Постанова від 22.06.2011 по справі 2/113

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.06.2011 р. справа №2/113

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І.

суддівБойченка К.І., Шевкової Т.А.

при секретарі Клименко К.О.

від позивача:ОСОБА_1 -за дов. б/н від 24.05.11 р.

від відповідача:ОСОБА_2 -за дов. № 6/юр від 28.01.11 р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуОрендного підприємства "Шахта ім. О.Ф. Засядька", м. Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області

від28.04.2011 року

у справі№ 2/113 (суддя Мартюхіна Н.О.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Донбаський протипожежний центр", м. Донецьк

до відповідачаОрендного підприємства "Шахта ім. О.Ф. Засядька", м. Донецьк

простягнення суми боргу в розмірі 39541 грн. 20 коп., 3% річних в розмірі 4642 грн. 08 коп., індексу інфляції в розмірі 33300 грн. 02 коп.

ВСТАНОВИВ:

У 2011 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбаський протипожежний центр", м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Орендного підприємства "Шахта ім. О.Ф. Засядька", м. Донецьк про стягнення суми боргу в розмірі 39541 грн. 20 коп., 3% річних в розмірі 4642 грн. 08 коп., індексу інфляції в розмірі 33300 грн. 02 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 28.04.11 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбаський протипожежний центр”, м. Донецьк до Орендного підприємства „Шахта імені О.Ф. Засядько”, м. Донецьк про стягнення суми боргу в розмірі 39541 грн. 20 коп., 3% річних в розмірі 4642 грн. 08 коп., інфляційних в розмірі 33300 грн. 02 коп. були задоволені частково. Стягнуто з Орендного підприємства „Шахта імені О.Ф. Засядько” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбаський протипожежний центр” заборгованість у розмірі 39541 грн. 20 коп., 3% річних у розмірі 2862 грн. 40 коп., інфляційні у розмірі 11519 грн. 68 коп. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Відповідач, Орендне підприємство "Шахта ім. О.Ф. Засядька", м. Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою та письмовими поясненнями до неї, якими просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 28.04.11 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у позовних вимогах в повному обсязі.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду -без змін.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 2/113 та наданих представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.09.05р., 17.11.05р. та 04.04.07р. між ОП „Шахта ім. А.Ф. Засядько” (Замовник) та ТОВ „Донбаський протипожежний центр” (Підрядник) були укладені договори підряду № 124/1059, № 161/1390 та № 9-ор/424.

Згідно розділів „Вартість робіт та порядок оплати”, строки оплати будівельно-монтажних робіт: впродовж 5 днів з моменту підписання договору -аванс, залишок суми Замовник оплачує після підписання акту-приймання виконаних робіт.

Позивач умови договору № 124/1059 виконав належним чином, що підтверджено актом приймання виконаних підрядних робіт за березень 2006р. на суму 19699 грн. 20 коп., актом виконаних підрядних робіт за березень 2006р. на суму 10528 грн. 80 коп., актом виконаних підрядних робіт за березень 2006р. на суму 7270 грн. 80 коп., всього на загальну суму у розмірі 37498 грн. 80 коп. Акти виконаних підрядних робіт підписані та скріплені печатками обох підприємств сторін без заперечень та зауважень. Втім відповідач умови договору № 124/1059 виконав лише частково, за виконані підрядні роботи розрахувався у розмірі 28000 грн. 00 коп., що підтверджено виписками банку від 09.12.05р., 16.12.05р. та 06.04.06р. Отже, за відповідачем за договором № 124/1059 рахується заборгованість у розмірі 9498 грн. 80 коп.

Умови договору № 9-ор/424 позивач також виконав в повному обсязі, що підтверджено актом виконаних підрядних робіт за квітень 2007р. на суму 28428 грн. 00 коп., який підписаний та скріплений печатками обох підприємств сторін без заперечень та зауважень. Відповідач умови договору № 9-ор/424 виконав лише частково, за виконані підрядні роботи розрахувався у розмірі 25000 грн. 00 коп., що підтверджено виписками банку від 04.04.07р., 10.04.07р., 23.08.07р., 06.11.07р. Таким чином відповідач за даним договором має перед позивачем заборгованість у розмірі 3428 грн. 00 коп.

Позивач умови договору № 161/1390 від 17.11.05р. виконав належним чином, що підтверджено актом виконаних робіт за липень 2006р. на суму 4957 грн. 20 коп., за липень 2006р. на суму 13723 грн. 20 коп., за липень 2006р. на суму 23436 грн. 00 коп., всього на загальну суму у розмірі 42116 грн. 40 коп. Зазначені акти виконаних робіт підписані та скріплені печатками обох підприємств сторін без заперечень та зауважень, але відповідач за виконані підрядні роботи за договором № 161/1390 від 17.11.05р. розрахувався лише частково у розмірі 15502 грн. 00 коп., що підтверджено виписками банку від 18.04.06р. та 14.03.07р. Тобто за відповідачем в даному випадку рахується заборгованість у розмірі 26614 грн. 40 коп.

Таким чином, за відповідачем за трьома договорами підряду рахується перед позивачем заборгованість на загальну суму у розмірі 39541 грн. 20 коп.

З наявного в матеріалах справи інвентаризаційного повідомлення відповідача вбачається наявність перед позивачем заборгованості станом на 01.10.08р. в розмірі 34258 грн. 06 коп. Інвентаризаційним підтвердженням позивач підтвердив наявність заборгованості у розмірі 41469 грн. 06 коп.

Оскільки відповідач за трьома договорами підряду з позивачем в повному обсязі не розрахувався, Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбаський протипожежний центр", м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Орендного підприємства "Шахта ім. О.Ф. Засядька", м. Донецьк про стягнення суми боргу в розмірі 39541 грн. 20 коп., 3% річних в розмірі 4642 грн. 08 коп., індексу інфляції в розмірі 33300 грн. 02 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визначається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до приписів ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Приписами ст. 854 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі робіт за умов, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника -достроково.

Як вбачається з матеріалів справи, договорами підряду, на підставі яких заявлено позов строки оплати були обумовлені сторонами у вигляді перерахування відповідачем попередньої оплати з зобов»язанням залишку суми перерахувати на підставі акту виконаних робіт.

Згідно п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на наявність в матеріалах справи підписаних сторонами без заперечень та зауважень актів приймання виконаних підрядних робіт у 2006 році, здійснення попередньої оплати відповідачем, залишок оплати за договорами відповідач повинен був сплатити після підписання актів виконаних робіт. У 2008 році шляхом здійснення сторонами дій з підтвердження у бухгалтерському обліку підприємств залишку заборгованості станом на 01.10.08 р. відповідач не заперечував наявності боргу перед позивачем за спірними правовідносинами.

Враховуючи те, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення по справі, відповідач, відповідно до вимог статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, не надав письмових належних та допустимих доказів погашення боргу, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу у розмірі 39541 грн. 20 коп., є доведеними та такими, що підлягають задоволенню, через неналежне виконання відповідачем його договірних зобов'язань всупереч вимогам статей 525, 526 Цивільного кодексу України. Крім того, наявність у відповідача перед позивачем суми боргу саме в розмірі 39541 грн. 20 коп. відповідач підтвердив відзивом на позовну заяву від 21.04.11 р.

Також позивач при зверненні до суду просив стягнути з відповідача на його користь 3% річних у розмірі 4642 грн. 08 коп. за період з 06.04.06р. по 01.03.11р. та інфляційні у розмірі 33300 грн. 02 коп. за період з квітня 2006р. по грудень 2010р.

Згідно приписів ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача 3% річних лише у розмірі 2862 грн. 40 коп. за період з 01.10.08р. по 01.03.11р. та інфляційні лише у розмірі 11519 грн. 68 коп. за період з жовтня 2008р. по грудень 2010р., оскільки тільки саме 01.10.08р. сторони підтвердили наявність у відповідача вимоги позивача про сплату грошових коштів, тобто саме з цього моменту у позивача виникло право на нарахування 3% річних та інфляційних витрат.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність висновку прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 28.04.2011 р. у справі № 2/113 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Орендного підприємства "Шахта ім. О.Ф. Засядька", м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 28.04.2011 р. у справі № 2/113 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 28.04.2011 р. у справі № 2/113 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді К.І. Бойченко

Т.А. Шевкова

Надр. 5 прим:

1 -у справу;

2 -позивачу;

3 -відповідачу;

4 -ДАГС;

5-ГС Дон. обл.

Ложка Н.Л.

Попередній документ
17285759
Наступний документ
17285761
Інформація про рішення:
№ рішення: 17285760
№ справи: 2/113
Дата рішення: 22.06.2011
Дата публікації: 27.07.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Донецький апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (15.11.2011)
Дата надходження: 22.09.2011
Предмет позову: про витребування майна з чужого незаконного володіння
Учасники справи:
суддя-доповідач:
МИХАЙЛЮК С І
3-я особа відповідача:
Хрещатинська сільська рада
3-я особа позивача:
ПП "Моцьор Олена Михайлівна"
ТОВ "Козелецьгазмонтаж"
заявник апеляційної інстанції:
ТОВ СВК "Дружба" Козелецького р-ну
позивач (заявник):
ТОВ СВК "Дружба" Козелецького р-ну