ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 20/33521.06.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маргіт»
До 1. Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і
науки України
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Транстур»
про визнання недійсним повністю свідоцтва України №22921 від 15.01.2002р. на
знак для товарів і послуг «Лужанська-7»
Суддя Палій В.В.
Представники:
Від позивача ОСОБА_1- предст. (дов. від 22.09.2010р.)
Від відповідачів 1. ОСОБА_2- предст. (дов. від 11.01.2010р.)
2. ОСОБА_3- предст. (дов. від 17.08.2010р.)
Позовні вимоги заявлені про визнання недійсним повністю свідоцтва України №22921 від 15.01.2002р. на знак для товарів і послуг «Лужанська-7». Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позначення «Лужанська-7», зареєстроване як знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №22921 від 15.09.2002р., складається лише з позначень, що є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду та з позначень, що вказують на вид, властивості товару.
Ухвалою суду від 19.10.2009р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/335 та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 04.11.2009р.
04.11.2009р. розгляд справи не відбувся, у зв'язку з тим, що станом на 04.11.2009р. суддя Палій В.В. перебував на лікарняному. Про дату та час наступного судового засідання (24.11.2009р. о 10:30год.) представники позивача та відповідача-2 повідомлені під розписку, а відповідач-1 -телефонограмою.
У судовому засіданні 24.11.2009р. представник відповідача-2 надав суду відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з урахуванням пропуску позивачем строку позовної давності для звернення з даним позовом до суду (про застосування строку позовної давності представник відповідача-2 подав окрему заяву) та у зв'язку з тим, що позивачем не доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів фактом отримання відповідачем-2 оспорюваного свідоцтва.
Представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав.
У зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача-1 та з метою витребування додаткових доказів по справі, розгляд справи 24.11.2009р. відкладено.
У судовому засіданні 16.12.2009р. представник позивача надав суду додаткові письмові пояснення по справі, відповідно до яких зазначається, що Ліцензійні договори №5 від 01.07.2003р. та №7 від 18.08.2004р., на які відповідач-2 посилається у заяві про застосування позовної давності, не укладались позивачем та директором позивача не підписувались. У поясненнях зазначається, що про реєстрацію торговельної марки «Лужанська-7»відповідачем-2 позивачу стало відомо у 2009р. під час ведення слідства у кримінальній справі по факту незаконного використання зазначеної торговельної марки «Лужанська-7».
У судовому засіданні 16.12.2009р. представник позивача звернувся до суду з клопотанням про витребування у відповідача-1 наступних даних: чи були зареєстровані Ліцензійний договір №5 від 01.07.2003р. та Ліцензійний договір №7 від 18.08.2004р. згідно чинного законодавства порядку; хто подавав вказані договори на реєстрацію.
Клопотання судом не задоволено, оскільки до заяви відповідача-2 про застосування позовної давності додано рішення Державного департаменту інтелектуальної власності від 20.10.2004р. реєстраційний №3018 про опублікування в офіційному бюлетені «Промислова власність»та внесення до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомостей про видачу ліцензії на використання знака, відповідно до яких ліцензія на використання знака для товарів і послуг класів 32, 35, 42 за свідоцтвом України №22921 видається позивачу. Рішення прийнято за результатом розгляду заяви ТОВ «Транстур».
Представник відповідача-1 надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти позовних вимог, посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності для звернення з даним позовом до суду, відсутність порушених прав позивача видачею відповідачу-2 свідоцтва України №22921, а також посилаючись на необґрунтованість заявлених позовних вимог.
У судовому засіданні 16.12.2009р. судом оголошено перерву до 19.01.2010р., з метою ознайомлення з наданими сторонами документами.
Представник відповідача-2 заявив усне клопотання про припинення провадження у справі, у зв'язку з відсутністю доказів порушеного права позивача видачею відповідачу-2 свідоцтва України №22921.
19.01.2010р. судом одержано доповнення від позивача до позовної заяви, а саме, позивач просить суд визнати недійсним повністю свідоцтво України №22921 від 15.01.2002р. на знак для товарів і послуг «Лужанська-7», зобов'язати відповідача-1 опублікувати відомості про визнання недійсним свідоцтва України №22921 від 15.01.2002р. у Державному реєстрі свідоцтв на знаки для товарів та послуг.
Доповнені позовні вимоги прийняті судом до розгляду.
З метою витребування додаткових доказів по справі, розгляд справи 19.01.2010р. відкладено.
У судовому засіданні 02.02.2010р. представник відповідача-2 надав суду письмові пояснення щодо початку діяльності відповідача-2 з розливу мінеральної води «Лужанська-7», а саме, починаючи з квітня 1998року.
Представник позивача надав суду клопотання про залучення до матеріалів справи екземплярів продукції виробництва ТОВ «Маргіт», а саме, пляшку мінеральної води «Лужанська-7»з чеком придбання товару в магазині.
З метою витребування неподаних суду документів, розгляд справи 02.02.2010р. відкладено.
Представник позивача у судовому засіданні 17.02.2010р. на вимогу ухвали суду від 02.02.2010р. надав письмові пояснення щодо порушеного права позивача, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду. Крім того, представник позивача надав суду довідку за підписом директора позивача Салія О.В. про те, що Ліцензійні договори №5 від 01.07.2003р., №7 від 18.08.2004р. з ТОВ «Транстур»позивачем не укладись, платежі по ним не здійснювались та директором позивача Салієм О.В. не підписувались.
Представник відповідача-1 надав суду матеріали заявки, на підставі якої відповідачу-2 було видано свідоцтво України №22921 від 15.01.2002р. на знак для товарів і послуг «Лужанська-7».
Крім того, представник відповідача-2 надав суду копії Ліцензійних договорів №5 від 01.07.2003р. та №7 від 18.08.2004р., які зберігаються у відповідача-1 та копії рішень, відповідно до яких здійснено опублікування відомостей про видачу ліцензії на використання знака за свідоцтвом України №22921 позивачу.
Надані сторонами документи долучені судом до матеріалів справи.
Представники сторін звернулись до суду із спільною заявою про продовження терміну розгляду справи №20/335 на більш тривалий строк, ніж встановлено ч. 1 ст. 69 ГПК України.
Клопотання, викладене у заяві, судом задоволено.
З метою витребування додаткових доказів по справі, розгляд справи 17.02.2010р. відкладено.
У судовому засіданні 09.03.2010р. представник позивача надав суду довідку за підписом директора позивача Салія О.В., на підтвердження того, що Ліцензійні договори №5 від 01.07.2003р., №7 від 18.08.2004р. з ТОВ «Транстур»позивачем не укладись, платежі по ним не здійснювались та директором позивача Салієм О.В. не підписувались.
Суд повторно зобов'язав позивача надати суду довідку за підписом директора позивача Салія О.В. про те, що доручення №4 від 11.08.2004р., на підставі якого уповноваженій особі надано право від імені доручителя провести реєстрацію Ліцензійного договору №7 від 18.08.2004р., Товариству з обмеженою відповідальністю «Український вексельний союз»(код ЄДРПОУ 30370465) не видавалось.
Представник відповідача-2 в усних поясненнях зазначив про те, що вимоги ухвали суду від 17.02.2010р. відповідачем-2 не виконані, оскільки директор відповідача-2 перебуває у відрядженні та у представника відповідача-2 відсутній допуск до архіву.
У судовому засіданні 09.03.2010р. судом оголошено перерву до 24.03.2010р., для надання сторонам можливості виконати вимоги ухвали суду від 17.02.2010р.
У судовому засіданні 24.03.2010р. представник позивача надав суду довідку за підписом директора позивача, на підтвердження того, що доручення №4 від 11.08.2004р., на підставі якого уповноваженій особі надано право від імені доручителя провести реєстрацію Ліцензійного договору №7 від 18.08.2004р., Товариству з обмеженою відповідальністю «Український вексельний союз»(код ЄДРПОУ 30370465) не видавалось, його текст директором позивача не підписувався.
Представник відповідача-2 звернувся до суду з клопотанням про витребування з Центру судових експертиз інституту інтелектуальної власності справи №27/41 (12/272) за позовом ТОВ «Транстур»до Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України, МПП «Алекс»та за позовом МПП «Алекс»до Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України, третя особа ТОВ «Транстур»про визнання недійсними свідоцтв України №17336 та №22921, яка знаходиться в експертній установі, у зв'язку з призначенням експертизи об'єктів інтелектуальної власності. Клопотання мотивовано тим, що в матеріалах вказаної справи знаходяться документи - відповіді на запити директора позивача та долучені представником відповідача-2 до матеріалів справи, в якості доказів своєї правові позиції. Також у справі №27/41 (12/272) є зразки етикеток мінеральної води виробництва позивача та відповідача-2. Зазначені документи є підтвердженням того, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення з даним позовом до суду.
Судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-2, у зв'язку з тим, що до призначення експертизи та зупинення провадження у справі №27/41 (12/272), зазначена справа перебувала у провадженні іншого судді, відповідно під час розгляду справи №20/335 відсутні правові підстави для витребування справи №27/41 (12/272), яка не знаходиться у провадженні судді Палія В.В., з експертної установи.
З метою витребування додаткових доказів по справі, розгляд справи 24.03.2010р. відкладено.
У судовому засіданні 07.04.2010р. представник позивача надав суду витребуваний ухвалою суду витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців щодо ТОВ «Український вексельний союз»(код ЄДРПОУ 30370465).
Представник відповідача-2 в усних поясненнях повідомив суд про те, що вимоги ухвали суду від 24.03.2010р. не виконано, так як ухвала суду від 24.03.2010р. представником не одержана.
У судовому засіданні 07.04.2010р. суд прийшов до висновку про необхідність направлення запиту до ТОВ «Український вексельний союз»(код ЄДРПОУ 30370465), з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору.
У зв'язку з наведеним та з метою витребування неподаних суду документів, розгляд справи 07.04.2010р. відкладено.
07.04.2010р. судом направлено запит до ТОВ «Український вексельний союз», з метою одержання необхідних доказів по справі. 13.04.2010р. кореспонденція, направлена пріоритетним листом, повернута на адресу суду із відміткою поштового відділення -«за зазначеною адресою не розшукано».
У судовому засіданні 21.04.2010р. суд прийшов до висновку, що для роз'яснення питань, які виникли при вирішенні господарського спору у справі №20/335 необхідні спеціальні знання, відповідно вважає за доцільне призначити у справі експертизу об'єктів інтелектуальної власності.
Для надання сторонам можливості підготувати питання, які сторони вважають за доцільне поставити перед експертом, розгляд справи 21.04.2010р. відкладено.
21.04.2010р. судом повторно направлено запит до ТОВ «Український вексельний союз», з метою одержання необхідних доказів по справі. 27.04.2010р. кореспонденція, направлена пріоритетним листом, повернута на адресу суду із відміткою поштового відділення -«за зазначеною адресою не розшукано».
У судовому засіданні 27.04.2010р. представники позивача та відповідача-1 надали суду переліки питань, які вважають за доцільне поставити перед експертом. В усних поясненнях представники сторін погодили доручити проведення експертизи атестованому судовому, якого включено до Державного реєстру атестованих судових експертів - ОСОБА_4.
29.04.2010р. судом одержано перелік питань від відповідача-2, які відповідач-2 вважав за доцільне поставити перед експертом.
Відповідно до ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 ГПК України.
Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України остаточне коло питань, які мають бути роз'яснені судовим експертом, встановлюється господарським судом в ухвалі. Суд вважав за доцільне доручити проведення експертизи безпосередньо спеціалісту, а саме, атестованому судовому експерту відповідно до витягу з Реєстру атестованих судових експертів -ОСОБА_4, який не є фахівцем державної спеціалізованої установи.
У зв'язку з наведеним, ухвалою від 27.04.2010р. судом призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності у справі №20/335, провадження у справі №20/335 зупинено.
24.05.2011р. судом одержано матеріали справи №20/335 із висновком №649 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 23.05.2011р.
У зв'язку з усуненням обставин, які стали підставою для зупинення провадження у справі, ухвалою від 24.05.2011р. провадження у справі №20/335 поновлено, а справа призначена до судового розгляду на 14.06.2011р.
У судовому засіданні 14.06.2011р. представником позивача надані письмові пояснення по справі, з урахуванням висновку №649 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 23.05.2011р., відповідно до якого позивач просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача-1 у письмових поясненнях просить суд не приймати висновок №649 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 23.05.2011р. як доказ у справі, у зв'язку з тим, що позначення «Лужанська-7»не є видовим, таким видом товару є мінеральна вода взагалі. Зазначене позначення не є описом, оскільки воно не вказує на вид, якість, склад, властивості, призначення, цінність товару і послуг, місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг. У висновку №649 не наведено доказів того, що зазначене позначення тривалий час використовувалось в Україні кількома виробниками як знаки для товарів і втратило розрізняльну здатність як індивідуальний знак відносно таких товарів. Експертом вказано, що позначення «Лужанська-7» є словесним, проте, оскільки таке позначення містить у своєму складі цифру «7»та виконано не стандартним шрифтом, таке позначення є комбінованим. Таким чином висновок судової експертизи №649 є необґрунтованим та таким, що викликає сумнів у його правильності.
Представник відповідача-2 в усних поясненнях заперечив проти висновку №649 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 23.05.2011р., як доказу у справі.
У судовому засіданні 14.06.2011р. судом оголошено перерву до 21.06.2011р., з метою ознайомлення із додатково наданими поясненнями по справі.
У судовому засіданні 21.06.2011р. представник позивача звернувся до суду із клопотанням про долучення до матеріалів справи етикеток виробників мінеральної води «Лужанська», що добувається із Голубинського (Лужанського) родовища.
Клопотання судом задоволено.
Представник відповідача-2 звернувся до суду із клопотанням про призначення у справі №20/335 повторної судової експертизи, з огляду на те, що висновок №649 є необґрунтованим, суперечливим та таким, що викликає сумнів у його правильності. Так, відповідач-2 зазначає, що лише словосполучення «мінеральна вода»є загальновживаним для певного виду товарів із різноманітними назвами, а позначення «Лужанська-7»видовим не являється. Експертом зроблено досить спірні висновки щодо того, що позначення «Лужанська-7»не потребує у споживача певної гри уяви при зоровому або звуковому сприйнятті знака. Експертом зроблено хибний висновок про те, що позначення «Лужанська-7»походить від географічної назви і вказує на місцезнаходження виробника, оскільки у місцевості, де видобувається мінеральна вода «Лужанська-7»відсутні будь-які географічні назви, які б асоціювались із назвою мінеральної води «Лужанська». Відповідачем-2 надано суду висновок №199 у справі №39/166, у якому експертом Дорошенком О.Ф. було зроблено прямо протилежні по своїй суті висновки щодо загальновживаності та описовості знаку для товарів і послуг «Поляна Квасова», у зв'язку із застосуванням діаметрально протилежних підходів при проведенні експертизи.
Відповідно до ст. 42 ГПК України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам.
Якщо під час проведення судової експертизи встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин.
У випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу.
При необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.
Згідно п. 9.2 Роз'яснення ВГСУ від 11.11.1998р. №02-5/424 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності. Повторну експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні.
З урахуванням викладених відповідачами заперечень проти висновку експертизи №649 від 23.05.2011р., що, у свою чергу, викликає сумнів у його правильності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання відповідача-2 та призначити у справі №20/335 повторну судову експертизу об'єктів права інтелектуальної власності.
За наведених обставин, провадження у справі №20/335 підлягає зупиненню.
Керуючись ст. ст. 41, 79, 86 ГПК України, суд, -
1. Призначити повторну судову експертизу об'єктів права інтелектуальної власності у справі №20/335, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська, 6).
2. На вирішення експерта поставити наступні питання:
- - Чи складається позначення «Лужанська-7»за свідоцтвом України №22921 від 15.01.2002р. лише з позначень, що є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду?
- Чи складається позначення «Лужанська-7»за свідоцтвом України №22921 від 15.01.2002р. лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв'язку з ними, зокрема, вказують на вид, властивості, призначення товарів і послуг?
3. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судову експертизу»попередити експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України, надіслати експерту копію ухвали.
4. Ухвалу та матеріали справи №20/335 скерувати до Київського НДІ судових експертиз.
5. Витрати по проведенню експертизи покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Транстур»(03035, м. Київ, вул. Урицького, 19, кв. 45; адреса представника ОСОБА_3: 04070, АДРЕСА_1). Зобов'язати відповідача-2 здійснити попередню оплату експертизи, відповідно до виставленого експертом рахунку.
6. Зобов'язати експерта після проведення дослідження та підготовки письмового висновку направити належним чином засвідчені копії висновку сторонам у справі.
7. Провадження у справі №20/335 зупинити до закінчення проведення повторної судової експертизи.
Суддя В.В. Палій