ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 22/474-10/19316.06.11
За позовом Закритого акціонерного товариства «Аеросвіт»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська сировина»
про стягнення заборгованості, інфляційних збитків та 3% річних
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Мостовенко М.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 174-2010 від 29.12.2010 року);
від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 12.05.2011 року).
В судовому засіданні 16 червня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Обставини справи:
Закрите акціонерне товариство «Авіакомпанія “Аеросвіт»(позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська сировина»(відповідач) 153 333,33 грн. основного боргу, 37 106, 69 грн. збільшення боргу з урахуванням встановлених індексів інфляції, 9 540, 27 грн. три проценти річних від простроченої суми.
Рішенням господарського суду міста Києва від 24.12.2010р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2011р. позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача: основного боргу - 153 333,33 грн., збільшення боргу з урахуванням встановлених індексів інфляції - 37 106,69 грн. та 3% річних від простроченої суми - 9 540,27 грн. і судові витрати в сумі -2 235,80 грн.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.04.2011р. у справі № 22/474 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська сировина»ЛТД задоволено частково, рішення Господарського суду м. Києва від 24 грудня 2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 лютого 2011 року скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Справу № 22/474 було передано на новий розгляд судді Коткову О.В.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем згідно укладеного договору про співробітництво № 21-770/2 від 27.11.2007р. рахується заборгованість по оплаті розміщених рекламних матеріалів у журналі «Меридіан»№ 48 на суму 153 333, 33 грн., у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.
Відповідач надав відзив на позов у якому зазначив про ненадання суду належних доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем у справі, а вимоги щодо оплати вартості послуг за розміщені позивачем рекламні матеріали є безпідставними.
Ухвалою від 29.04.2011р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 19.05.2011р. В судовому засіданні 19.05.2011р. по справі було оголошено перерву до 16.06.2011р., про що сторін було повідомлено під розписку.
Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
27 листопада 2007 року між позивачем (Сторона-1 або Авіакомпанія) та відповідачем (далі по тексту -Сторона-2 або Замовник) (разом - сторони), було укладено договір № 21-770/2 (належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи, далі - Договір), за умовами якого Авіакомпанія зобов'язувалась розмістити рекламні матеріали Замовника на сторінках бортового журналу Авіакомпанії «Меридіан»на умовах Договору, а Замовник зобов'язувався оплатити розміщення рекламних матеріалів в журналі.
Договором на позивача були покладені обов'язки:
- забезпечити вихід журналу з періодичністю не рідше одного разу в два місяці; графік виходу журналу вказаний в додатку № 2 до договору (п. 2.1.1);
- забезпечити розміщення рекламних матеріалів замовника на сторінках журналу, в обсягах згідно представленої заявки замовника (додаток № 3) (п.2.1.2).
Додатками № 1, 2, 3 до Договору (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи) є технічні рекомендації до макетів, що подаються в журнал «Меридіан», графік виходу журналу, а також заявка на розміщення реклами в якій сторонами погоджено вартість розміщення в одному номері журналу по сумі 153 333,33 грн., загальну вартість розміщення 6 виходів по сумі 920 000,00 грн.
Про виконання договору між сторонами свідчать акти виконаних робіт від 31.12.2007р. (розміщення реклами в журналі «Меридіан»№ 41), від 01.02.2008р. (розміщення реклами в журналі «Меридіан» № 42), від 01.04.2008р. (розміщення реклами в журналі «Меридіан»№ 44), від 03.06.2008р. (розміщення реклами в журналі «Меридіан»№ 46), виставлені на оплату рахунки № CAD 285/12 від 06.12.2007р., № CAD 47/1 від 15.01.2008р., № CAD 135/03 від 03.03.2008р., № CAD 287/05 від 19.05.2008р., банківські виписки про надходження оплати за надані послуги (копії документів вмістяться в матеріалах справи).
Позивач зазначає, що Замовником неоплачені послуги Авіакомпанії за розміщення рекламних матеріалів у бортовому журналі № 48 на суму 153 333, 33 грн. згідно виставленого рахунку № CAD 358/07 від 03.07.2008р.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, позивач стверджує, що Замовник, за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань щодо оплати рахунку № CAD 358/07 від 03.07.2008р. Авіакомпанії, повинен сплатити на користь позивача: 37 106, 69 грн. збільшення боргу з урахуванням встановлених індексів інфляції та 9 540, 27 грн. три проценти річних від простроченої суми.
З відповідними твердженнями позивача відповідач не погоджувався та у своєму відзиві (поясненнях) на позовну заяву зазначив, що позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, при цьому вказав, що позивачем не надано доказів надання відповідачу рахунку на оплату - № CAD 358/07 від 3.07.2008р., а тому, відповідальність відповідача за неоплату відповідного рахунку, у відповідності з положеннями ст. 612 ЦК України, відсутня.
Частиною 1 статті 11112 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
В постанові від 19.04.2011р. у справі 22/474 Вищий господарський суд України вказав, що належних доказів про обізнаність Замовника про рахунок № CAD 358/07 від 03.07.2008р. матеріали справи не містять, а акт звірки взаєморозрахунків не свідчить про наявність заборгованості. Окрім того, жодних даних про підтвердження направлення відповідного рахунку або його отримання Замовником судами не встановлено.
Так, на виконання викладених Вищим господарським судом України в постанові від 19.04.2011р. у справі 22/474 вказівок, ухвалою від 29.04.2011р. судом було зобов'язано сторін надати суду письмові пояснення по справі щодо заявлених вимог та заперечень з урахуванням вказівок, що містяться в постанові Вищого господарського суду України від 19.04.2011р.
На виконання вимог ухвали суду від 19.04.2011р. позивачем було надано до матеріалів справи належним чином завірені копії списків згрупованих поштових відправлень за період з січня по вересень 2008 року, які було долучено судом до матеріалів справи.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню наступних підстав.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.
Згідно з п. 4.1, 4.2 Договору вартість розміщення рекламних матеріалів по договору приведена в додатку № 3 до договору; замовник здійснює перерахування грошових коштів за розміщення рекламних матеріалів в журналі не пізніше 10 днів до дати виходу журналу на підставі рахунку авіакомпанії.
Таким чином, підставою до оплати Замовником отриманих послуг є виставлений Авіакомпанією рахунок.
Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частиною 1 статті 613 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Частиною 4 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Так, позивачем до суду не надано доказів, які б підтверджували факт виконання останнім взятого на себе зобов'язання за Договором в частині надання/отримання Замовником на оплату рахунку № CAD 358/07 від 03.07.2008р., а відтак, суд дійшов висновку, що стягнення з відповідача заборгованості за Договором щодо неоплати наданого позивачем на оплату рахунку в розмірі -153 333, 33 грн. є необґрунтованими, оскільки обов'язок щодо оплати Замовником відповідного рахунку є таким, що не наступив.
При цьому, суд зазначає, що подані позивачем належним чином завірені копії списків згрупованих поштових відправлень за період з січня по вересень 2008 року не може вважатися належним та достатнім доказом надання/отримання Замовником рахунку № CAD 358/07 від 03.07.2008р., з тих підстав, що рахунок № CAD 358/07 був сформований Авіакомпанією -3 липня 2008 року, при цьому, у відповідності до п. 4.2 Договору Замовник здійснює перерахування грошових коштів за розміщення рекламних матеріалів в журналі не пізніше 10 днів до дати виходу журналу на підставі рахунку авіакомпанії, а позивач надав до суду надсилання згрупованих поштових відправлень на адресу відповідача від 1.07.2008р., з яких, однак, не можна дійти висновку та не вбачається, що саме відповідний документ, зокрема, рахунок № CAD 358/07 від 03.07.2008р. був направлений Замовнику на оплату. Окрім цього, позивачем також не надано доказів отримання Замовником відповідного рахунку до моменту виходу журналу, тобто до 28.07.2008р. (п. 5 Додатку № 2).
З огляду на те, що строк оплати рахунку № CAD 358/07 від 03.07.2008р. за умовами Договором у Замовника не настав, суд дійшов висновку, що у позивача також відсутні наявні правові підстави щодо нарахування на суму зазначеного позивачем боргу 3% річних та втрат від інфляції за неналежне виконання Замовником зобов'язань щодо оплати послуг Авіакомпанії (оплати рахунку № CAD 358/07 від 03.07.2008р.).
Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Котков
Дата підписання повного тексту рішення 17.06.2011р.