ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 54/20207.06.11
Господарський суд м. Києва у складі судді Шкурдової Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом спільного українсько-польського підприємства «Мажестік», Донецька Хмельницька обл., м. Нетішин
до публічного акціонерного товариства «БМ Банк», м. Київ
про визнання договору недійсним
при секретарі судового засідання Білову М.В.
представники:
від позивача -не з'явився;
від відповідача -не з'явився;
Спільне українсько-польське підприємство «Мажестік»(далі-позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «БМ Банк»(далі-відповідач) про визнання недійсним Договору відновлювальної кредитної лінії № 10/29/300508 від 30 травня 2008 року.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що сторонами за Договір відновлювальної кредитної лінії № 10/29/300508 від 30 травня 2008 року укладено з порушенням вимог чинного законодавства, а саме не дотримано усіх істотних умов для даного виду договорів.
Представник позивача в судові засіданні 20.05.2011 року та 07.06.2011 року не з'явився. 06 червня 2011 року до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому позивач просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання його представника. Подане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки розгляд справи вже відкладався судом за клопотанням позивача, наявних в матеріалах справи достатньо для прийняття рішення по суті, нез'явлення представника позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, суд обмежений двохмісячним строком розгляду справи, встановленим ст. 69 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, згідно зі ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Отже, право на представництво юридичної особи пов'язане не з конкретною фізичною особою, а з наявністю акта органу управління юридичною особи, котрим ця юридична особа наділяє конкретну посадову особу повноваженням вчиняти певні юридичні дії. Таким чином, у разі відсутності керівних органів та юрисконсульта позивача-юридчиної особи, юридична особа не була позбавлена права призначити будь-якого іншого представника через надання йому довіреності.
Представник відповідача в судовому засіданні 20.05.2011 р. заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві, а саме посилаючись на те, що при укладенні Договору відновлювальної кредитної лінії № 10/29/300508 від 30 травня 2008 року сторонами дотримання всіх істотних умов, необхідних для даного виду договорів. В судове засідання 07.06.2011 року представник відповідача не з'явився.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
30 травня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «БМ Банк», правонаступником якого є відповідач, ((Банк) та спільним українсько-польським підприємством «Мажестік»(Позичальник) укладено Договір відновлювальної кредитної лінії № 10/29/300508, зі змінами, відповідно до умов якого Банк надає, а Позичальник отримує, належним чином використовує та повертає у строк до 28 травня 2010 року кредит у розмірі 650000,00 грн., сплачує за користування кредитом 20% річних в порядку та на умовах визначених договором. Пунктом 10.1. Договору від 30.05.2008 року встановлено, що зазначений Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором.
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним Договору відновлювальної кредитної лінії № 10/29/300508 від 30.05.2008 року з посиланням на те, що при укладенні Договору сторони не дійшли згодо всіх істотних умов цього Договору, а саме не погодили строк його дії.
Частина 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України визначає, що за кредитним договором банк зобов'язується надати кредитні кошти (кредит) у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Тобто зобов'язання банку за кредитним договором є надання кредиту у розмірі та на умовах встановлених договором, і відповідно зобов'язанням позичальника є повернути кредит та сплатити проценти. Отже, зобов'язання за кредитним договором діє з моменту досягнення домовленості видати кредит у певній сумі на певний строк і діє до його виконання сторонами. Зі сторони банку зобов'язання кредитувати діє з моменту досягнення домовленості про надання кредиту, видачі кредитних коштів і до моменту який визначений календарною датою повернення кредиту. З цього моменту зобов'язання банку надавати кредитні кошти (кредит) за кредитним договором припиняється. Зі сторони позичальника зобов'язання діє до моменту повернення кредиту та сплати процентів.
Відповідно до ч. 7 ст. 180 ГК України та ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком дії договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки -впродовж якого існують господарські зобов'язання (правовідносини) сторін.
Згідно зі ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення; терміном є певним момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія. час, який визначений періодом у часі є строком; 2) час, який визначений моментом у часі є терміном. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуча настати.
Отже, строком дії кредитного договору є час протягом якого банк зобов'язаний кредитувати позичальника, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти, це час з настанням якого припиняється зобов'язання сторін за договором.
Пунктом 1.2 Договору відновлювальної кредитної лінії № 10/29/300508 від 30.05.2008 року визначено, що кредитні кошти надаються Позичальнику траншами на ведення поточної діяльності в період з 30 травня 2008 року до 28 травня 2010 року. Отже кредитним договором визначений час протягом якого банк здійснює кредитування (діє зобов'язання банку кредитувати) і відповідно визначено час з якого зобов'язання банку кредитувати відповідача припиняється.
Відповідно до п. 1.5.1.2 Договору відновлювальної кредитної лінії № 10/29/300508 від 30.05.2008 року визначено, що проценти нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості Позичальника за Кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до настання терміну зазначеного в п. 1.2. Договору. Отже, кредитним договором визначено і час за який здійснюється нарахування процентів і відповідно здійснюється сплата процентів -це фактичний строк користування кредитними коштами. Отже часом припинення нарахування процентів є закінчення фактичного строку користування кредитними коштами (повернення кредиту) -подія, яка має неминуче настати.
Згідно з п. 10.1. Договору від 30.05.2008 року зазначений Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором. Отже, закінчення строку дії договору визначений часом -моментом повного виконання своїх зобов'язань сторонами, як зі сторони банку так і зі сторони позичальника. Зазначена умова кредитного договору, відповідає умові визначеній ст. 599 ЦК України -зобов'язання (правовідносини) припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, при укладенні Договору відновлювальної кредитної лінії № 10/29/300508 від 30.05.2008 року сторонами погоджено строк його дії.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача у справі.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
вирішив:
В позові відмовити.
Суддя Л.М. Шкурдова
Рішення підписано 21.06.2011 р.