ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 53/18610.06.11
За позовом Закритого акціонерного товариства "Дослідно-виробниче підприємство "Київенергомаш"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест"
про примусове підписання додаткової угоди № 4 до договору № 10/05 від 10 травня 2005 р.
Суддя Грєхова О. А.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -представник за довіреністю № 194 від 08.09.10.
від відповідача: ОСОБА_2. -представник за довіреністю № 2 від 10.01.11.
Заявлено позов про визнання додаткової угоди № 4 дійсною та зобов'язання відповідача ТОВ «БІК «Інтербудінвест», в особі генерального директора Германова Дмитра Ігоревича підписати додаткову угоду № 4 до договору № 10/05 від 10 травня 2005 року та додатки до неї. Умови додаткової угоди визнати обов'язковими для виконання обох сторін.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у зв'язку зі зміною курсу валют, відбулися процеси інфляції та відбулося подорожчання матеріалів, а тому вартість пусконалагоджувальних робіт станом на 01.04.2001 збільшилася та відрізняється від вартості зазначених робіт вказаної в Договорі № 10/05 від 10 травня 2005 р. та додатку до Договору № 10/05 від 10 травня 2005 р. (договірна ціна). Також постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2010 зобов'язано позивача виконати пусконалагоджувальні роботи котельні № 3, що в тому числі є предметом Договору № 10/05 від 10 травня 2005 р. Позивач також зазначив, що відповідач належним чином не виконує умови Договору в частині розрахунків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2011 порушено провадження по справі № 53/186, розгляд справи призначено на 23.05.2011.
В судовому засіданні 23.05.2011 представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що: відповідно до законодавства України зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін, але відповідач відмовив позивачу на пропозицію внести зміни до Договору; законом не передбачено правових наслідків відмови замовника від зміни вартості договору у вигляді зміни умов договору в судовому порядку; п. 2.2 Договору передбачено можливість вносити зміни до договору, але це не встановлений обов'язок для відповідача; відповідач не порушував умови Договору про що зазначено в постанові Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2010 № 31/167; У зв'язку із невиконанням Позивачем своїх договірних зобов'язань, 30.07.2007 року Відповідач вимушений був звернутися до Позивача з претензією за вих. № 455 (копія претензії знаходиться в матеріалах справи), однак належного виконання умов Договору з боку Позивача не відбулося і до теперішнього часу.
В судовому засіданні 23.05.2011 у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 10.06.2011.
Представник позивача в судовому засіданні 10.06.2011 підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні 10.06.2011 заперечив на позов.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 10.06.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
10 травня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Інтербудінвест»та Закритим акціонерним товариством «Дослідно-виробниче підприємство «Київенергомаш»було укладено Договір № 10/05 від 10 травня 2005 року на виконання робіт що виконувались Позивачем (за Договором «Підрядник») по влаштуванню дахових автономних газових котелень на трьох житлових будинках, що розташовані по проспекту Перемоги ,131 в м. Києві. Дані роботи виконувались паралельно в 4 етапи (п. 1.2. Договору):
Відповідно до п. 1.2. Договору, сторони погодили виконання робіт по Договору в чотири етапи:
1 етап - проектні роботи, в тому числі: збір необхідних вихідних даних; проектування розділів ТМ, ОВ, ВК, ЕЇЧ в межах приміщення котельні; проектування димових труб; проектування внутрішнього та зовнішнього газопроводу; узгодження та реєстрація проекту;
2 етап - поставка котельного обладнання і комплектуючих;
3 етап - монтажні роботи, в тому числі монтаж Внутрішнього газопроводу; монтаж тепломеханічної частини та димових труб; електромонтажні роботи;
4 етап - пусконалагоджувальні роботи, до складу яких входить проведення режимної наладки та еколого-теплотехнічні випробування.
Загальна вартість обладнання і робіт по Договору, враховуючи Додаткову угоду № 3 від 23.08.2007 року, за домовленістю сторін складає 4 310 418,03 грн., а порядок оплати було закріплено у відповідному графіку оплати проектних робіт та графіку оплати поставки обладнання і монтажних робіт (додатки №№ 2, 4 до Договору).
За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ст. 875 Цивільного кодексу України).
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
23.10.2009 року Позивач звернувся з листом за вих. № 306 (копія листа залучена до матеріалів справи) до Відповідача з пропозицією укласти додаткову угоду № 4 до Договору щодо збільшення вартості монтажних та пусконалагоджувальних робіт по Договору у зв'язку зі зміною законодавства протягом 2005-2009 років (збільшення заробітної плати, показників для визначення адміністративних витрат та кошторисного прибутку).
У відповідь на звернення позивача відповідач листом від 04.11.2009 року за вих. № 736 відмовився від підписання додаткової угоди № 4 до Договору (копія листа є у матеріалах справи).
Таким чином, між сторонами не було досягнуто згоди щодо внесення змін до Договору та збільшення договірної вартості монтажних та пусконалагоджувальних робіт.
Відповідно ч. 1 до статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Відповідно до п.2.2 договору № 10/05 від 10 травня 2005 року вартість обладнання, матеріалів і робіт по Договору може бути змінена.
Суд при дослідженні умов Договору не встановлено, наявність пункту Договору про можливість зміни вартості Договору в односторонньому порядку.
Відповідно до п. З ст. 844 Цивільного кодексу України, зміни до твердого кошторису можусь вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.
Пунктом 5 ст. 844 Цивільного кодексу України визначено, що підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник мас право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.
Тобто, вимогами чинного законодавства не передбачено правових наслідків відмови замовника від зміни вартості договору у вигляді зміни умов договору в судовому порядку.
Так, у відповідності до положень ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Твердження Позивача про те, що відповідачем були істотно порушенні умови Договору, а саме не оплачено поставлене обладнання та виконані монтажні роботи на загальну суму 577 281,67 грн. є безпідставним та спростовується Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2010 року по справі № 31/167, згідно якої вимога Позивача до Відповідача про стягнення вищезазначених не оплачених робіт по Договору визнана безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, у зв'язку із неналежним виконанням Позивачем своїх зобов'язань по Договору.
Зміна курсу валют та інфляційні процеси, на думку суду, не може бути віднесена до істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору і тим більше не є винятковим випадком, оскільки ситуація, яка склалася в країні, є типовою для всієї світової фінансової системи.
Згідно з ч.2 статті 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Суд звертає увагу на те, що позивачем не наведено доказів наявності всіх вимог, передбачених вищезазначеною статтею, що є необхідним для зміни умов договору за рішенням суду.
Відповідно до ч.1 статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, оскільки, позивач не довів, що настали істотні зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, тому вимога позивача щодо зобов'язання відповідача ТОВ «БІК «Інтербудінвест», в особі генерального директора Германова Дмитра Ігоревича підписати додаткову угоду № 4 до договору № 10/05 від 10 травня 2005 року та додатки до неї є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Частина 1 статті 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч.2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. 33, ч.5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволені позовних вимог відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.А.Грєхова
Повне рішення складено