донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
20.06.2011 р. справа №44/10пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівНовікової Р.Г.
Волкова Р.В., Дучал Н.М.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 за дов. б/н від 25.04.2011р.
від відповідача:
від третьої особи:ОСОБА_2 за дов.№05/12-00012 від 05.01.2011р.
не з'явився
прокурор:Пономарьов А.О. за посв.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Макіївської міської ради м.Макіївка
на рішення господарського суду Донецької області
від29.11.2010р.
на додаткове рішення господарського суду Донецької області
від15.12.2010р.
по справі№44/10пд (суддя Мєзєнцев Є.І.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Олександрія»м.Макіївка
доМакіївської міської ради м.Макіївка
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет споруКомунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки»
пропро визнання права власності
Товариство з обмеженою відповідальністю «Олександрія»м.Макіївка звернулось до Макіївської міської ради м.Макіївка, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки»з позовом про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна від 01.06.2010р.; визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Олександрія» м.Макіївка права власності на будівлю кав'ярні, що розташована по вул.Плеханова, 1д в Центрально-міському районі м.Макіївки.
20.09.2010р. на адресу суду першої інстанції надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній просив визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Олександрія»м.Макіївка права власності на будівлю кав'ярні, що розташована по вул.Плеханова, 1д в Центрально-міському районі м.Макіївки.
Заявою від 15.11.2010р. позивачем знову були уточнені позовні вимоги, а саме, позивач просив визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Олександрія»м.Макіївка право власності на будівлю кав'ярні літ.А-2 загальною площею 619,7кв.м., вбиральню літ. Б, літню кухню літ. В, барну стійку з навісом літ. Г, альтанку літ. Д, літні будиночки літ. Є, Ж, З, І, К, Л, М, Н, О, піч літ. Р, холодильник літ. С, мангал літ. Т, вольєр літ.Ф, сторожку літ.Х, склад літ. Ц, огорожі №1-2, що розташовані по вул.Плеханова, 1д в Центрально-міському районі м.Макіївки.
Рішенням господарського суду Донецької області від 29.11.2010р. по справі №44/10пд позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Визнано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрія»м.Макіївка на будівлю кав'ярні, що розташована по вул.Плеханова, 1д в Центрально-міському районі м.Макіївки.
В порядку ст.88 Господарського процесуального кодексу України позивач звернувся до суду першої інстанції з заявою про прийняття судом додаткового рішення по справі № 44/10пд за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрія»м.Макіївка до Макіївської міської ради м.Макіївка, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки», яким задовольнити вимогу позивача про визнання права власності на будівлю кав'ярні літ.А-2 загальною площею 619,7кв.м., вбиральню літ. Б, літню кухню літ. В, барну стійку з навісом літ. Г, альтанку літ. Д, літні будиночки літ. Є, Ж, З, І, К, Л, М, Н, О, піч літ. Р, холодильник літ. С, мангал літ. Т, вольєр літ.Ф, сторожку літ.Х, склад літ. Ц, огорожі №1-2, що розташовані по вул.Плеханова, 1д в Центрально-міському районі м.Макіївки.
Додатковим рішенням господарського суду Донецької області від 15.12.2010р. по справі №44/10пд визнано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрія»на будівлю кав'ярні літ.А-2 загальною площею 619,7кв.м., вбиральню літ. Б, літню кухню літ. В, барну стійку з навісом літ. Г, альтанку літ. Д, літні будиночки літ. Є, Ж, З, І, К, Л, М, Н, О, піч літ. Р, холодильник літ. С, мангал літ. Т, вольєр літ.Ф, сторожку літ.Х, склад літ. Ц, огорожі №1-2, що розташовані по вул.Плеханова, 1д в Центрально-міському районі м.Макіївки.
Не погодившись з прийнятим рішенням та додатковим рішенням, заступник прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Макіївської міської ради звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 29.11.2010р. та додаткове рішення від 15.12.2010р. по справі №44/10пд та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Обґрунтовуючи свою правову позицію, посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Прокурор вказує, що визнання у судовому порядку права власності на річ за загальними правилом є способом захисту наявного цивільного права, а не підставою його виникнення. Зазначає, що при вирішенні спору по суті, суд не з'ясував наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання права позивача з боку міської ради. Крім того, посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а саме, залишено без уваги питання щодо прийняття спірних нежитлових будівель до експлуатації у встановленому чинним законодавством порядку.
У відзиві на апеляційну скаргу від 27.05.2011р. Макіївська міська рада у повному обсязі підтримала доводи апеляційної скарги.
27.05.2011р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшло клопотання третьої особи про розгляд справи №44/10пд без представника Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м.Макіївки»у зв'язку з занятістю останнього в іншому судовому засіданні.
Крім того, до суду апеляційної інстанції 30.05.2011р. надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Олександрія»про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання представника позивача.
У судовому засіданні від 30.05.2011р. прокурор підтримав правову позицію, викладену в апеляційній скарзі. Представники сторін, третьої особи у судове засідання не з'явились, про час та місце проведення якого були повідомлені належним чином. Враховуючи надані до суду клопотання, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про відкладення розгляду справи.
20.06.2011р. у судовому засіданні прокурор наполягав на доводах викладених раніше. Представник відповідача підтримав правову позицію прокурора з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Представник позивача не погодився з твердженнями прокурора, наполягав на відмові у задоволенні апеляційної скарги, оскільки рішення суду прийнято за результатами всебічного, повного та об'єктивного розгляду у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності з дотриманням та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Третя особа не скористалась своїм процесуальним правом щодо участі її представника у даному судовому засіданні.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив, заслухавши прокурора, представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення Макіївської міської ради №6/38 від 29.08.2006р. між Макіївською міською радою (далі -орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю (далі -орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки від 21.09.2006р., згідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення -землі житлової та громадської забудови (запас) площею 0,3579га для будівництва та функціонування кав'ярні, яка знаходиться на території Макіївської міської ради у парку «Піонерський»в Центрально-міському районі м.Макіївки, економіко-планувальна зона І Ц-М, оціночний район 342, що в місті Макіївці, з усіма обмеженнями та сервітутами.
Строк даного договору згідно з п.8. договору встановлений до 29.08.2011р.
За приписами п.16 договору, земельна ділянка передається в оренду для будівництва і функціонування кав'ярні.
Зазначений договір оренди земельної ділянки 17.10.2006р. зареєстрований у виконавчому комітеті Макіївської міської ради Донецькою регіональною філією №15 ДП «ЦДЗК»Державного комітету України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040616100320.
20.09.2007р. позивачем був отриманий дозвіл №27/75 на виконання будівельних робіт з будівництва кав'ярні в парку «Піонерський» в Центрально-міському районі м.Макіївки, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю м.Макіївки Донецької області.
Як стверджує позивач, в процесі господарської діяльності останнім на відведеній йому земельній ділянці було здійснено будівництво кав'ярні з відхиленням від затвердженого проекту.
Відповідно до технічного паспорту на будівлі та споруди, виданого Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки»станом на 09.11.2010р., будівля кав'ярні літ.А-2, вбиральня літ. Б, літня кухня літ. В, барна стійка з навісом літ. Г, альтанка літ. Д, літні будиночки літ. Є, Ж, З, І, К, Л, М, Н, О, піч літ. Р, холодильник літ. С, мангал літ. Т, вольєр літ.Ф, сторожка літ.Х, склад літ. Ц, огорожі №1-2, що розташовані по вул.Плеханова, 1д в Центрально-міському районі м.Макіївки, є самочинно збудованими.
За висновком Приватного підприємства «Домінанта»(ліцензія серія АВ №408479) від 22.11.2010р. про результати оцінки технічного стану конструкції кав'ярні по вул.Плеханова, 1д на території парку «Піонерський»в Центрально-міському районі м.Макіївки, об'єкт дослідження -конструкції господарських будівель кав'ярні «Олександрія»відповідають санітарним та протипожежним нормам діючого ДБН -15-2005, вимогам чинної нормативно-технічної документації в галузі архітектурного проектування та можуть бути введені в експлуатацію.
За таких обставин, позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання права власності на самочинно збудовані будівлю кав'ярні літ.А-2 загальною площею 619,7кв.м., вбиральню літ. Б, літню кухню літ. В, барну стійку з навісом літ. Г, альтанку літ. Д, літні будиночки літ. Є, Ж, З, І, К, Л, М, Н, О, піч літ. Р, холодильник літ. С, мангал літ. Т, вольєр літ.Ф, сторожку літ.Х, склад літ. Ц, огорожі №1-2, що розташовані по вул.Плеханова, 1д в Центрально-міському районі м.Макіївки.
Частинами третьою та четвертою статті 375 Цивільного кодексу України передбачено, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.
Поняття самочинного будівництва, а також правові підстави та умови визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно визначені у статті 376 Цивільного кодексу України, яка є спеціальною в регулюванні спірних правовідносин, оскільки регулює відносини, що виникають у тих випадках, коли вимоги закону та інших правових актів при створені нової речі -самочинному будівництві були порушені.
Згідно з частинами першою та другою цієї статті кодексу житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Частиною третьою статті 376 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
З аналізу вказаної норми вбачається, що право власності на самочинне будівництво може бути визнано в судовому порядку лише в тому випадку, якщо особа, яка здійснила таке будівництво, отримає в установленому порядку земельну ділянку розташовану під збудованим нерухомим об'єктом, такого цільового призначення, яке передбачає можливість будівництва на ній відповідного об'єкта.
За змістом частини п'ятої ст.376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
При цьому, дотримання прав інших осіб пов'язане із встановленням факту дотримання будівельних норм і правил, що, як правило, підтверджується висновками експертів, спеціалістів будівельників та уповноважених органів.
Відсутність порушення прав інших осіб доводиться також письмовими поясненнями суміжних землекористувачів, співвласників об'єкта нерухомості, актами обстеження органів місцевого самоврядування.
До обставин, які підлягають встановленню та підтвердженню допустимими доказами, належать технічні характеристики об'єкта нерухомості.
Виходячи з висновку Приватного підприємства «Домінанта»(ліцензія серія АВ №408479) від 22.11.2010р. про результати оцінки технічного стану конструкції кав'ярні по вул.Плеханова, 1д на території парку «Піонерський»в Центрально-міському районі м.Макіївки, конструкції господарських будівель кав'ярні «Олександрія»відповідають санітарним та протипожежним нормам діючого ДБН -15-2005, вимогам чинної нормативно-технічної документації в галузі архітектурного проектування та можуть бути введені в експлуатацію.
Слід зазначити, що на час звернення до господарського суду першої інстанції позивач є користувачем земельної ділянки площею 0,3579га на підставі договору оренди земельної ділянки від 21.09.2006р., укладеного до 29.08.2011р.
За приписами ст.95 Земельного кодексу України та ст.25 Закону України «Про оренду землі»орендар, як тимчасовий землекористувач, з урахуванням умов надання земельної ділянки та її цільового призначення, має право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі та споруди лише за умови згоди на це орендодавця.
При цьому, відповідно до ч.4 ст.24 Закону України «Про планування та забудову територій»(чинного на момент укладення договору оренди земельної ділянки від 21.09.2006р.), у разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкту.
Як зазначало раніше, умовами договору оренди земельної ділянки від 21.09.2006р. визначено, що земельна ділянка передається позивачу в оренду для будівництва та функціонування кав'ярні.
Отже, матеріалами справи підтверджено додержання позивачем цільового призначення та дозволеного використання земельної ділянки, відсутність порушення прав інших осіб в контексті частини 5 статті 376 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, у тому числі це стосується і нерухомого майна.
Відповідно до ст.321, ст.328 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За приписами ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист не тільки свого цивільного права, а й цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
При цьому, охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
В ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»від 23.02.2006р. №3477-ІV закріплено обов'язок судів застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. і протоколами до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., ратифікованих Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР, кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
З огляду на вищевказане, суд першої інстанції дійшов правомірного та законного висновку щодо наявності всіх правових підстав для визнання за позивачем права власності на самочинно збудовані об'єкти нерухомості у судовому порядку.
За таких обставин, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Донецької області від 29.11.2010р. та додаткового рішення від 15.12.2010р. у справі №44/10пд колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Макіївської міської ради м.Макіївка на рішення господарського суду Донецької області від 29.11.2010р. та додаткове рішення від 15.12.2010р. у справі №44/10пд - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 29.11.2010р. та додаткове рішення від 15.12.2010р. у справі №44/10пд - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Р.Г. Новікова
Судді: Р.В. Волков
Н.М. Дучал
Надруковано 8 примірників: 1 -позивачу; 1 -відповідачу; 2 -прокуратурі; 1- 3-ій ос.; 1 - до справи; 1 -ДАГС; 1 -до суду