ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 10/17515.06.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Груп Б»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелбуд»
про стягнення 22 918,87 грн.
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Грузький Ю.О.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 (представник за довіреністю);
від відповідача: не з'явились.
В судовому засіданні 15 червня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Груп Б»(позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелбуд»(відповідач) заборгованості в сумі 22 918,87 грн. з них основного боргу -22 089,96 грн., втрат від інфляції -645,85 грн. та 3% річних -183,06 грн.
Під час розгляду справи в суд позивач подав уточнення (зменшення) позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача: основного боргу -22 089,96 грн., втрат від інфляції -645,85 грн. та 3% річних -176,63 грн. Уточнення позовних вимог обґрунтовано тим, що зменшилась сума нарахованих 3% річних за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором № 38 від 28 травня 2010 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості поставленого товару, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем.
Відповідач надав до суду відзив на позовну, в якому зазначив, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі.
З викладеними у відзиві обставинами відповідача позивач не погоджувався про що зазначив у своїх запереченнях на відзив відповідача.
Ухвалою від 28.04.2011р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 26.05.2011р. Ухвалою від 26.05.2011р. розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 14.06.2011р. В судовому засіданні 14.06.2011р. по справі було оголошено перерву до 15.06.2011р., про що сторін було повідомлено під розписку.
Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
28 травня 2010 року між позивачем (надалі -Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту - Покупець або Отримувач) (разом - сторони), було укладено договір № 38 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі -Договір або Договір купівлі-продажу), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити товар, а Покупець прийняти його та оплатити вартість товару на протязі 21-го (двадцять один) днів з дати отримання товару. Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, що свідчить момент передачі товару.
Позивач зазначає, а з матеріалів справи вбачається, що в серпні 2010 року та протягом січня-лютого 2011 року Продавець передав товар, що підтверджується видатковими накладними:
10.07.2010К5260741052,90
12.07.2010К526850369,66
13.07.2010К527852551,44
14.07.2010К528834499,63
15.07.2010К529766608,64
16.07.2010К530610818,48
17.07.2010К5314481073,76
19.07.2010К5321651028,45
20.07.2010К533178575,99
22.07.2010К535031769,52
12.01.2011Г Б5422607747,19
18.01.2011ГБ543017660,96
19.01.2011ГБ5431601383,85
02.02.2011ГБ545139507,96
02.02.2011ГБ5451403194,63
03.02.2011Г Б545362336,96
04.02.2011Г Б5454721841,65
08.02.2011Г Б5459981117,48
11.02.2011Г Б546532694,69
(належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи), а Покупець прийняв зазначений у видаткових накладних товар, що підтверджується підписом та відбитком печатки Отримувача.
Загальна сума поставленого позивачем товару відповідачу за накладними становить -24 833,84 грн.
Позивач вказує, що Покупець лише частково розрахувався за поставлений йому Продавцем товар на суму 1 026,83 грн. та частково повернув товар на суму 1 717,05 грн., внаслідок чого, у відповідача утворилась заборгованість за Договором в розмірі -22 089,96 грн. (розрахунок міститься в матеріалах справи).
З відповідними твердженнями позивача відповідач не погоджувався та у своєму відзиві на позовну заяву вказав, що позовні вимоги в частині нарахування 3% річних та інфляційних втрат є необґрунтованими, окрім цього відповідач вказав, що позивач не виконав зобов'язання забрати товар, передбачений п. 2.5. Договору № 38 від 28.05.2010р.
З викладеними у відзиві обставинами позивач не погоджувався та в письмових запереченнях на відзив зазначив, що товар відповідачу постачався, згідно його заявок і був прийнятий останнім, про що свідчать відмітки на накладних. Претензій щодо асортименту товару під час прийняття від відповідача не надходило. Тому повертати товар позивачу у зв'язку з тим, що він не передбачений заявкою, у відповідача не має підстав.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Частиною 1 статті 665 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Частиною 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується поставити товар, а Покупець прийняти його та оплатити вартість товару на протязі 21-го (двадцять один) днів з дати отримання товару. Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, що свідчить момент передачі товару.
З матеріалів справи вбачається, що позивач поставив відповідачу товар, який останній належним чином прийняв, що підтверджується підписами та відбитками печаток останнього про отримання товару на накладних.
З накладних вбачається дата поставки, постачальника та покупця (клієнт-замовник), номер накладної, кількість та найменування товару та сума, яка підлягає до сплати відповідачем за товар.
Так, позивач зазначає, а відповідачем не спростовано, що суму коштів за товар в повному обсязі Покупець не провів, у зв'язку з чим у Отримувача утворилась заборгованість за Договором на суму 22 089,96 грн.
Судом встановлено, що Покупець частково оплати в товар на суму 1 026,83 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 136 від 31.01.2011р. та частково повернув Продавцю товар на суму 1 717,05 грн., що підтверджується реєстром повернених актів (копії документів в справі).
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що сума коштів по платіжному дорученні в розмірі 5 742,07 грн. була сплачена відповідачем в рахунок оплати заборгованості до 19.07.2010р., а сума в розмірі 1 026,83 грн. в оплату накладної -К526074 від 10.07.2010р., що підтверджується бухгалтерською довідкою (копія довідки в справі).
Будь-яких доказів сплати грошових коштів позивачу за Договором за відповідними накладними в більшому розмірі відповідачем до суду не представлено, зазначені позивачем обставини щодо погашення суми заборгованості 5 742,07 грн. - в рахунок оплати заборгованості до 19.07.2010р., а суму - 1 026,83 грн. в оплату накладної -К526074 від 10.07.2010р. відповідачем не спростовані.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Зважаючи на викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контрррозрахунку відповідача, позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором є обґрунтованими на суму -22 089,96 грн.
Щодо заперечень відповідача на позовну заяву суд вважає зазначити наступне.
Пунктом 2.5 Договору передбачено, що Покупець має право в будь - який момент повернути Постачальнику товар за умов якщо:
поставлений товар не був передбачений заявкою;
в процесі реалізації був виявлений не якісний товар, що не відповідає прийнятим стандартам;
товар не користується попитом у споживачів на протязі строків реалізації даного товару. Постачальник зобов'язаний забрати товар на протязі 7 (семи) календарних днів.
З огляду на це, умовами п. 2.5 Договору чітко визначені обставини за наявності яких Продавець зобов'язаний забрати поставлений Покупцю товар.
При цьому, з поданих до відзиву відповідачем документів, а саме листів № 23 від 7.04.2011р. та № 20 від 28.03.2011р. (копії в справі) не вбачається, що підставами звернення Покупцем до Продавця з вимогами щодо повернення товару були передбачені п. 2.5 Договору обставини (поставлений товар не був передбачений заявкою; в процесі реалізації був виявлений не якісний товар, що не відповідає прийнятим стандартам; товар не користується попитом у споживачів на протязі строків реалізації даного товару), а обставини повернення товару у зв'язку з закриттям магазину (абзац 11 листа № 23).
Відтак, суд дійшов висновку, що відповідні заперечення на позовну заяву є необґрунтованими, оскільки відповідачем не доведено, що за наявності підстави - «закриття магазину», відповідно до умов Договору Продавець зобов'язаний забрати товар.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача, на підставі ст. 625 ЦК України, 3% річних -176,63 грн. та втрат від інфляції -645,85 грн. (розрахунок заборгованості санкцій міститься в матеріалах справи).
Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги з урахування поданих позивачем уточнень про стягнення суми коштів в розмірі -22 912,34 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача в сумі 465,12 грн. (229,12 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелбуд»(ідентифікаційний код: 31055835, адреса: 01135, м. Київ, вул. Златоустівська, б. 44/22, п/р 26003111151001 в АБ «Київська Русь», МФО 319092 або будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Груп Б»(ідентифікаційний код: 36559697, адреса: 83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 83, кв. 28, р/р 26002060323242 в Донецькому РУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»м. Донецька, МФО 335496) грошові кошти: основного боргу -22 089,96 грн. (двадцять дві тисячі вісімдесят дев'ять гривень 96 копійок), 3% річних -176,63 грн. (сто сімдесят шість гривень 63 копійки), втрат від інфляції -645,85 грн. (шістсот сорок п'ять гривень 85 копійок) та судові витрати -465,12 грн. (чотириста шістдесят п'ять гривень 12 копійок). Видати наказ.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Котков
Дата підписання повного тексту рішення 17.06.2011р.