донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
22.06.2011р. справа № 2/21
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Колядко Т.М.
суддівДонець О.Є., Скакун О.А.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача-1:
від відповідача-2:ОСОБА_1 за довір. № 2151 від 16.07.2010р.
ОСОБА_2 за довір. № 4233 від 12.11.2011р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»м. Київ
на рішення
господарського суду Донецької області
від15.04.2011р.
у справі№ 2/21 (суддя Гринько С.Ю.)
за позовомприватного підприємства «Ваш двір»м. Маріуполь Донецької області
до 1.Маріупольського відділення № 8013 відкритого акціонерного товариства «Ощадбанк»м. Маріуполь Донецької області
2. відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»м. Київ
простягнення 14539,94грн.
У судовому засіданні 07.06.2011р. оголошена
перерва до 22.06.2011р. о 10 год. 00 хв.
Господарський суд Донецької області (суддя Гринько С.Ю.) рішенням від 15.04.2011р. задовольнив позовні вимоги приватного підприємства «Ваш двір» м. Маріуполь Донецької області (далі - ПП «Ваш двір») до Маріупольського відділення № 8013 відкритого акціонерного товариства «Ощадбанк»м. Маріуполь Донецької області (далі -Маріупольське відділення № 8013 ВАТ «Ощадбанк») та відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»м. Київ (далі - ВАТ «Державний ощадний банк України») про стягнення 14539,94грн., посилаючись на доведеність позовних вимог.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ВАТ «Державний ощадний банк України»м. Київ звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Донецької області від 15.04.2011р. у справі № 2/21 просить скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин та недоведеність обставин, які господарський суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що позивач не надав докази проведення робіт по ремонту електромереж у домі № 43 по пр. Ленінградському в м. Маріуполь; по ремонту інженерних мереж; по ліквідації аварійних ситуацій на інженерних мережах; по дератизації та дезінфекції; по ремонту конструктивних елементів будинку. Крім того, заявник вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення про стягнення боргу за період з 01.11.2006р. по 31.10.2009р. без застосування норм діючого законодавства України щодо строку позовної давності.
Позивач свого представника у судове засідання 22.06.2011р. не направив, але 08.06.2011р. надав відзив на апеляційну скаргу, в якому рішення господарського суду Донецької області від 15.04.2011р. у справі № 2/21 просив залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Представники відповідачів не заперечували щодо розгляду апеляційної скарги за відсутністю представника позивача.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, вислухавши доводи представника відповідача-2, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду -
ПП «Ваш двір»м. Маріуполь звернулось до суду з позовом до Маріупольського відділення № 8013 ВАТ «Ощадбанк»м. Маріуполь та ВАТ «Державний ощадний банк України»м. Київ про стягнення 14539,94грн., з яких: основний борг в сумі 13761,00грн. за період з листопада 2006р. по жовтень 2009р., інфляційні витрати в сумі 275,22грн., три процента річних в сумі 64,47грн. та пеня в сумі 439,25грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов п. 4.2. договору від 01.07.2005р.
14.07.2010р. господарським судом Донецької області прийнято рішення по справі № 2/21, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.09.2010р. (а.с. 13-16, а.с. 77-79 т. 1).
Вищим господарським судом України постановою від 29.11.2010р., рішення господарського суду Донецької області від 14.07.2010р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 27.09.2010р. скасовані, у зв'язку з неправильним тлумаченням судами пункту 6.2. договору щодо визначення строку дії договору. Справу направлено на новий розгляд (а.с. 98-102 т. 2).
Рішенням від 15.04.2011р. господарський суд Донецької області задовольнив позовні вимоги ПП «Ваш двір»м. Маріуполь про стягнення 14539,94грн. з чим погоджується і колегія судів апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до договору № 1052-О на довгострокову оренду нежитлового приміщення від 13.01.2005р. Маріупольське відділення № 8013 ВАТ «Державний ощадний банк України»є орендарем нежитлового приміщення загальною площею 496,4 кв.м., розташованого за адресою: м. Маріуполь, проспект Ленінградський, 43.
Рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 19.03.2003р. № 29/2 «Про передачу приватному підприємству «Ваш двір»на утримання та обслуговування житлового фонду житлово-комунального підприємства «Азовжилкомплекс»позивачу було передано за договором № 8 від 01.04.2003року на утримування і обслуговування житловий фонд, до складу якого входить і житловий будинок за адресою: м. Маріуполь, пр. Ленінградський, 43.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2005р. між позивачем та відповідачем-1 був укладений договір про відшкодування витрат, пов'язаних з експлуатацією та обслуговуванням комунальної власності міста, за умовами якого Маріупольське відділення № 8013 ВАТ «Ощадбанк»(Співвласник) приймає участь у спільних для ПП «Ваш двір»(Власник) витратах з управління, експлуатації та поточного ремонту житлового фонду, пропорційно займаній площі 496,4кв.м. за адресою: проспект Ленінградський, 43. Тарифна ставка експлуатаційних витрат складає 0,77грн. за 1 кв.м., за місяць - 382,2грн. (а.с. 9 т. 1).
Відповідно до п. 2.1. договору Власник зобов'язується усунути аварійні ситуації на інженерних мережах будинку; здійснювати ремонт інженерних комунікацій загального користування; технічно обслуговувати та ремонтувати конструктивні елементи житлового будинку.
Згідно п. 2.2. договору Співвласник взяв на себе наступні зобов'язання: брати участь у витратах з управління, експлуатації, поточного ремонту житлового будинку та на підставі рішення Маріупольської міської ради народних депутатів від 27.04.1996р. прибирати прибудинкову територію, пропорційно займаній площі; нести відповідальність за стан, здійснювати ремонт комунікацій індивідуального користування; утримувати приміщення в відповідності з правилами користування в житлових будинках та при домової території, затверджених Постановою Кабміну України № 572 від 08.10.2002р.; забезпечити вільний доступ власника для усунення аварійних ситуацій; відповідно до ст. 113 України (не визначено якого Закону), зобов'язаний брати участь в оплаті всякого роду податків та платежів з загального майна, а також всі витрати пов'язані з утриманням та збереженням спільного майна пропорційно долі у відповідному майні; в разі розірвання договору співвласник повідомляє про це власника за 30 днів та сплачує відшкодування витрат по день звільнення приміщення.
Розділом 4 «Порядок розрахунків» сторони визначили, що за приміщення, розташоване за адресою: пр. Ленінградський, 43, загальною площею 496,4 кв.м. і співвласник зобов'язався сплачувати кожний місяць експлуатаційні витрати в сумі 382,20грн. пропорційно займаній площі.
Розмір експлуатаційних витрат визначається в відповідності з рішенням Маріупольського виконкому № 456 від 19.11.2003р., № 62 від 18.02.2004р. пункту 1.3.
Відповідно до п. 4.2 договору строк оплати експлуатаційних витрат, за яким співвласник здійснює оплату витрат Власнику в продовж 3-х днів після отримання рахунку.
Пунктом 5.1. Договору встановлено, що він укладений строком на рік та діє з 01.07.2005р. по 01.09.2006р. Однак, договір вважається пролонгованим (продовженим) відповідно до п. 6.2 на той же строк та на них же умовах у зв'язку з тим, що сторонами не узгоджене застереження про одноразовий характер строку дії та відсутності однієї із сторони заяви про зміну чи припинення договору.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.
Колегія суддів враховує, що названий договір на відшкодування витрат позивачем укладено з Маріупольським відділенням № 8013 ВАТ «Ощадбанк», яке не є юридичною особою, та підписано управляючим Деваєвим Р.В., який діяв на підставі Положення про філію та довіреності № 914 від 10.02.2006р.
Відповідно до п. 4.1.2. Положення про філію відділення від імені та в інтересах Банку в межах своєї компетенції має право набувати майнових прав і обов'язків, а згідно п. 4.1.5 укладати від імені Банку договори в межах своєї компетенції, за винятком договорів по операціях на міжбанківських ринках (а.с. 71-80 т. 1).
Таким чином, за наявності належно оформлених повноважень юридичної особи керівники її відособлених підрозділів (філій, представництв, відділень) мають право укладати договори від імені юридичної особи у межах наданих повноважень. Якщо керівник відособленого підрозділу має такі повноваження, але у тексті договору помилково відсутні вказівки на те, що договір укладений від імені юридичної особи, то тільки ця обставина не може бути підставою для визнання договору недійсним. У таких випадках договір слід вважати укладеним від імені юридичної особи (п. 1 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 30.03.1995р. № 02-5/220).
Оскільки позов було заявлено до неналежного відповідача -Відділення, що не є юридичною особою, ухвалою господарського суду Донецької області від 07.02.2011р. суд залучив ВАТ «Державний ощадний банк України»м. Київ у якості другого відповідача, посилаючись на те, що Маріупольське відділення № 8013 ВАТ «Ощадбанк»м. Маріуполь не має статусу юридичної особи та відповідно до Положення про філію має право виступати у суді виключно від імені ВАТ «Державний ощадний банк України»м. Київ.
При цьому, в порушення ст. 24 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції не здійснив заміну неналежного відповідача на належного і крім того, в резолютивній частині рішення зазначив про стягнення боргу і з відповідача-1.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов договору від 01.07.2005р. позивачем Маріупольському відділенню № 8013 ВАТ «Ощадбанк» були виставлені рахунки-фактур для оплати (а.с. 20-55 т. 1). Останні виставлені з урахуванням вартості експлуатаційних витрат, яка складає 382,20грн. на місяць та площі приміщення, яке орендується відповідачем -496,4кв.м. за період з листопада 2006р. по жовтень 2009р. на загальну суму 13761,00грн., які отримані 13.11.2009р., про що свідчить штамп підприємства (а.с. 10 т. 1). Відповідачем суду надано оригінали рахунків № 46 від 05.12.2006р. та № 5 від 05.02.2007р., які не містять посилання на дату їх отримання відповідачем (а.с. 95-96 т. 4). Посилання заявника на рахунок № 1 від 05.01.2007р. до уваги судом не приймається, оскільки відсутній в матеріалах справи.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не сплатив виставлені рахунки.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 13761,00грн., оскільки відповідач не надав доказів щодо погашення цієї заборгованості.
Посилання заявника на те, що позивачем не надано доказів щодо понесення витрат по експлуатації будинку, за адресою: пр. Ленінградський, 43 у м. Маріуполі є безпідставними, оскільки це спростовується матеріалами справи.
Згідно умов договору (розділ 4 «Порядок розрахунків») оплата здійснюється протягом 3-х днів після отримання рахунку. Зобов'язання позивача надавати якісь документи в підтвердження виконаних робіт до рахунку умовами договору не передбачено, оскільки сума витрат, що підлягає сплаті, визначена в договорі.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні витрати в сумі 275,22грн. за період з 17.11.2009р. по 12.01.2010р та три процента річних в сумі 64,47грн., нарахованих за цей же період у відповідності з ст. 625 Цивільного кодексу України.
Перевіривши розрахунок позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача інфляційних та трьох процентів річних.
Позивач також просив стягнути з відповідача пеню в сумі 439,25грн., за період з 17.11.2009р. по 12.01.2010р.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 3.1. договору сторони визначили, що власник в разі несвоєчасного внесення оплати співвласником має право стягнути пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.
Перевіривши розрахунок позивача, апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 439,25грн.
Крім того, посилання заявника на те, що строк позовної давності сплив є таким, що не підлягає розгляду, оскільки ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення та відносно вимог, заявлених після збігу трьохрічного (однорічного) строку (ст. ст. 257, 258 Цивільного кодексу України). Як свідчать матеріали справи позивачем стягується інфляційні та річні за період з листопада 2009р.
Доводи заявника апеляційної скарги щодо невідповідності площі орендованого приміщення, зазначеного в договорі, фактично займаній площі до уваги не приймається, оскільки відповідних змін до договору не внесено.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ВАТ «Державний ощадний банк України»м. Київ не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 15.04.2011р. у справі № 2/21 підлягає залишенню без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на ВАТ «Державний ощадний банк України»м. Київ.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»м. Київ залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 15.04.2011р. у справі № 2/21 залишити без змін.
В абзаці другому резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 15.04.2011р. у справі № 2/21 словосполучення «Маріупольського відділення № 8013 відкритого акціонерного товариства «Ощадбанк»м. Маріуполь»виключити.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Т.М. Колядко
Судді О.Є. Донець
О.А. Скакун
Надрук.: 6 прим.: 1.позивачу, 2. відповідачам,
1. у справу, 1. ДАГС, 1. г/с Дон. обл.