донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
21.06.2011 р. справа №40/345
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Калантай М.В.
суддів:Алєєвої І.В.
Дучал Н.М.
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_1 -дов. від 04.10.10.
від відповідача:ОСОБА_2 -дов. від 20.06.11.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк" м. Київ в особі "Центрального відділення "ПАТ "СЕБ Банк" у м. Донецьку
на рішення господарського суду Донецької області
від18.05.2011 року
у справі№40/345
за позовом:Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк" м. Київ в особі "Центрального відділення "ПАТ "СЕБ Банк" у м. Донецьку
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "1000 Дрібниць" м. Костянтинівка
прозвернення стягнення на предмет іпотеки
за зустрічним позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "1000 Дрібниць" м. Костянтинівка
до відповідача:Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк" м. Київ в особі "Центрального відділення "ПАТ "СЕБ Банк" у м. Донецьку
провизнання недійсними договорів поруки та іпотечних договорів
Рішенням господарського суду Донецької області від 18.05.2011 року у справі №40/345 (головуючий суддя Богатир К.В., судді Лейба М.О., Сич Ю.В.) відмовлено в задоволенні первісного та зустрічного позовів.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, позивач за первісним позовом, Публічне акціонерне товариство "СЕБ Банк" м. Київ в особі "Центрального відділення "ПАТ "СЕБ Банк" у м. Донецьку, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення господарського суду в частині відмови в задоволенні первісного позову, оскільки вважає, що рішення прийняте з невідповідністю висновків обставинам справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, а саме: статей 22,42,43,64,87 Господарського процесуального кодексу України, статей 317, 391, 395, 396, 509, 626, 589, 599 Цивільного кодексу України, статті 33 Закону України "Про іпотеку" статей 1,20 Закону України "про заставу".
Позивач просить скасувати рішення господарського суду в частині відмови в задоволенні первісного позову та прийняти нове, яким первісний позов задовольнити.
Відповідач за первісним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "1000 Дрібниць" м. Костянтинівка, проти апеляційної скарги заперечує, наполягає на необґрунтованості та безпідставності мотивів, з яких подана апеляційна скарга. Відповідач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та змінити мотивувальну частину оскаржуваного рішення господарського суду в частині обґрунтування відмови в задоволенні позову ПАТ "СЕБ Банк".
В судовому засіданні представником заявника апеляційної скарги було заявлено про забезпечення позову шляхом накладання арешту на предмет іпотеки: будівля магазину "1000 Дрібниць" загальною площею 958,70кв.м, яка знаходиться за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Космонавтів,7 та передати на зберігання ПАТ "СЕБ Банк", з посиланням на можливе утруднення чи неможливість виконання рішення суду та поновлення законних прав позивача.
Представник відповідача проти такої заяви позивача заперечив, посилаючись при цьому на її безпідставність.
Судовою колегією вказана заява про забезпечення позову розглянута та залишена без задоволення з огляду на таке.
Статтею 66 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що забезпечення позову є засобом, що гарантує виконання майбутнього рішення господарського суду. Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів і визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Забезпечення позову застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Беручи до уваги викладене, позивачем не доведені підстави для вжиття заходів для забезпечення позову.
У відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявника апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, що прибули в засідання суду, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.
Рішенням господарського суду Донецької області від 26.05.2010 року відмовлено в задоволенні первісного позову Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк" в особі "Центрального відділення ПАТ "СЕБ Банк в м. Донецьку" до Товариства з обмеженою відповідальністю "1000 Дрібниць" м Костянтинівка про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме будівлю магазину "1001 Дрібниць" загальною площею 958,7 кв. м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м Костянтинівка, б. Космонавтів, буд. 7, який належить товариству з обмеженою відповідальністю "1000 Дрібниць" для погашення кредиторської заборгованості в сумі 3119337,68 грн. за кредитними договорами № 734-п/06 від 21.12.06р. та № С_023/75_08 від 30.04.08 р.
Задоволено зустрічний позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "1000 Дрібниць" м. Костянтинівка до Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк" в особі "Центрального відділення ПАТ "СЕБ Банк у м. Донецьку" про визнання недійсним договору поруки, укладеного 21.12.06 р. між акціонерним банком "Факторіал-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "1000 Дрібниць"; про визнання недійсним іпотечного договору, укладеного 21.12.06 р. між акціонерним банком "Факторіал-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "1000 Дрібниць" і посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 під реєстровим номером №ІЗ-246; визнання недійсними договорів поруки №С_023/75_08 та №С_023/75_08/S-1, укладених 30.04.08 р. між акціонерним банком "Факторіал-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "1000 Дрібниць"; визнання недійсним іпотечного договору № 49, укладеного 19.05.08 р. між акціонерним банком "Факторіал-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "1000 Дрібниць" і посвідченого приватним нотаріусом Костянтинівського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_4 під реєстровим номером № 2514.
Вказане рішення господарського суду Донецької області залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.07.2010 року.
Вищий господарський суд України постановою від 03.11.2010 року вказані судові акти суду першої та апеляційної інстанцій скасував та направив дану справу на новий розгляд до господарського суду Донецької області.
Як вбачається із матеріалів справи 21.12.2006 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "1000 Дрібниць" передано в заставу та іпотеку акціонерному банку "Факторіал банк", правонаступником прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство "СЕБ Банк" м. Київ, нерухоме майно - будівлю магазину "1000 Дрібниць", загальною площею 958,70 кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Костянтинівна, вул. Космонавтів,7, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами № 734-п/06 позичальника Пугачової Людмили Григорівни на суму кредиту 257000 доларів США, а також у повторну іпотеку 30.04.2008 р. в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № С_023/75_08, позичальника ОСОБА_5 на суму кредиту 90000 доларів США. Таким чином, загальна сума зобов'язань ОСОБА_5 за кредитними договорами становить 347000 доларів США.
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами відповідач виступив перед банком майновим поручителем позичальника, про що були укладені відповідні договори поруки від 21.12.2006 р. № С_023/75_08 та № С_023/75_08/S-1 від 30.04.2008 р.
Окрім того між іпотекодавцем, Товариством з обмеженою відповідальністю "1000 Дрібниць" (який є майновим поручителем) та іпотекодержателем, банком, укладено та нотаріально посвідчено іпотечні договори: від 21.12.2006р. (з договорами про внесення змін №1 від 08.06.2007 р., №2 від 31.01.2008 р.); № 49 від 19.05.2008 р.
Предметом вищеназваних іпотечних договорів є нерухоме майно - будівля магазину "1000 Дрібниць" за індивідуальними визначеними ознаками, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "1000 Дрібниць".
Відповідно до статті 33 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 546, 589, 590 ЦК України, п.п. 4.2, 4.3 укладених кредитних договорів, п.п. 2.3, 2.5 укладених іпотечних договорів, у разі невиконання боржником своїх зобов'язань за кредитними договорами, іпотекодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок іпотеки у повному обсязі, та звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо в момент настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою, не буде виконано частково (у разі несвоєчасної сплати боржником процентів або погашення кредиту).
Таким чином, у випадку невиконання зобов'язань за кредитними договорами позичальником, ОСОБА_5, відповідач повинен відповідати за рахунок майна, належного йому на праві приватної власності, будівлею магазину з метою погашення заборгованості за кредитними договорами на загальну суму 347000 доларів США.
Умови кредитних договорів не було виконано у зв'язку зі смертю позичальника - ОСОБА_5 Факт смерті позичальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого 03.04.2009р.
10.04.2009 р. банк звернувся із запитом до нотаріальної контори про задоволення вимог кредитора за рахунок майна іпотекодавця. У відповіді на запит зазначено, що спадкоємці померлої до нотаріальної контори не зверталися, і банк включено до реєстру спадкових справ по претензіям до спадкоємців.
Станом на 26.10.2009 р. за ОСОБА_5 утворилася заборгованість за кредитними договорами, зокрема: за кредитним договором № 734-п/06 від 21.12.2006 р. - 2313735,57 грн. (285550,45 доларів США); за кредитним договором № С_023/75_08 від 30.04.2008 р. -805602,11 гри. (99354,66 доларів США + 11758.38 грн.).
До матеріалів справи додана копія ухвали по справі № 2-0-52/11 від 21.04.2011 р., якою Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області залишив без розгляду позов Костянтинівської міської ради про визнання спадщини відумерлою.
16.09.2009 р. банк надіслав на адресу іпотекодавця, Товариства з обмеженою відповідальністю "1000 Дрібниць", претензію з вимогою про погашення заборгованості за кредитними зобов'язаннями. Факт отримання даної претензії представником ТОВ "1000 Дрібниць" підтверджується повідомленням про вручення 23.09.2009 р. рекомендованого поштового відправлення.
Претензія позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі відповідає вимогам матеріального права та не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вбачається із матеріалів справи позивач за первісним позовом вказує на наявність станом на 26.10.2009 р. заборгованості за кредитами ОСОБА_5 на загальну суму 3119337,68 грн., на погашення якої просить звернути стягнення на предмет іпотеки. Загальна сума боргу за розрахунками позивача складається:
за кредитом № 734-п/06 від 21.12.2006 р. - 2313735,57 грн. (285550,45 дол. США + 32184,12 грн.), що складається з суми основного боргу за кредитом 256513,48 дол. США у еквіваленті - 2049542,27 грн. (у тому числі суми простроченої частки за кредитом 24284,60 дол. США або 194033,82 грн. у еквіваленті); суми поточних відсотків за кредитом 2789,59 дол. США (22288,82 грн. у еквіваленті); суми прострочених та не сплачених відсотків -26247,80 дол. США (209719,92 грн. у еквіваленті); суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості - 32184,12 грн.
за кредитом № С_023/75_08 від 30.04.2008 р. - 805602,11 грн. (99354,66 дол. США + 11758,38 грн.), що складається з суми основного боргу за кредитом 89587,19 дол. США у еквіваленті - 715801,64 грн. (у тому числі суми простроченої частки за кредитом 6453,24 дол. США або 51561,38 грн. у еквіваленті); суми поточних відсотків за кредитом 1141,02 дол. США (9116,74 грн. у еквіваленті); суми прострочених та не сплачених відсотків -8626,45 дол. США (68925,33 грн. у еквіваленті); суми пені за несвоєчасне погашення заборгованості -11758,38 грн.
Судом першої інстанції вказано про те, що у зв'язку зі смертю боржника фізичної особи ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, прострочення оплати з виконання грошових зобов'язань за спірними кредитними договорами з вини боржника можливо вважати тільки у період до ІНФОРМАЦІЯ_1 Після цієї дати, тобто смерті боржника, будь-яке прострочення оплати зобов'язань по кредиту на майбутнє не може бути пов'язане з діями боржника, тому не підлягає виконанню поручителем.
Статтею 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Тобто наведеним приписом чинного законодавства встановлена відповідальність боржника та поручителя перед кредитором тільки у випадку порушення боржником зобов'язання як невід'ємної умови для настання такої відповідальності.
Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається із матеріалів справи за договором кредиту № 734-п/06 від 21.12.2006 р. з урахуванням договору №734-п/06-1 від 30.01.2009 р. про внесення змін та доповнень до договору кредиту позичальник зобов'язаний щомісячно проводити часткове погашення кредиту в строки та в сумі згідно з графіком погашення заборгованості за кредитом. Відповідно до погодженого сторонами графіку за кредитом на загальну суму 257000 дол. США погашення заборгованості відбувається за період з 28.02.2009 р. по 21.12.2015 р. В даному графіку сторони погодили конкретні суми, які позичальник зобов'язаний сплатити банку в конкретні строки.
За генеральною угодою № С_023/75_08 від 30.04.2008 р. ОСОБА_5 отримала кредит в сумі 20000 дол. США згідно договору про надання траншу № С023/7508-ДТ-01 від 30.04.2008 р.; кредит в сумі 35000 дол. США згідно договору про надання траншу №С_023/75_08-ДТ-02 від 19.05.2008 р.; кредит в сумі 35000 дол. США згідно договору про надання траншу № С_023/75_08-ДТ-03 від 05.06.2008 р. До кожного з договорів про надання траншу сторони підписали наступні графіки погашення кредиту:
- згідно договору № С_023/75_08-ДТ-01 від 30.04.2008 р. про надання траншу на загальну суму 20000 дол. США оплата кредиту відбувається за період з 25.01.2009 р. по 21.12.2015 р., процентів - з 25.05.2008 р. до 21.12.2015 р. В даному графіку сторони погодили конкретні суми, які позичальник зобов'язаний сплатити банку в конкретні строки;
- згідно договору № С_023/75_08-ДТ-02 від 19.05.2008 р. про надання траншу на загальну суму 35000 дол. США оплата кредиту відбувається за період з 25.01.2009 р. по 21.12.2015 р., процентів - з 25.06.2008 р. до 21.12.2015 р. В даному графіку сторони погодили конкретні суми, які позичальник зобов'язаний сплатити банку в конкретні строки;
- згідно договору № С_023/75_08-ДТ-03 від 05.06.2008 р. про надання траншу на загальну суму 35000 дол. США оплата кредиту відбувається за період з 25.01.2009 р. по 21.12.2015 р., процентів - з 25.07.2008 р. до 21.12.2015 р. В даному графіку сторони погодили конкретні суми, які позичальник зобов'язаний сплатити банку в конкретні строки.
Із наявних у матеріалах справи розрахунків та довідок банку стосовно нарахування та оплати процентів та кредитних сум вбачається прострочення виконання боржником грошових зобов'язань по процентах та кредиту ще до смерті боржника, що згідно з умовами п.п. 4.2, 4.3 кредитних договорів приводить до закінчення достроково терміну надання кредиту та виникнення у позичальника обов'язку не пізніше наступного робочого дня після встановленого вищевказаними пунктами договорів кількості днів прострочення оплати погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту, комісії та нараховані штрафні санкції.
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов правомірного висновку про наявність вини боржника у невиконанні умов кредитних договорів, прострочення оплати по процентах та настання достроково терміну оплати по сумам кредитів у повному обсязі ще до смерті позичальника ОСОБА_5
Статтею 35 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
Із аналізу наведеного припису чинного законодавства вбачається обов'язкове надсилання письмової вимоги про усунення порушення не тільки іпотекодавцю, а й боржнику (в даному конкретному випадку він є відмінним від іпотекодавця).
Матеріали справи не містять доказів, в підтвердження направлення банком письмової вимоги на адресу позичальника, ОСОБА_5, як дійсному боржнику за спірними кредитними договорами, у період з початку прострочення виконання зобов'язань по процентах, дострокового настання строку оплати по кредиту, та до дня її смерті.
У своїй претензії від 16.09.2009 р. до іпотекодавця банк посилається на те, що на теперішній час умови кредитного договору не виконуються у зв'язку зі смертю позичальника. Вказане додатково підтверджує відсутність вимог банку до іпотекодавця та боржника з питань виконання прострочених зобов'язань та звернення стягнення на предмет іпотеки ще за життя ОСОБА_5
З огляду на викладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивач як іпотекодержатель, порушив встановлену прямою нормою закону спеціальну процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки. Таким чином за результатами розгляду даної конкретної справи недотримання іпотекодержателем процедури звернення стягнення на предмет іпотеки є однією з підстав для відмови у позові, тому господарський суд правомірно відмовив в задоволенні первісного позову.
Щодо вимог за зустрічним позовом, то судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, предметом зустрічного позову є вимоги про визнання недійсними: договору поруки, укладеного 21.12.2006 р.; іпотечного договору, укладеного 21.12.2006 р.; договорів поруки № С_023/75_08 та № С_023/75_08/S-1, укладених 30.04.2008 р.; іпотечного договору № 49, укладеного 19.05.2008 р.
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до статті 215 цього ж кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 даного Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Статтею 236 ЦК України передбачено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачались лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
Як вбачається із Статуту ТОВ "1000 Дрібниць" єдиним засновником та учасником товариства є ОСОБА_6, який має право на управління товариством та розпорядження належним йому майном у порядку, передбаченому чинним законодавством.
Статтею 8 Статуту позивача за зустрічним позовом встановлено,що вищим органом товариства є загальні збори, до компетенції яких віднесено питання, пов'язані з розпорядженням майном товариства, вартість якого перевищує 50 відсотків статутного капіталу товариства.
До матеріалів справи надані рішення засновника відповідача за зустрічним позовом, якими він надав згоду товариства виступити майновим поручителем боргових зобов'язань ОСОБА_5 за кредитним договором, залишивши за собою право на підписання договору іпотеки та рішення зборів учасників товариства щодо майнової поруки за кредитними зобов'язаннями ОСОБА_5 на суму 90000 дол. США, з правом підписання договору іпотеки ОСОБА_5
З наведеного вбачається, що підписуючи спірні договори зазначені особи діяли відповідно з приписами Статуту товариства.
Таким чином суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні зустрічного позову.
Судовою колегією Донецького апеляційного господарського суду не можуть бути прийняті до уваги доводи заявника апеляційної скарги, оскільки вони є необґрунтованими та спростовуються наданими до матеріалів справи доказами. Посилання скаржника на порушення судом першої інстанції вимог процесуального права, а саме неналежне повідомлення позивача за первісним позовом про час та місце судового засідання, в якому було прийняте оскаржуване рішення, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Сторонами свої вимоги не доведені, тому господарський суд правомірно відмовив в задоволенні первісного та зустрічного позовів.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Керуючись статтями 49, 93, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк" м. Київ в особі "Центрального відділення "ПАТ "СЕБ Банк" у м. Донецьку на рішення господарського суду Донецької області від 18.05.2011року у справі №40/345 -залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 18.05.2011 року у справі №40/345 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку.
Повний текст постанови підписаний 24.06.11.
Головуючий М.В.Калантай
Суддя І.В.Алєєва
Суддя Н.М.Дучал
Надруковано 6 прим.:
1 прим. - у справу;
2 прим. - сторонам;
1 прим. -ГСДО;
2 прим. -ДАГС