01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
12.07.2011 № 13/5026/793/2011
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Жук Г.А.
Яковлева М.Л.
при секретарі: Марченко Ю.І.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 12.07.2011 року,
розглянувши апеляційну скаргу Смілянського психоневрологічного інтернату на рішення господарського суду Черкаської області від 05 травня 2011 року по справі № 13/5026/793/2011 (суддя Скиба Г.М.)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідросервіс-2000»
До Смілянського психоневрологічного інтернату
Про Стягнення 65 004,00 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гідросервіс-200» звернулось до Господарського суду Черкаської області із позовом до Смілянського психоневрологічного інтернату про стягнення 65 004,00 грн. за виконані роботи згідно договору підряду № 102 від 10.07.2009 року.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 05.05.2011 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням господарського суду Черкаської області, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду від 05.05.2011 року по справі № 13/5026/793/2011 скасувати та в задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що господарським судом Черкаської області не досліджено умов договору підряду належним чином, а саме, необхідності додержання норм ДБН для проведення розрахунку за виконані роботи, оскільки відповідач є державною установою.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2011 року апеляційну скаргу Смілянського психоневрологічного інтернату прийнято до провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін на 12.07.2011 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення місцевого господарського суду скасувати, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
10 липня 2009 року між сторонами було укладено договір № 102, 06.07.11 договір № 103, а 08.07.11 року - договір № 122 на виконання гідродинамічного очищення внутрішньо-домової каналізації з повним видаленням відкладень різного характеру, що знаходиться за адресою : Черкаська область, м. Сміла, вул. Литвинова, 105, загальною вартістю 65 004,00 грн.
Відповідно до умов договору кінцева вартість робіт визначається на підставі складеного кошторису, який є невід'ємною частиною договору. Відповідно до п. 2.3. вартість робіт складає 10 002,00 грн.
Остаточний розрахунок за проведені роботи провадиться відповідно до актів форми № КБ-2в та КБ-3.
Згідно п. 6.1.1 визначені роботи за договором мають відповідати вимогам норм ДБН та бути затвердженими в Державному комітеті України з питань будівництва та архітектури. Таким чином, після виконання робіт в 30 денний термін на виконання замовником п. 3.4. договору виконавець має надати в зареєстровані в установленому порядку документи на підтвердження дотримання норм ДБН.
Відповідно до наявного в матеріалах справи листа Державного комітету України з будівництва та архітектури за № 7/10-103 від 15.02.2005 року, в якому чітко зазначається, що зазначені норми ціноутворення погоджені як відомчі, а відповідно проводиться за нормами ВБН.
Враховуючи положення п. 1.2.3 ДБН Д.1.1-1-2000, апеляційний суд дійшов висновку, що вимоги ДБН Д.1.1-1-2000 поширюються на ВБН Д.2.4.15-15-18-2005, але лише в тому випадку, якщо вони затверджені міністерством або органом виконавчої влади.
Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі -ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст. 854 та ч.1 ст. 853 ЦК України виконана робота за договором підряду приймається та оплачується замовником лише за у випадку дотримання усіх умов виконання та здачі робіт за договором.
Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач погоджується з наявною заборгованістю, однак виходячи із наданих ТОВ «Гідросервіс - 2000» документами, які погоджені з Держбудком, але не мають відомчого затвердження, для проведення розрахунку з позивачем вони не мають юридичної сили.
Позивачем не було надано відповідачу оригінал акту форми КБ-3, що є істотним порушенням умов договору. Таким чином підстав для оплати виконаних робіт не виникло.
Оскільки виконавцем не дотримано усіх вимог договорів підряду № 102, 103, 122 підписаних між сторонами спору на виконання гідродинамічного очищення внутрішньо-домової каналізації з повним видаленням відкладень різного характеру, що знаходиться за адресою : Черкаська область, м. Сміла, вул. Литвинова, 105, загальною вартістю 65 004,00 грн., відповідно і вимога про примусове стягнення коштів з замовника є необґрунтованою.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 05.05.2011 року у справі № 13/5026/793/2011 не відповідає дійсним обставинам справи.
Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Смілянського психоневрологічного інтернату на рішення господарського суду Черкаської області від 05 травня 2011 року по справі № 13/5026/793/2011 - задовольнити.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 05 травня 2011 року по справі № 13/5026/793/2011 - скасувати.
3. Постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
4. Матеріали справи № 13/5026/793/2011 повернути до господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя Тарасенко К.В.
Судді Жук Г.А.
Яковлев М.Л.