донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
16.06.2011 р. справа №18/291
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Гези Т.Д.
суддівБудко Н.В., Приходько І.В.
при секретарі:Бабечко А.Д.
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_1 -по довір. №95 від 20.05.11р.
від відповідача:ОСОБА_2 -по довір. б/н від 15.06.11р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуЗакритого акціонерного товариства "ЕКОСТАНДАРТ"
м. Київ
на рішення
господарського суду Луганської області
від09.03.2011 року
по справі№18/291
за позовомЗакритого акціонерного товариства "Екостандарт"
м. Київ
доПриватного акціонерного товариства "Інвестхолдинг"
м. Луганськ
предмет спорустягнення безпідставно набутого майна -кошти в сумі 7 779 850грн. (згідно з уточненнями позовної заяви №212011 від 21.02.11р.)
Господарський суд Луганської області рішенням від 09.03.11р. по справі №18/291 відмовив у задоволенні позову Закритого акціонерного товариства "Екостандарт" м. Київ до Приватного акціонерного товариства "Інвестхолдинг" м. Луганськ про стягнення безпідставно одержаних грошових коштів в сумі 7 779 850,00грн., які були сплачені позивачем відповідачу на виконання умов договору підряду № 5/02 від 12.12.2008р.
Суд першої інстанції, відмовив у позовних вимогах виходячи з того, що вони є необґрунтованими та безпідставними.
Закрите акціонерне товариство "Екостандарт" м. Київ (далі по тексту - ЗАТ "Екостандарт") звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 09.03.11р. по справі №18/291 скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Заявник вказує на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку відносно необґрунтованості позовних вимог.
Скаржник вважає, що судом першої інстанції не було враховано, що наявні підстави вважати договір підряду № 5/02 від 12.12.2008р. неукладеним, відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України, оскільки сторони за даним договором не досягли згоди щодо істотних умов договору, а саме не узгодили кошторису на виконання робіт та проектної документації, а також не узгодили найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг).
На думку скаржника, без узгодження істотних умов договору підряду №5/02 від 12.12.08р., позивачем без достатньої правової підстави сплачено відповідачу 7 779 850грн., тому як зазначає позивач, дані кошти підлягають поверненню позивачу, відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Приватне акціонерне товариство "Інвестхолдинг" м. Луганськ (далі по тексту -ПАТ "Інвестхолдинг") відзиву на апеляційну скаргу суду не надало.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Дослідивши докази матеріалів справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.12.08р. між ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "ДАРтеплоцентраль" (правонаступником якого згідно свого статуту є позивач) та ЗАТ "Інвестиційна група "Імперія" (правонаступником якого згідно свого статуту є відповідач) був укладений договір підряду №5/02 з додатковою угодою № 1 від 29.01.09р. за умовами яких, відповідач на замовлення позивача зобов'язався власними силами та силами інших спеціалізованих організацій поставити складові частини (матеріали) та виконати роботи з капітального ремонту механічної частини крана-перевантажувача "Блейхерт", з його опробуванням, наладкою та здачею позивачу в обсязі та протягом терміну, вказаному в Додатку № 1 (обсяг та календарний план виконання робіт) по цінам, обумовленим у Додатку № 2 (Протокол погодження договірної ціни) та Додатку № 3 (Кошториси на виконання робіт).
Додатки до цього договору є його невід'ємними частинами (п. 1.1. договору).
Позивачем був складений локальний кошторис №2-1-1 на капітальний ремонт крану позивача.
На підставі вказаного кошторису сторонами за договором був складений та підписаний Додаток №2 -Протокол договірної ціни (в редакції додаткової угоди № 1 від 29.01.2009 до договору підряду) яким встановлено, що загальна вартість капітального ремонту складає 7 952 862,00грн.
Сторонами за договором також були складені, підписані обома сторонами, та підписи скріплені печатками підприємств наступні додатки до договору:
- Додаток № 1 -"Об'єм та календарний план робіт з капітального ремонту механічної частини крана-перевантажувача вугілля типа "Блейхерт" (1954 року виготовлення) в 2009 році";
- Додаток №4, яким визначена специфікація складових частин (їх найменування, номер креслення, кількість, вага, марка сталі та інші показники), які мають бути поставлені відповідачем для використання у капітальному ремонті механічної частини крана позивача.
Вартість вищевказаних складових частин крану визначена у кошторисі відповідача (на підставі якого був складений та підписаний сторонами за договором Протокол договірної ціни (в редакції додаткової угоди № 1 від 29.01.09р. до договору підряду) та у розрахунку №2, який є невід'ємною складовою Протоколу договірної ціни (в редакції додаткової угоди №1 від 29.01.09р. до договору підряду №5/02 від 12.12.08р.).
Скаржник в апеляційній скарзі вважає, що наявні підстави вважати договір підряду №5/02 від 12.12.2008р. неукладеним, відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України, оскільки сторони за даним договором не досягли згоди щодо істотних умов договору, а саме не узгодили кошторису на виконання робіт та проектної документації, а також не узгодили найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг).
На думку скаржника, без узгодження істотних умов договору підряду №5/02 від 12.12.08р., позивачем без достатньої правової підстави сплачено відповідачу 7 779 850грн., тому як зазначає позивач, дані кошти підлягають поверненню позивачу, відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що дані доводи скаржника є безпідставними, виходячи з наступного.
Стаття 1212 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність таких умов: збільшення або зберігання майна однією стороною з одночасним зменшенням його в іншої сторони, та відсутність правової підстави для придбання.
Відсутність правової підстави для придбання означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого без підстав, встановлених законом чи договором.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а його укладення пов'язується з досягненням між ними у належній формі згоди з усіх істотних умов (ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України).
Частиною 3 ст. 180 Господарського кодексу України закріплено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Зокрема, підписаним обома сторонами та скріпленим печатками підприємств додатком №4 до договору підряду від 12.12.08р. № 5/02 визначена специфікація складових частин (їх найменування, номер креслення, кількість, вага, марка сталі та інші показники), які мають бути поставлені відповідачем для використання у капітальному ремонті механічної частини крана позивача.
Вартість вищевказаних складових частин крану визначена у локальному кошторисі відповідача №2-1-1 на підставі якого був складений та підписаний сторонами за договором Протокол договірної ціни (в редакції додаткової угоди №1 від 29.01.09р. до договору підряду).
Вартість цих складових частин крану визначена також у розрахунку №2, який є невід'ємною складовою Протоколу договірної ціни (в редакції додаткової угоди № 1 від 29.01.09р. до договору підряду).
Протокол договірної ціни (Додаток №2 до договору підряду №5/02) підписаний обома сторонами, як позивачем так і відповідачем, та підписи скріплені печатками підприємств (т.1 арк. справи 140).
З викладеного вбачається, що доводи позивача про невизначеність у договорі підряду та неузгодженість сторонами договору найменувань складових частин крану та їх ціни, є безпідставними, оскільки це спростовується доказами матеріалів справи.
Крім цього, судова колегія звертає увагу скаржника на те, що доказами матеріалів справи підтверджується, що сторонами виконувались зобов'язання за договором підряду №5/02 від 12.12.08р., на підставі чого, судова колегія дійшла до висновку, що фактичне виконання сторонами умов цього договору також не дає підстав вважати його неукладеним.
Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідач частково виконав свої обов'язки за договором (щодо капітального ремонту крана) на суму 5 518 094,40грн., факт чого встановлено постановою Луганського апеляційного господарського суду від 07.06.10р. по справі № 23/10 (між цими ж сторонами), яка залишена в силі постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2010 по справі № 23/10.
Відповідно до ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Позивач, в свою чергу, протягом періоду з 2008р. по 2010р. перерахував відповідачу грошові кошти на загальну суму 7 952 862,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями наявними в матеріалах справи.
Таким чином, позивач і відповідач виконували свої обов'язки за договором підряду №5/02 від 12.12.08р., а саме відповідач протягом 2009 -2010 років виконував роботи, що підтверджується актами приймання-передавання виконаних робіт від 04.09.09р. та від 26.10.10р., а позивач протягом 2008 -2010 років сплачував ці роботи.
Частиною 8 ст. 181 Господарського кодексу України, на яку посилається позивач, як на нормативне обґрунтування своїх позовних вимог, встановлено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Відповідно до норм ст. 33 Господарського кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є недоведеними.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення господарського суду Луганської області від 09.03.2011р. по справі №18/291 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, як законне та обґрунтоване.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "ЕКОСТАНДАРТ" м. Київ залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 09.03.2011р. по справі №18/291 залишити без змін.
Головуючий Т.Д. Геза
Судді: Н.В. Будко
І.В. Приходько
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
1. відповідачу
1. у справу
1. ГСЛУ
1. ДАГС