ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 23/21821.06.11
За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Декарт»
довідкритого акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-6»
простягнення 390 898, 20 грн.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Представники сторін:
від позивача:
від відповідача:директор Новіков А.Л. -протокол № 1 від 14.07.2006 року.
начальник юридичного відділу ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 17.03.2011 року)
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Декарт»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відкритого акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-6»390 898, 20 грн., із них: 321 113, 29 грн. -сума основного боргу, 59 263, 21 грн. -пеня, 10 521, 70 грн. -3 % річних.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за виконані відповідно до договору субпідряду № 1-02/10 від 02.02.2010 року роботи.
19.05.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі № 23/218 та призначено її до розгляду на 07.06.2011 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2011 року у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні представника Відповідача, розгляд справи № 23/218 відкладено до 21.06.2011 року.
21.06.2011 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог. Відповідно до поданої заяви Позивач просить суд стягнути з Відповідача 305 315, 72 грн. -сума основного боргу, 59 043, 04 грн. -пеня, 10 489, 48 грн. -3 % річних.
Представник Відповідача у письмовому відзиві проти позову в частині стягнення основного боргу у розмірі 305 315, 72 грн. не заперечував, в частині стягнення пені просив суд застосувати строки позовної давності на підставі статті 267 Цивільного кодексу України.
Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 21.06.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
Позивачем та Відповідачем 02.02.2010 року було укладено договір субпідряду № 1-02/10, відповідно до умов якого Позивач зобов'язався виконати будівельно-монтажі роботи на об'єкті, що знаходиться у м. Києві на вул. Борщагівська, 208, а Відповідач зобов'язався прийняти роботи та своєчасно їх оплатити.
Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Загальна вартість робіт за договором становить 480 000, 00 грн. (пункт 2.1).
Факт виконання будівельно-монтажних робіт у лютому 2010 року у повному обсязі з боку Позивача підтверджено наданими суду актами виконаних робіт (копії залучені до матеріалів справи), підписані Відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості та строків виконання робіт.
Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено факт належного виконання Позивачем своїх зобов'язань за договором субпідряду № 1-02/10 від 02.02.2010 року на суму 479 337, 60 грн.
Відповідно до частини першої статті 318 Господарського кодексу України, частини першої статті 837 Цивільного Кодексу України за договором підряду замовник зобов'язаний не лише прийняти, а і оплатити виконану роботу.
Згідно пункту 5.3. договору субпідряду № 1-02/10 від 02.02.2010 року Відповідач щомісячно проводить розрахунки за виконані роботи протягом п'ятнадцяти банківських днів після підписання ф-КБ-2в (акту приймання виконаних підрядних робіт) та ф-КБ-3 (довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат), при умові надходження коштів від замовника.
Крім того, відповідно до пункту 5.6. договору остаточні розрахунки (в тому числі 5 %) за виконані роботи Відповідач проводить із Позивачем після повного закінчення всіх його робіт на об'єкті і оформлення актів звірки взаєморозрахунків та прийняття робіт замовником.
Матеріали справи свідчать про те, що Відповідач частково оплатив виконані роботи у розмірі 150 055, 00 грн.
Крім того, суму у розмірі 23 966, 88 грн. сторони врахували в розрахунках між собою, що підтверджується актом № 0000000013 від 28.02.2010 року.
Отже, заборгованість Відповідача на момент розгляду справи становить 305 315, 72 грн.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки факт виконання будівельно-монтажних робіт підтверджено відповідними актами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів повної оплати виконаних робіт суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача основного боргу підлягає задоволенню у розмірі 305 315, 72 грн.
Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Пунктом 2 статті 614 Цивільного кодексу України обов'язок доведення відсутності своєї вини покладено на особу, яка порушила господарське зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких пояснень та підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до позовної заяви Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у розмірі 59 043, 04 грн. за несвоєчасне виконання Відповідачем своїх зобов'язань щодо здійснення оплати виконаних робіт.
Пунктом 11.6 договору № 1-02/10 від 02.02.2010 року встановлено, що за несвоєчасну оплату виконаних та прийнятих робіт, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від вартості неоплачених робіт за кожний день затримки, при умові виконання замовником зобов'язань по фінансуванню.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог щодо стягнення з нього пені та наполягає на застосуванні наслідків спливу позовної давності.
Судом встановлено, що відповідно до пункту 5.3. договору субпідряду № 1-02/10 від 02.02.2010 року Відповідач щомісячно проводить розрахунки за виконані роботи протягом п'ятнадцяти банківських днів після підписання акту приймання виконаних підрядних робіт.
Відповідно до статті 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.
Таким чином, строк позовної давності щодо стягнення пені з Відповідача згідно договору субпідряду № 1-02/10 від 02.02.2010 року сплинув у березні 2011 року.
Згідно пунктів 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Таким чином, оскільки строк позовної давності щодо вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені сплинув та Відповідачем заявлено відповідне письмове клопотання про застосування судом наслідків позовної давності до винесення судового рішення, суд відмовляє у задоволення зазначеної позовної вимоги.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок позовної вимоги, суд встановив, що вимога Позивача в частині стягнення 3 % в розмірі 10 489, 48 грн. (за період з 15.03.20110 року по 06.05.2011 року) є обґрунтованою та підлягає задоволенню у заявленому розмірі.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Декарт»вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-6»(01133, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, 9, ідентифікаційний код 04012885) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Декарт»(07400, Київська область, м. Бровари, вул. Шевченка, буд. 21, ідентифікаційний код 34702705) 305 315 (триста п'ять тисяч триста п'ятнадцять) грн. 72 коп. -сума основного боргу, 10 489 (десять тисяч чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 48 коп. -3 % річних, 3 158 (три тисячі сто п'ятдесят вісім) грн. 05 коп. - державного мита та 190 (сто дев'яносто) грн. 66 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині в позові відмовити.
4. Видати наказ.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Повне рішення складено: 22.06.2011 року.