Запорізької області
про відстрочку або розстрочку виконання рішення,
зміна способу та порядку виконання рішення
21.07.11 Справа № 21/261/10
Суддя Черкаський В.І.
За позовом - Публічного акціонерного товариства ”Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12)
до відповідача -Приватного підприємства “Фабрика делікатесних сирів” (69084, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 50; код за ЄДРПОУ 32875438)
про стягнення 935 712 грн. 72 коп.
розгляд заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду
Суддя Черкаський В.І.
за участю представників сторін:
від позивача -ОСОБА_1, дов. від 16.06.2010;
від відповідача (заявника) -ОСОБА_2, дов. від 20.09.2010
До господарського суду Запорізької області від Приватного підприємства “Фабрика делікатесних сирів” -відповідача по даній справі -надійшла заява про надання розстрочки виконання судового рішення господарського суду Запорізької області від 28.10.2010 року по справі № 21/261/10 наступного змісту.
«28 жовтня 2010 року Господарським судом Запорізької області було винесено рішення по справі № 21/261/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», в особі Філії «Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ»(далі за текстом - Позивач) до Приватного підприємства «Фабрика делікатесних сирів»(далі за текстом - Відповідач), про стягнення боргу за кредитним договором у сумі 935 712,72 грн., яким позовні вимоги Позивача було задоволено у повному обсязі. Вищевказане рішення було оскаржено Відповідачем в апеляційному порядку. 18 січня 2011 року Донецьким апеляційним господарським судом була прийнята постанова по справі 21/261/10 (далі - Постанова), якою рішення Господарського суду Запорізької області від 28.10.2010р. у даній справі залишене без змін, а скарга без задоволення. 09.02.2011 року Господарським судом Запорізької області було видано судовий Наказ по вищезазначеній справі про стягнення з Відповідача 935 712,72 грн. Але на даний час неможливе виконання вищезазначеного рішення суду у зв'язку з тим, що Відповідач знаходиться у дуже скрутному фінансовому становищі. Згідно Постанови головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Запорізької області Кохненко Є.С. № 166/6 від 08.02.2010 року та 30.03.2010 року, був накладений арешт на грошові кошти Відповідача, що містяться на розрахункових рахунках Відповідача в банківських установах. Крім того, згідно Постанови головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Іваниці Ю.О. від 13.10.2010 року, також був накладений арешт на все майно, що належить Відповідачу. У зв'язку з вищезазначеними обставинами Відповідач позбавлений можливості нормального ведення свої господарської діяльності та отримання прибутку від господарської діяльності підприємства, що призводить до понесення Відповідачем збитків у зв'язку з невиконанням та неналежним виконанням взятих на себе зобов'язань та втратами, які випливають з цього. Усі вище перелічені обставини, а також беручи до уваги факт накладення арешту на грошові кошти Відповідача, робить неможливим виконання рішення суду на даному етапі. Крім того, стягнення за вищезазначеним рішенням суду у примусовому порядку з Відповідача 935 712,72 грн. на даний час взагалі призведе до банкрутства підприємства. Згідно ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відповідно до п. 1.2. Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 року розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. 05.01.2011 року Приватне підприємство «Фабрика делікатесних сирів»уклало Договір поставки товару № 31/6 з ТОВ «Східні регіони», згідно умов якого ПП «Фабрика делікатесних сирів»зобов'язується поставляти та передавати у власність ТОВ «Східні регіони»продукти харчування (товар), а ТОВ «Східні регіони» приймати та сплачувати його, на умовах даного договору. Відповідно до п. 1.3. вищезазначеного Договору поставки товару, загальна вартість товару, поставка якого здійснюється на умовах даного Договору, а також строки оплати товару, що поставляється, визначаються Графіком поставки та оплати товару, який є невід'ємною частиною даного договору. Згідно Графіку поставки та оплати товару до Договору поставки товару № 31/6 від 05.01.2011 року, поставка визначеного товару буде здійснена: 25.06.2011 року на суму 320 000,00 грн., 26.09.2011 року на суму 375 000,00 грн. та 27.12.2011 року на суму 337 500,00 грн.. Оплата даного товару має бути здійснена на протязі 30 календарних днів з моменту поставки (п. 3.4. Договору поставки товару), а саме до 25.07.2011 року, 26.10.2011 року та 26.01.2012 року. Враховуючи умови вищезазначеного договору ПП «Фабрика делікатесних сирів»зможе виконати рішення Господарського суду Запорізької області від 28 жовтня 2010 року про стягнення з ПП «Фабрика делікатесних сирів»935 712,72 грн., у разі його розстрочення, сплачуючи суму, що стягується, рівними частинами, в наступному порядку:
- до 01.08.2011 року - 311 904,24 грн.
- до 01.11.2011 року-311904,24 грн.
- до 01.02.2012 року - 311 904,24 грн., на загальну суму 935 712, 72 грн. Враховуючі вищенаведені обставини, заявник вважає за необхідне та доцільне розстрочити виконання судового рішення, оскільки доведення до банкрутства ПП «Фабрика делікатесних сирів»спричинить понесення збитків для обох сторін та взагалі унеможливить виконання вищезазначеного судового рішення. Відповідно до п. 2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 року, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Виходячи з вищенаведеного та керуючись Роз'ясненнями Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 року та ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, просить:
- розстрочити виконання судового рішення господарського суду Запорізької області від 28.10.2010 року по справі № 21/261/10 шляхом оплати Приватним підприємством «Фабрика делікатесних сирів» грошових коштів на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», в особі Філії «Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ»наступним чином:
- до 01.08.2011 року - 311 904, 24 грн.;
- до 01.11.2011 року-311 904, 24 грн.;
- до 01.02.2012 року - 311 904, 24 грн., на загальну суму 935 712, 72 грн.».
Ухвалою від 15.03.2011 року заяву прийнято до розгляду та призначене судове засідання для її розгляду на 25.03.2011 року.
25.03.2011 до суду надійшли заперечення позивача на цю заяву наступного змісту. Відповідач звернувся з Заявою про розстрочку виконання рішення по даній справі в порядку ст. 121 ГПК України, обґрунтовуючи тим, що зможе виконати рішення суду лише протягом року. В якості підстави Відповідач (заявник) надав договір поставки № 31/6 від 05.01.2011р., укладений з ТОВ «Східні Регіони». Вважає, що дана Заява Відповідача про розстрочку виконання судового рішення не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи. може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Отже, виходячи з норми статті такі випадки для надання розстрочки повинні бути винятковими, та підтверджуватись обставинами справи. Неможливість сплатити суму боргу через брак коштів та наявність договору з ТОВ «Східні Регіони»не може, на нашу думку, бути такими винятковими випадками. Наведені Відповідачем підстави для розстрочення виконання судового рішення, зокрема, тяжке фінансове становище не є тими виключними обставинами, які можуть бути підставою для розстрочення виконання судового рішення, оскільки важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від відповідача обставин. Вважає за необхідне звернути увагу на те, що доданий до Заяви про розстрочку виконання рішення Договір поставки №31/6, укладений 05.01.2011 року, тобто після винесення рішення по справі, і тому цей договір не може свідчити про наявність виняткових підстав та повинно прийматись судом критично. Більше того, Договір поставки, підписаний з боку ПП «Фабрика делікатесних сирів»ОСОБА_4, а збоку ТОВ «Східні регіони»- його дружиною ОСОБА_3. З іншої сторони, на цей час не можна стверджувати про неможливість виконання рішення Відповідачем чи ускладнення його виконання, оскільки виконавче провадження було відкрито Постановою державного виконавця лише 16.03.2011р. та наразі якихось дій, які б свідчили про неможливість виконання, ще не вчинено. В той же час, ст. 121 ГПК України передбачає також в разі неможливості виконання рішення такий спосіб виконання рішення, як зміну способу виконання рішення. Як відомо Позивачу, у Відповідача наявне майно, на яке можливо звернути стягнення. Позивач також заперечує проти розстрочки виконання, оскільки згідно умов договору овердрафту (і це встановлено рішенням суду) строк повернення настав ще 01 березня 2010р. Неповернення кредиту та несплата плати за користування кредитними коштами завдає збитки ПАТ Промінвестбанк, негативно впливає на його фінансовий стан та показники ліквідності, встановлені нормативно-правовими актами Національного банку України. Як зазначив Вищий арбітражний суд України у п. 2 Роз'яснення № 02-5/333 від 12.09.1996р., вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Судовим рішенням задоволено стягнути 849 897, 91 грн. Борг з урахуванням індексу інфляції складає 875 670,59 грн. (з дати винесення рішення) з яких на цей час інфляційні збитки за час прострочки складають 25 772, 68 грн. З дати ж встановленої договором овердрафту (01.03.2010р.) за 1 рік індекс інфляції складає: Серпень 101,2 % Вересень - 102,9 % Жовтень - 100,5 % Листопад 100,3 % Грудень - 100,8 % січень 2011р. - 101,0 % лютий 2011р. - 100,9 %. Борг з урахуванням індексу інфляції складає 916 437, 2 грн., з яких інфляційні втрати складають 66 539,3 грн. Якщо Відповідачу надати розстрочку виконання судового рішення, то це призведе до ще більших втрат ПАТ Промінвестбанк. В той же час, в простроченні Відповідача відсутня вина ПАТ Промінвестбанк. Як зазначалось вище, заборгованість утворилась внаслідок господарської діяльності самого Відповідача, а не об'єктивних причин. Посилання на можливість порушення справи про банкрутство не можуть прийматись до уваги, оскільки з такою заявою може звернутись будь-який кредитор, який має вимоги до ПП «Фабрика делікатесних сирів». Для ПАТ Промінвестбанк процедура банкрутства Відповідача не є вигідною та не є метою, оскільки не призведе до реального погашення боргу, а лише ускладнить отримання грошових коштів, оскільки грошові кошти від реалізації необхідно буде розподіляти з іншими кредиторами. Отже, інфляційні процеси в державі, наявність факту прострочення Відповідачем зобов'язання за кредитним договором більше ніж на рік, ненадання реальних доказів неможливості виконання рішення є підставою для відмови в задоволенні поданої Відповідачем заяви про розстрочку виконання рішення. На підставі викладеного та керуючись статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, просить заяву Приватного підприємства «Фабрика делікатесних сирів»про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 28.10.2010 р. по справі №21/261/10 залишити без задоволення.
Ухвалою від 25.03.2011 суд зупинив провадження у справі № 21/261/10 в частині розгляду заяви Приватного підприємства “Фабрика делікатесних сирів” про надання розстрочки виконання судового рішення господарського суду Запорізької області від 28.10.2010 року по справі № 21/261/10 до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги відповідача на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.2011 у справі № 21/261/10.
Ухвалою від 04.07.2011 суд поновив провадження у справі в частині розгляду заяви Приватного підприємства “Фабрика делікатесних сирів” про надання розстрочки виконання судового рішення господарського суду Запорізької області від 28.10.2010 року по справі № 21/261/10 та призначив засідання для її розгляду на 14.07.2011.
У засіданні 14.07.2011 заявником надані уточнення до заяви про розстрочку наступного змісту. «Під час зупинення провадження у справі змінилися умови погашення суми боргу, а саме до Договору на поставку товару №31/6 від 05.01.2011 року, який є основною умовою для розстрочки виконання судового рішення, було внесено зміни та доповнення, якими був змінений графік поставки та оплати товару.
Відповідно до додаткової угоди № 1 від 25.05.2011 року до Договору на поставку товару № 31/6 від 05.01.2011 року, Додаток №1 «Графік поставки та оплати товару»до Договору на поставку товару № 31/6 від 05.01.2011 року було змінено та викладено в новій редакції, згідно якої поставка визначеного в Договорі товару буде здійснена: 27.12.2011 року на суму 320 000,00 грн., 26.03.2012 року на суму 375 000,00 грн. та 29.06.2012 року на суму 337 500,00 грн. Оплата даного товару має бути здійснена на протязі 30 календарних днів з моменту поставки (п. 3.4. Договору на поставку товару), а саме до 26.01.2012 року, 25.04.2012 року та 30.07.2012 року.
Враховуючи зміни умов вищезазначеного Договору на поставку товару, ПП «Фабрика делікатесних сирів»зможе виконати рішення Господарського суду Запорізької області від 28 жовтня 2010 року про стягнення з ПП «Фабрика делікатесних сирів»935 712,72 грн., у разі його розстрочення, сплачуючи суму, що стягується, рівними частинами, в наступному порядку:
- до 01.02.2012 року - 311 904, 24 грн.
- до 01.05.2012 року - 311 904, 24 грн.
- до 01.08.2012 року - 311 904, 24 грн., на загальну суму 935 712, 72 грн. Враховуючі вищенаведені обставини, вважає за необхідне та доцільне прийняти до розгляду уточнення та доповнення до заяви про розстрочку виконання судового рішення та розстрочити виконання судового рішення, оскільки доведення до банкрутства ПП «Фабрика делікатесних сирів»спричинить понесення збитків для обох сторін та взагалі унеможливить виконання вищезазначеного судового рішення.
Відповідно до п. 2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 року, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись Роз'ясненнями Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 року та ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, заявник (відповідач) просить:
1. Розстрочити виконання судового рішення господарського суду Запорізької області від 28.10.2010 року по справі № 21/261/10 шляхом оплати Приватним підприємством «Фабрика делікатесних сирів»грошових коштів на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», в особі Філії «Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ»наступним чином:
- до 01.02.2012 року - 311 904, 24 грн.
- до 01.05.2012 року-311 904, 24 грн.
- до 01.08.2012 року - 311 904, 24 грн., на загальну суму 935 712, 72 грн.».
Зазначена заява від 14.07.2011 про уточнення та доповнення заяви про розстрочку прийнята судом до розгляду, судом розглядаються уточнені вимоги про розстрочку.
У засіданні 14.07.2011 оголошувалась перерва до 21.07.2011 для ознайомлення позивача із зазначеними уточненнями та надання заявником доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
У засіданні 21.07.2011 заявником надані додаткові докази в обґрунтування заяви про розстрочку.
У засіданні 21.07.2011 позивач проти наданої заяви про розстрочку заперечив, вважає її неправомірною.
Проаналізувавши викладені у заяві відповідача обставини та вислухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд встановив.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 28 жовтня 2010 року по справі № 21/261/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», в особі Філії «Відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Дніпропетровськ»до Приватного підприємства «Фабрика делікатесних сирів»стягнуто 849897 грн. 91 коп. основного боргу, 16066 грн. 56 коп. процентів, 196 грн. 32 коп. пені, 69551 грн. 93 коп. пені, 9357 грн. 13 коп. витрат на державне мито, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання цього рішення, яке набрало чинності 18.01.2011, судом видано наказ від 09.02.2011 № 21/261/10. За станом на 21.07.2011, відповідач не надав доказів його виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Згідно з Роз'ясненням Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” від 12.09.1996 р. № 02-5/333 з подальшими змінами (далі за текстом ухвали - Роз'яснення), підставою для відстрочки, розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання, рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Відповідно до п. 3 Роз'яснення, заяву про надання відстрочки, розстрочки, зміну способу і порядку виконання рішення слід розглядати за правилами ГПК.
Приписами ст. 22 ГПК України визначено права та обов'язки сторін, зокрема, передбачено право подавати докази, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового розгляду тощо. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
Стаття 32 ГПК України визначає поняття і види доказів. Відповідно до даної статті доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ч.1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 34 ГПК України визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення суду відповідач посилається на те, що у відповідача склалося важке фінансово-господарське положення, що, у свою чергу, робить неможливою оплату вказаної суми в повному обсязі.
На підтвердження доводів, викладених у заяві, відповідач надав докази відкриття у 2010-2011 р.р. виконавчих провадження з примусового виконання виконавчих документів про стягнення з ПП «Фабрика делікатесних сирів»на користь третіх осіб грошових коштів.
Постановою головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішення ВДВС ГУЮ у Запорізькій області Кохненка С.С. від 30.03.2010 при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 166/6 про стягнення з ПП «Фабрика делікатесних сирів»на загальну суму 1025709.48 грн. накладено арешт на кошти у межах залишку суми боргу -1025709. 48 грн., що містяться на рахунках в філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м Дніпропетровськ.
Оцінивши подані докази суд зазначає, що відповідачем не подано належних доказів на підтвердження свого майнового та фінансового стану на даний час.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року N 996-XIV, фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Статтею 11 вказаного Закону визначено, що фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства. Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.
До заяви про відстрочку відповідачем не додано документів бухгалтерської та фінансової звітності поточного року.
При цьому суд зауважує, що наявність кредиторської заборгованості не свідчить про об'єктивну неможливість її сплати відповідачем. Також відповідачем не надано відомостей про усі відкриті рахунки в банках, довідки банків про залишки коштів на цих рахунках, наявне у відповідача рухоме та нерухоме майно. Крім того, заявником не надано доказів того, що після виконання Договору на поставку товару № 31/6 від 05.01.2011, укладеного між відповідачем та ТОВ «Східні регіони», його фінансовий стан стабілізується та він з підтверджених джерел сподівається на отримання грошової суми або майна, що нададуть змогу виконати добровільно рішення суду у даній справі.
Отже, наявність заборгованості перед відповідачем інших осіб, його тяжкий фінансовий стан, наявність кредитної заборгованості, наявність діючого Договору на поставку товару № 31/6 від 05.01.2011, за змістом ст. 121 ГПК України, не є підставою для розстрочки виконання рішення.
Таким чином, відповідач не довів належними доказами наявність виключних обставин, які дають підстави для застосування розстрочки виконання рішення суду .
За таких обставин суд вважає, що заява відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду від 28.10.2010 № 21/261/10 є необґрунтованою і не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Приватного підприємства “Фабрика делікатесних сирів” (вх.09-12/31 від 15.03.2011) про надання розстрочки виконання судового рішення господарського суду Запорізької області від 28.10.2010 року по справі № 21/261/10 залишити без задоволення.
Копію ухвали направити сторонам по справі.
Суддя В.І. Черкаський