ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 12/8925.05.11
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Розетка"
Про стягнення 191 735,03 грн.
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача ОСОБА_2 -предст. (дов. б/н від 26.10.2009 р.)
Від відповідача не з'явився
Суть спору:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі -позивач) звернувся Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Розетка" (далі -відповідач) про стягнення грошових коштів у розмірі 191 735,03 грн. (55 934,50 грн. -відшкодування витрат за комунальні платежі, 135 800,53 грн. -відшкодування витрат за спожиту електроенергію) внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору найму №01/09/08 від 01.09.2008 р.
Ухвалою суду від 14.03.2011 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/89 та призначено розгляд справи на 01.04.2011 р.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 01.04.2011 р. не направив, відповідач про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення від 23.03.2011 р.
В судовому засіданні 01.04.2011 р. представник позивача надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого стало відомо, що відповідач знаходиться за адресою, яка відрізняється від зазначеної у позові, а саме: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 47.
Ухвалою суду від 01.04.2011 р. розгляд справи відкладено на 27.04.2011 р.
В судове засідання представник відповідача знову не з'явився, причини неявки не повідомив.
Ухвалою суду від 27.04.2011 р. відкладено розгляд справи на 25.05.2011 р.
25.05.2011 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача докази відправлення відповідачу копії позовної заяви з додатками.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 25.05.2011 р. оголошено повний текст рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
01.09.2008 р. між позивачем та відповідачем був укладений Договір найму № 01/09/08.
Відповідно умов Договору та Акту прийому-передачі від 02.09.2008 р. позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 420 (чотириста двадцять) кв. м.
Відповідно до пунктів 3.8. Договору, до укладення договорів з відповідними обслуговуючими організаціями або у випадку неможливості укладення договорів через відсутність технічних умов, відповідач окремо від орендної плати відшкодовує позивачу пропорційно орендованій площі вартість теплової енергії, холодного та гарячого водопостачання і водовідведення, а також інших експлуатаційних витрат, електроенергії, заробітну плату двірника та вивіз сміття.
Договори з відповідними обслуговуючими організаціями не були укладені Відповідачем, а отже, Відповідач зобов'язаний відшкодувати понесені витрати на підставі виставленого рахунку-фактури.
Протягом всього строку дії Договору позивач виставляв відповідачеві рахунки-фактури на відшкодування вищезазначених витрат, але відповідач не оплачував рахунки.
Станом на день подачі позову заборгованість відповідача перед позивачем становить:
55 934 грн. 50 коп. - заборгованості за комунальні платежі;
135 800 грн. 53 коп. -заборгованості по відшкодуванню витрат за спожиту електричну енергію, а всього: 191 735,03 грн.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Частина 7 ст. 226 ГК України встановлює, що відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання, не звільняє зобов'язану сторону від виконання зобов'язання в натурі, крім випадків, зазначених у частині третій статті 193 цього кодексу.
Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 191 735,03 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Розетка" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 47, код 34047188) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04071, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) 191 735,03 грн. (сто дев'яносто одна тисяча сімсот тридцять п'ять) грн. 03 коп. основного боргу, 1 917 (одна тисяча дев'ятсот сімнадцять) грн. 35 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Л.В. Прокопенко