донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
22.06.2011 р. справа №04-05/5/34-9б
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
Головуючого:Запорощенка М.Д.
суддівДучал Н.М.
Калантай М.В.
При секретарі Братченко Т.А.
За участю представників сторін:
від ТОВ "Ейпріл": ОСОБА_1 -за дов. від 01.06.2011р.
від боржника: Шпаков О.В. -директор
розглянувши апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю „Ейпріл”,
м. Дніпропетровськ
на ухвалу
господарського суду Донецької області
від23.05.2011р.
у справі№ 04-05/5/34-9б ( суддя Чорненька І.К.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Ейпріл”,
м. Дніпропетровськ
до боржникаТовариства з обмеженою відповідальністю „Ейпріл-Донецьк”, м. Донецьк
пробанкрутство
Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.05.11р. у справі № 04-05/5/34-9б заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Ейпріл”, м. Дніпропетровськ про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Ейпріл-Донецьк”, м. Донецьк - повернуто без розгляду.
Ухвала суду мотивована тим , що надана заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Ейпріл”, м. Дніпропетровськ про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Ейпріл-Донецьк”, м. Донецьк не містить всіх відомостей, перелічених у ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, не надані підтверджуючі документи у повному обсязі.
Кредитор, Товариство з обмеженою відповідальністю „Ейпріл”, м. Дніпропетровськ, не погоджуючись з ухвалою господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про її скасування , так як вважає, що дану ухвалу прийнято з порушенням норм матеріального права.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що висновки суду про недотримання 3-х місячного строку для задоволення вимог суперечить положенням ст. 631 Цивільного кодексу України, суд помилково зазначив, що безспірність вимог необхідно підтверджувати виключно на підставі документів, зазначених в ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки це суперечить приписам ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та Постанови Пленуму Верховного суду України № 15 від 18.12.2009р. «Про суову практику в справах про банкрутство».
Боржник , Товариство з обмеженою відповідальністю „Ейпріл-Донецьк”, м. Донецьк, відзиву на апеляційну скаргу не надало, представник боржника в судовому засіданні власної позиції стосовно апеляційної скарги не висловив.
Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Ейпріл”, м. Дніпропетровськ звернулась до господарського суду Донецької області із заявою про порушення у справі про банкрутство відносно боржника Товариства з обмеженою відповідальністю „Ейпріл-Донецьк”, м. Донецьк, на підставі ст.ст. 6, 7, 8, 11, 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
В обгрунтування наданої заяви заявник посилався на наявність заборгованості боржника перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Ейпріл” у сумі 1 578 885,93грн.
До заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Ейпріл”, м. Дніпропетровськ не було надано документів та в заяві не було вказано відомостей про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю „Ейпріл-Донецьк” заборгованості на користь кредитора.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.05.11р. у справі № 04-05/5/34-9б заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Ейпріл”, м. Дніпропетровськ про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Ейпріл-Донецьк”, м. Донецьк - повернуто без розгляду.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, та відповідність оскарженого судового акта зі справи вимогам чинного законодавства та обставинам справи з таких підстав.
Згідно зі ст.41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом , з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, зокрема із заробітної плати, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.
Підставою звернення з заявою про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю „Ейпріл”, м. Дніпропетровськ визначила заборгованість боржника у сумі 1 578 885,93грн., наявність, розмір та строк оплати якої підтвердів платіжною вимогою-дорученням від 04.03.2011р., яка була акцептована боржником та передана банку для виконання, але 23.03.201р. була повернута банком без виконання згідно вимог п. 2.15 та 4.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті України».
За приписами ст. 1 цього Закону безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За приписами ч. 1 ст. 32 цього ж кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч. 8 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”: до заяви кредитора про порушення справи додаються відповідні документи, зокрема: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копії неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо).
Також П. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009р. „Про судову практику в справах про банкрутство” встановлено, що за змістом частини третьої статті 6 та частин першої і восьмої статті 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність.
Безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України “Про виконавче провадження”.
За цих обставин, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що безспірні вимоги повинні бути реалізовані через стягнення боргу через державну виконавчу службу
Також вірно суд першої інстанції зазначив, що за положеннями частини першої статті 9 Закону суд має повертати заяву кредитора про порушення справи про банкрутство, якщо заявником не дотримано мінімального тримісячного строку прострочення боржником виконання свого зобов'язання. За змістом приписів частин восьмої та десятої статті 7 Закону кредитор має у цей тримісячний строк здійснити заходи щодо стягнення боргу шляхом пред'явлення виконавчого документа до виконання відповідно до вимог Закону України “Про виконавче провадження”, зокрема з дня винесення постанови державним виконавцем про порушення виконавчого провадження, чи погашення податкового боргу за вимогами Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” і додати докази цього до своєї заяви. (п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009р. „Про судову практику в справах про банкрутство”).
Заперечення апелянта з цього приводу з посиланням на норми ст. 631 Цивільного кодексу України не прийняті до уваги судовою колегією, оскільки дана норма Цивільного кодексу не має жодного відношення для обчислення строків під час процедури банкрутства.
Підставою звернення з заявою про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю „Ейпріл”, м. Дніпропетровськ визначила заборгованість боржника у сумі 1 578 885,93грн., наявність, розмір та строк оплати якої підтвердив платіжною вимогою-дорученням від 04.03.2011р., яка була акцептована боржником та передана банку для виконання, але 23.03.201р. була повернута банком без виконання згідно вимог п. 2.15 та 4.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті України».
Апелянт посилається у підтвердження своїх доводів на те, що п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009р. „Про судову практику в справах про банкрутство” відносить платіжну вимогу-доручення до переліку розрахункових документів, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника у безспірному порядку.
Разом з цим, у даному пункті Постанови мова йдеться про платіжну вимогу, а не про платіжну вимогу-доручення. Різниця між цими двома розрахунковими документами закріплена в ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», яким, зокрема наголошено, що: п. 25) платіжна вимога - розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача або при договірному списанні отримувача до обслуговуючого платника банку здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача; п.26) платіжна вимога-доручення - розрахунковий документ, що містить вимогу отримувача безпосередньо до платника сплатити суму коштів та доручення платника банку, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної платником суми коштів зі свого рахунка на
рахунок отримувача.
Крім того, п.3 ст. 26 цього ж Закону встановлює, що договірне списання здійснюється за платіжною вимогою отримувача або за меморіальним ордером, оформленим банком.
Таким чином, платіжна вимога-доручення не є належним розрахунковими документами, який відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" належним чином підтверджує безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями.
З огляду на наведене суд дійшов висновку, що надана заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Ейпріл”, м. Дніпропетровськ про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Ейпріл-Донецьк”, м. Донецьк не містить всіх відомостей, перелічених у ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, не надані підтверджуючі документи у повному обсязі, у зв'язку з чим заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Ейпріл”, м. Дніпропетровськ підлягає поверненню без розгляду.
Таким чином , апеляційна скарга не підлягає задоволенню , оскільки доводи та вимоги скаржника не підтверджені жодним з належних та допустимих доказом.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що ухвала господарського суду відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставами для її скасування.
Керуючись ст.ст. 63, 91,99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України , суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Ейпріл”, м.Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Донецької області від 23.05.11р. у справі № 04-05/5/34-9б -залишити без задоволення .
Ухвалу господарського суду Донецької області від 23.05.11р. у справі № 04-05/5/34-9б -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Повний текст постанови підписаний 22.06.11р.
Головуючий суддя М.Д. Запорощенко
Судді Н.М.Дучал
М.В.Калантай
Надруковано 5 примірників:
2 - сторонам по справі
1 -у справу
1 - господарському суду
1- апеляц. господ. суду