донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
14.06.2011 р. справа №31/41
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
Головуючого:Дучал Н.М.
суддівЗапорощенка М.Д.
Новікової Р.Г.
При секретарі Мірошник Г.І.
За участю представників сторін:
від позивача 1 ОСОБА_1, за довіреністю
від позивача 2 - не з'явився
від відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю
від прокуратури -Пономарьов А.О., за посвідченням № 3897
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуКраматорського міжрайонного природоохоронного прокурора, м. Краматорськ Донецької області
На рішення господарського судуДонецької області
Від26.04.2011р. (підписано 29.04.2011р.)
у справі№ 31/41 (суддя Ушенко Л.В.)
за позовомКраматорського міжрайонного природоохоронного прокурора, м. Краматорськ Донецької області в інтересах держави в особі
1.Державної екологічної інспекції в Донецькій області, м. Донецьк
2.Часовоярської міської ради, м. Часів Яр Донецької області
до
проКомунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м. Донецьк
стягнення збитків, заподіяних державі у сумі 257332,19грн.
Краматорський міжрайонний природоохоронний прокурор, м. Краматорськ Донецької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Донецькій області, м. Донецьк, Часовоярської міської ради, м. Часів Яр Донецької області звернувся з позовною заявою до Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м. Донецьк про стягнення збитків, заподіяних державі у сумі 257332,19грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що в процесі проведеної перевірки працівниками Державної екологічної інспекції в Донецькій області було встановлено, що в результаті діяльності Часовоярської фільтрувальної станції КП „Компанія”Вода Донбасу” в період часу з 29.05.2009р. по 31.12.2009р. при скиданні промивних вод були допущені перевищення гранично допустимих скидів забруднюючих речовин, які встановлені у Дозволі на спеціальне водокористування та нормативів гранично допустимих скидів (ГДС) забруднюючих речовин зі стоковими водами Часовоярського РВУ КП „Команія „Вода Донбасу”. Фахівцями відділу оперативного міжрайонного екологічного контролю по Торецькому регіону Донецької області розрахований розмір збитків відповідно до „Методики розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів”, затв. наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995р. №37, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.06.1995р. та „Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів”, затв. наказом Мінприроди №389 від 20.07.2009 р., зареєстрований в Мін'юсті України 14.08.2009р. за №767/16783, який становить 257332,19 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 26.04.2011р. (підписано 29.04.2011р.) у справі №31/41 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Рішення мотивоване тим, що факт перевищення відповідачем встановлених нормативів гранично допустимих скидів позивачем 1 не встановлений, не визначені і показники фактичного скиду забруднюючих речовин на одиницю часу, тому у суду першої інстанці були відсутні підстави для стягнення шкоди у сумі 257332,19 грн.
Краматорський міжрайонний природоохоронний прокурор, м. Краматорськ Донецької області, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення. Вважає, що прийняте рішення винесено безпідставно та суперечить вимогам чинного законодавства України через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи. В обґрунтування посилається, що Часовоярським РВУ КП „Компанія „Вода Донбасу” допущено порушення п. 3 ч.1 ст. 44 Водного кодексу України, відповідно до якого водокористувачі зобов'язані дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.
Відповідач, Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу”, у відзиві від 06.06.2011р. на апеляційну скаргу, проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, вважаючи їх необґрунтованими, а рішення суду законним.
Наполягає, що відповідно до актів перевірки екологічною інспекцією виявлено перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у зворотній воді, мг/дм3, при цьому перевищення ГДС перевіркою не встановлено. Вважає помилковим ототожнення понять перевищення концентрацій забруднюючих речовин та перевищення гранично допустимого скиду забруднюючих речовин.
Зазначає про необґрунтованість застосування „Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів”, затв. наказом Мінприроди №389 від 20.07.2009 р., так як розрахунок за вказаною методикою проводиться у разі перевищення ГДС забруднюючих речовин. Відповідач вказує також на те, що у податковому зборі за 2009 рік перевищень ГДС за промивну воду Часовоярською фільтрувальною станцією зафіксовано не було.
Позивач 2 не скористався правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Ухвалою суду сторони не зобов"язувалися забезпечити явку повноважних представників в судове засідання, тому згідно зі ст. 75,99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.
Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.
У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.09.2007р. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області був виданий дозвіл строком до 01.07.2010р. на спеціальне водокористування № Укр.-Дон-3437 Часов-Ярського РВУ КП „Компанія „Вода Донбасу” (правонаступник Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню „Укрпромводчермет” та Комунального підприємства „Донецькоблводоканал”), відповідно до якого метою водокористування є господарсько-питне, технічне водопостачання, власні потреби РВ, відведення промивних вод АФС через накопичувач осаду промивних вод в б. Шарабаровка, скид освітлених вод ЧФС в б. Долгая, скид господарських стоків в п. Клебан-Бик після біологічного очищення в р. Кривий Торець, відведення госппобутових стоків від п.Часов-Яр до міськаналізації Артемівського ПУВКХ, відведення побутових стоків від АФС та ЧФС вигребні ями з наступним вивозом до міськканалізації Артемівського ПУВКХ.
Листом Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області № 08-2692 від 12.05.2010р. подовжено термін дії дозволу на спецводокористування, виданий 27.09.2007р. № Укр-Дон-3437 до 01.07.2011р.
Відповідно до Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Відділу оперативного міжрайонного оперативного екологічного контролю по Торецькому регіону Державної екологічної інспекції в Донецькій області від 17.02.2010р., згідно даних відомчого контролю встановлено перевищення затверджених допустимих концентрацій забруднюючих речовин за періоди з 29.05.2009р. по 23.05.2009р. та з 24.08.2009р. по 31.12.2009р. по випусках зокрема, Часовоярської фільтрувальної станції. При цьому у висновках в акті вказано, що підприємство здійснювало наднормативний скид забруднюючих речовин промивними водами зокрема Часовоярської фільтрувальної станції в поверхневі водні об'єкти.
За результатами проведеної перевірки Державною екологічної інспекцією було видано Припис № 13 від 23.02.2010р., яким приписано забезпечити екологічно безпечний скид зворотних вод в поверхневі водні об'єкти.
Згідно Розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів Часовоярським управлінням КП "Компанія "Вода Донбасу" в результаті наднормативного скиду забруднюючих речовин з промивними водами Часовоярської фільтрувальної станції в період з 29.05.2009р. по 31.12.2009р., загальний розмір шкоди, заподіяний державі склав 257332,19 грн.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.
За приписами ст. 40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст. 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов'язані, зокрема, дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; здійснювати невідкладні роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об'єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством.
Статтею 66 цього ж кодексу передбачено, що під час користування водними об"єктами для промислових потреб водокористувачі зобов"язані дотримуватися встановлених умов спеціального водокористування, екологічних вимог, а також вживати заходів щодо зменшення витрат води(особливо питної) та припинення скидання забруднених зворотних вод шляхом удосконалення виробничих технологій, схем водопостачання та очищення стічних вод.
Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України (ст. 111 Водного кодексу України).
Здійснюючи розрахунок розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів Часовоярським управлінням КП "Компанія "Вода Донбасу" в результаті наднормативного скиду забруднюючих речовин з промивними водами Часовоярської фільтрувальної станції в період з 29.05.2009р. по 31.12.2009р., Державною екологічною інспекцією використовувалися положення „Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів”, затв. наказом Мінприроди №389 від 20.07.2009 р., зареєстрованим в Мін'юсті України 14.08.2009р. за №767/16783, зокрема, формула, встановлена у пункті 7.1. Методики, якою визначений порядок та методологія проведення розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС.
За наведеною методологією, необхідною умовою визначення суми збитків є встановлення факту перевищення нормативу гранично допустимого скиду забруднюючих речовин.
Пунктом 1.7. Методики визначені поняття граничнодопустимої концентрації речовин у воді та граничнодопустимого скиду.
Так, наведеним пунктом визначено, що граничнодопустима концентрація (ГДК) речовин у воді -це встановлений рівень концентрації речовини у воді, вище якого вода вважається не придатною для конкретних цілей водокористування;
граничнодопустимий скид (ГДС) - маса речовини у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом для цього пункту водного об'єкта за одиницю часу.
Отже, граничнодопустима концентрація (ГДК) речовин у воді та граничнодопустимий скид (ГДС) є різними величинами.
Граничнодопустимий скид є швидкістю скидання забруднюючих речовин у воду, який вимірюється у грамах за годину; граничнодопустима концентрація речовин у воді, у свою чергу, вимірюється міліграмами забруднюючих речовин на кубічні метри.
Такі величини визначаються різними одиницями виміру, які неможливо ототожнювати, та, як наслідок, будь-яким чином перераховувати одну величину в іншу.
Таким чином, лише встановлення факту перевищення нормативу гранично допустимого скиду обумовлює правомірність застосування положень пункту 7.1. Методики та формули 12. В іншому випадку відсутні підстави для застосування цієї методології взагалі та, зокрема, пункту 7.1. та формули 12.
Відповідно до п. 2.1. Методики, наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об'єкт з перевищенням ГДС вважаються: скиди зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, або таких, що не підлягають нормуванню згідно із законодавством; скиди забруднюючих речовин внаслідок порушення регламенту санкціонованого скиду зворотних вод з перевищенням за окремими показниками нормативів ГДС регламенту; скиди забруднюючих речовин внаслідок аварійного скиду зворотних вод; самовільний скид зворотних вод без дозволу на спеціальне водокористування.
Проте, матеріалами перевірки не встановлений факт перевищення нормативу гранично-допустимого скиду, невизначені показники фактичного скиду забруднюючих речовин на одиницю часу, а лише встановлено перевищення гранично допустимої концентрації забруднюючих речовин за контрольний період в мг/л, - в одиницях виміру маси на одиницю об'єму, що свідчить про відсутність необхідної умови для належного застосування відповідного положення Методики і як наслідок -визначення збитків за формулою №12.
Отже, висновки в Акті перевірки від 17.02.2010р. про здійснення наднормативного скиду забруднюючих речовин, є такими, що не відповідають викладеним в акті обставинам про перевищення затверджених допустимих концентрацій забруднюючих речовин на очисних спорудах та фільтрувальних станціях.
Відповідно до п. 2.2. Методики факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб'єктів господарювання та розрахунковим методом. Як вбачається з наведених положень методики вони взагалі не містять обставин, які обумовлюють можливість застосування граничнодопустимої концентрації речовин у воді замість граничнодопустимого скиду.
У світлі положень ст.22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування в грошовій сумі у повному обсязі.
Так, обов'язок по відшкодуванню збитків настає для суб'єктів господарювання у разі порушення господарського зобов'язання в результаті неналежного виконання (або невиконання) умов договору (ст.ст.224,225 ГК України, ст.623 ЦК України) або такий обов'язок настає в наслідок завдання шкоди без договірних правовідносин (глава 82 ЦК України).
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.
Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України позивач мав довести: а) неправомірність поведінки відповідача, як господарюючого суб'єкта (неправомірною може вважатися будь-яка поведінка, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії); б) наявність шкоди; в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди; г) вина заподіювача шкоди.
Обов'язковою умовою для застосування відповідальності за ст.111 Водного кодексу України, є доведенння факту заподіяння господарюючим суб'єктом шкоди (збитків) водним об'єктам.
Матеріалами перевірки факт перевищення відповідачем встановлених нормативів гранично допустимих скидів забруднюючих речовин не встановлений, факт заподіяння відповідачем шкоди ( збитків) в розмірі 257 332,19 грн. не підтверджується, тому висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову про стягнення збитків у сумі 257 332,19 грн. є обґрунтованим та таким, що грунтується на матеріалах справи та приписах чинного законодавства.
З огляду на наведене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються наявними в матеріалах справи документами.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Донецької області від 26.04.2011р. (підписано 29.04.2011р.) у справі №31/41 суд апеляційної інстанції не вбачає.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Краматорського міжрайонного природоохоронного прокурора, м. Краматорськ Донецької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Донецькій області, м. Донецьк, Часовоярської міської ради, м. Часів Яр Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 26.04.2011р. (підписано 29.04.2011р.) у справі № 31/41 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 26.04.2011р. (підписано 29.04.2011р.) у справі № 31/41 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Н.М. Дучал
М.Д. Запорощенко
Судді:
Р.Г. Новікова
Надруковано 8 екз.: 2-прокурору, 2-позивачам, 1-відповідачу, 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСДО