Запорізької області
20.07.11 Справа № 31/5009/3433/11
Суддя Хуторной В.М. при секретарі Ломейко Н.І.
За участю представника позивача -ОСОБА_1, довіреність № 492 від 13.05.11 р.; від відповідача -не з'явився;
за позовом: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м. Запоріжжя (скорочено ФОП ОСОБА_2);
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КОННЕКТ -СЕРВІС», м. Запоріжжя (скорочено ТОВ «КОННЕКТ-СЕРВІС»);
про стягнення суми
Ухвалою господарського суду від 20.06.2011 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 31/5009/3433/11, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 20.07.2011 р.
За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.
У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Сутність спору:
ФОП ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до ТОВ «КОННЕКТ-СЕРВІС»про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 39669 грн. відповідно до видаткових накладних, наведених у позові.
Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст. ст. 509, 526, 549, 552, 624, 625 ЦК України та ст. ст. 1, 22, 28 ГПК України.
Представник позивача в судовому засіданні наполягає на заявлених позовних вимогах, з підстав, що зазначені в позові.
ТОВ «КОННЕКТ-СЕРВІС», відповідач у справі, відзиву на позовну заяву не надав, представника в судове засідання не направив, про дату, час і місце слухання справи повідомлений належним чином. Ухвалу господарського суду від 20.06.11 р. було надіслано за адресою відповідача, що вказана у позовній заяві та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 69096, АДРЕСА_3, що відповідає вимогам статті 64 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:
За період з 15.10.10 р. по 22.11.10 р. відповідач отримав від позивача товар (кабель з кріпленнями) на загальну суму 39669 грн., що підтверджується:
- видатковою накладною № 1510 (2) від 15.10.2010 року на суму 6040 грн.;
- видатковою накладною № 0211 (5) від 02.11.2010 року на суму 15585 грн.;
- видатковою накладною № 1811(1) від 18.11.2010 року на суму 12044 грн.;
- видатковою накладною № 2211(2) від 22.11.2010 року на суму 6000 грн.
За отриманий товар відповідач не розрахувався.
24.05.2011 року, позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою про виконання грошового зобов'язання, в якій вимагав оплатити суму основної заборгованості в зазначеному вище розмірі.
Предметом розгляду в суді по даній справі є стягнення з відповідача заборгованості в сумі 39669 грн.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників учасників процесу, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Правовідносини сторін є господарськими.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж …
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі -продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.
Частиною 1 статті 207 ЦК України, визначено, що правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про факт укладення між сторонами чотирьох правочинів купівлі-продажу кабелю та супутніх товарів. Зміст вказаних правочинів (предмет та ціна) зафіксовано:
- видатковою накладною № 1510 (2) від 15.10.2010 року на суму 6040 грн.;
- видатковою накладною № 0211 (5) від 02.11.2010 року на суму 15585 грн.;
- видатковою накладною № 1811(1) від 18.11.2010 року на суму 12044 грн.;
- видатковою накладною № 2211(2) від 22.11.2010 року на суму 6000 грн.
Строк оплати товару встановлено ст. 692 ЦК України.
Згідно з нормами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Виходячи з наведеної спеціальної норми щодо строку оплати товару для правовідносин купівлі-продажу, у відповідача виникло зобов'язання здійснити платіж в день прийняття товару, а саме за накладною № 1510 (2) - 15.10.2010 року; за накладною № 0211 (5) - 02.11.2010 року; за накладною № 1811(1) - 18.11.2010 року; за накладною № 2211(2) - 22.11.2010 року.
Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору й вимог зазначених Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач свій обов'язок не виконав, тому вимога про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 39669 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд,
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОННЕКТ -СЕРВІС»(69096, м. Запоріжжя, вул. Бородинська/Ладозька, 9/12, квартира 195, код ЄДР 355553376) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (69027, АДРЕСА_2, код ЄДР НОМЕР_1) 39669 грн. заборгованості, 396,69 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.М. Хуторной
Повний текст рішення складено 21.07.2011 р.