ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 51/8901.06.11
За позовом Приватного акціонерного товариства виробничо-будівельна фірма «Берест»
до Київської міської ради
про зобов'язання укласти договір
Суддя Пригунова А.Б.
Представники:
від позивача: Прядка В.В.
від відповідача: не з'явились
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою зобов'язати Київську міську раду укласти з Приватним акціонерним товариством виробничо-будівельна фірма «Берест»договір оренди земельної ділянки площею 1 419 кв.м., кадастровий номер 8 000 000 000:66:259:0036 по вул. Олекси Довбуша, 35 у місті Києві на попередніх або змінених (за згодою сторін) умовах. Позовні вимоги обґрунтовані ухиленням відповідача від укладання договору оренди вищевказаної земельної ділянки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 13.04.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
У процесі розгляду справи відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив, мотивуючи свої заперечення тим, що Київська міська рада не приймала рішення про передачу позивачу земельної ділянки в оренду, а відтак -у даному випадку вістуні підстави для укладення договору оренди.
Розгляд справи переносився через нез'явлення у судове засідання повноважного представника відповідача та неналежне виконання сторонами вимог суду.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача на виклик суду не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Приймаючи до уваги, що учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 01.06.2011 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
28.12.2004 р. між Приватним акціонерним товариством виробничо-будівельна фірма «Берест»та Київської міською радою укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого відповідач, на підставі рішення Київської міської ради від 12.02.2004 р. № 59/1269, за актом приймання-передачі зобов'язався передати, а відповідач -прийняти в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, площею 1 419 кв.м., кадастровий номер 8 000 000 000:66:259:0036 по вул. Олекси Довбуша, 35 у місті Києві для експлуатації та обслуговування виробничої бази.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що його укладено строком на п'ять років.
Вищевказаний договір 28.12.2004 р. посвідчено державним нотаріусом Київської державної нотаріальної контори Василевською О.П. та зареєстрований в реєстрі за № 7-1309.
Крім того, 10.02.2005 р. договір зареєстровано Головним управлянням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 66-6-00236.
Як вбачається з акту приймання-передачі земельною ділянки від 10.02.2005 р., відповідач передав, а позивач прийняв в оренду земельну ділянку, площею 1 419 кв.м., кадастровий номер 8 000 000 000:66:259:0036 по вул. Олекси Довбуша, 35 у місті Києві.
Тож, термін дії договору оренди земельної ділянки від 28.12.2004 р. закінчився 28.12.2009 р.
11.09.2009 р. позивач звернувся до Київської міської ради з листом вих. № 71 від 11.09.2011 р. про поновлення строком на п'ять років договору оренди від 28.12.2004 р.
23.12.2009 р. позивач звернувся до Голови Київської міської ради з листом вих. № 115 від 22.12.2009 р.
Листом № 05-532/2849 від 01.02.2010 р. Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) позивача повідомлено про необхідність залучення землевпорядної організації для підготовки відповідної документації, що є підставою для розгляду Київською міською радою питання про поновлення договору оренди.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що договір оренди земельної ділянки підлягає поновленню на підставі ст. 33 Закону України «Про оренду землі»у зв'язку з відсутністю заперечень відповідача протягом одного місяця після закінчення строку договору.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 12 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Статтею 9 Земельного кодексу України визначено, що до розмежування до повноважень Київської міської ради віднесено, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Згідно з ч 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
У відповідності до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Таким чином, з налізу вищенаведених норм слідує, що підставою для користування земельною ділянкою, яка перебуває у комунальній власності, є відповідний договір оренди, укладений на підставі рішення органу місцевого самоврядування
Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України»виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються регулювання земельних відносин.
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»Київська міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про оренду землі»орендою землі є це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Як встановлено ст. 2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Договір оренди землі, відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Строк дії договору оренди землі, відповідно до ст. 19 Закону України «Про оренду землі», визначається за згодою сторін.
Між тим, в обґрунтування своїх вимог, позивач зазначає, що за відсутності письмових заперечень протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди, він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Тож, враховуючи відсутність заперечень з боку Київської міської ради про поновлення договору, позивач вважає, що договір оренди земельної ділянки підлягає поновленню.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі»(в реакції, чинній на момент закінчення терміну договору) у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
При цьому, суд відзначає, що вищенаведеними нормами не передбачено автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки, в разі відсутності заперечень з боку орендодавця.
Не встановлено вищевказаною нормою і іншу підставу набуття права користування земельною ділянкою, ніж відповідне рішення органу місцевого самоврядування.
За таких обставин, реалізація передбаченого ст. 33 Закону України «Про оренду землі» права на поновлення договору оренди земельної ділянки була можлива лише за наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування та за умови додержання порядку, передбаченого законодавством для укладення договорів оренди землі.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем наявність доказів, з якими закон пов'язує виникнення права користування земельною ділянкою, суду не надано.
Таким чином, з огляду на те, що необхідною умовою укладення чи поновлення договору оренди земельної ділянки станом на грудень 2009 року, була наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування, до виключної компетенції якого належить вирішення зазначених питань, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Також, в обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на наявність у нього переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки.
Частиною 1 статті 33 Закону України «Про оренду»(в реакції, чинній на момент закінчення терміну договору) встановлено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.
При цьому суд відзначає, що реалізувати своє переважне право, орендар може лише за наявності одночасно двох умов: належного виконання орендарем своїх обов'язків за договором оренди та інших рівних умов.
Тобто, мається на увазі наявність ще хоча б одного претендента, який пропонує такі ж умови, що й колишній орендар.
Разом з тим, позивачем не надано суду доказів укладення договору оренди земельної ділянки, площею 1 419 кв.м., кадастровий номер 8 000 000 000:66:259:0036 по вул. Олекси Довбуша, 35 у місті Києві, або документально підтверджених відомостей, які б свідчили про намір, або відповідне рішення Київської міської ради про укладення договір оренди спірної земельної ділянки з іншою особою.
Інших обґрунтувань своїх вимог, ніж ті, що наведено к позовній заяві, позивачем суду не надано.
Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя
Пригунова А.Б.
Повне рішення складено 21.06.2011 р.