ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 22/13924.06.11
За позовом Публічного акціонерного товариства «Полтавхіммаш»
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення збитків у розмірі 19 287, 48 грн.
суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: не з'явились;
Відкрите акціонерне товариство «Полтавхіммаш»(надалі ТОВ «Полтавхіммаш», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі фізична особа-підприємець ОСОБА_1, відповідач) суми завданих збитків в розмірі: 3 915 грн. -передплата 25% за 4 вагон-цистерни, 8 613, 80 грн. з ПДВ витрати на усунення допущеного браку, 6 758, 68 грн. з ПДВ вартість товарно-матеріальних цінностей (обладнання).
Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір підряду № ПР 31/11 від 28.01.2011р. за яким, в рахунок виконання робіт по фарбуванню вагонів-цистерн, на користь відповідача було перераховано суму оплати. У зв'язку з виявленням недоліків у виконаній роботі, вважаючи наявними істотні відступи від умов договору позивачем було направлено підприємцю претензію у якій зазначалось про розірвання договору підряду та заявлялись вимоги про повернення суми сплаченого авансу в розмірі 3 915 грн. та про відшкодування збитків в сумі 8 613, 80 грн. понесених підприємством при усуненні виявлених недоліків. Враховуючи отримані заперечення відповідача які ним викладені у відповідях на претензії, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення вказаних коштів в судовому порядку.
Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені письмово у відзиві на позов та обгрунтовані відсутністю підстав вважати наявним допущення порушення умов договору саме з боку відповідача, як підрядника.
В судове засідання призначене згідно ухвали суду від 06.06.2011р. представники сторін не з'явились, однак враховуючи виконання вимог суду, докази, наявні в матеріалах справи є достатніми для прийняття рішення у справі. Згідно заяви позивача отриманої судом 21.06.2011р. позивач просив розглянути справу за відсутності представника, а за клопотанням відповідача, через неможливість забезпечити явку свого представника у судове засідання розгляд справи відповідач просив провести без його участі.
Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -
28 січня 2011р. між ВАТ «Полтавхіммаш»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір підряду № ПР 31/11 за умовами якого підрядник (відповідач у справі) зобов'язувався виконати за завданням замовника, а замовник (позивач у справі) зобов'язувався прийняти і оплатити роботи по:
- підготовці поверхні під фарбування вагона-цистерни моделі 15-1780 (10 шт.);
- фарбуванню поверхні вагона-цистерни моделі 15-1780 з нанесенням логотипів, трафаретів, написів згідно ескізу замовника (10 шт.);
- здачі виконаних робіт відділу технічного контролю замовника, в тому числі виправлення зауважень.
За правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду, та зумовлює виникнення між сторонами відносин, врегулювання яких передбачено параграфом 1 глави 61 розділу 3 ЦК України.
Згідно положень ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
На виконання зобов'язань, що виникли з договору, зокрема п. 3.1.1 договору, 28.01.2011р. платіжним дорученням № 212 на користь відповідача перераховано 9 787, 50 грн. з призначенням платежу «п/оплата 25% за покраску вагонов-цистерн 10 шт., згідно договору № ПР 31/11 від 28.01.2011р.».
Порядок виконання та приймання робіт за договором, сторони погодили у розділі 4 договору, та згідно з п. 4.2 договору, роботи вважаються виконаними при умові здачі результатів робіт (пофарбованих у відповідності з вимогами договору вагонів-цистерн) ВТК замовника без зауважень; по факту завершення робіт підрядник надає замовнику акт приймання-передачі виконаних робіт; замовник протягом 5-ти календарних днів з дня отримання акту зобов'язаний направити підряднику підписаний акт або мотивовану відмову від приймання робіт.
Прийняття робіт по фарбуванню поверхні вагонів-цистерн моделі 15-1780 у кількості 6 штук вартістю 23 490 грн. підтверджується актом виконаних робіт від 03.02.2011р. який підписаний обома сторонами, скріплений печатками та містить відмітку про перевірку відділом технічного контролю якості робіт замовника. У акті зазначено, що претензій замовника до виконаних робіт немає, у зв'язку з чим, виходячи з наведених положень договору, роботи вважаються виконаними, а акт від 03.02.2011р. свідчить про належне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором.
Згідно з п. 3.1.2 договору, кінцевий розрахунок проводиться по факту виконаних робіт на підставі акту приймання-здачі виконаних робіт протягом 10 банківських днів з дати його підписання обома сторонами, що у відношенні робіт по фарбуванню 6 вагонів-цистерн (підтверджено актом від 03.02.2011р.) здійснено шляхом перерахування коштів в сумі 17 617, 50 грн. платіжним дорученням № 290 від 04.02.2011р..
Натомість, 07.02.2011р. позивачем складено акт про брак № 017 та з посиланням на який, стверджуючи про порушення відповідачем договірних зобов'язань, у претензії за вих. № 06-09/332 від 08.02.2011р. позивач запропонував відповідачу провести відшкодування понесених збитків по усуненню виявлених недоліків в сумі 8 613, 80 грн., на підставі ч. 2 ст. 852 ЦК України повідомив відповідача про розірвання договору та вимагав у строк до 11.02.2011р. повернути суму передоплати за 4 вагон-цистерни в розмірі 3 915 грн..
У претензії за вих. № 06-09/331 від 08.02.2011р. позивач також просив відшкодувати суму збитків в розмірі 6 758, 68 грн., що є вартістю майна яке не було повернуто після завершення робіт.
Предметом судового спору у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаних сум, як збитків завданих відповідачем неналежним виконанням робіт по договору, порушенням внаслідок цього договірних зобов'язань.
Як те погодили сторони у п. 10.6 договору, договір вступає в силу з дати його підписання і діє по 31.12.2011р., але в будь-якому випадку, до повного виконання зобов'язань сторін.
Згідно положень ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Правові наслідки розірвання договору визначені згідно з ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України передбачають, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються; у разі розірвання договору зобов'язання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з положеннями договору (п. 9.2) дострокове припинення договору може мати місце за згодою сторін або на підставах, передбачених діючим законодавством України, з відшкодуванням понесених збитків.
Таким чином, суд враховує, що договір укладений між сторонами 28.01.2011р. не передбачає права замовника в односторонньому порядку розірвати договір надіславши про це письмове повідомлення, а ч. 2 ст. 852 ЦК України, на яку посилається позивач, надає замовнику право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків.
В силу положень ст. 654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Враховуючи, недосягнення згоди між сторонами на розірвання договору № ПР 31/11 від 28.01.2011р. з підстав викладених у претензії позивача за вих. № 06-09/332 від 08.02.2011р., відсутність відповідної угоди про дострокове розірвання договору, в суду відсутні підстави вважати договір від 28.01.2011р. розірваним, а зобовязання по договору припиненими. Питання щодо розірвання договору на розгляд суду не заявлялось, що відповідно при погоджених умовах договору, які не передбачають зобовязання підрядника повернути суму авансового платежу при невиконаних зобов'язаннях у певний строк, є підставою для відмови у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми в розмірі 3 915 грн. як збитків внаслідок неповного виконання робіт по договору.
Згідно з п. 4.1 договору, строк виконання робіт -3 календарних дні з дати передачі вагонів-цистерн підряднику для виконання робіт згідно акту, вказаного у п. 1.3 договору.
У п. 1.3 договору сторони прямо передбачили, що до початку виконання робіт замовник передає підряднику для виконання робіт по акту приймання-передачі вагони-цистерни (із вказанням номерів) і матеріали, необхідні для виконання робіт по затвердженим замовником нормам витрат.
Таким чином, зважаючи, що невиконаними відповідачем залишились зобовязання щодо фарбування 4 вагонів-цистерн, по сумі 25% за які здійснено передплату в розмірі 3 915 грн., строк виконання робіт є таким, що залежить від вчинення замовником відповідних дій, зокрема щодо передачі підряднику по акту приймання-передачі вагонів-цистерн (із вказанням номерів), а згідно з ч. 2 ст. 612 ЦК України, прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Наслідком прострочення кредитора є відстрочення виконання зобов'язання боржником, що передбачено ч. 2 ст. 613 ЦК України, та при встановлених обставинах справи щодо чинності договору від 28.01.2011р., та відсутності факту передачі вагонів-цистерн для виконання робіт за актом приймання-передачі, не свідчить про порушення відповідачем договірних зобов'язань, в тому числі по строку виконання робіт за які отримано передплату в сумі 3 915 грн..
Необґрунтованими суд визнає і вимоги позивача щодо стягнення з відповідача як збитків, коштів в сумі 8 613, 80 грн. що є витратами на усунення недоліків виконаних відповідачем робіт через наступне.
За умовами договору (п. 10.3) наявність недоліків та строки їх усунення фіксуються актом виявлених недоліків підрядника і замовника.
Згідно з п. 10.4 договору, якщо підрядник протягом строку вказаного в акті виявлених недоліків (рекламаційному акті) не усуває недоліки у виконаних роботах, включаючи обладнання, замовник має право усунути недоліки силами іншого виконавця з оплатою витрат підрядником.
Наданий до справи, на підтвердження виявлених недоліків у роботах виконаних відповідачем, акт про брак № 017 від 07.02.2011р. складений позивачем в односторонньому порядку, жодних доказів повідомлення відповідача про виявлення недоліків у його роботах, про встановлення строку для усунення відповідачем таких недоліків, а також доказів які б підтверджували, що відповідач не усунув недоліки у встановлений строк або ж повністю відмовився їх усунути, суду не представлено, у позовній заяві про наявність таких доказів не зазначено.
Наявний у справі акт про брак № 017 від 07.02.2011р. свідчить лише про його складення позивачем, про вміщення у ньому відповідних даних, зокрема щодо наявності недоліків фарбування вагонів-цистерн № П117043, П117044, П117045.
Оскільки, в порушення умов договору, при виконанні робіт, які прийняті позивачем за актом від 03.02.2011р. вагони-цистерни не передавались відповідачу за актом приймання-передачі із вказанням номерів, як те передбачено п. 1.3 договору, в суду відсутні підстави стверджувати, що акт про брак № 017 від 07.02.2011р. підтверджує виявлення недоліків саме у роботах що виконувались відповідачем.
Сам факт виконання робіт, згідно пояснень як позивача, так і відповідача, представлених до справи документів тощо, не заперечується сторонами, однак наявність недоліків у виконаних роботах, які прийняті у відповідності з умовами договору без зауважень, належними доказами не підтверджено, порядок виявлення та усунення недоліків передбачений договором (п. 10.2, 10.3, 10.4) позивачем не дотриманий.
Частиною 2 статті 852 Цивільного кодексу України унормовано, що за наявності в роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Отже, для розірвання договору та відшкодування збитків необхідно довести наявність істотних відступів від умов договору або інших істотних недоліків. Статтею 853 названого Кодексу передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Після складання акту про брак, позивачем одразу заявлено про відшкодування збитків та повідомлено про розірвання договору з підстав передбачених ст. 852 ЦК України у претензії за вих. № 06-09/332 від 08.02.2011р., що не відповідає вищенаведеним положенням закону та не передбачено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 225 ЦК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
З вказаних норм чинного законодавства вбачається, що обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, наявність порушення з боку цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.
Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між вчиненими порушеннями і збитками. Збитки є наслідком, а допущення порушення причиною.
Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.
В даному випадку, матеріали справи не свідчать про допущення порушень умов договору з боку відповідача, а витрати в сумі 8 613, 80 грн., що підтверджені складеною позивачем плановою калькуляцією понесені останнім добровільно, а не внаслідок порушення зобов'язань по договору відповідачем у справі.
Вимоги щодо стягнення з відповідача вартості обладнання на суму 6 758, 68 грн. суд визнає такими, що задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Як те стверджується позивачем, факт отримання обладнання для виконання фарбувальних робіт працівниками відповідача засвідчений підписами вказаних осіб в картках складського обліку матеріалів № 19, 20, 22, 23, 24, копії яких додано до позовної заяви, а все перераховане обладнання працівниками відповідача позивачу не поверталось.
В даному випадку, картками складського обліку можливо підтвердити видачу відповідного обладнання певним особам, однак такі жодним чином не можуть підтверджувати факт неповернення такого обладнання вказаними особами.
При цьому, досліджуючи надані картки, при їх невірному заповненні, можливо лише встановити, що:
- згідно з карткою № 19: «назва матеріалу» - ОСОБА_2, а 28.01.2011р. вчинено запис у графі «від кого отримано або кому відпущено»- нові: пістолет СО-71, перехідник, гайка;
- згідно з карткою № 20 «назва матеріалу»- ОСОБА_1, а 04.02.2011р. вчинено запис у графі «від кого отримано або кому відпущено»- фарборозпилювач СО-71;
- згідно з карткою № 22 «назва матеріалу»- ОСОБА_3, а 03.02.2011р. вчинено запис у графі «від кого отримано або кому відпущено»- рукав ф 9-в;
- згідно з карткою № 23 «назва матеріалу»- ОСОБА_4, а 02.02.2011р. вчинено запис у графі «від кого отримано або кому відпущено»- фарборозпилювач СО-71 б/в перехідника немає, магніт, перехідник на повітря; 04.02.2011р. вчинено запис у цій же графі: пістолет до президент, брав ОСОБА_1 за дозволом ОСОБА_5;
- згідно з карткою № 24 «назва матеріалу»- ОСОБА_6, а 02.02.2011р. вчинено запис у графі «від кого отримано або кому відпущено»- фарброзпилювач СО-71 новий, перехідник, магніт.
В разі, якщо навіть і прийняти до уваги, невірне заповнення карток, то за відсутності відповідних записів картками неможливо підтвердити по особах вказаних у картках (ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6), вони є тими «від кого отримані»зазначені у картках матеріали, чи вони є тими «кому їх відпущено». Жодних належних доказів, що особи вказані у картках є працівниками відповідача матеріали справи не містять.
Факт недостачі на підприємстві обладнання не свідчить про його неповернення саме фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у вказаній кількості, а ствердження зазначеного свідчить фактично про звинувачення у привласненні останнім майна, що йому не належить та є складом злочину, що переслідується кримінальним законом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Станом на час вирішення даної справи, позивачем не надано суду обвинувального вироку чи відомостей про порушення кримінальної справи у відношенні фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за встановленим фактом привласнення, чи розкрадання майна підприємства, а відтак усі заяви позивача з цього приводу є безпідставними та не підтверджені належними доказами.
При цьому, суд бере до уваги, викладене у відповіді на претензію за вих. № 01-02\11 від 18.02.2011р., зокрема де стверджується, що:
- для виконання умов договору підряднику було надано замовником фарборозпилювач СО-71 в кількості 3 шт. відповідно до картки складського обліку № 20; підрядником для виконання умов договору було залучено власне обладнання, а саме прилад для фарбування «Вагнер-7000»- 1 шт., пістолет для фарбування -1 шт., шланг - 1 шт., на загальну суму близько двадцяти тисяч гривень; все вказане обладнання зберігалось на території замовника, як і передбачено умовами договору, а саме: п. 5.4.9, відповідно до якого замовник зобов'язаний надати місця для розміщення персоналу підрядника й складське приміщення для зберігання матеріалів й устаткування, застосовуваних у процесі провадження робіт…
Таким чином, відсутність записів у складських картках про повернення обладнання не може підтверджувати його втрату, чи зникнення такого з вини відповідача.
В силу положень ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини на які посилається позивач в обґрунтування позову, судом визнаються недоведеними, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.І. Самсін
дата підписання рішення 27.06.2011