ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 16/7022.02.11
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод будівельних матеріалів"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енерготрейд"
про стягнення 84 584,98 грн.
Суддя О.М. Ярмак
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1 за дов.
Від відповідача: не з'явився
Пред'явлені вимоги про стягнення з відповідача 84584,98 грн. заборгованості за недопоставлений товар- природний газ за договором №1/101 КЕ від 24.12.07р.
Відповідач письмового відзиву на позов не надав, свого представника в судове засідання не направив, про час і місце його проведення повідомлявся належним чином, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд в с т а н о в и в:
24 грудня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Рівненський завод будівельних матеріалів" (споживач за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Енерготрейд" (постачальник за договором) був укладений договір №1/101 КЕ постачання природного газу, за умовами якого відповідач зобов'язався передати, а позивач приймати та оплатити природний газ в обсязі 3575,000 тис. куб.м в термін та в порядку, обумовлених даних договором.
Згідно пп.4.3, 4.4 договору, платежі за природний газ споживач здійснює шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника грошових коштів у порядку: 100% місячного обсягу природного газу, вказаного у реєстрі (Таблиця №1), споживач сплачує постачальнику до 25 числа місяця, попереднього місяцю поставки у порядку планового платежу, крім того споживач сплачує цільову надбавку у розмірі 4% до тарифу на природний газ, визначеної на підставі протоколу погодження ціни на природний газ (Додаток №1 до договору).
Додатковою угодою від 18.02.09р. до договору постачання природного газу №1/101 КЕ від 24.12.07р. сторони змінили п.4.3.1 і визначили, що 50% місячного обсягу природного газу, вказаного у Реєстрі (Таблиця №1), споживач сплачує постачальнику до 25 числа місяця, попереднього місяцю поставки у порядку планового платежу, 50% вартості місячного обсягу природного газу споживач сплачує постачальнику до 10 числа місяця поставки у порядку планового платежу незалежно від обсягу спожитого ним газу, крім того споживач сплачує цільову надбавку до тарифу на природний газ у розмірі, визначеному на підставі чинного законодавства.
Пунктом 7.1 договору визначено, що договір діє з моменту підписання та до 31.12.08р.,а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Додатковою угодою від 01.12.09р. до договору, сторони продовжили термін дії договору до 31 грудня 2010р. і погодили реєстр планового споживання природного газу на 2010р. з січня по грудень 2010р. включно.
За Актами прийому-передачі №КЕ-0003491 від 30.11.10р. та №КЕ-0003514 від 31.12.10р.
позивачем було оплачено вартість поставки природного газу у розмірі 55054,66 грн. та 38876,85 гри. відповідно.
Згідно реєстру планового споживання природного газу позивача у 2011р., відповідач повинен був поставити 15 тис. куб.м природного газу, який за твердженням споживача, постачальником поставлений не був.
Позивач звернувся із вимогою про стягнення з відповідача 84584,98 грн. вартості недопоставленого товару - природний газу за договором №1/101 КЕ від 24.12.07р.. посилаючись на вимоги ст. 526 ЦК України та ч.2,3 ст.693 ЦК України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи та надані в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно вимог ч.2,3 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 ЦК України.
Відповідно до п.4.3.2 договору, оплата планового та фактичного обсягів, що перевищує замовлений плановий обсяг споживання здійснюється у календарній послідовності. У випадку оплати споживачем суми, що перевищує фактично спожитий ним місячний обсяг газу, і при наявності обумовленого у п.2.5.5 письмового повідомлення, постачальник зараховує її як передоплату наступного періоду споживання природного газу.
У матеріалах справи міститися лист відповідача за вих. №3/895КЕ від 22.12.2010р., адресований позивачу з приводу вимоги №01/586 від 15.12.10р. про повернення коштів, в якому вказано що відповідачем спірні кошти зараховані в якості оплати споживання природного газу за договором №1/101 КЕ від 24.12.07р. на наступний період у відповідності до умов договірних правовідносин.
Згідно зі статтями 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наданий позивачем Акт звірки взаєморозрахунків, підписаний уповноваженими представниками сторін, не приймається судом до уваги, оскільки ним встановлено розмір заборгованості відповідача перед позивачем станом на 01.10.10р., а не за спірний період.
Пунктом 8.3 договору визначено, що договір може бути змінено, доповнено або розірвано тільки за підставами, передбаченими законом, за згодою сторін або за підставами, вказаними у договорі.
Належних доказів на підтвердження факту вжиття заходів з боку позивача щодо розірвання договірних відносин з відповідачем, суду не надано.
Також умовами договору №1/101КЕ від 24.12.07р. не передбачено обов'язок постачальника повертати надлишково сплачені грошові кошти в рахунок оплати вартості поставленого товару за договором, на вимогу споживача.
Обов'язок доказування та подання доказів, відповідно до ст.ЗЗ ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
В даному випадку це стосувалося позивача, який мав довести суду та підтвердити належними доказами порушення його права чи інтересу відповідачем та зобов'язання відповідача відшкодувати йому витрати по оплаті послуг газопостачання у заявленому розмірі.
Таких доказів суду не надано.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги пояснення представників позивача, суд дійшов висновку, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 1, 33, 49, 82-85 ГПК України, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя О.М.Ярмак
Повне рішення складено 02.03.2011р.