донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
20.06.2011 р. справа №14/294
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Гези Т.Д.
суддівАкулової Н.В., Донець О.Є.
при секретарі:Бабечко А.Д.
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_1 -по довір. №620 від 17.06.11р.
від відповідача:не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДочірнього підприємства "Завод залізобетонних виробів" Товариства з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" м. Світловодськ Кіровоградської області
на рішення господарського суду Донецької області
від10.01.2011 року
по справі№14/294
за позовомДочірнього підприємства "Завод залізобетонних виробів" Товариства з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" м. Світловодськ Кіровоградської області
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія Апекс»
м. Краматорськ Донецької області
предмет спорустягнення заборгованості за договором №056 від 30.07.09р. в сумі 27 693,67грн., з яких: борг в сумі 22264,08грн., штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 3670,83грн. та інфляційні в сумі 1 758,76грн.
Дочірнє підприємство "Завод залізобетонних виробів" Закритого акціонерного товариства "Об'єднання Дніпроенергобудпром" м. Світловодськ Кіровоградська область звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія Апекс" м. Краматорськ Донецької області (далі по тексту -ТОВ "ФПК "Апекс"), про стягнення заборгованості за договором №056 від 30.07.09р. в сумі 27693,67 грн., у тому числі основний борг в сумі 22264,08грн., штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ 3670,83грн. та інфляція в сумі 1758,76грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач в порушення умов договору №056 від 30.07.09р. не допоставив позивачу товар на суму 22 264,08грн., що позивач підтверджує договором №056 від 30.07.09р., платіжними дорученнями, видатковими накладними.
Рішенням господарського суду Донецької області від 10.01.11р. по справі №14/294 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не доведено позовних вимог, оскільки умовами договору №056 від 30.07.09р. сторони передбачили обов'язок відповідача відвантажити певний товар позивачу після отримання письмової заявки позивача протягом десяти днів. Позивач не надав суду доказів направлення відповідачу письмових заявок, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов до висновку, що у відповідача не виникло зобов'язання поставити позивачу товар згідно договору №056 від 30.07.09р.
Враховуючи недоведеність позивачем факту порушення відповідачем своїх обов'язків за договором №056 від 30.07.09р., судом першої інстанції відмовлено і у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 3670,83грн., нарахованих позивачем відповідно до п.8.4 договору №056 від 30.07.09р., та інфляційних в сумі 1758,86грн. нарахованих відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.
Дочірнє підприємство "Завод залізобетонних виробів" Товариства з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" м. Світловодськ Кіровоградської області (яке є правонаступником Дочірнього підприємства "Завод залізобетонних виробів" Закритого акціонерного товариства "Об'єднання Дніпроенергобудпром") звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 10.01.11р. по справі №14/294 скасувати, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заявник в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, оскільки позивач не був повідомлений про час та дату перенесення розгляду справи, у зв'язку з чим на його думку, був позбавлений можливості забезпечити явку свого представника та надати документи, витребувані судом.
Позивач вважає, що наведені обставини вплинули на неправомірну відмову судом першої інстанції у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 22.04.11р. було замінено позивача - Дочірнє підприємство "Завод залізобетонних виробів" Закритого акціонерного товариства "Об'єднання Дніпроенергобудпром" м. Світловодськ на Дочірнє підприємство "Завод залізобетонних виробів" Товариства з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" м. Світловодськ(далі по тексту -ДП "Завод залізобетонних виробів"), відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України.
ТОВ "ФПК "Апекс" відзиву на апеляційну скаргу суду не надало, представник відповідача у судове засідання 20.06.11р. не з'явився.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення з відміткою про отримання 29.04.11р. поштового відправлення з відповідною ухвалою суду, яке знаходиться у матеріалах справи. Про наявність поважних причин неявки у судове засідання апеляційної інстанції уповноваженого представника відповідач суд не повідомив, своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 22.04.11р. про порушення апеляційного провадження явка сторін не була визнана обов'язковою.
Враховуючи викладене та те, що апеляційна інстанція, відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу ДП "Завод залізобетонних виробів" за відсутністю представника відповідача.
Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Дослідивши докази матеріалів справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника скаржника, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.07.09р. між позивачем (Покупець) та відповідачем (Постачальник) був укладений договір №056/09, за умовами п.1.1 якого відповідач прийняв на себе зобов'язання продати (передати у власність) та поставити цемент, а позивач зобов'язався прийняти та сплатити товар за ціною, на умовах та в асортименті, визначених у договорі та специфікаціях, які є його невід'ємною частиною.
За змістом специфікації №1/1 до договору №056/09 від 30.07.09р. відповідач зобов'язаний поставити позивачу цемент ПЦ 11/А-400 у кількості 573,08т. за заявкою позивача.
Позивач посилається на те, що згідно наданих до матеріалів справи платіжних доручень перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 1 199 400,08грн.
Відповідач, в свою чергу, на виконання умов підписаного між сторонами договору поставив позивачу продукцію на загальну суму 1 177 136грн., у зв'язку з чим недопоставленим залишився товар на суму 22 264,08грн., яку позивач і просить стягнути з відповідача.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та у встановлений строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.
Пунктом 6.2 договору №056/09 від 30.07.09р. сторони передбачили, що відвантаження товару здійснюється залізничним транспортом в десятиденний строк з моменту надходження письмової заявки позивача з визначенням відгрузочних реквізитів. Письмова заявка передається факсимільним зв'язком, або іншим передбаченим законодавством способом. Письмові заявки є невід'ємними частинами договору.
Враховуючи приписи наведених статей та умови укладеного договору №056/09 від 30.07.09р., судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що обов'язок відповідача відвантажити певний товар позивачу виникає після отримання письмової заявки позивача протягом десяти днів.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що позивачем не було надано до матеріалів справи відповідних доказів направлення письмових заявок відповідачу на поставку товару на суму 22 264,08грн.
Заявник в апеляційній скарзі посилається на те, що позивач був позбавлений можливості забезпечити явку свого представника та надати документи витребувані судом, оскільки не був повідомлений про час та дату перенесення розгляду справи, що на його думку, вплинуло на неправомірне відмовлення судом першої інстанції у задоволенні позовних вимог.
Судова колегія вважає даний довід скаржника безпідставним, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції ухвалою від 22.12.10р. відклав розгляд справи на 10.01.11р.
Вказана ухвала була направлена сторонам рекомендованим листом 23.12.10р., згідно штемпелю канцелярії суду.
Враховуючи зазначені обставини, судова колегія дійшла до висновку, що господарським судом виконаний обов'язок щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, та не вбачає порушень судом першої інстанції норм процесуального права.
Судова колегія звертає увагу скаржника на те, що ним також не надало й апеляційній інстанції доказів направлення письмових заявок відповідачу на поставку товару на суму 22 264,08грн., тому апеляційна інстанція вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не доведено виникнення у відповідача обов'язку щодо поставки позивачу товар згідно договору №056 від 30.07.09р. на загальну суму 22 264,08грн.
Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні вимог про стягнення з відповідача боргу за договором №056/09 від 30.07.09р. в сумі 22 264,08грн., а відсутність представника позивача у судовому засіданні суду першої інстанції 10.01.11р. не перешкоджало вирішенню спору по суті за наявними в матеріалах справи доказами.
Враховуючи недоведеність позивачем факту порушення відповідачем своїх обов'язків за договором №056 від 30.07.09р., судова колегія вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 3670,83грн., нарахованих позивачем відповідно до п.8.4 договору №056 від 30.07.09р., та інфляційних в сумі 1758,86грн. нарахованих відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.
Таким чином, апеляційна інстанція вважає, що господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення від 10.01.11р. по справі №14/294 з'ясував всі обставини справи в їх сукупності, з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Рішення господарського суду Донецької області від 10.01.11р. по справі №14/294 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Завод залізобетонних виробів" Товариства з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" м. Світловодськ Кіровоградської області залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 10.01.11р. по справі №14/294 залишити без змін.
Головуючий Т.Д. Геза
Судді: Н.В. Акулова
О.Є. Донець
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
1. відповідачу
1. у справу
1. ДАГС
1. господарському суду