-96/ФЛ-Ю-С, в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в Специфікації до договору, а відповідач-1 прийняв майно (предмет лізингу), і зобов'язався своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку та строки передбачені Договором;
- за відповідачем станом на 15.03.2011р. рахується борг за період з лютого 2009 року по червень 2010 рік у сумі 670 938 грн. 03 коп., який має бути погашений відповідачами солідарно на підставі ст.543 ЦК України, договору поруки №082021-15/П, за умовами якого відповідач-2 зобов'язався відповідати перед позивачем за виконання відповідачем-1 усіх грошових зобов'язань за договором фінансового лізингу, у тому числі за сплату лізингових платежів, пені, інших штрафних санкцій, відшкодування збитків.
Відповідач-1 надав письмові заперечення, в яких проти позову заперечує, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, зокрема, з наступних обставин:
- предмет фінансового лізингу -Автокран XCMG, модель QY25К5, 2007 року випуску, був переданий позивачем без належної документації, що унеможливило його використання за призначенням, що підтверджується доданими до справи копіями судових рішень.
Відповідач-2 надав відзив, в якому просить суд відмовити у позові повністю, з викладених у відзиві підстав.
Вважає, що факт порушення умов договору фінансового лізингу саме позивачем, а не відповідачем-1, встановлений судовим рішенням, що набрало законної сили, і копія якого долучена до матеріалів справи, крім того, строк виконання основного зобов'язання настав у червні 2010 року, а вимога була надіслана позивачем відповідачу-2, як поручителю лише 02.02.2011р., тобто після спливу шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
У судових засіданнях представник позивача вимоги підтримувала у повному обсязі. Представники відповідача-1 та відповідача-2 проти позову заперечували.
У судовому засіданні 14.06.2011 року господарським судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши позовну заяву і додані до неї документи, оцінивши подані докази, господарський суд встановив наступне.
Частиною другою ст.35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Позивач просить суд стягнути з відповідачів солідарно 891 744 грн. 53 коп. за порушення строків сплати лізингових платежів, передбачених умовами договору фінансового лізингу від 21.02.2008р. №080221-96/ФЛ-Ю-С, згідно з яким відповідачу-1 було передано в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в Специфікації до договору, а саме Автокран XCMG, модель QY25К5, 2007 року випуску. Позивач стверджує, що: «за відповідачем станом на 15.03.2011р. рахується борг за період з лютого 2009 року по червень 2010 рік у сумі 670 938 грн. 03 коп.».
Господарським судом міста Києва встановлено, що за результатами вирішення спору між ТОВ «ВіЕйБі Лізинг»та ТОВ «Будова-Захід»про стягнення 813 729,66 грн. та про розірвання фінансового лізингу від 21.02.2008р. №080221-96/ФЛ-Ю-С, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.08.2010р. №12/221, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.11.2010 року прийнято нове рішення, яким в позові ТОВ «ВіЕйБі Лізинг»до ТОВ «Будова-Захід»про стягнення 813 729,66 грн. та про розірвання фінансового лізингу від 21.02.2008р. №080221-96/ФЛ-Ю-С та вилучення майна відмовлено.
При цьому, у постанові суду апеляційної інстанції встановлено:
- позивач не довів в порядку ст.33 ГПК України, що належним чином передав об'єкт лізингу відповідно до строків визначених договором, а тому мав право вимагати сплати лізингових платежів згідно з графіком;
- дана обставина є важливою, оскільки по своїй суті договір лізингу є реальним, і сплата лізингових платежів починає відбуватись з моменту передачі не тільки самої речі (предмету лізингу), але і прав, які надають лізингоодержувачу можливість володіти та користуватися предметом лізингу;
- Актом приймання-передачі від 28.03.2008 року встановлено передачу предмету лізингу, проте, такі факти не відповідають дійсним обставинам справи. В матеріалах справи міститься копія технічного паспорту предмету лізингу -автокрану, який зареєстрований в ДАІ Подільського району м.Києва лише 03.04.2008 року, а пройшов техогляд 04.04.2008 року. Технічний паспорт є правовстановлюючим документом автокрану, оскільки без державної реєстрації в органах ДАІ не тільки користуватись, але і володіти іншим особам предметом лізингу було неможливо (що суперечить п.1.1 договору ст.1 Закону України «Про фінансовий лізинг»).
- відповідач не міг приступити до використання об'єкту лізингу раніше 01.07.2008 року при відсутності вини у простроченні зобов'язання зі своєї сторони;
- в матеріалах справи містяться докази сплати лізингових платежів, тобто не зважаючи на порушення зобов'язань зі сторони позивача, відповідач сплатив лізингові платежі за чотири місяці;
- порушення зі сторони відповідача по сплаті лізингових платежів згідно з графіком було похідне, адже йому передувало порушення зобов'язань по передачі предмету лізингу самим позивачем, без поважних причин.
Таким чином, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.08.2010р. №12/221, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.11.2010 року встановлені факти, які свідчать про безпідставність вимог ТОВ «ВіЕйБі Лізинг»до ТОВ «Будова-Захід»щодо зобов'язання останнього сплатити кошти за користування предметом лізингу та сплати штрафних санкцій.
Позов у даній справі повторно ґрунтується позивачем на підставі того, що відповідач-1 порушив умови фінансового лізингу від 21.02.2008р. №080221-96/ФЛ-Ю-С, в частині своєчасності сплати лізингових платежів.
За оцінкою господарського суду міста Києва, оскільки вищенаведені факти встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, відсутні правові підстави доводити перелічені факти знову при вирішенні даного спору.
Враховуючи встановлене вище, суд дійшов висновку про відмову у позові.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. В позові товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»до товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-Захід», товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-центр-1»про солідарне стягнення з відповідачів 891 744 грн. 53 коп., у тому числі: 670 938 грн. 03 коп. боргу, 43 360 грн. 0 коп. штрафу, 27 583 грн. 22 коп. три проценти річних, 77 597 грн. 28 коп. інфляційних втрат, 72 266 грн. пені -відмовити.
Суддя Н. І. Зеленіна