донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
21.06.2011 р. справа №23/162
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівЛомовцевої Н.В.
Приходько І.В., Скакуна О.А.
за участю представників:
від позивача:ОСОБА_4 -за довіреністю № 352/22 від 19.05.11 р.
від відповідача:ОСОБА_5 -за довіреністю № 2548 від 09.11.10 р., ОСОБА_6 -паспорт серії НОМЕР_2 від 18.07.96 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, м. Світлодарськ Донецької області
на рішення
господарського суду Донецької області
від22.03.2011р. (повний текст підписано 28.03.2011р.)
у справі№23/162 (суддя Іванченкова О.М.)
за позовомПублічного акціонерного товариства «Центренерго», м. Київ
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_7, м. Світлодарськ Донецької області
простягнення 62641,10грн.
Відкрите акціонерне товариство "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго", м. Київ звернулося до господарського суду Донецької області з позовом та уточненням ціни позову до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 про стягнення пені на суму 24102,25грн., штрафу за прострочення платежу на суму 15344,23грн., збитків від інфляції на суму 17771,42грн., 3% річних на суму 5423,20грн., що виникли за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 02.07.2009р.
Рішенням господарського суду Донецької області від 02.09.2010р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.11.2010р. у справі №23/162 рішення господарського суду Донецької області від 02.09.2010р. залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 26.01.2011р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.11.2010р. та рішення господарського суду Донецької області від 02.09.2010р. у справі №23/162 скасовано, справу направлено на новий розгляд в іншому складі суду.
За результатами нового розгляду справи господарським судом Донецької області 22.03.2011р. прийнято рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Присуджено до стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 на користь Відкритого акціонерного товариства „Державна енергогенеруюча компанія „Центренерго” 62 408,71 грн., у тому числі 23 869,86 грн. пені, 15 344,23 грн. штрафу, 5 423,20 грн. 3% річних та 17 771,42 грн. інфляційних витрат. В решті позову відмовлено.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, Фізична особа-підприємець ОСОБА_7 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 22.03.2011р. (повний текст підписано 28.03.2011р.) у справі №23/162 скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити ВАТ «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначив, що державну реєстрацію правочинів щодо купівлі-продажу об'єктів нерухомості провадить саме бюро технічної інвентаризації, а відповідно до ст.2010 ЦК України правочин, що підлягає державній реєстрації вступає в силу саме з моменту його державної реєстрації. Оскільки, державна реєстрація договору купівлі-продажу відбулась 16.09.2010р., то цей правочин вступив в силу саме 16.09.2010р., натомість позивач звернувся з позовом до суду у серпні 2010 року.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав правову позицію, викладену в апеляційній скарзі.
У відзиві № 8-08/2851 на апеляційну скаргу позивач вважає вимоги скаржника безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, у зв»язку із чим просить Донецький апеляційний господарський суд відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7 у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення господарського суду Донецької області від 22.03.11 р. по справі № 23/162 без змін.
Представник позивача у судовому засіданні 21.06.11 р. заявив усне клопотання про заміну найменування позивача по справі № 23/162 з Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго», м.Київ, на Публічне акціонерне товариство «Центренерго», м.Київ, у зв»язку із прийнятою новою редакцією статуту Публічного акціонерного товариства «Центренерго».
Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши представників, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2009р. між Відкритим акціонерним товариством "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" (продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 (покупець) укладений договір купівлі-продажу, який посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 02.07.2009р. за реєстровим номером у реєстрі нотаріальних дій 2294.
За умовами п.1 договору позивач передає у власність, а відповідач приймає і зобов'язується оплатити на викладених нижче умовах нежитлові будівлі та споруди, а саме: магазин літера Б-1 загальною площею 390кв.м; навіс літера В, компресорна літера б2, замощення I, II; ганок літера б; ганок літера б1, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1.
Як вбачається з п.5 договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 02.07.2009р., державна реєстрація цього правочину здійснюється одразу після його підписання сторонами та нотаріального посвідчення. Подати на державну реєстрацію права власності в Комунальне підприємство Єнакіївської міської ради "Єнакіївське міжміське бюро технічної інвентаризації" покупець має право після підписання акту прийому-передачі нежилого приміщення, який має бути підписаний сторонами протягом 3 робочих днів з моменту повної оплати вартості нежилого приміщення покупцем.
Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч.1-3 ст.209 Цивільного кодексу України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 657 Цивільного кодексу України (у редакції станом на день складання та підписання договору), договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Згідно статті 210 Цивільного кодексу України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Постановою КМУ №671 від 26.05.2004р. з метою забезпечення реалізації фізичними і юридичними особами права на визнання державою правочинів, щодо яких передбачена державна реєстрація, до прийняття Верховною Радою України згідно із статтею 210 Цивільного кодексу України відповідного закону, затверджено Тимчасовий порядок державної реєстрації правочинів, пунктами 5, 6 якого визначено, що договір купівлі-продажу, міни земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна підлягає державній реєстрації шляхом внесення нотаріусом запису до Державного реєстру правочинів одночасно з його нотаріальним посвідченням.
У відповідності до п.2 вказаного Тимчасового положення, витяг - це документ, який свідчить про внесення запису до Реєстру або про відсутність такого запису.
Зі змісту частини 3 статті 640 Цивільного кодексу України вбачається, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації -з моменту державної реєстрації.
Згідно копії витягу про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів №7463240 від 02.07.2009р., державна реєстрація означеного вище спірного договору купівлі-продажу, відповідно до якого Відчужувачем є Відкрите акціонерне товариство „Державна енергогенеруюча компанія „Центренерго”, м. Київ, ЄДРПОУ 22927045, Набувачем -ОСОБА_7, м. Дебальцеве, м. Свідлодарськ Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, здійснена 02.07.2009р. об 18год.46хв., реєстраційний номер НОМЕР_3.
З огляду на викладене, позивачем належним чином у розумінні ст.ст.32-38 Господарського процесуального кодексу України доведено додержання вимог чинного законодавства, встановлених ч.3 ст.640 Цивільного кодексу України.
За таких обставин, договір купівлі-продажу від 02.07.2009р., підписаний сторонами, є вчиненим та створює права та обов'язки для сторін.
Відповідно до п. 3 договору продаж вчинено на суму 422403,80грн., крім того, ПДВ складає 84480,76грн., разом - 506884,56грн., оплату якої необхідно здійснити продавцю шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця у строк до 31.07.2009р.
Відповідачем здійснено оплату станом на 31.07.2009р. в розмірі 200000грн., суму, яка залишилась -16.09.2009р. (100 000,00 грн.), 23.03.2010р. (50 000,00 грн.), 25.03.2010р. (16 246,30 грн.), 24.06.2010р. (140 638,26грн.).
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про допущення відповідачем прострочення виконання грошових зобов'язань, передбачених п.3 спірного договору купівлі-продажу, що у розумінні ст.193 Господарського кодексу України є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Дія принципу свободи договору, закріпленого в ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, зумовлює те, що більшість договорів, які укладаються в умовах ринкової економіки, є вільними, тобто такими, укладення котрих залежить виключно від розсуду сторін.
За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.
Отже, виходячи з наведеного, вбачається право сторін при укладенні господарського правочину щодо вільного, на власний розсуд визначення відповідальності за відповідне правопорушення, яке не суперечить вимогам закону.
Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ч.1 ст.548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 ЦК України, також створює зобов'язальні правовідносини між кредитором та боржником.
Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 4 договору купівлі-продажу від 02.07.2009р. встановлена відповідальність відповідача за прострочення виконання грошових зобов'язань, передбачених п.3 цього договору, у вигляді сплати на користь позивача пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення, а також у разі прострочення більше ніж на 10 днів сплати штрафу у розмірі 5% від несплаченої суми.
Разом з тим, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, прострочення відповідачем грошового зобов'язання, тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум.
Згідно з розрахунком позивача до стягнення пред'явлена сума пені - 24 102,25 грн., штрафу - 15 344,23 грн., а також сума збитків від інфляції - 17 771,42 грн. та 3% річних - 5 423,20 грн.
Судова колегія погоджується з розрахунком пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних, здійсненим судом першої інстанції з дотриманням ст.625 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, тому позовні вимоги правомірно задоволені частково на суму пені у розмірі 24102,25грн., штрафу за прострочення платежу у розмірі 15344,23грн., збитків від інфляції у розмірі 17771,42грн. та 3% річних у розмірі 5423,20грн.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
Водночас, апеляційний господарський суд відхиляє доводи відповідача про те, що державна реєстрація договору купівлі-продажу відбулась 16.09.2010р., оскільки в матеріалах справи відсутні відповідні докази.
Разом з тим, в матеріалах справи дійсно наявна зустрічна позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 до Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго» про стягнення суми збитків у розмірі 59 633,48 грн., яка не була прийнята до розгляду разом з первісним позовом, про що зазначено в рішенні господарського суду Донецької області від 02.09.2010р. у справі №23/162. У межах нового розгляду справи відповідачем було повторно подано зустрічний позов про стягнення суми збитків у розмірі 59 633,48 грн., який ухвалою господарського суду Донецької області від 14.03.2011р. переданий за підсудністю до господарського суду м. Києва. Отже, судом вирішено питання щодо прийняття або неприйняття до свого провадження зустрічного позову, втім в матеріалах справи залишився його примірник з доданими до нього документами, який слід повернути ФОП ОСОБА_7
Разом з тим, неповернення судом першої інстанції матеріалів зустрічної позовної заяви відповідачу, не може бути достатньою підставою для скасування рішення, оскільки не призвело до прийняття неправильного по суті рішення.
Клопотання позивача про заміну найменування позивача по справі № 23/162 з Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго», м.Київ, на Публічне акціонерне товариство «Центренерго», м.Київ, судова колегія вважає таким, що підлягає задоволенню, оскільки відповідно до статуту Публічного акціонерного товариства «Центренерго», Відкрите акціонерне товариство «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Центренерго»відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства»та згідно із рішенням Загальних зборів акціонерів від 29 березня 2011 року, про що здійснено запис у свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії ААБ №021737.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 22.03.2011р. (повний текст підписано 28.03.2011р.) у справі №23/162 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, м. Світлодарськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 22.03.2011р. у справі №23/162 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 22.03.2011р. (повний текст підписано 28.03.2011р.) у справі №23/162 - залишити без змін.
Доручити господарському суду Донецької області повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7, м. Світлодарськ Донецької області поданий ним примірник зустрічного позову з доданими до нього документами.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Н.В. Ломовцева
Судді: І.В. Приходько
О.А. Скакун
Надруковано 7 примірників:
2 -позивачам;
2 -відповідачу;
1 -до справи;
1 -ДАГС;
1 -господарському суду