ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 7/10616.06.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БОС АВТО»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрексімтрейд Торглайн»
про стягнення 1 835,57 грн. заборгованості
Суддя Якименко М.М.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 -довіреність б/н від 28.03.2011р.;
від відповідача: не з'явились.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бос Авто»звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрексімтрейд Торглайн»про стягнення боргу 1 835, 57 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати згідно Договору суборенди № 21/10 від 21.10.2009р.
З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 1 768,00 грн. - основного боргу, 67,57 грн. -пені, а також 102,00 грн. - витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою від 18.04.2011 порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 19.05.2011.
В судове засідання 19.05.2011 представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Враховуючи неявку представника відповідача розгляд справи було відкладено до 16.06.2011р.
В судове засідання 16.06.2011 представник відповідача не з'явився, відзив на позов не надав, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка станом на 11.05.2011 наявна у матеріалах справи).
У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Провадження у справі порушено ухвалою від 18.04.2011, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.
Представник позивача в судовому засіданні 16.06.2011 підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16.06.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
21.10.2009 між позивачем та відповідачем було укладено Договір суборенди № 21/10, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування без права викупу нежитлове приміщення № 101, загальною площею 13,6 кв.м., яке розташоване на першому поверсі двохповерхової будівлі, за адресою: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 17, разом із офісними меблями, зазначеними в акті приймання-передачі.
Відповідно до п. 1.4 Договору передача приміщення та офісних меблів здійснюється на підставі Акту приймання-передачі.
Відповідно до п. 1.4. суборендна плата становить 1 768,00 грн.
Відповідно до п. 2.3 Договору відповідач зобов'язався вносити орендну плату не пізніше 15 числа поточного місяця.
На виконання умов Договору позивачем було надано, а відповідачем прийнято в тимчасове платне користування об'єкт оренди, що підтверджується актом прийому-передачі, копія якого міститься у матеріалах справи, оригінал оглянуто в судовому засіданні.
Однак, з матеріалів справи слідує, що внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти здійснення оплати за користування приміщеннями у останнього за грудень 2010 року перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 1 768,00 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.
Судом встановлено, що Договір, укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором найму (оренди).
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).
Згідно ст. 762 ЦК за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у користування приміщення на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору.
Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, посилаючись на п.5.2. Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 67,57 грн.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 5.2 Договору сторони погодили, що за несвоєчасне внесення орендної плати відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 67,57 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Укрексімтрейд Торглайн»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 17, офіс 101, код ЄДРПОУ 33302246) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бос Авто» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 17, код ЄДРПОУ 34715468) -1 768 (одну тисячу сімсот шістдесят вісім) грн. 00 коп. -боргу, 67 (шістдесят сім) грн. 57 коп. -пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. -державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Суддя М.М. Якименко