ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 52/52717.06.11
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»в особі Розрахункового департаменту до Житлово-будівельного кооперативу “Журналіст-3” про стягнення 136 541, 09 грн. за участю представників позивача -ОСОБА_1, довіреність № 137 від 31.03.2011р., відповідача -Тетіор А.В., голова правління,
У липні 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 100 195, 87 грн. заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення та 36 345, 23 грн. інфляційних втрат, всього: 136 541, 09 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.08.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 09.09.2009 року.
У судовому засіданні 09.09.2009 року представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому
У судовому засіданні 09.09.2009 року оголошувалась перерва на 23.09.2009 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.09.2009 року провадження у справі було зупинено до вирішення іншої пов'язаної з нею справи № 8/131.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.05.2011 року провадження у справі поновлено та призначено розгляд справи на 02.06.2011 року.
У судовому засіданні 02.06.2011 року представником відповідача було подано письмові пояснення по справі.
У судовому засіданні 02.06.2011 року оголошувалась перерва на 16.06.2011 року.
У судовому засіданні 16.06.2011 року оголошувалась перерва на 17.06.2011 року.
В судовому засіданні 16.06.2011 року представник позивача подав заяву про заміну ВАТ «АК «Київводоканал»його правонаступником ПАТ «АК «Київводоканал».
Відповідно до статуту Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»(нова редакція) зазначене товариство є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал».
Згідно ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне у відповідності до статті 25 Господарського процесуального кодексу України замінити позивача у справі Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»його правонаступником - Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал».
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 03 грудня 2003 року між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал»(постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом «Журналіст-3»(абонент) було укладено договір № 03476/4-04 на послуги водопостачання та водовідведення, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов'язується розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. № 65.
Вказані Правила відповідно до ст. 3 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»є частиною законодавства у сфері питної води та питного водопостачання.
Зокрема, відповідно до ст. 22 Закону, одним з основних обов'язків споживача є своєчасне внесення плати за використану воду.
Рахунки за воду складаються на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті. Тарифи на користування послугами встановлюються відповідно до чинного законодавства України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентом, що передбачено п.п. 1.10, 12.5 Правил.
Відповідно до п. 3.1 договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників лічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.
Пунктом 3.4 договору передбачено, що абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів банківської установи.
У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих абонент зобов'язаний у 5-ти денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконання цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом (п. 3.5 договору).
Відповідних повідомлень відповідач не подавав, повноважного представника до позивача не направляв.
Предметом даного судового спору є вимога про стягнення з відповідача 136 541, 09 грн. боргу (37 341, 79 грн. за послуги з водопостачання та водовідведення по коду 4-7 для потреб холодного водопостачання + 62 854, 08 грн. боргу за послуги з водопостачання та водовідведення по коду 4-50007 для потреб гарячого водопостачання + інфляційні втрати у розмірі 36 345, 23 грн.).
Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 03476/4-04 на послуги водопостачання та водовідведення від 03.12.2003 року, укладеного між ними. На підставі вказаного договору відповідачу відкрито особовий рахунок та присвоєно код 4-7, за яким здійснюється розрахунок питної води та водовідведення.
Крім того, позивач відкрив відповідачу другий додатковий рахунок та присвоїв код 4-50007, за яким здійснюється розрахунок питної води, що йде на підігрів.
Однак, договір № 03476/4-04 від 03.12.2003 року не регулює відносини сторін з приводу постачання відповідачеві питної води для виготовлення гарячої води та сплати її вартості, а також водовідведення, а інші договори, які б регулювали відносини між сторонами, в матеріалах справи відсутні.
Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
З огляду на викладене, позивачем необґрунтовано проведено нарахування за воду, яка використовується для приготування гарячої та водовідведення.
Тому, включення позивачем до суми боргу оплати послуг постачання питної води, що використовується на підігрів та водовідведення, у розмірі 62 854, 08 грн. не ґрунтується на договорі № 03476/4-04 від 03.12.2003 року та є безпідставним.
Зважаючи на викладене, правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості в сумі 62 854, 08 грн. з оплати послуг постачання питної води, що використовується на підігрів та водовідведення, за договором № 03476/4-04 від 03.12.2003 року відсутні, у зв'язку з чим, у позові в цій частині слід відмовити.
Позивач в період з грудня 2006 року по червень 2009 року включно надав відповідачу за договором № 03476/4-04 від 03.12.2003 року послуги з водопостачання та водовідведення по коду 4-7 для потреб холодного водопостачання обсягом 26 177, 72 куб.м.
Поясненнями позивача, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, на підставі зазначених даних розрахункових листів абонента стверджується факт надання послуг з водопостачання та водовідведення позивачем відповідачу протягом указаного періоду за спірним договором по коду 4-7 для потреб холодного водопостачання, а також факт користування відповідачем цими послугами.
Проте, з розрахунку позивача вбачається, що протягом спірного періоду розрахунок вартості наданих за договором послуг водопостачання та водовідведення проведений позивачем не на підставі тарифів на ці послуги, чинних протягом позовного періоду.
З пояснень позивача та матеріалів справи вбачається, що вартість послуг водопостачання та водовідведення за спірний період для І групи споживачів, за період з грудня 2006 року по червень 2009 року позивач визначив на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1127 від 28.08.2007 року, № 143 від 12.02.2007р, № 640 від 30.05.2007р., № 516 від 29.04.2009р.
Розпорядження №1576 від 30.10.2006 "Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води" визнано недійсним та скасовано постановою господарського суду міста Києва у справі №21/43-А від 13.02.2007; розпорядження №640 від 30.05.2007 визнано протиправним та скасовано постановою Окружного адміністративного суду міст Києва від 24.01.2008 у справі № 8/131; дію розпорядження № 516 від 29.04.2009 зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.07.2009 № 842-р "Про зупинення дії деяких розпоряджень голови Київської міської держадміністрації з питань встановлення (погодження) тарифів на житлово-комунальні послуги в м. Києві"; розпорядження № 517 від 29.04.2009 визнано незаконним і не чинним з моменту прийняття постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 19.10.2009 у справі № 2а-2292/09.
Розпорядження Київської міської державної адміністрації, якими керувався позивач при розрахунку плати за поставлену холодну воду № 640 від 30.05.2007, № 1127 від 28.08.2007, № 516 від 29.04.2009, № 980 від 31.08.2009, не були подані на державну реєстрацію до відповідних органів юстиції та не зареєстровані ними, а отже, не набрали чинності у встановленому законом порядку.
За таких обставин, суд вважає необхідним нарахування плати за послуги водопостачання та водовідведення за період з грудня 2006 року по червень 2009 року здійснювати за тарифами згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1680 від 28 серпня 2002р. в розмірі 0, 816 грн. з ПДВ.
Таким чином, вартість наданих позивачем послуг водопостачання та водовідведення на підставі чинних на час їх надання тарифів, становить 20 224, 16 грн. за 26 227, 00 куб.м. води.
Поданим позивачем розрахунком та поясненнями відповідача стверджується факт оплати відповідачем відповідно до умов договору одержаних послуг водопостачання та водовідведення у загальному розмірі 38 056, 55 грн., що свідчить про відсутність заборгованості відповідача за спірним договором за період з грудня 2006 року по червень 2009 року. Платіжним дорученням № 36 від 29.05.2007 року відповідачем було сплачено 9 000, 00 грн. в рахунок оплати послуг за договором № 03476/4-04 від 03.12.2003 року, які позивачем частково були зараховані в рахунок погашення боргів попередніх періодів. Проте, позивачем не надано належних доказів наявності у відповідача заборгованості, яка утворилась до грудня 2006 року та не доведено правомірності зарахування зазначених коштів в рахунок погашення боргів попередніх періодів. Тому дана сума зараховується як оплата послуг водопостачання та водовідведення в спірний період.
Зважаючи на викладене, правові підстави для задоволення позову про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 03476/4-04 від 03.12.2003 року на послуги водопостачання та водовідведення та інфляційних втрат відсутні, у зв'язку з чим у позові слід відмовити.
Згідно з положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Суддя С.О. Чебикіна