ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 48/12515.06.11
За позовомКомунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом'янської районної у місті Києві ради
доТовариство з обмеженою відповідальністю «С.Марія»
простягнення 545 537,72 грн.
Суддя Бойко Р.В.
Представники сторін:
від позивача:Малиш В.В.
від відповідача:Пащенко А.В., Загура В.П.
Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом'янської районної у місті Києві ради (надалі -«Дирекція») звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «С.Марія»(надалі -ТОВ «С.Марія») про стягнення 545 537,72 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.04.2008 р. між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва №002-Ч на виконання умов якого позивач передав відповідачу у тимчасове строкове платне користування приміщення, а останній свого грошового зобов'язання по внесенню орендної плати та інших платежів (компенсації плати за землю) належним чином не виконав, у зв'язку з чим за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 524 516,98 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 21 020,74 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.03.2011 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.04.2011 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.04.2011 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено до 16.05.2011 р.
В судовому засіданні 16.05.2011 р. оголошено перерву до 30.05.2011 р. у зв'язку із клопотанням відповідача.
В судове засідання 30.05.2011 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання 30.05.2011 р. з'явився, надав відзив на позовну заяву, в якому визнає основний борг, заявив клопотання про зменшення неустойки.
В зв'язку з необхідністю додаткового дослідження справи судом оголошено перерву до 15.06.2011 р.
В судове засідання 15.06.2011 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 15.06.2011 р. з'явився, заявив клопотання про зупинення провадження до вирішення спору по справі №48/233 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «С.Марія» до Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»Солом'янської районної у місті Києві ради та Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації.
Судом в задоволенні вказаного клопотання відмовлено з огляду на відсутність передбачених ст. 79 Господарського процесуального кодексу України підстав для зупинення провадження у справі.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
01.04.2008 р. між Дирекцією (орендодавець) та ТОВ «С.Марія»(орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва №002-Ч (надалі -«Договір»).
Пунктом 1.1 Договору визначено, що орендодавець на підставі розпоряджень Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації №2492 від 29.12.2007 р., №490 від 29.03.2008 р. передає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення для розміщення магазину непродовольчих товарів, адміністративні, складські потреби за адресою: м. Київ, бульвар Чоколівський, буд. 27.
Відповідно до п. 2.1 Договору об'єктом оренди є: нежиле приміщення загальною площею 243,7 кв.м. у тому числі цоколь -243,7 кв.м.
Згідно п. 3.1 Договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Солом'янської районної в м. Києві радою або за результатами конкурсу на право оренди об'єкту комунальної власності.
Орендна плата на момент укладання договору встановлюється у розмірі 60% від вартості майна і становить 41 999,99 грн. на місяць за результатом проведеного конкурсу на право оренди об'єкту комунальної власності.
Також Договором визначено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.2); додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.3).
Пунктом 3.5 Договору встановлено, що крім орендної плати орендар компенсує орендодавцеві його видатки по платі за землю.
Відповідно до п. 3.8 Договору орендар повинен сплачувати орендну плату (п. 3.1) та інші платежі (п.п. 3.5, 3.6) незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно до 1-го числа місяця наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.
Згідно з п. 3.9 Договору орендна плата та інші передбачені договором платежі сплачуються орендарем починаючи з дати підписання акту прийому-передачі.
На виконання умов Договору позивачем було передано відповідачу в оренду приміщення за адресою: м. Київ, бульвар Чоколівський, буд. 27, загальною площею 243,7 кв.м., що підтверджується актом прийому-передачі від 01.04.2008 р.
Відповідач частково сплачував орендну плату та інші платежі, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим позивач вказує на існування за відповідачем заборгованості по сплаті орендних та інших платежів (компенсація плати за землю) у розмірі 524 516,98 грн.
Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України «Про оренду державного та комунального майна».
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду 01.04.2008 р., користування ним відповідачем. Доказів повернення приміщення не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пункту 3.8 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату та інші платежі (компенсація плати за землю) щомісячно до 1-го числа місяця наступного за звітним.
Відповідач частково сплачував орендну плату та інші платежі, що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.
Отже, заборгованість відповідача по орендній платі та іншим платежам (компенсація плати за землю) за період з серпня 2010 р. по лютий 2011 р. становить 524 516,98 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.
Згідно п. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача у розмірі 524 516,98 грн. на підставі Договору. Відповідач визнає наявність грошового зобов'язання перед позивачем.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
ТОВ «С.Марія»обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
Посилання відповідача на високу орендну плату (60% від вартості орендованого майна) судом відхиляється, оскільки розмір орендної плати було визначено за результатом конкурсу, тобто фактично запропонований відповідачем.
За таких обставин, позовні вимоги Дирекції про стягнення з ТОВ «С.Марія»заборгованості по сплаті орендних та інших платежів у розмірі 524 516,98 грн. є правомірними та обґрунтованими.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 21 020,74 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів (520 016,20 грн.).
Відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і з другого числа місяця наступного за звітним він вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання (ст. 612 Цивільного кодексу України), а відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Відповідно до п. 6.2 Договору за несвоєчасну сплату орендних платежів, передбачених п.п. 3.1, 3.5, 3.6 орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі 0,5% від розміру не сплачених орендних платежів за кожний день прострочення.
Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
У відповідності до частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Застосовуючи цей припис, слід враховувати вказівку, що міститься в п. 2.4. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 р. № 02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань". Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Суд враховує скрутне фінансове становище відповідача, що підтверджується фінансовим звітом суб'єкта малого підприємництва за перший квартал 2011 року, згідно якого розмір чистого прибутку ТОВ «С.Марія»має від'ємне значення, а також посилання відповідача на основний вид діяльності (роздрібну торгівлю товарами для мисливства та рибальства), що має сезонний характер.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Таким чином, враховуючи вищевказані обставини, керуючись п.6 ч.1 ст. 3 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне реалізувати надане йому право та зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь Дирекція до 2 000,00 грн.
В іншій частині заявленої до стягнення пені у розмірі 19 020,74 грн. необхідно відмовити з наведених підстав.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «С.Марія»на користь Дирекції заборгованість у розмірі 524 516,98 грн. та пені у розмірі 2 000,00 грн.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у місті Києві ради задовольнити частково.
2. Стягнути з «Товариства з обмеженою відповідальністю «С.Марія»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-А; ідентифікаційний код 2001451) на користь Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у місті Києві ради (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6; ідентифікаційний код 35756919) заборгованість у розмірі 520 016 (п'ятсот двадцять тисяч шістнадцять) грн. 20 коп., компенсацію плати за землю у розмірі 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) грн. 78 коп., пеню у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп., державне мито у розмірі 5 265 (п'ять тисяч двісті шістдесят п'ять) грн. 17 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 227 (двісті двадцять сім) грн. 77 коп. Видати наказ.
3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Р.В. Бойко
Дата підписання повного тексту рішення -20.06.2011 р.