донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
29.06.2011 р. справа №39/3
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівЛомовцевої Н.В.
Приходько І.В., Донця О.Є.
при секретарі судового засіданняПруцькіх Н.Р.
за участю представників:
від позивача:ОСОБА_1 -довір.
від відповідача:не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Селидівський машинобудівний завод»м.Донецьк
на рішення
господарського судуДонецької області
від26.04.2011 року
у справі№39/3 (суддя Морщагіна Н.С.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Селидівський машинобудівний завод»м.Донецьк
доВідкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго»в особі структурної одиниці Кіровських електричних мереж (Селидівський район електричних мереж) м.Селидове
простягнення 34 948,16грн.
Господарський суд Донецької області рішенням від 26.04.2011 року по справі №39/3 відмовив у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Селидівський машинобудівний завод»м.Донецьк (далі за текстом -ТОВ «Селидівський машинобудівний завод») до відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго»в особі структурної одиниці Кіровських електричних мереж (Селидівський район електричних мереж) м.Селидове (далі за текстом -ВАТ «Донецькобленерго»в особі СО Кіровських електричних мереж) про стягнення 34 948,16грн.
Вищевказане рішення мотивоване недоведеністю позовних вимог.
Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 26.04.2011 року скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, скаржник посилається на безпідставність висновку суду першої інстанції щодо виставлення відповідачем та оплати позивачем рахунку №85 від 20.02.2007р. саме на виконання договору підряду №07/496 від 14.12.2006р., оскільки перелік матеріалів, вказаний в кошторисі (Додаток до договору підряду), частково співпадає з переліченим в рахунку №85 переліком матеріалів. Крім того, скаржник неодноразово звертав увагу господарського суду на факт неукладеності договору підряду №07/496 від 14.12.2006р. через недосягнення згоди сторін з усіх істотних умов для даного виду господарського договору.
За таких обставин, позивач наполягає на тому, що спірні правовідносини виникли на підставі правочину, вчиненому у простій письмовій формі шляхом обміну документами - рахунком та платіжним дорученням, а тому підставною є його вимога про повернення відповідно до ст. 693 ЦК України суми попередньої оплати.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав правову позицію, викладену в апеляційній скарзі.
Відповідач у судове засідання представника не направив, причин нез'явлення та невиконання вимог суду не повідомив.
Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутність представника відповідача сторін за наявними матеріалами справи, оскільки сторони були повідомлені про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, з урахуванням пояснень представника позивача, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.
З позовної заяви вбачається, що між позивачем та відповідачем була досягнута домовленість, відповідно до якої відповідач зобов'язався поставити позивачеві товар, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити вартість поставленого товару.
Відповідачем на підставі усної заявки позивача 22.02.2007р. було виставлено рахунок № 85 від 2007р. на оплату продукції виробничо-технічного призначення, а саме: провід АС-70 у кількості 0,983 т., опір ж/б в кількості 23 шт., роз'єднувача -2 шт., ізоляторів -51 шт., ковпачків -51 шт., траверсів в/в -0,425 т. на загальну суму 34 948,16грн.
На виконання умов досягнутої домовленості, позивачем було здійснено оплату за вказану продукцію в розмірі 34948,16грн., що підтверджується платіжним дорученням № 518 від 06.03.2007р., банківською випискою від 07.03.2007р., з відміткою про призначення платежу «оплата за провід, спори, роз'єднувачі, ковпачки, траверси згідно рахунку № 85 від 20.02.2007р.».
За твердженням позивача, відповідач прийняті на себе обов'язки з поставки попередньо оплаченого товару не виконав та попередню оплату в розмірі 34948,16грн. не повернув, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідними вимогами про стягнення з відповідача 34948,16грн.попередньої оплати на підставі ч.2 ст.693 та ст.1212 ЦК України.
Відповідач, заперечуючи проти позову, вказував на договірний характер правовідносин з приводу оплати замовлених матеріалів (зокрема, підстава їх виникнення - договір підряду № 07/496 від 14.12.2006 р.).
В ході розгляду справи судом попередньої інстанції встановлено, що 14.12.2006р. між ТОВ «Селидівський машинобудівний завод»м. Донецьк (Замовник) та ВАТ «Донецькобленерго»в особі СО Кіровських електричних мереж, на підставі письмової заявки позивача № 36 від 15.06.2006 р., було укладено договір підряду № 07/496, за умовами якого підрядник зобов'язався виконати за завданням замовника з використанням власних матеріалів або матеріалів замовника, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити роботу по реконструкції ВЛ-6 кВ згідно кошторису.
У відповідності до п. 2.1. Договору, замовник здійснює оплату робіт в сумі 35 681,36грн.
Перерахування грошових коштів згідно з п. 1.1 Договору здійснюється замовником на наступних умовах: 100% предоплати за матеріали; 20% від вартості робіт, до виконання робіт; 80% від вартості робіт, після виконання робіт.
В матеріалах справи наявні два примірники рахунку № 85 від 20.02.2007 р., які відрізняються за текстом, зокрема:
- в наданому відповідачем примірнику цього рахунку, а саме в графі «найменування»визначено «за матеріали на підрядні роботи за договором 07/496 від 14.12.2006 р.», тоді як в наданому позивачем примірнику в цій графі вказано «провід АС-70 у кількості 0,983 т., опір ж/б в кількості 23 шт., роз'єднувача -2 шт., ізоляторів -51 шт., ковпачків -51 шт., траверсів в/в -0,425 т.».
З цього приводу представник відповідача надав пояснення, в яких зазначив, що спочатку позивачу був виставлений рахунок № 85 від 20.02.2007р. на суму 34 948,16грн. з зазначенням в графі найменування «за матеріали на підрядні роботи за договором 07/496 від 14.12.2006 р.», однак за проханням представника позивача, відповідач повторно виписав позивачу рахунок за тим же номером та від тієї ж дати, що й первісний, однак з розгорнутим переліком найменування матеріалів, без вказівки на номер договору.
Проаналізувавши обставини даної справи та наявні в ній докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що виставлення відповідачем та оплата позивачем рахунку № 85 від 20.02.2007 р. відбулися в межах договору підряду № 07/496 від 14.12.2006 р., з врахуванням наступного:
- відповідно до наявного в матеріалах справи кошторису до договору підряду №07/496 від 14.12.2006 р. до ціни робіт з реконструкції ВЛ-6кВ СМЗ включено вартість матеріалів, а саме опір з/б к/с (23), проводу АС-50 (0,68), траверсів в/в (0,425), ізоляторів, в/в (51), ковпачків (51), роз'єднувачів (1);
- рахунок № 85 від 20.02.2007 р., на який посилається позивач, в графі «найменування»визначає наступні види матеріалів: провід АС-70 у кількості 0,983 т., опір ж/б в кількості 23 шт., роз'єднувача -2 шт., ізоляторів -51 шт., ковпачків -51 шт., траверсів в/в -0,425 т.;
- у відповідності до основних завдань, визначених для Селидівського району електричних мереж (структурного підрозділу Кіровських електричних мереж ВАТ «Донецькобленерго»), останній виконує функції з ремонтно-експлуатаційного та оперативного обслуговування розподілюючих мереж в закріпленій зоні, реконструкції електричних мереж господарським способом, курирування аналогічних робіт, які виконуються підрядним організаціями в електричних мережах РЕМ, що відповідає встановленій договором підряду меті.
- виходячи зі змісту наявної в матеріалах справи претензії № 27 від 04.03.2010 р., позивач підтвердив факт перерахування грошових коштів в сумі 34948,16грн. за платіжним дорученням № 518 від 06.03.2007 р. в якості попередньої оплати за матеріали згідно договору підряду № 07/496 від 14.12.2006 р.
Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, посилання позивача на те, що попередньо оплачені ним матеріали повинні бути поставлені відповідачем на його адресу відповідно укладеного у спрощений спосіб, шляхом вчинення конклюдентних дій договору купівлі-продажу, а отже й застосування до спірних правовідносин положень ст. 693 ЦК України, не може бути прийняте до уваги.
Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про недоведеність позивачем факту оплати матеріалів та виникнення у відповідача зобов'язань з їх поставки саме в межах правочину, укладеного в порядку, визначеному ч. 1 ст. 181 ГК України, а тому підставно відмовив в задоволенні позовних вимог про стягнення попередньої оплати, з чим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.
Також місцевий господарський суд правомірно відхилив клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, виходячи з наявності підстав для відмови в позові, з чим також погоджується апеляційний суд.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 26.04.2011р. у справі №39/3 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Селидівський машинобудівний завод»м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 26.04.2011р. у справі №39/3 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 26.04.2011р. у справі №39/3 - залишити без змін.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Н.В. Ломовцева
Судді: І.В. Приходько
О.Є. Донець
Надруковано 6 примірників: 1,2 -позивачу; 3 -відповідачу; 4 -до справи; 5 -ДАГС; 6 -господарському суду