ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 35/12030.05.11
За позовом Заступника прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради
до Учбово-спортивної бази "Спартак"
про стягнення 257 487,07 грн.
Суддя М.Є. Літвінова
Представники сторін:
від прокуратури: Малий Є.І. -прокурор;
від позивача: не з'явились;
від відповідача: не з'явились.
У судовому засіданні 30.05.2011, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Заступника прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Учбово-спортивної бази "Спартак" про стягнення 257 487,07 грн. заборгованості по сплаті орендної плати за Договором оренди земельної ділянки від 16.11.2007, та стягнення судових витрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2011 порушено провадження у справі №35/120, розгляд справи призначений на 18.04.2011.
18.04.2011 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог з клопотанням про розгляд справи без участі представника Київської міської ради.
У судове засідання 18.04.2011 представники позивача та відповідача не з'явились.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2011, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 18.05.2011.
У судовому засіданні 18.05.2011 представник прокуратури подав суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/120 від 24.03.2011, а також подав клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів, відповідно до вимог ст. 69 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання судом задоволено, строк вирішення спору продовжено.
Представники позивача та відповідача в cудове засідання не з'явились, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/120 від 24.03.2011 не виконали.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2011, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 30.05.2011.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2011 №35/120, на підставі ст.90 ГПК України, винесено окрему ухвалу та направлено до Київської міської ради.
У судове засідання 30.05.2011 з'явився представник прокуратури, який підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов.
Представники позивача та відповідача в cудове засідання не з'явились, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/120 від 24.03.2011 не виконали.
Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі відповідно до вимог ст. 64 Господарського процесуального кодексу України направлялась за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві, та адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до наявного в матеріалах справи витягу від 21.04.2011, і була ним отримана, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №12325138.
Однак у судові засідання 18.04.2011, 18.05.2011 та 30.05.2011 представники відповідача не з'явились, відзив на позов та витребувані судом документи не надали.
За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури, Господарський суд міста Києва,-
Між Київською міською радою та Учбово-спортивною базою "Спартак", на підставі рішень Київської міської ради від 11.10.05 №195/3656 та від 28.09.06 №37/94, було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,5427 га за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 105, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 16.12.2007 за №85-6-00355 у книзі записів державної реєстрації договорів (далі - Договір оренди).
Пунктом 1.1 Договору оренди передбачено, що Орендодавець за актом приймання-передачі передає, а Орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором.
Згідно із актом приймання-передачі земельної ділянки від 16.11.2007 позивач передав, а відповідач прийняв у своє володіння і користування земельну ділянку, визначену договором.
Відповідно до п. 3.1 Договору оренди, договір укладено на 25 років (без права перепрофілювання).
Пунктом 8.4. договору на відповідача покладений обов'язок своєчасно вносити оренду плату та у строки, встановлені чинним законодавством, звітувати перед податковими органами за місцем розташування земельної ділянки про сплату орендної плати.
Згідно з п.п. 4.1.-4.5 Договору оренди, визначена договором орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який Орендар самостійно розраховує та вносить Орендодавцеві за користування земельною ділянкою у грошовій формі.
Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1,5 відсотків від її нормативної грошової оцінки.
Розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до цього договору.
Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України.
Як передбачено п. 4.6. договору, орендна плата вноситься орендарем рівними частинами за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач, посилається на те, що за інформацією Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 03.03.2011 заборгованість відповідача за оренду земельної ділянки станом на 02.03.2011 становить 257 487,07 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як передбачено ст. 1 Законом України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності (ст. 3 вказаного Закону).
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.
Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.
Згідно із ст. 6 вказаного Закону орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України , цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
Статтею 80 Земельного кодексу України Суб'єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Згідно із ст. 12 Земельного кодексу України надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відноситься до повноважень міської ради.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону).
Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В ході розгляду справи позивач не надав суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували викладені в позовній заяві обставини та наявність підстав для стягнення з відповідача грошових коштів не підтвердив.
Ухвалою суду про порушення провадження у справі № 35/120 від 24.03.2011, ухвалами суду від 18.04.2011 та 18.05.2011 було зобов'язано позивача суду належні докази, які підтверджують наявну у відповідача заборгованість в розмірі 257 487,07 грн. за договором та надати суду розгорнутий розрахунок зазначеної суми боргу.
Однак зазначені вимоги суду позивач не виконав, докази на підтвердження наявності у відповідача заборгованості у розмірі 257 487,07 грн. не надав та не надав суду розгорнутий розрахунок зазначеної суми боргу.
З урахуванням наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 257 487,07 грн. за Договором оренди земельної ділянки від 16.11.2007 є не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а отже є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У позові відмовити повністю.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя М.Є. Літвінова
Дата підписання
повного тексту рішення: 21.06.2011