ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 28/6324.05.11
за позовомпершого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у м. Києві, м. Київ
докомунального підприємства "Райпарксервіс", м. Київ
про стягнення 7 421,54 грн.
Суддя Копитова О.С.
Секретар судового засідання Шмуйло А.Д.
Представники:
від прокуратури:Волк О.Л., посвідчення № 217, від 25.06.2010
від позивача:ОСОБА_1 за довіреністю №4296 від 22.07.2010
від відповідача:не з'явився
Перший заступник прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у м. Києві звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до комунального підприємства "Райпарксервіс" про стягнення 7 421,54 грн. за самовільне використання відповідачем земельної ділянки площею 0,035 га за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 120-б.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.12.2010 № 05-5-30/14361 позовні матеріали були повернуті позивачу без розгляду (суддя Ващенко Т.М.).
Перший заступник прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у м. Києві не погодившись із зазначеною ухвалою, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційного скаргою в якій просив скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 08.12.2010 та направити справу на розгляд до місцевого суду на розгляд по суті.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2011 апеляційну скаргу першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у м. Києві задоволено, ухвалу господарського суду міста Києва від 08.12.2010 у справі № 05-5-30/14361 скасовано, а справу № 05-5-30/14361 передано на розгляд до господарського суду міста Києва.
04.03.2011 згідно автоматизованої системи документообігу матеріали справи № 05-5-30/14361 були передані для розгляду судді Копитовій О.С.
Ухвалою суду від 09.03.2011 позовну заяву було прийнято до розгляду суддею Копитовою О.С., присвоєно № 28/63 та призначено до розгляду на 22.03.2011.
За клопотанням представників позивача та прокуратури розгляд справи відкладався.
В ході проведення судового засідання 14.04.2011 представник прокуратури Шевченківського району м. Києва звернувся до суду з клопотанням про продовження строку розгляду справи.
Ухвалою суду від 14.04.2011 строк розгляду справи було продовжено на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи.
Під час судового розгляду справи було встановлено, що відповідач зареєстрований за іншою адресою ніж зазначено прокурором в позові, в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено та направлено на юридичну адресу відповідача ухвалу про відкладення слухання справи.
Відповідач явку своїх представників в судові засідання, зокрема призначене на 24.05.2011, не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, ухвал суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Як убачається з матеріалів справи, ухвали суду, якими сторін повідомлялось про розгляд справи, надсилались на адресу, вказану в ЄДРПОУ, однак відповідач своїм правом на участь представників в судових засіданнях не скористався.
Враховуючи, приписи ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представників відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та прокуратури, суд -
Відповідно до ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру” прокурор звертається з позовом до суду від імені держави та в її інтересах у разі наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій фізичних або юридичних осіб.
У відповідності з п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство на підставі якого подається позов в чому саме полягають порушення інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність її захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Статтею 13 Конституції України визначено, що земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцію України.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно з п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Стаття 9 Земельного кодексу України встановлює, що до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на її території належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою.
Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Відповідно до Положення про Головне управління Держкомзему у місті Києві, затвердженим наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 24.12.2009 №718, одним з основних завдань Головного управління є здійснення контролю за використанням та охороною земель. Головне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»та інших законів; обстежує земельні ділянки та видає спеціальні дозволи на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок відповідно до проектів, затверджених в установленому порядку, а також обстежує земельні ділянки, яким заподіяно шкоду внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.
Актом №1373/24 перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 14.07.2010 та Актом обстеження земельної ділянки №296/24 від 14.07.2010, складеними Головним управлінням Держкомзему у місті Києві, встановлено, що земельна ділянка орієнтовною площею 0,035 га по вул. Жилянській, 120-б у Шевченківському районі міста Києва, використовується відповідачем для розміщення та експлуатації автомобільної стоянки, при цьому жодних дозвільних документів на використання земельної ділянки відповідачу не видавалось..
На підставі даних перевірки та керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963 “Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу” головним державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у місті Києві проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок нецільового використання відповідачем земельної ділянки по вул. Жилянській, 120-б у Шевченківському районі міста Києва, згідно якого розмір шкоди складає 7 421,54 грн.
Відповідно до ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема самовільне зайняття земельних ділянок; невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.
Власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 Земельного кодексу України, та за процедурою, визначеною Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284.
У вирішенні питання щодо стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки та використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням, суд враховує, що розмір такої шкоди визначається відповідно до розрахунку, що здійснюється територіальними органами інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища України або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963.
Пунктом 8 даної Методики передбачено, що кошти, отримані в результаті відшкодування шкоди, заподіяної державі, територіальній громаді, юридичній чи фізичній особі внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, їх використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, розподіляються відповідно до порядку, затвердженого Держземагентством за погодженням з Мінфіном, Мінекономіки та Мінприроди.
В матеріалах справи наявний розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання відповідачем земельної ділянки по вул. Жилянській, 120-б у Шевченківському районі міста Києва. Розмір цієї шкоди становить 7 421,45 грн.
Крім того, додатково обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор Шевченківського району м. Києва посилається на постанову Київського апеляційного господарського суду №3/300 від 21.02.2011, якою задоволено позов заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та зобов'язано відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,035 га, розташовану у м. Києві по вул..Жилянська, 120-б, Київській міській раді, привівши її у придатний для використання стан, звільнивши від влаштованого шлагбауму. Вказаним рішенням встановлений факт самовільного зайняття відповідачем зазначеної земельної ділянки та використання її без відповідного дозвілу.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача шкоди в розмірі 7 421,45 грн. є правомірними підлягають задоволенню в повному обсязі .
У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача та підлягають стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва-
Позов задовольнити.
Стягнути з комунального підприємства "Райпарксервіс" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд.12; код 32920768) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь держави в особі Головного управління Держкомзему у м. Києві (03680, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 51; код 21571014) суму шкоди, заподіяної самовільним використанням земельної ділянки в розмірі 7 421 (сім тисяч чотириста двадцять одна) грн. 54 коп.
Стягнути з комунального підприємства "Райпарксервіс" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд.12; код 32920768) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, в дохід Державного бюджету України державне мито у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.С. Копитова