ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 7/14320.06.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО-Україна»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутрайт»
про стягнення 7 892,27 грн.
Суддя Якименко М.М.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 -довіреність б/н від 05.05.2011р.;
від відповідача: ОСОБА_2 -довіреність б/н від 20.06.2011р.
Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКО-Україна»звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутрайт»про стягнення боргу 7 892,27 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати згідно Договору оренди (оперативного лізингу) обладнання №ІМ 069 від 01.02.2007р.
З цих підстав, позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 7 381,34 грн. -основного боргу, 510,93 грн. -пені, а також 102, 00 грн. - витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою від 23.05.2011 було порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 09.06.2011.
В судове засідання 09.06.2011 представник відповідача не з'явився, відзив на позов не надав, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Враховуючи неявку представника відповідача розгляд справи було відкладено до 20.06.2011р.
В судовому засіданні 20.06.2011р. представник позивача надав документи на вимогу ухвали, підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20.06.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, Господарський суд міста Києва,-
01 лютого 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «НІКО»(правонаступником якого являється Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Профіт») - Орендодавець та Товариство з обмеженою відповідальністю «Аутрайт»-Орендар (далі - Відповідач) уклали Договір оренди (оперативного лізингу) обладнання № ІМ 069 (далі -Договір), відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «НІКО»зобов'язався передати відповідачеві у тимчасове платне користування обладнання, перелік та кількість якого визначена в додатку № 1 до Договору, а відповідач зобов'язався використовувати наданий в оренду об'єкт відповідно до цільового призначення та своєчасно здійснювати оплату відповідно до умов Договору.
Відповідно до п. 5.1 Договору оренда плата на рік складає 2 864,80 грн. без врахування ПДВ і вноситься орендарем не пізніше 10 календарних днів після закінчення оплачуваного року.
Разом з тим, додатками до Договору визначено суму знижки за орендну плату.
Об'єкт вважається переданим відповідачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (п. 3.2 Договору).
На виконання умов Договору позивачем було надано, а відповідачем прийнято в тимчасове платне користування об'єкт оренди, що підтверджується актом прийому-передачі від 15 березня 2007 року, копія якого міститься у матеріалах справи.
Однак, з матеріалів справи слідує, що внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти здійснення оплати за користування приміщеннями у останнього станом на момент розгляду спору перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 7 381,34 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.
20 липня 2010 Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Профіт»- Первісний кредитор та Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніко Україна»- Новий кредитор (далі-Позивач) уклали Договір №ВПВ 2007 про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає, а Позивач набуває право вимоги, належне Первісному кредиторові за договорами, що укладені між первісним кредитором та Боржниками, перелік яких наведено у Додатку №1 і до якого входить Товариство з обмеженою відповідальністю «Аутрайт».
Судом встановлено, що Договір, укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором найму (оренди).
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).
Згідно ст. 762 ЦК за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у користування приміщення на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору.
Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, посилаючись на п.9.1. Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 510,93 грн.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 9.1 Договору сторони погодили, що за несвоєчасне внесення орендної плати відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 510,93 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутрайд»(04073, м. Київ, просп. Московський, 15, код ЄДРПОУ 25405011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО-Україна» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 5, код ЄДРПОУ 30113927) -7 381 (сім тисяч триста вісімдесят одну) грн. 34 коп. -боргу, 510 (п'ятсот десять) грн. 93 коп. -пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. -державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Суддя М.М. Якименко
Дата підписання рішення: 27.06.2011р.