ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 54/24721.06.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маргіт"
до 1) Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і
науки України
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Транстур"
про визнання недійсним свідоцтва України №36705 від 15.01.2004р. на знак для
товарів і послуг
Суддя Палій В.В.
Представники:
Від позивача ОСОБА_1- предст. (дов. від 01.06.2011р.)
Від відповідачів 1. ОСОБА_2- предст. (дов. від 11.01.2010р.)
2. ОСОБА_3.- предст. (дов. від 17.08.2010р.)
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Маргіт" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Транстур" (відповідач-2) про визнання недійсним свідоцтва України № 36705 від 15.01.2004 р. на знак для товарів і послуг.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що етикетка мінеральної води "Лужанська-7", зареєстрована відповідачем-2 як знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 36705 від 15.01.2004 р., включає в себе позначення, що є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду та позначення, які вказують на вид і властивості товару, а також вводить в оману щодо особи, яка виробляє товар. Виходячи із зазначеного, позивач вважає, що знак за оспорюваним свідоцтвом не відповідає умовам надання правової охорони, внаслідок чого свідоцтво України № 36705 повинно бути визнано недійсним.
Ухвалою суду від 23.06.2009 р. суддею Демченко Т.С. порушено провадження у справі № 54/247, розгляд справи призначено на 22.07.2009 р.
У судовому засіданні 22.07.2009 р. представником відповідача-2 подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у задоволенні якого судом відмовлено. Також представником відповідача-2 заявлено клопотання про витребування у позивача оригіналів документів, доданих до позовної заяви. Клопотання судом задоволено частково, зобов'язано позивача надати для огляду у судовому засіданні оригінали документів, копії яких додані до позовної заяви.
Відповідач-1 у поданому відзиві на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на сплив позовної давності по заявленим вимогам, недоведеність позивачем факту порушення його прав, що є підставою для судового захисту, недоведеність позивачем факту використання етикетки, тотожної зареєстрованому знаку для товарів і послуг за свідоцтвом № 36705 від 15.01.2004 р.
Представниками сторін у судовому засіданні 22.07.2009 р. подано клопотання про вирішення спору у більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України. Клопотання судом задоволено, строк вирішення спору продовжено.
У судовому засіданні 22.07.2009 р. оголошувалась перерва до 18.09.2009 р.
У судовому засіданні 18.09.2009 р. представником відповідача-2 подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване неможливістю явки представника відповідача та необхідністю надання іншому представнику можливості ознайомитися з матеріалами справи.
У судовому засіданні 18.09.2009 р. оголошувалась перерва до 28.10.2009 р. для надання представнику відповідача-2 можливості ознайомитися з матеріалами справи.
Судове засідання, призначене на 28.10.2009 р., не відбулося у зв'язку з передачею матеріалів справи для вирішення клопотання відповідача-2 про призначення колегіального розгляду справи.
Листом від 29.10.2009 р. відповідачу-2 відмовлено у задоволенні клопотання про призначення колегіального розгляду справи.
Ухвалою суду від 29.10.2009 р. розгляд справи призначено на 20.11.2009 р.
Відповідач-1 у поданих поясненнях на позов заперечив проти заявлених вимог, посилаючись на те, що при видачі оспорюваного свідоцтва Державний департамент інтелектуальної власності не порушив вимог законодавства, а позивач не надав доказів на підтвердження того, що знак для товарів і послуг "Лужанська-7", який охороняється свідоцтвом України № 36705, є загальновживаним позначенням, а також породжує у свідомості споживачів асоціації, пов'язані з конкретним виробником.
У судове засідання 20.11.2009 р. представник відповідача-2 не з'явився, про причини неявки не повідомив, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 15.01.2010 р.
У зв'язку із перебуванням судді Демченко Т.С. на лікарняному, судове засідання, призначене на 15.01.2010 р., не відбулося. Ухвалою суду від 15.02.2010 р. розгляд справи призначено на 24.02.2010 р.
Відповідач-2 у поданому відзиві просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на сплив позовної давності, ненадання позивачем доказів порушення його прав фактом отримання відповідачем-2 оспорюваного свідоцтва, ненадання позивачем доказів того, що він здійснював господарську діяльність по розливу мінеральної води із використанням етикетки мінеральної води "Лужанська-7", яка є ідентичною етикетці, яка належить відповідачу-2 та охороняється оспорюваним свідоцтвом.
Також представником відповідача-2 заявлено клопотання про призначення у справі судової технічної експертизи договору на виготовлення поліграфічної продукції № 27/12 від 02.12.1999 р., у задоволенні якого судом відмовлено.
У судовому засіданні 24.02.2010 р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва до 26.02.2010 р.
Дослідивши у судовому засіданні 26.02.2010 р. наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що для вирішення даного спору по суті необхідно встановити, чи складається позначення, яке охороняється свідоцтвом України № 36705, лише з позначень, що є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду; чи складається позначення, яке охороняється свідоцтвом України № 36705, лише з позначень чи даних, що є описовими, зокрема вказують на вид, властивості, призначення товару; чи є позначення, яке охороняється свідоцтвом України № 36705, таким, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар.
Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Оскільки вирішення даних питань потребує спеціальних знань, судом призначена судова експертиза об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України.
Ухвалою суду від 26.02.2010 р. провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України зупинено до отримання висновків експертизи.
26.07.2010 р. матеріали справи № 54/247 повернуто експертною установою до Господарського суду м. Києва без проведення судової експертизи, у зв'язку з несплатою вартості експертного дослідження.
За наведених обставин, ухвалою від 29.07.2010р. суд поновив провадження у справі №54/247 та призначив справу до судового розгляду на 22.09.2010р.
22.09.2010р. судом отримано від позивача клопотання про призначення експертизи, у зв'язку з тим, що позивач не сплатив вартості експертного дослідження, внаслідок неотримання рахунку від експертної установи.
Також, 22.09.2010р. позивачем через канцелярію суду подано клопотання про залучення копії етикетки, з підтвердженням її виробництва позивачем з 1999року.
Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва №40 від 11.10.2010р. справа №54/247 передана для подальшого розгляду судді Палію В.В., у зв'язку з перебуванням судді Демченко Т.С. на лікарняному та з метою уникнення затягування розгляду справи №54/247.
За наведених обставин, ухвалою від 14.10.2010р. справа №54/247 прийнята суддею Палієм В.В. до свого провадження, розгляд справи призначено на 02.11.2010р.
Оскільки для вирішення спору по справі №54/247 необхідні спеціальні знання, у судовому засіданні 02.11.2010р. суд задовольнив обґрунтоване клопотання позивача та призначив у справі судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності.
Проведення експертизи доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України.
За наведених обставин, ухвалою від 02.11.2010р. провадження у справі зупинено до закінчення проведення судової експертизи.
16.05.2011р. судом одержано матеріали справи №54/247 із висновком №76/10 судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 10.05.2011р.
У зв'язку з усуненням обставин, які стали підставою для зупинення провадження у справі, ухвалою від 17.05.2011р. провадження у справі №54/247 поновлено, а справа призначена до судового розгляду на 07.06.2011р.
У судовому засіданні 07.06.2011р. представник відповідача-2 надав суду письмові пояснення з урахуванням висновку №76/10 судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 10.05.2011р. У поясненні відповідач-2 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Також відповідач-2 зазначає, що позивачем не надано доказів порушення відповідачем-2 прав чи інтересів позивача, що стало підставою для звернення з позовом до суду.
Представник відповідача-1 у письмовому поясненні просить суд, з урахуванням висновку №76/10 судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 10.05.2011р., у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки даний висновок може бути прийнятий судом, як належний доказ у справі.
Представник позивача звернувся до суду з клопотанням про направлення кореспонденції на адресу представника позивача ОСОБА_4
Клопотання судом задоволено.
Представник позивача звернувся до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи, з метою ознайомлення представником позивача із матеріалами справи, у тому числі, із висновком №76/10 судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 10.05.2011р.
Клопотання судом не задоволено, оскільки, як вбачається із повідомлення про вручення поштового відправлення уповноваженій особі позивача, копія ухвали суду від 17.05.2011р. одержана останнім 24.05.2011р. Відповідно, представник позивача, який знаходиться у м. Києві, мав достатньо часу для ознайомлення із матеріалами справи.
У судовому засіданні 07.06.2011р. судом оголошено перерву до 14.06.2011р.
У судовому засіданні 14.06.2011р. представником позивача надано суду письмове клопотання про залучення до матеріалів справи копії етикетки мінеральної води «Лужанська-7», яку позивач використовував із 1999року.
Клопотання судом задоволено.
Представник позивача надав суду письмові пояснення по справі з урахуванням висновку №76/10 судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 10.05.2011р., відповідно до яких просить суд позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому, у поясненні позивач у частині не погоджується із висновками, до яких прийшов експерт.
У судовому засіданні 14.06.2011р. судом оголошено перерву до 21.06.2011р., з метою ознайомлення із наданими сторонами спору документами.
У судовому засіданні 21.06.2011р. представник відповідача-1 надав суду письмові пояснення по справі, у яких просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник відповідача-2 надав суду додаткові пояснення по справі, у яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні 21.06.2011р. після закінчення розгляду справи судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Сторони повідомлені про дату складення повного рішення -22.06.2011р.
Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши оригінали документів, суд, -
15.01.2004р. Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України зареєстровано комбінований знак для товарів і послуг, який має вигляд етикетки, на ім'я відповідача-2 і видано свідоцтво №36705 на знак для товарів і послуг щодо товарів 32, 35, 42 класу МКТП:
- мінеральні води;
- реклама, керування справами; ділове адміністрування; діловодство; всі послуги, що включені до 35 класу;
- забезпечування харчами і напоями; забезпечування тимчасовим житлом, лікарське, гігієнічне та косметичне доглядання; ветеринарні та сільськогосподарські послуги; правничі послуги; наукове та промислове досліджування; програмування; всі послуги, що включені до 42 класу.
Дата подання заявки відповідачем-2 на реєстрацію знака - 27.02.2001р.
Позивач вважає, що зареєстрований комбінований знак для товарів і послуг, який має вигляд етикетки (свідоцтво №36705) не відповідає умовам наданням правової охорони, з наступних підстав.
Етикетка мінеральної води «Лужанська-7», зареєстрована як знак для товарів і послуг згідно свідоцтва України №36705 від 15.01.2004р. включає в себе позначення, що є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду та позначення, що вказують на вид, властивості товару, при цьому, таке позначення є домінуючими. Етикетка мінеральної води «Лужанська-7», зареєстрована як знак для товарів і послуг згідно свідоцтва України №36705 від 15.01.2004р. повністю відтворює етикетку, яку позивач використовував для введення в торговий обіг мінеральної води «Лужанська-7»свого виробництва і містить ідентифікацій номер в міжнародній системі товарної нумерації EAN, який належить позивачу, тобто, вводить в оману щодо особи, яка виробляє товар. Також позивач посилається на те, що свідоцтво України №36705 було видано внаслідок подання заявки з порушенням прав третіх осіб, а саме, позивача, оскільки відповідачем-2 безпідставно скопійовано етикетку, яку позивач використовував із 1999року, що є підставою для визнання свідоцтва недійсним.
Відповідач-1 у відзиві просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на сплив позовної давності по заявленим вимогам, недоведеність позивачем факту порушення його прав, що є підставою для судового захисту, недоведеність позивачем факту використання етикетки, тотожної зареєстрованому знаку для товарів і послуг за свідоцтвом № 36705 від 15.01.2004 р. У наданих письмових поясненнях з урахуванням висновку експертизи, відповідач-1 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Відповідач-2 у відзиві просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на сплив позовної давності, ненадання позивачем доказів порушення його прав фактом отримання відповідачем-2 оспорюваного свідоцтва, ненадання позивачем доказів того, що він здійснював господарську діяльність по розливу мінеральної води із використанням етикетки мінеральної води "Лужанська-7", яка є ідентичною етикетці, яка належить відповідачу-2 та охороняється оспорюваним свідоцтвом.
З метою всебічного, повного та об'єктивного вирішення спору у справі №54/247 призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої було доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України.
На вирішення експерта були поставлені наступні питання:
- Чи складається позначення, яке охороняється свідоцтвом України № 36705 від 15.01.2004р., лише з позначень, що є загальновживаними, як позначення товарів і послуг певного виду?
- Чи складається позначення, яке охороняється свідоцтвом України № 36705 від 15.01.2004р., лише з позначень чи даних, що є описовими, зокрема вказують на вид, властивості, призначення товару?
- Чи є позначення, яке охороняється свідоцтвом України № 36705 від 15.01.2004р., таким, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар?
16.05.2011р. Господарським судом міста Києва отримано матеріали справи №54/247 із висновком №76/10 судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 10.05.2011р., відповідно до якого позначення, яке охороняється свідоцтвом України №36705 від 15.01.2004р., не є таким, що складається лише з позначень, що є загальновживаними, як позначення товарів і послуг певного виду; позначення, яке охороняється свідоцтвом України №36705 від 15.01.2004р. не складається лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв'язку з ними; позначення, яке охороняється свідоцтвом України №36705 від 15.01.2004р. не є таким, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, відповідно, не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі, та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.
Підстави для відмови в наданні правової охорони, як і для висновку про невідповідність вже зареєстрованих знаків умовам надання правової охорони визначені ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», зокрема, не можуть одержати правову охорону позначення які складаються лише з позначень, що є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду; складаються лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв'язку з ними, зокрема вказують на вид, якість, склад, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг; є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу.
Відповідно до абзацу 5 п. 3 Постанови Верховної Ради України від 23.12.1993 №3771-ХІІ «Про введення в дію Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»свідоцтво України може бути визнано недійсним у разі невідповідності знака умовам його реєстрації, визначеним законодавством, що діяло на дату подання заявки.
У вирішенні спорів пов'язаних з визнанням недійсними свідоцтв на знаки для товарів і послуг з питань невідповідності зареєстрованих знаків умовам надання правової охорони, для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань господарський суд призначає судову експертизу, не перебираючи на себе не притаманні суду функцій експерта.
Враховуючи наведене положення, судом призначено експертизу об'єктів інтелектуальної власності у справі №54/247, яку доручено провести Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України.
Згідно з висновком №76/10 судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 10.05.2011р., позначення, яке охороняється свідоцтвом України №36705 від 15.01.2004р., не є таким, що складається лише з позначень, що є загальновживаними, як позначення товарів і послуг певного виду; позначення, яке охороняється свідоцтвом України №36705 від 15.01.2004р. не складається лише з позначень чи даних, що є описовими при використанні щодо зазначених у заявці товарів і послуг або у зв'язку з ними; позначення, яке охороняється свідоцтвом України №36705 від 15.01.2004р. не є таким, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар.
При цьому, у висновку експерт встановив, що наданий на дослідження знак, який є комбінованим і містить кілька основних елементів, як словесний так і зображувальних, не належить до таких, що складаються лише з позначень, які є загальновживаними, як позначення товарів і послуг певного виду. Тобто, ані вигляд гірського пейзажу, ані основні словесні елементи, такі як «Лужанська-7», «Luzhanska-7»та «МІНЕРАЛЬНІ ВОДИ ЗАКАРПАТТЯ»не належать до позначень, які використовуються для певних товарів (пиво, мінеральних і газованих вод, фруктових соків, сиропів, тощо) і які внаслідок їх використання для одного і того ж товару або товару такого ж виду різними виробниками, стали видовими або родовими.
Також експертом встановлено, що серед перерахованих в описі знака для товарів і послуг за №36705 до описових щодо зазначених у заявці товарів і послуг належить словесне позначення розташоване на одному з боків етикетки, а саме, «Лужанська-7». Словесне позначення «Лужанська»вказує на місце виготовлення товару мінеральної води, що має назву Голубинське (Лужанське) родовище вуглекислих мінеральних вод.
Згідно з п. 4.3.1.8 Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджені наказом Державного патентного відомства України №116 від 28.07.1995р., позначення, зазначені у пп. 4.3.1.3 а), б), в), г) Правил, можуть бути включені до знака, як елементи, що не охороняються. При цьому, приймаються до уваги смислове та/або просторове значення такого елемента. Домінуюче місце у складі етикетки займає словесне позначення, яке містить назву води «Лужанська-7». Позначення «Лужанська»є описовим, а цифра «7»- вказує на номер свердловини, з якої ведеться видобуток води, і, в свою чергу, надає розрізняльної здатності позначенню, яке використовується в якості назви води.
Експертом зроблено висновок про те, що етикетка, якою маркується мінеральна вода «Лужанська-7»і яка належить ТОВ «Маргіт»та зображення знака для товарів і послуг за свідоцтвом України №36705 схожі до ступеня змішування, що, однак, не призводить до введення споживачів в оману щодо особи, яка виробляє товар з використанням знака, з огляду на наступне. Товари, які реалізуються з використанням обох досліджуваних позначень є спорідненими (однорідними) щодо 32 класу МКТП. Про це свідчить однакове коло споживачів, умови і канали збуту однакових за призначенням та видом товарів. Проте, згідно п. 3 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати із знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг. Матеріали справи не містять інформації про реєстрацію позначення, що використовується ТОВ «Маргіт»раніше за реєстрацію знака за свідоцтвом України №36705. Отже, експерт прийшов до висновку, що позначення, яке охороняється свідоцтвом України №36705 від 15.01.2004р. не є таким, що може ввести в оману щодо особи, яка виробляє товар.
Суд оцінює зазначений висновок експертизи як належний доказ у справі №54/247.
Посилання позивача на те, що експертом було проігноровано окремі факти, внаслідок чого експерт прийшов до помилкових висновків, суд відхиляє, оскільки зазначені позивачем обставини ґрунтуються на власній позиції представника позивача, який не має спеціальних знань та кваліфікацію експерта (спеціаліста) за спеціальністю «Дослідження, пов'язані з охороною прав на знаки для товарів і послуг, фірмові найменування, зазначення походження товарів». У той же час, експертиза у справі №54/247 проведена судовим експертом, який має відповідні вищу економічну освіту, спеціальну освіту у сфері інтелектуальної власності, пройшов відповідну підготовку та отримав кваліфікацію судового експерта (включений до Державного реєстру атестованих судових експертів), має стаж експертної роботи з досліджень об'єктів інтелектуальної власності із 2002року.
Надані позивачем докази на підтвердження виробництва етикетки з 1999року не оцінюються судом, оскільки не мають значення для правильного вирішення даного спору, з урахуванням того, що, по-перше, матеріали справи не містять інформації про реєстрацію позначення, що використовується ТОВ «Маргіт», раніше за реєстрацію знака за свідоцтвом України №36705; по-друге, встановлення права попереднього використання знака, що дає право на подальше використання такого знака без згоди власника свідоцтва (п. 6 ст. 16 Закону) не входить до предмету доказування у межах даного спору.
Посилання позивача на те, що свідоцтво України №36705 було видано внаслідок подання заявки з порушенням прав третіх осіб, а саме, позивача, що є підставою для визнання свідоцтва недійсним, суд відхиляє, оскільки законодавство, яке було чинним станом на час подачі відповідачем-2 заявки на видачу свідоцтва України №36705 (27.02.2001р.) не містило пункту «в»ч. 1 ст. 19 Закону, відповідно до якого свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб (зазначений пункт було внесено до закону 22.05.2003р.)
Таким чином, передбачені законом підстави для визнання недійсним свідоцтва України № 36705 від 15.01.2004 р. на знак для товарів і послуг в редакції, яка була чинною станом на час подачі заявки на видачу свідоцтва України №36705, відсутні.
Щодо заяв відповідачів про застосування строків позовної давності, у зв'язку з чим, відповідачі у відзивах просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог, то суд зазначає наступне.
Позовна давність -це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Позивачем не доведено наявності цивільного права або охоронюваного інтересу, які б потребували захисту, шляхом звернення до суду з позовом про визнання недійсним свідоцтва України № 36705 від 15.01.2004 р. на знак для товарів і послуг. Також, позивачем не обґрунтовано, які підстави для визнання спірного свідоцтва недійсним вцілому, у тому числі, щодо послуг 35, 42 класу МКТП.
За наведених обставин, поняття «позовна давність», у тому числі наслідки її спливу, не підлягають застосуванню до даного спору, який розглядається у межах справи №54/247, так як позивачем взагалі не надано доказів на підтвердження існування порушеного права або охоронюваного законом інтересу, необхідністю захисту яких обґрунтовано звернення з даним позовом до суду.
З урахуванням вищенаведеного, суд визнає позовні вимоги необґрунтованими та відмовляє у їх задоволенні.
Суд також враховує, що у позовній заяві позивачем визначено у якості відповідача-1 Державний департамент інтелектуальної власності МОН України.
Відповідно до ст. 21 ГПК України відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.
Проте, жодної позовної вимоги позивачем до Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України не пред'явлено.
Судові витрати, понесені позивачем, у відповідності до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його підписання.
Суддя В.В. Палій
Повне рішення складено 22.06.2011р.