ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 28/7916.06.11
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю “Електроспец Плюс”, м. Київ
дотовариства з обмеженою відповідальністю “Тельбі”, м. Київ
про стягнення 58 153,16 грн.
Суддя Копитова О.С.
Секретар судового засідання Шмуйло А.Д.
Представники:
від позивача:ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 01.01.2011
від відповідача:ОСОБА_2 за довіреністю б/н від 24.01.2011
Товариство з обмеженою відповідальністю “Електроспец Плюс” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Тельбі” про стягнення 58 153,16 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору щодо повної та своєчасної оплати робіт, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 42 732,40 грн. Позивач зазначає, що належним чином виконав роботи по договору та у встановленому порядку передав їх відповідачеві, а відповідач їх прийняв про що свідчать підписані з боку відповідача акти приймання - передачі виконаних робіт. За порушення відповідачем строків оплати позивач, окрім основного боргу, просить стягнути з відповідача 9 140,44 грн. пені, 1 509,81 грн. 3% річних, 4 770,51 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2011 порушено провадження по справі №28/79 та призначено судове засідання на 05.04.2011.
За клопотанням відповідача ухвалою суду від 05.04.2011 слухання справи було відкладено на 12.05.2011.
Через загальний відділ суду 11.05.2011 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд відмовити у задоволенні вимог позивача в повному обсязі. Відповідач зазначає, що здійснив позивачеві оплату в розмірі більшому ніж встановлено умовами Договору, а саме 1 910 948 грн. і відповідно не має жодного зобов'язання перед позивачем на сьогоднішній день. Крім того, відповідач зазначає, що умовами Договору передбачено утримання замовником коштів в розмірі 10% вартості виконаних робіт для формування гарантійного фонду. Гарантійний строк, на думку відповідача, починає свій перебіг з моменту підписання остаточного Акту приймання-передачі виконаних робіт, який станом на дату звернення позивача з позовом відповідачеві не надсилався і відповідно момент повернення гарантійного фонду не наступив. Також відповідач вказує на порушення позивачем строків нарахування пені встановлених ст. 232 Господарського кодексу України.
Розгляд справи відкладався.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.05.2011 року за клопотанням сторін продовжено строк вирішення спору.
Під час судового розгляду справи позивач неодноразово подавав уточнення позовних вимог. 10.06.2011 через загальний відділ суду від позивача надійшов уточнений розрахунок позовних вимог, в якому позивач просить стягнути з відповідача: 42 732,40 грн. основного боргу, 3 332,54 грн. пені, 1 127,43 грн. три проценти річних, 4 956,96 грн. інфляційних втрат.
В судовому засіданні 16.06.2011 року представник позивача підтримав позов в розмірі заявленому в поданому через загальний відділ уточненні від 10.06.2011 року.
В судовому засіданні 16.06.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, суд -
01.09.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю „Електроспец Плюс”, Підрядник (надалі по тексту ТОВ „Електроспец плюс”, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю „Тельбі”, Замовник (надалі по тексту ТОВ „Тельбі”, відповідач) було укладено Договір підряду №010909/1 (надалі по тексту -Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору, Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання додаткових електромонтажних робіт: по електроосвітленню та силовому обладнанню цеху по переробці; по прокладці внутрішньомайданчикових мереж КЛ-0,4 кВ від ТП до щита ГРП-3 рибопереробного комплексу по вул. Залізничній, 49-А у смт. Калинівка, Васильківського району, Київської області. Підрядник виконує роботи, вказані у п.1.1 даного договору, згідно затвердженої кошторисної документації (п.1.2 Договору).
Згідно п.2.1 Договору, договірна ціна визначається на підставі кошторису, складеного за нормами Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України (ДБН Д.1.1-1-2000) та складає 781 593,60 грн. з ПДВ.
Відповідно до п. 2.2. Договору договірна ціна є динамічною та може змінюватися за певних умов.
Пунктом 2.4 Договору встановлено, що перед початком робіт Замовник сплачує Підряднику аванс відповідно до графіку оплати робіт (Додаток № 3 до даного Договору).
Вартість виконаних робіт Замовник сплачує Підряднику по фактичним обсягам та витратам (акти ф.№КБ-2в, довідка ф.№КБ-3) (п. 2.5 Договору).
Оплата Підряднику за виконані роботи здійснюється не пізніше 5 робочих днів після підписання актів виконаних робіт Замовником (п.2.6 Договору).
При проведенні розрахунків за фактичне виконання роботи Замовник утримує для формування гарантійного фонду 10% від загальної вартості договору; кошти гарантійного фонду Замовник повертає Підряднику в повному обсязі протягом 15 робочих днів після підписання акту введення об'єкту в експлуатацію (п.2.7, 2.8 Договору).
Як убачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов Договору, виконав підрядні роботи на загальну суму 772 125,60 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами приймання виконаних підрядних робіт по формі КБ-2В №1 та №2 за вересень 2009 (підписані сторонами 30.09.2009) та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3 за вересень 2009 року (підписана сторонами 30.09.2009).
За виконані позивачем роботи відповідач перерахував позивачеві 729 393,20 грн., зокрема, сплативши 150 000,00 грн. -14.09.2009, 150 000,00 грн. -18.09.2009, 150 000,00 грн. -22.09.2009, 150 000,00 грн. -25.09.2009, 100 000,00 грн. -29.09.2009, 9 393,20 грн. -01.10.2009, 20 000,00 грн. -04.02.2010, що підтверджується матеріалами справи, зокрема банківськими виписками з рахунку позивача в яких чітко простежується призначення платежу визначеного відповідачем при перерахуванні коштів.
Позивач звертався до відповідача з вимогами щодо погашення заборгованості (лист № 17 від 02.03.2010 року, Лист № 21 від 18.03.2010 року), однак відповідач в повному обсязі з позивачем не розрахувався, навпаки необхідність проведення розрахунків заперечував представник відповідача в судовому засіданні.
Згідно даних позивача станом на день прийняття рішення заборгованість відповідача перед ним за Договором складає 42 732,40 грн.
Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).
Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору підряду.
Відповідно до ст. 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Згідно положень ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище, відповідно до умов Договору відповідач зобов'язався проводити розрахунки з позивачем не пізніше 5-ти робочих днів після підписання актів виконаних робіт.
Згідно наявних матеріалів, Акти виконаних робіт підписані сторонами 30.09.2009 року на загальну суму 772 125,6 грн. Відповідачем на виконання умов Договору оплачено 729 393,20 грн., тобто 94,47 % від загальної суми виконаних робіт.
В даному випадку суд враховує, що у відповідності до умов Договору відповідач має право утримувати для формування гарантійного фонду 10% від загальної вартості договору і повертає кошти гарантійного фонду Підряднику в повному обсязі протягом 15 робочих днів після підписання акту введення об'єкту в експлуатацію (п.2.7, 2.8 Договору).
Таким чином, враховуючи сплату відповідачем позивачеві станом на дату прийняття рішення 94,47% від загальної суми виконаних робіт по Договору, спір між сторонами фактично виник щодо підставності повернення Замовником Підрядникові коштів гарантійного фонду.
Відповідно до ст. 859 Цивільного кодексу України, якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.
Згідно ч.1 ст. 860 Цивільного кодексу України, перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду.
Відповідно до п.5.6 Договору Підрядник надає Замовнику гарантію якості виконаних робіт і використаних матеріалів строком на 1 год. Відлік гарантійного строку починається з моменту підписання сторонами остаточного (зведеного) Акту приймання -передачі виконаних робіт.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище, фактичне виконання робіт по Договору підтверджується підписаними сторонами актами КБ-2в та довідкою КБ-3 (п. 2.5 Договору). Зазначені документи були підписані сторонами 30.09.2009 року.
Крім того, 23.11.2009 сторонами підписано та скріплено печатками Акт приймання-передачі виконаних робіт, відповідно до якого, сторони підтвердили , що згідно вимогам „Правил користування електричної енергії п.20” проведено прийняття змонтованого електрообладнання на об'єкті: рибопереробний комплекс в смт. Калинівка Васильківського району Київської області, вул. Залізнична, 49-А, а саме -Електромережі 0,4 кВ від ТП-1238 до всіх щитових силового обладнання об'єкту, до всіх щитових внутрішнього та зовнішнього електроосвітлення об'єкту; силове обладнання об'єкту; внутрішнє та зовнішнє електроосвітлення об'єкту; контур заземлення об'єкту та блискавкозахист об'єкту. Згідно зазначеного акту, монтаж електрообладнання та мереж виконаний в повному обсязі згідно технічних умов, технічного рішення, проектно-кошторисної документації, технічними нормами та діючими правилами. Зауважень та претензій не має.
В даному випадку суд враховує, що акт від 23.11.2009 року не містить посилання на укладений між сторонами Договір, однак, як убачається з умов п. 1.1. Договору, його предметом є виконання додаткових електромонтажних робіт: по електроосвітленню та силовому обладнанню цеху по переробці; по прокладці внутрішньомайданчикових мереж КЛ-0,4 кВ від ТП до щита ГРП-3 рибопереробного комплексу по вул. Залізничній, 49-А у смт. Калинівка, Васильківського району, Київської області, тобто виконання частини електромонтажних робіт проведених не на всьому комплексі, а на його частині, тоді як акт від 23.11.2009 року підтверджує прийняття змонтованого електрообладнання на об'єкті та виконання певного комплесу робіт в цілому, до яких, між іншим відносяться і роботи передбачені Договором.
Відповідач під час судового розгляд у справи зворотного суду не довів.
Приймаючи рішення суд враховує, що сторонами для проведення робіт на об'єкті: рибопереробний комплекс по вул. Залізничній, 49-А у смт. Калинівка, Васильківського району, Київської області протягом березня -жовтня 2009 року було укладено певну кількість Договорів виконання робіт по яких підтверджується матеріалами справи.
За таких обставин, суд вважає, що гарантійний строк згідно ст. 860 Цивільного кодексу України та умов Договору в будь-якому випадку закінчився станом на день звернення позивача до суду.
Однак, при цьому, в п. 2.8 Договору сторони погодили, що засоби гарантійного фонду відповідач повертає позивачу в повному об'ємі протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів після підписання акту введення об'єкту в експлуатацію. Тобто, зазначеним пунктом Договору сторони передбачили порядок та строки повернення гарантійного фонду і встановили його в залежності від введення об'єкту в експлуатацію без урахування гарантійних строків.
Відповідно до ст. 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
В даному випадку, виходячи з умов укладеного між сторонами Договору, характеру замовлених та проведених робіт, господарський суд вважає, що об'єктом підрядних робіт за Договором є результат виконаних робіт, передбачених в п.1.1 Договору.
Факт виконання таких робіт в повному обсязі та прийняття їх замовником без будь-яких зауважень підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем. На підтвердження прийняття відповідачем зазначених робіт сторонами підписані та скріплені печатками акти прийняття-передачі виконаних робіт за формою КБ-2в від 30.09.2009 року. Також сторонами підписано без зауважень та скріплено печатками акт приймання-передачі виконаних робіт від 23.11.2009 року, згідно якого монтаж електрообладнання та мереж виконаний в повному обсязі згідно технічних умов, технічного рішення, проектно-кошторисної документації, технічними нормами та діючими правилами.
Під час судового розгляду справи, позивач наполягаючи на підставності своїх вимог посилався, окрім іншого, і на той фат, що не тільки роботи виконані ним за Договором прийняті відповідачем і використовуються, а й весь комплекс на якому проводились зазначені роботи введений відповідачем в експлуатацію та використовується останнім.
Розглядаючи спір по суті, господарський суд зважає на подані позивачем докази та звертає увагу на наступні обставини.
Механізм та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів регулюється Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 923 від 08.10.2008 року, зі змінами та доповненнями (надалі по тексту Порядок).
Відповідно до п. 2 зазначеного Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, що видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекція) за формою згідно з додатком 1.
Сертифікат відповідності - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата видачі зареєстрованого інспекцією сертифіката відповідності (п. 17 Порядку).
Позивачем до матеріалів справи додано лист Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області від 25.05.2011 №7/10-964, яким уповноважений орган повідомив, що на об'єкт рибопереробний комплекс, що знаходиться за адресою: Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична, 49-А ТОВ „Тельбі”, видано сертифікат відповідності закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил № 00000701 від 02.07.2010 року.
Також, факт отримання відповідачем сертифікату № 00000701 від 02.07.2010 року встановлений Постановою Вищого господарського суду України по справі № 16/385.
Таким чином, станом на дату звернення позивача до суду та прийняття судом рішення, у відповідача відсутні будь-які підстави для утримання гарантійного фонду за Договором. Роботи по Договору виконані позивачем та прийняті відповідачем без зауважень, про що сторонами 30.09.2009 року підписані відповідні акти, 23.11.2009 року сторонами також підписано акт на підтвердження виконання позивачем комплексу робіт на об'єкті, гарантійний строк встановлений п. 5.6 Договору сплинув, об'єкт будівництва на якому проводився весь комплекс робіт, згідно укладених між сторонами договорів, згідно матеріалів справи введений в експлуатацію 02.07.2010 року, в зв'язку з чим господарський суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в повному обсязі.
Доводи відповідача щодо відсутності будь-яких зобов'язань перед позивачем по Договору та проведення розрахунків в розмірі більшому ніж встановлено Договором судом не приймаються, оскільки не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи. Згідно банківських виписок з рахунку позивача від відповідача з призначенням платежу -за роботи по Договору № 010909/1 від 01.09.2009 року - надійшло 729 393,20 грн. Інші кошти, згідно даних позивача перераховувались відповідачем в погашення заборгованості по іншим договорам.
Крім того, згідно довідки банку наданої відповідачем на підтвердження перерахування коштів, платежі відповідачем здійснювались з 25.09.2008, в той час як спірний договір був укладений сторонами лише 01.09.2009.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.
Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.
Згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане .
Відповідно до п. 5.4 Договору, у разі порушення замовником строків оплати, за виключенням строку для перерахування авансового платежу, останній сплачує підряднику пеню в розмірі 0,5% від вартості неоплачених робіт за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладені обставини, приймаючи до уваги порушення відповідачем його грошових зобов'язань господарський суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення пені, відсотків річних та втрат від інфляції в розмірах визначених позивачем, з урахуванням уточнень поданих до суду 10.06.2011 року.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням поданих позивачем уточнень .
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог. Судові витрати сплачені позивачем за частину вимог на яку позивач зменшив позовні вимоги покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Тельбі” (03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, буд. 23-Б; код 31779534) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Електроспец Плюс” (03057, м. Київ, пр-т Перемоги, буд.45, кв.72; код 30965042) 52 149,33 грн. (п'ятдесят дві тисячі сто сорок девять гривень тридцять три копійки), з яких 42 732,40 грн. (сорок дві тисячі сімсот тридцять дві гривні сорок копійок) основного боргу, 3 332,54 грн. (три тисячі триста тридцять дві гривні п'ятдесят чотири копійки) пені, 4 956,96 грн. (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят шість гривень дев'яносто шість копійок) інфляційних витрат, 1 127,43 грн. (одну тисячу сто двадцять сім гривень сорок три копійки) відсотків річних, а також 521,49 грн. (п'ятсот двадцять одну гривню сорок дев'ять копійок ) державного мита та 211,63 грн. (двісті одинадцять гривень шістдесят три копійки) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СуддяО.С. Копитова