донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
14.06.2011 р. справа №19/18пн/2011
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівЛомовцевої Н.В.
Приходько І.В., Скакуна О.А.
за участю представників:
від позивача 1:ОСОБА_4, ОСОБА_5 за довіреністю ВРЛ №220408 від 13.06.2011р.
від позивача 2:ОСОБА_6, ОСОБА_5 за довіреністю ВМІ №366199 від 11.08.2009р.
від відповідача:не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Алчевськ Луганської області та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Алчевськ Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від01.04.2011р. (повний текст складено 06.04.2011р.)
у справі№19/18пн/2011 (суддя Косенко Т.В.)
за позовом1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Алчевськ Луганської області;
2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Алчевськ Луганської області
доКомунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», м. Алчевськ Луганської області
проСпонукання виконати певні дії
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, м. Алчевськ Луганської області та Фізична особа-підприємець ОСОБА_6, м. Алчевськ Луганської області звернулись до господарського суду Луганської області з позовом до Комунального підприємства «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», м. Алчевськ Луганської області про зобов'язання відповідача у тижневий строк опломбувати водомір позивача в нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, кафе-бар „Зодіак”; про визнання бездіяльності відповідача у пломбуванні засобу обліку питної води (водоміру) позивача протягом тривалого часу, а саме з 05.07.2010р. по 27.01.2011р., неправомірною; про винесення окремої ухвали на ім'я прокурора міста Алчевська щодо систематичного порушення Комунальним підприємством „Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” законодавства про звернення громадян, що має місце в ненаданні у встановлений законом строк відповіді на звернення позивача вх. № 97 від 16.07.2010, вх. № 122 від 31.08.2010 та вх. № 479 від 01.11.2010; про винесення окремої ухвали на ім'я Алчевського міського голови ОСОБА_7, щодо бездіяльності директора КП АВУВКГ ОСОБА_8 в розгляді звернень ПП ОСОБА_4 та організації пломбування, відповідно до чинного законодавства, засобу обліку води в нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, кафе-бар „Зодіак”.
Рішенням господарського суду Луганської області від 01.04.2011р. (повний текст складено 06.04.2011р.) у задоволенні позовних вимог та клопотаннях стосовно винесення окремих ухвал відмовлено.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, м. Алчевськ Луганської області та Фізична особа-підприємець ОСОБА_6, м. Алчевськ Луганської області звернулись з апеляційною скаргою, в якій просять рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржники зазначили, що висновок суду першої інстанції щодо відсутності підпису ОСОБА_4 на оригіналі договору №419 від 26.12.2005р. є помилковим, оскільки у розділі «Реквізити та підписи сторін»підприємцем ОСОБА_4 власноручно написано «ПП ОСОБА_4.»та зазначені її власні реквізити, що на думку скаржників, підтверджує прийняття пропозиції відповідача на укладення цього договору.
Також в апеляційній скарзі викладено клопотання, яке підтримано у судовому засіданні, долучити до матеріалів справи додаткові докази: виставлені рахунки та квитанції про сплату послуг з водопостачання за період 2009-2010 років та початок 2011 року.
Судовою колегією розглянуті клопотання позивачів та відмовлено в їх задоволенні, оскільки фотокопії документів, додані до апеляційної скарги, не є належними доказами в розумінні ст.36 Господарського процесуального кодексу України та позивачами належним чином не обґрунтовано неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього в розумінні ст.101 Господарського процесуального кодексу України.
Комунальне підприємство «Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», м. Алчевськ Луганської області відзиву на апеляційну скаргу суду не надало.
У судовому засіданні 14.06.2011р. позивачі та їх представник підтримали правову позицію, викладену в апеляційній скарзі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить матеріали справи.
Враховуючи, що явка сторін не була визнана обов'язковою судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника відповідача.
Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши позивачів, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
В обгрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_4 на праві власності належить переобладнане в кафе-бар нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно договору оренди приміщення від 10.12.2006р. частину площі кафе „Зодіак” передано в оренду Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_6.
В позовній заяві позивачі зазначили, що 26.12.2005р. між Комунальним підприємством „Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_4 було укладено договір №419 на водопостачання та водовідведення. В подальшому згідно повідомлення відповідача договір було пролонговано.
30 червня 2010 року контролер абонентського відділу Комунального підприємства „Алчевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” ОСОБА_9 склала акт, в якому зазначила, що водомір типу КВ-1,5 (№366000) з показником 01436 підлягає перевірці у зв'язку із закінченням строку перевірочного інтервалу. Також в цьому ж акті було зазначено, що водомір має бути встановлений в іншому місці.
На думку позивачів, водомір встановлено вірно, оскільки його розміщення було визначено проектантом і пройшло усі відповідні погодження, про що свідчить копія акту державної технічної комісії про прийняття об'єкту закінченого будівництва в експлуатацію від 30.11.2004р. №768 та копія акту відповідача №365 від 29.05.2007р.
Згідно виставленого рахунку №НОМЕР_1 від 05.07.2010р. на сплату послуг з опломбування водоміру Фізична особа -підприємець ОСОБА_4 сплатила вартість відповідних послуг, що підтверджується квитанцією №10601501 від 07.07.2010р. на суму 49,06грн.
05 липня 2010 року контролер абонентського відділу ОСОБА_9 склала акт, в якому зазначила, що водомірний вузол не прийнятий в експлуатацію, оскільки не виконані технічні умови встановлення водоміру згідно акту від 30.06.2010.
В позовній заяві зазначено, що 1-й позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою здійснити опломбування приладу обліку, але останній відповідей не надавав та вимоги не задовольнив, що стало підставою для звернення з позовною заявою до господарського суду.
Враховуючи викладене апеляційним господарським судом встановлено наступне.
В силу ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 24.02.2005р. №596 власником вбудованого підвального нежитлового приміщення № 67, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, є Приватний підприємець ОСОБА_4. У договорі оренди приміщення від 10.12.2006р., який підписаний між 1-м та 2-м позивачами не передбачено відшкодування орендарем будь-яких витрат орендодавця.
На підставі викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що порушень або оспорювання прав і охоронюваних законом інтересів Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 у даному випадку не відбувалось, тобто вона не мала правових підстав для звернення до господарського суду з даним позовом.
Як встановлено місцевим господарським судом, договір на водовідведення та водопостачання №419 від 26.12.2005р. не підписаний Приватним підприємцем ОСОБА_4
Відповідно до ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Виходячи зі змісту ст.638 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України у разі недосягнення сторонами згоди за всіма істотними умовами договору, такий правочин буде тільки підтвердженням наміру сторін укласти відповідний договір. Неукладений сторонами договір є неіснуючим у часі, просторі та по відношенню до невизначеного кола осіб.
З вищевикладеного вбачається, що договір №419 від 26.12.2005р. є неукладеним, а пролонгувати неукладений договір неможливо.
В ст.19 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” зазначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до ст.19 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.
Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.
Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Статтею 21 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” передбачено, що договір про надання послуг з питного водопостачання набирає чинності після досягнення домовленості з усіх його істотних умов та підписання сторонами.
З наведеного вбачається, що договір на водовідведення та водопостачання є обов'язковим для укладання підставі закону. При цьому, посилання позивачів на фактичні відносини, які склались між позивачем 1 та відповідачем не свідчать про факт укладання відповідного договору.
З огляду на викладене позивачі не є споживачами у розумінні вищенаведених норм законодавства, а тому їх посилання на Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, які затверджені Наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 № 190, зареєстровані в Міністерстві юстиції України від 07.10.2008 за № 936/15627 є також безпідставними, оскільки відповідно до п.1.1 цих Правил вони є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водоведведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.
З вищенаведеного вбачається, що відповідач не має зобов'язань перед позивачами стосовно опломбування водоміру.
Водночас, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачі, посилаючись на договір на водовідведення та водопостачання №419 від 26.12.2005р. та положення нормативних актів, які на його думку, наділяють позивача 1 правом на встановлення йому засобу обліку питної води, намір захистити право про визнання бездіяльності відповідача з цього приводу реалізував у спосіб, не передбачений положеннями ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України.
Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Втім, вимога позивачів про визнання бездіяльності відповідача у пломбуванні засобу обліку питної води (водоміру) протягом тривалого часу, а саме з 05.07.2010р. по 27.01.2011р., неправомірною не визначена як належний спосіб захисту і іншими законами України.
З наведеного вбачається, що позивач 1 не наділений правом звернутися до суду у визначений ним спосіб за підставами, на яких ґрунтуються вимоги.
Враховуючи, що положеннями ст.90 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що винесення окремої ухвали є правом суду, а не обов'язком, а також те, що відповідач до матеріалів справи докази направлення позивачу 1 простою кореспонденцією відповідей на його звернення та можливість позивачів самостійно звернутися до прокуратури та правоохоронних органів із заявами про порушення відповідачем положень Закону України «Про звернення громадян», суд першої інстанції обґрунтовано відхилив клопотання позивачів щодо винесення окремих ухвал.
На підставі вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 01.04.2011р. (повний текст складено 06.04.2011р.) у справі №19/18пн/2011 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Алчевськ Луганської області та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м. Алчевськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 01.04.2011р. (повний текст складено 06.04.2011р.) у справі №19/18пн/2011 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 01.04.2011р. (повний текст складено 06.04.2011р.) у справі №19/18пн/2011 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Н.В. Ломовцева
Судді: І.В. Приходько
О.А. Скакун
Надруковано 6 примірників: 2 -позивачам; 1 -відповідачу; 1 -до справи; 1 -ДАГС; 1 -господарському суду