донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
20.06.2011 р. справа №44/143пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівНовікової Р.Г.
Волкова Р.В., Дучал Н.М.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 за дов.б/н від 25.05.2011р.
від відповідача:
від третьої особи:ОСОБА_2 за дов.№05/12-00012 від 05.01.2011р.
не з'явився
прокурор:Пономарьов А.О. за посв.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Макіївської міської ради м.Макіївка
на рішення господарського суду Донецької області
від14.01.2011р.
по справі№44/143пд (суддя Мєзєнцев Є.І.)
за позовомПриватного виробничо-комерційного підприємства «ЛУК»м.Макіївка
доМакіївської міської ради м.Макіївка
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет споруКомунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки»
пропро визнання права власності
Приватне виробничо-комерційне підприємство «ЛУК»м.Макіївка звернулось до Макіївської міської ради м.Макіївка, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки»з позовом про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна від 01.12.2010р.; визнання права власності на об'єкти нерухомості, які знаходяться по проспекту Генерала Данилова, 40 в Гірницькому районі м.Макіївки, а саме, на нежитлові будівлі: літ.Б1 площею 264,4кв.м., літ.В1 площею 92,2кв.м., літ.Г1 площею 47,0кв.м., літ.Д1 площею 59,2кв.м., літ.Ж1 площею 32,9кв.м., літ.Е1 площею 48,0кв.м., літ.З1 площею 75,0кв.м., літ.И1 площею 42,4кв.м., літ.К1 площею 68,2кв.м., літ.Л1 площею 17,4кв.м., літ.М1 площею 52,8кв.м., літ.Н1 площею 46,4кв.м., літ.О1 площею 56,4кв.м., літ.П1 площею 34,2кв.м., літ.Р1 площею 35,4кв.м., літ.С1 площею 13,9кв.м., літ.Т1 площею 26,5кв.м., літ.У1 площею 62,10кв.м. та літ.Ф1 площею 38,7кв.м.
14.01.2011р. на адресу суду першої інстанції надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній просить визнати за Приватним виробничо-комерційним підприємством «ЛУК»право власності на об'єкти нерухомості: нежитлові будівлі літ.Б1 площею 264,4кв.м., літ.В1 площею 92,2кв.м., літ.Г1 площею 47,0кв.м., літ.Д1 площею 59,2кв.м., літ.Ж1 площею 32,9кв.м., літ.Е1 площею 48,0кв.м., літ.З1 площею 75,0кв.м., літ.И1 площею 42,4кв.м., літ.К1 площею 68,2кв.м., літ.Л1 площею 17,4кв.м., літ.М1 площею 52,8кв.м., літ.Н1 площею 46,4кв.м., літ.О1 площею 56,4кв.м., літ.П1 площею 34,2кв.м., літ.Р1 площею 35,4кв.м., літ.С1 площею 13,9кв.м., літ.Т1 площею 26,5кв.м., літ.У1 площею 62,10кв.м. та літ.Ф1 площею 38,7кв.м., які розташовані по проспекту Генерала Данилова, 40 в Гірницькому районі м.Макіївки.
Рішенням господарського суду Донецької області від 14.01.2011р. по справі №44/143пд позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Визнано право власності Приватного виробничо-комерційного підприємства «ЛУК»м.Макіївка на об'єкти нерухомості, які знаходяться по проспекту Генерала Данилова 40 в Гірницькому районі міста Макіївки, а саме на нежитлові будівлі літ.Б1, загальною площею 264,4кв.м., літ.В1 площею 92,2кв.м., літ.Г1 площею 47,0кв.м., літ.Д1 площею 59,2кв.м., літ.Ж1 площею 32,9кв.м., літ.Е1 площею 48,0кв.м., літ.З1 площею 75,0кв.м., літ.И1 площею 42,4кв.м., літ.К1 площею 68,2кв.м., літ.Л1 площею 17,4кв.м., літ.М1 площею 52,8кв.м., літ.Н1 площею 46,4кв.м., літ.О1 площею 56,4кв.м., літ.П1 площею 34,2кв.м., літ.Р1 площею 35,4кв.м., літ.С1 площею 13,9кв.м., літ.Т1 площею 26,5кв.м., літ.V1 площею 62,10кв.м. та літ.Ф1 площею 38,7кв.м.
Не погодившись з прийнятим рішенням, заступник прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Макіївської міської ради звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 14.01.2011р. по справі №44/143пд та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Обґрунтовуючи свою правову позицію, посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Прокурор вказує, що визнання у судовому порядку права власності на річ за загальними правилом є способом захисту наявного цивільного права, а не підставою його виникнення. Зазначає, що при вирішенні спору по суті, суд не з'ясував наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання права позивача з боку міської ради. Крім того, посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а саме, залишено без уваги питання щодо прийняття спірних нежитлових будівель до експлуатації у встановленому чинним законодавством порядку.
У відзиві на апеляційну скаргу від 27.05.2011р. Макіївська міська рада у повному обсязі підтримала доводи апеляційної скарги.
У судовому засіданні від 30.05.2011р. прокурор та представник третьої особи підтримали правову позицію, викладену в апеляційній скарзі. Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, про час та місце проведення якого були повідомлені належним чином.
20.06.2011р. у судовому засіданні прокурор наполягав на доводах викладених раніше. Представник відповідача підтримав правову позицію прокурора з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Представник позивача не погодився з твердженнями прокурора, наполягав на відмові у задоволенні апеляційної скарги, оскільки рішення суду прийнято за результатами всебічного, повного та об'єктивного розгляду у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності з дотриманням та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Третя особа не скористалась своїм процесуальним правом щодо участі її представника у даному судовому засіданні.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив, заслухавши прокурора, представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Як вбачається з матеріалів справи, Приватне виробничо-комерційне підприємство «ЛУК»м.Макіївка є користувачем земельної ділянки площею 2,0438га по проспекту Генерала Данилова у Гірницькому районі м.Макіївки на підставі державного акту на право постійного користування землею ІІ-ДН №002367 від 10.02.1999р.
Зі змісту вказаного акту вбачається, що земельна ділянка надана у постійне користування для подальшого функціонування ринку.
Як стверджує позивач, останнім на відведеній йому земельній ділянці було самовільно здійснено комплекс заходів щодо реконструкції існуючих на території ринку об'єктів нерухомості.
Відповідно до технічного паспорту на будівлі та споруди, виданого Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації м.Макіївки»станом на 04.11.2010р., нежитлові будівлі літ.Б1, загальною площею 264,4кв.м., літ.В1 площею 92,2кв.м., літ.Г1 площею 47,0кв.м., літ.Д1 площею 59,2кв.м., літ.Ж1 площею 32,9кв.м., літ.Е1 площею 48,0кв.м., літ.З1 площею 75,0кв.м., літ.И1 площею 42,4кв.м., літ.К1 площею 68,2кв.м., літ.Л1 площею 17,4кв.м., літ.М1 площею 52,8кв.м., літ.Н1 площею 46,4кв.м., літ.О1 площею 56,4кв.м., літ.П1 площею 34,2кв.м., літ.Р1 площею 35,4кв.м., літ.С1 площею 13,9кв.м., літ.Т1 площею 26,5кв.м., літ.V1 площею 62,10кв.м. та літ.Ф1 площею 38,7кв.м., що розташовані по пр.Генерала Данилова, 40 в Гірницькому районі м.Макіївки, є самочинно збудованими.
За експертно-технічним висновком Донецького філіалу Державного підприємства «Судовий будівельно-експертний центр»(ліцензія №195335) №11/11-2 від 11.11.2010р. про стан будівельних конструкцій нежитлових будівель по пр.Генерала Данилова, 40 в Гірницькому районі м.Макіївки, об'єкти дослідження - будівельні конструкції нежитлових будівель літ.Б1, В1, Г1, Д1, Ж1, Е1, З1, И1, К1, Л1, М1, Н1, О1, П1, Р1, С1, Т1, V1, Ф1 знаходяться в задовільному технічному стані, придатні для подальшої безпечної експлуатації за своїм функціональним призначенням та не несуть загрози руйнування, інженерне обладнання, об'ємно-планувальне рішення нежитлових будівель відповідає нормативними вимогам, застосовані будівельні матеріали та конструкції відповідають вимогам санітарного законодавства та не надають негативного впливу на здоров'я населення та навколишнє середовище.
За таких обставин, позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання права власності на самочинно збудовані нежитлові будівлі літ.Б1, В1, Г1, Д1, Ж1, Е1, З1, И1, К1, Л1, М1, Н1, О1, П1, Р1, С1, Т1, V1, Ф1, що розташовані по пр.Генерала Данилова, 40 в Гірницькому районі м.Макіївки.
Частинами третьою та четвертою статті 375 Цивільного кодексу України передбачено, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.
Поняття самочинного будівництва, а також правові підстави та умови визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно визначені у статті 376 Цивільного кодексу України, яка є спеціальною в регулюванні спірних правовідносин, оскільки регулює відносини, що виникають у тих випадках, коли вимоги закону та інших правових актів при створені нової речі -самочинному будівництві були порушені.
Згідно з частинами першою та другою цієї статті кодексу житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Частиною третьою статті 376 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
З аналізу вказаної норми вбачається, що право власності на самочинне будівництво може бути визнано в судовому порядку лише в тому випадку, якщо особа, яка здійснила таке будівництво, отримає в установленому порядку земельну ділянку розташовану під збудованим нерухомим об'єктом, такого цільового призначення, яке передбачає можливість будівництва на ній відповідного об'єкта.
За змістом частини п'ятої ст.376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
При цьому, дотримання прав інших осіб пов'язане із встановленням факту дотримання будівельних норм і правил, що, як правило, підтверджується висновками експертів, спеціалістів будівельників та уповноважених органів.
Відсутність порушення прав інших осіб доводиться також письмовими поясненнями суміжних землекористувачів, співвласників об'єкта нерухомості, актами обстеження органів місцевого самоврядування.
До обставин, які підлягають встановленню та підтвердженню допустимими доказами, належать технічні характеристики об'єкта нерухомості.
Виходячи з висновку Донецького філіалу Державного підприємства «Судовий будівельно-експертний центр»(ліцензія №195335) №11/11-2 від 11.11.2010р. про стан будівельних конструкцій нежитлових будівель по пр.Генерала Данилова, 40 в Гірницькому районі м.Макіївки, будівельні конструкції нежитлових будівель літ.Б1, В1, Г1, Д1, Ж1, Е1, З1, И1, К1, Л1, М1, Н1, О1, П1, Р1, С1, Т1, V1, Ф1 знаходяться в задовільному технічному стані, придатні для подальшої безпечної експлуатації за своїм функціональним призначенням та не несуть загрози руйнування, інженерне обладнання, об'ємно-планувальне рішення нежитлових будівель відповідає нормативними вимогам, застосовані будівельні матеріали та конструкції відповідають вимогам санітарного законодавства та не надають негативного впливу на здоров'я населення та навколишнє середовище.
Слід зазначити, що на час звернення до господарського суду першої інстанції позивач є користувачем земельної ділянки площею 2,0438га на підставі державного акту на право постійного користування землею ІІ-ДН №002367 від 10.02.1999р.
Як зазначено раніше, відповідно до цього акту земельна ділянка надана позивачу в постійне користування для функціонування ринку по пр.Генерала Данилова у Гірницькому районі м.Макіївки.
Отже, матеріалами справи підтверджено додержання позивачем цільового призначення та дозволеного використання земельної ділянки, відсутність порушення прав інших осіб в контексті частини 5 статті 376 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, у тому числі це стосується і нерухомого майна.
Відповідно до ст.321, ст.328 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За приписами ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист не тільки свого цивільного права, а й цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
При цьому, охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
В ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»від 23.02.2006р. №3477-ІV закріплено обов'язок судів застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. і протоколами до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., ратифікованих Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР, кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
З огляду на вищевказане, суд першої інстанції дійшов правомірного та законного висновку щодо наявності всіх правових підстав для визнання за позивачем права власності на самочинно збудовані об'єкти нерухомості у судовому порядку.
За таких обставин, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування судового рішення господарського суду Донецької області від 14.01.2011р. у справі №44/143пд колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Макіївської міської ради м.Макіївка на рішення господарського суду Донецької області від 14.01.2011р. у справі №44/143пд - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 14.01.2011р. у справі №44/143пд - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Р.Г. Новікова
Судді: Р.В. Волков
Н.М. Дучал
Надруковано 8 примірників: 1 -позивачу; 1 -відповідачу; 2 -прокуратурі; 1- 3-ій ос.; 1 - до справи; 1 -ДАГС; 1 -до суду